Scroll Top
Ведучі Українського Радіо — про роботу в умовах війни

Ведучі Українського Радіо — про роботу в умовах війни

13 лютого у світі відзначають Всесвітній день радіо — World Radio Day. Саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке мовило зі штаб-квартири організації. 

З нагоди цієї дати ведучі Українського Радіо розповіли для радіостанцій-членів Європейської мовної спілки про роботу під час повномасштабної війни.

Читайте також: За пів року Українське Радіо суттєво зміцнило лідерські позиції — опитування

Українське Радіо — єдине серед усіх радіостанцій Європейської мовної спілки, яке працює в умовах повномасштабної війни. Радіо, яке не припиняло мовлення під час Другої світової, працює і під час російсько-української війни. Попри повітряні тривоги, періодичні обстріли та активність ворожих сил з ефірних студій — основних та резервних в укритті — ведеться цілодобове мовлення. Ведучі завжди пам’ятають про тих людей, які слухають Українське Радіо в тимчасовій окупації. Про тих, для кого цей сигнал, цей ефір, ця інформація можуть стати життєво необхідними.

Вчасно отримана інформація може не тільки скоординувати, допомогти уникнути паніки, а й навіть врятувати життя. Таку місію, завдяки своїй мобільності та доступності, виконує Українське Радіо, чия роль в умовах війни набула особливого значення. Адже там, де немає електрики, пошкоджені лінії передач, або ворог навмисне глушить сигнали зв’язку, Українське Радіо часто залишається єдиним джерелом інформації. Та й про початок повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року — велика кількість українців почула саме з радіоефіру.

Ведуча Українського радіо Олена Зелінченко про роботу в ефірі на початку повномасштабного вторгнення:

«Перший день Великої війни — це внутрішня тривога і водночас зібраність. Мабуть, розуміння, що потрібно робити, інформувати, повідомляти, все в режимі “тут і зараз”, ми, як оголений нерв, з усією країною, але з розумінням,  що люди чекають інформації: що? де? коли? оголошення повітряних тривог, евакуаційні шляхи, обстріли. Я пам’ятаю дні, ночі, тривалі зміни… напруга.. злість. Повідомлення в студійних месенджерах: люди питають, люди щось радять. Є подяки, що вони нас чують і вірять».

Ведучий Українського Радіо Сергій Стуканов про те, як вперше під час ефіру довелося спускатися у бомбосховище  разом з гостем студії:

«Для мене цей день розпочався о 5-й ранку, коли почали приходити на телефон сповіщення, — я безпосередньо не чув вибухів, але здогадався, що це і є початок Великої війни. Я тоді провів в ефірі дві години. Відчувалася взаємодопомога, кожен хотів докласти частку своєї душі. Вперше під час реальної повітряної тривоги довелося спускатися в бомбосховище, причому спускалися разом з гостем, який в нас був на ефірі. Просиділи десь годину — і в бомбосховищі була достатньо напружена атмосфера, тому що всі не знали, чого чекати».

Ведучий Українського Радіо Роман Коляда про перші дні роботи в умовах великої війни і про рояль у студії:

«Дуже прикметною була історія, коли я приїхав у нове місце (пункт, звідки ми мовили) і дуже сумував за своїми клавішними. Потім якимось дивом я виявив, що у сусідній студії стоїть прекрасний німецький рояль, а на звуки цього німецького рояля прийшла ще одна колежанка, яка виявилася флейтисткою, і у нас просто під звуки повітряних тривог утворився чудовий дует. Ну і позаяк я продовжував шукати собі клавіші, то кинув клич. Мені знайшли абсолютно древній синтезатор, але робочий. Інженери Українського Радіо спаяли шнури, якими цей синтезатор можна було підключити просто в ефірний пульт. Таким чином народилася така штука, яка називалася “Колисанки від Коляди”. Вона певний час звучала в ефірі під час моїх нічних змін. Просто в прямому ефірі грав свою музику, імпровізував, читав людям вірші про кохання, трохи про війну… 

Далі можна багато згадувати… Про обстріли всіх практично телевеж, як ми переживали й переживаємо за колег в окупованих регіонах. Я взагалі не можу передати свої почуття, коли підводив в ефірі нашу журналістку Маргариту Лазник з окупованого на той час Херсона. Я знав, що людина там, знаходить спосіб виходити в наш ефір і розповідати, що відбувається в місті».

Попри криваву війну, розв’язану росією, Українське Радіо продовжує в безперервному режимі оперативно та всебічно інформувати слухачів. На сьогодні воно залишається головним радіомовником країни, а за останні пів року ще й істотно зміцнило свої лідерські позиції та продовжує збільшувати аудиторію. Українське Радіо залишається найдоступнішим та найбільш надійним джерелом інформації для людей.

Українське Радіо — найбільша FM-мережа та найпопулярніше розмовне радіо України, флагманський канал Національної суспільної телерадіокомпанії України. У Києві мовить на частоті 105 FM. З усіма частотами Українського Радіо та лінками на соцмережі Суспільного в регіонах можна ознайомитися за посиланням. Українське Радіо також можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio, на сайті ukr.radio та в мобільному застосунку «Дія».

