Новини компанії

Новий  випуск програми «Межі» — з правозахисником, радіоведучим Володимиром Бєгловим. Про неприпустимість дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, «КиївПрайд», цивільні партнерства та про те, наскільки українське суспільство готове прийняти цивілізаційну норму ЛГБТ-руху — дивіться в інтерв'ю Лариси Волошиної з Володимиром Бєгловим на місцевих каналах Суспільного Мовлення та ютуб-каналі Першого. 

Поет, філософ, журналіст, громадський активіст, філантроп та борець проти дискримінації в усіх сферах життя Володимир Бєглов вважає некоректним використання терміна «ЛГБТ-спільнота». 

«На мою думку, саме словосполучення “ЛГБТ-спільнота” є дещо помилковим. Ми можемо говорити про спільноту за інтересами, про спільноту, об'єднану певною ідеологією, і так далі. Коли говоримо про сексуальну ідентичність людини — це просто людина. Ми ж не кажемо, що ви чи хтось є представником гетеро-спільноти. Тому я схильний казати “ЛГБТ-люди” — так буде коректніше, і так насправді не буде відділення однієї спільноти від більшого явища — народу».

На думку Володимира Бєглова, питання прав гомосексуальних партнерів загострилося під час війни тому, що окрім боротьби за незалежність України, військові ЛГБТ-люди вимушені продовжувати боротися з дискримінацією та за рівні права.

«У будь-якому суспільстві 7-12% людей є гомосексуальними — так само і в армії. Коли ми говоримо про цивільні партнерства — це захист найпростіших прав дорослих людей, які хочуть вести спільне господарство. Проте важливою є різниця між одностатевими партнерствами та одностатевими шлюбами, — наголошує Володимир Бєглов. — Згідно з Конституцією України шлюб — це союз між чоловіком і жінкою, і щоб це змінити, потрібно змінювати Конституцію. Тому в багатьох країнах світу є такий термін, як “цивільне партнерство” — союз двох дорослих людей, які хочуть узаконити свої стосунки. Він не передбачає змін до Конституції, але передбачає зміни до Сімейного кодексу. Гетеросексуальні люди, які хочуть стати ближчими, також можуть укласти цивільне партнерство. Звичайно, найбільш щасливими від прийняття такого закону стануть ЛГБТІ-люди в Україні, бо це дозволить їм створити сім'ю та відчути, що держава захищає їхні права. Кожен із нас — президент, кожен із нас — держава. Тому на даному етапі правозахисники і звичайні ЛГБТІ-люди вимагають від української держави та влади закон про цивільні партнерства».

Читайте також: «Боротьба України з росією — це боротьба двох цивілізацій», — інтерв’ю «Межі» з істориком Ярославом Грицаком

Володимир Бєглов вважає, що дискримінаційні настрої в багатьох країнах Євросоюзу багато в чому були інспіровані рф, яка виділяла на них кошти.

«На мою думку, деякі праворадикальні рухи в Україні до повномасштабного вторгнення також підтримувалися російською федерацією й активізувалися винятково тоді, коли це було потрібно. Зараз росія буде ослаблена завдяки Збройним силам України та нашим партнерам у всьому світі. Мені здається, що в них буде менше причин вливати в ці дискримінаційні рухи за кордоном, тому що просто не буде фінансування, —  переконаний Володимир Бєглов. —  Завжди жартую: подивіться на “Рамштайн”, а потім на мапу країн, у яких дозволені одностатеві партнерства чи навіть одностатеві шлюби. Ви дуже здивуєтеся: практично весь перелік країн, які долучилися до коаліції, —  це країни, в яких таке законодавство давно лібералізовано й одностатеві союзи є нормою».

Проєкт «Межі» покликаний розповісти про силу та єдність українського народу. Спікери програми — українці, різні за національним походженням, культурою та місцем проживання — доводять на власному прикладі, що лише прийняття різності може забезпечити перемогу України над росією. Це лідери думок, журналісти, історики, дослідники, активісти, правозахисники та культурні дієвці. Щоп'ятниці скорочену версію «Межі» можна подивитися о 20:45 у всеукраїнському проєкті-марафоні «Суспільне. Спротив». Онлайн переглядайте інтерв’ю проєкту — на ютуб-каналі Першого. Щонеділі о 16:30 на місцевих каналах Суспільного. Онлайн-трансляція — на сайтах філій.

Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.

Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.