Новини компанії

Березень 23, 2023

«Жоден закарпатський угорець не скаже, що він не хоче вчити українську мову», — Йосип Резеш в інтерв’ю «Межі»

24 березня о 20:45 у проєкті «Суспільне. Спротив» та 26 березня о 16:30 дивіться на місцевих каналах Суспільного нове інтерв’ю «Межі» з очільником прикордонних органів самоврядування Закарпаття Йосипом Резешем

Як працюють територіальні громади прикордонних регіонів у реаліях війни? Що відбувалося з початком повномасштабного вторгнення в пунктах пропуску та як війна показала єдність жителів Закарпаття з іншими регіонами нашої держави — про це Йосип Резеш поговорить з ведучою програми «Межі» Ларисою Волошиною. Інтерв’ю буде доступне для перегляду онлайн на ютуб-каналі Першого.

Читайте також: «Після перемоги різниця в поглядах буде стиратися між регіонами України», — інтерв’ю «Межі» з Андрієм Любкою

На думку Йосипа Резеша, повномасштабне вторгнення кардинально змінило настрої національних спільнот, що живуть на Закарпатті. Він прокоментував події, які відбуваються навколо угорської нацменшини в регіоні. 

«Ми, українські угорці, які проживають на території Закарпаття, всі позиціонуємо себе громадянами України. Ми всі так само переживаємо за долю нашої держави, як і будь-який інший громадянин. Інше питання, що багато хто тепер, на жаль, асоціює нас, угорців, із позицією офіційної Угорщини чи уряду Угорщини. Я б переконливо просив усіх: давайте відрізняти позицію керівництва Угорщини від почуттів і реального життя угорців, які мешкають тут, в Україні, і роблять усе для перемоги нашої держави», — закликав Йосип Резеш.

За словами Резеша, раніше у Закарпатських угорців були зауваження щодо законодавчого регулювання прав національних меншин в Україні. З початком великої війни це відійшло на другий план.  

«Всі партії, які представлені в обласній раді (Закарпаття — ред.), як тільки почалася війна, заявили, що у нас тепер єдина партія — це партія України. Ми всі працюємо на перемогу й на розвиток. Зараз живемо в державі, яка воює, і треба ставати на захист своєї країни. Мобілізація відбувається незалежно від етнічного походження. Багато наших братів-закарпатців, українських угорців, дійсно воюють на фронті. Багато тих, хто робить усе, щоб наблизити нашу перемогу в тилу: організовують гуманітарні вантажі, допомагають внутрішнім переселенцям, громадам на прифронтовій території нашої держави», — розповідає Йосип Резеш.

Читайте також: ЛГБТ в армії, цивільні партнерства та шкода радикальних рухів в Україні — інтерв’ю «Межі» з Володимиром Бєгловим

Команда проєкту дякує за сприяння у фільмуванні інтерв'ю Закарпатському обласному краєзнавчому музею імені Тиводара Лигоцького.

Проєкт «Межі» покликаний розповісти про силу та єдність українського народу. Спікери програми — українці, різні за національним походженням, культурою та місцем проживання, — доводять на власному прикладі, що лише прийняття різності може забезпечити перемогу України над росією. Це лідери думок, журналісти, історики, дослідники, активісти, правозахисники та культурні дієвці. Щоп'ятниці скорочену версію програми «Межі» можна подивитися о 20:45 у всеукраїнському проєкті-марафоні «Суспільне. Спротив». Онлайн переглядайте інтерв’ю проєкту — на ютуб-каналі Першого. Щонеділі о 16:30 на місцевих каналах Суспільного. Онлайн-трансляція — на сайтах філій.

Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.

Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.