Ведучі Українського Радіо — про роботу в умовах війни

Ведучі Українського Радіо — про роботу в умовах війни

13 лютого у світі відзначають Всесвітній день радіо — World Radio Day. Саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке мовило зі штаб-квартири організації. 

З нагоди цієї дати ведучі Українського Радіо розповіли для радіостанцій-членів Європейської мовної спілки про роботу під час повномасштабної війни.

Читайте також: За пів року Українське Радіо суттєво зміцнило лідерські позиції — опитування

Українське Радіо — єдине серед усіх радіостанцій Європейської мовної спілки, яке працює в умовах повномасштабної війни. Радіо, яке не припиняло мовлення під час Другої світової, працює і під час російсько-української війни. Попри повітряні тривоги, періодичні обстріли та активність ворожих сил з ефірних студій — основних та резервних в укритті — ведеться цілодобове мовлення. Ведучі завжди пам’ятають про тих людей, які слухають Українське Радіо в тимчасовій окупації. Про тих, для кого цей сигнал, цей ефір, ця інформація можуть стати життєво необхідними.

Вчасно отримана інформація може не тільки скоординувати, допомогти уникнути паніки, а й навіть врятувати життя. Таку місію, завдяки своїй мобільності та доступності, виконує Українське Радіо, чия роль в умовах війни набула особливого значення. Адже там, де немає електрики, пошкоджені лінії передач, або ворог навмисне глушить сигнали зв’язку, Українське Радіо часто залишається єдиним джерелом інформації. Та й про початок повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року — велика кількість українців почула саме з радіоефіру.

Ведуча Українського радіо Олена Зелінченко про роботу в ефірі на початку повномасштабного вторгнення:

«Перший день Великої війни — це внутрішня тривога і водночас зібраність. Мабуть, розуміння, що потрібно робити, інформувати, повідомляти, все в режимі “тут і зараз”, ми, як оголений нерв, з усією країною, але з розумінням,  що люди чекають інформації: що? де? коли? оголошення повітряних тривог, евакуаційні шляхи, обстріли. Я пам’ятаю дні, ночі, тривалі зміни… напруга.. злість. Повідомлення в студійних месенджерах: люди питають, люди щось радять. Є подяки, що вони нас чують і вірять».

Ведучий Українського Радіо Сергій Стуканов про те, як вперше під час ефіру довелося спускатися у бомбосховище  разом з гостем студії:

«Для мене цей день розпочався о 5-й ранку, коли почали приходити на телефон сповіщення, — я безпосередньо не чув вибухів, але здогадався, що це і є початок Великої війни. Я тоді провів в ефірі дві години. Відчувалася взаємодопомога, кожен хотів докласти частку своєї душі. Вперше під час реальної повітряної тривоги довелося спускатися в бомбосховище, причому спускалися разом з гостем, який в нас був на ефірі. Просиділи десь годину — і в бомбосховищі була достатньо напружена атмосфера, тому що всі не знали, чого чекати».

Ведучий Українського Радіо Роман Коляда про перші дні роботи в умовах великої війни і про рояль у студії:

«Дуже прикметною була історія, коли я приїхав у нове місце (пункт, звідки ми мовили) і дуже сумував за своїми клавішними. Потім якимось дивом я виявив, що у сусідній студії стоїть прекрасний німецький рояль, а на звуки цього німецького рояля прийшла ще одна колежанка, яка виявилася флейтисткою, і у нас просто під звуки повітряних тривог утворився чудовий дует. Ну і позаяк я продовжував шукати собі клавіші, то кинув клич. Мені знайшли абсолютно древній синтезатор, але робочий. Інженери Українського Радіо спаяли шнури, якими цей синтезатор можна було підключити просто в ефірний пульт. Таким чином народилася така штука, яка називалася “Колисанки від Коляди”. Вона певний час звучала в ефірі під час моїх нічних змін. Просто в прямому ефірі грав свою музику, імпровізував, читав людям вірші про кохання, трохи про війну… 

Далі можна багато згадувати… Про обстріли всіх практично телевеж, як ми переживали й переживаємо за колег в окупованих регіонах. Я взагалі не можу передати свої почуття, коли підводив в ефірі нашу журналістку Маргариту Лазник з окупованого на той час Херсона. Я знав, що людина там, знаходить спосіб виходити в наш ефір і розповідати, що відбувається в місті».

Попри криваву війну, розв’язану росією, Українське Радіо продовжує в безперервному режимі оперативно та всебічно інформувати слухачів. На сьогодні воно залишається головним радіомовником країни, а за останні пів року ще й істотно зміцнило свої лідерські позиції та продовжує збільшувати аудиторію. Українське Радіо залишається найдоступнішим та найбільш надійним джерелом інформації для людей.

Українське Радіо — найбільша FM-мережа та найпопулярніше розмовне радіо України, флагманський канал Національної суспільної телерадіокомпанії України. У Києві мовить на частоті 105 FM. З усіма частотами Українського Радіо та лінками на соцмережі Суспільного в регіонах можна ознайомитися за посиланням. Українське Радіо також можна слухати в мобільному застосунку suspilne.radio, на сайті ukr.radio та в мобільному застосунку «Дія».

Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.