Суспільне|Мовлення | Новини компанії

Жовтень 26, 2022

«Співпраця медіа України та США — це внесок у перемогу», — шеф-редакторка новин Суспільне Чернігів Алла Скорик

Що американці знають про російсько-українську війну і від чого залежить їхня обізнаність? Чи високий рівень підтримки українців громадянами США? Шеф-редакторка новин Суспільне Чернігів Алла Скорик нещодавно повернулася з престуру до США, де розповідала американським журналістам про події в Україні. Читайте нижче про те, що її вразило найбільше.

Алло, розкажіть, якою була мета поїздки до США?

— Це був престур до США на запрошення IREX in Ukraine. Це некомерційна організація, яка спеціалізується на міжнародному сприянні освіти та розвитку. IREX зібрав 14 представників українських медіа з різних міст: з Херсона, Харкова, Маріуполя, Слов’янська, Чернігова, Сум та інших.

Суспільне тривалий час є партнером програми IREX. На їхнє запрошення до нашої філії приїжджали медійники суспільних мовників США і не тільки, ділилися з нами досвідом — як побудувати медіа, яке відповідатиме міжнародним стандартам журналістики, якому довірятимуть, яке стане надійним джерелом інформації і справжнім сервісом для українців.

Наша поїздка мала бути зворотним візитом у межах освітнього обміну. Однак війна в Україні змінила плани. Ми всі розуміли, що маємо взяти максимум із цієї поїздки: розповісти світові історії з України — з окупованих і щойно звільнених міст, розказати про особливості роботи українських ЗМІ під час бойових дій.

Читайте також: «Працюємо над переможним звучанням», — ексклюзивне інтерв’ю Суспільному лідерки гурту ONUKA

Як довго тривала подорож? З ким вдалося зустрітися?

— Візит тривав тиждень. За цей час ми встигли побувати й провести зустрічі у Нью-Йорку, Вашингтоні, у Вестфілді (це містечко у штаті Нью-Джерсі).

У Нью-Йорку ми зустрілися з командою CBS. Ця зустріч відбулася саме 10 жовтня, коли росіяни масовано обстріляли Україну ракетами. Всі новини телеканал розпочинав подіями в Україні. Ми поговорили з редакторами, які профільно займаються темою війни. Від початку повномасштабного вторгнення росії CBS постійно має групу репортерів в Україні: 4-7 людей, залежно від ротації, і на їхні репортажі дуже чекають. Колеги зізналися нам, що так зблизька, просто під лупою, не висвітлювати ще жодної війни, що історії українського спротиву і боротьби, а ще — жорстокості росіян, яку бачать їхні кореспонденти у звільнених після окупації містах та селах, не залишають байдужими американців.

У Вестфілді ми зустрілися із давнім другом Суспільного в Україні Філом Алонджі. Він приїжджав у Київ та Чернігів у 2018 році, бачив, як ми працюємо, ділився своїм досвідом роботи на суспільному мовнику штату Нью-Джерсі NJTV. Він влаштував зустріч із журналістами, ми поділилися особливостями роботи українських ЗМІ в умовах бойових дій, на лінії зіткнень та з окупації, в умовах відсутності світла чи обмеженого інтернету.

У Вашингтоні зустрілися із командою The Wall Street Journal, яка активно пише про війну в Україні. І — що здивувало мене особисто — до дрібниць володіють інформацією і розуміються на ментальних особливостях українців. Взагалі в США зараз нікому не треба пояснювати, що Україна — не росія, і чим ми відрізняємося. Це дуже помітно. І в цьому велику роль відіграли медіа США.

Ще була зустріч у Посольстві України в США, відвідали онлайн-видання Slate, IREX організував пресконференцію у своєму офісі у Вашингтоні, запросили журналістів, представників громадських організацій.

Читайте також: Прапор із підписом Залужного продали на аукціоні за 101 тисячу гривень

Як люди в Штатах реагують на ваші розповіді? Загалом, що знають про події в Україні?

— Я їхала у США з величезними сумнівами, а повернулася із відчуттям підтримки. Не потрібно недооцінювати роль іноземних ЗМІ і їхнього внеску в нашу боротьбу. Коли фото з України друкують на перших шпальтах, коли цій темі приділяють увагу в новинах і інформаційних токшоу, то не дивно, що таксисти, які підвозили нас із зустрічі на зустріч, чи продавці в магазинах запитували про Маріуполь і Харків, про міста, назви яких вони не могли чути до лютого 2022 року.

Мені дуже запам’ятався один момент: дізнавшись, що везе групу з України, таксист дістав синьо-жовтий прапор. Він возить його із собою на знак підтримки, хоча ніколи в житті не був в Україні й не має тут родичів чи знайомих. Ми — перші українці, яких він побачив отак зблизька. Його дуже дивувало, що ми не шукаємо можливості залишитися у США в безпеці, а повертаємося додому продовжувати свою боротьбу. Сказав, що супротив, який чинять українців, це те, що його щодня надихає.

Був іще один момент біля Капітолія у Вашингтоні, коли молодий хлопець українською мовою з американським акцентом попросив: «Чи не могли б ви зробити фото?». Він дитиною емігрував з батьками до США з Дніпра і йому було просто приємно поговорити українською. У великих містах, зокрема в Нью-Йорку, можна побачити, як синьо-жовтим підсвічують великі офісні центри, ми бачили дуже багато прапорів на балконах, біля будинків і різних установ. Водночас не можна недооцінювати вплив російської пропаганди. Ще досі певний відсоток людей дивиться і читає виключно російські медіа. Однак за час мого перебування у США я не побачила і не зустріла людину, яка б пишалася своїм російським громадянством і радісно про це висловлювалася.

Читайте також: Залишаймося на зв’язку: частоти Українського Радіо та соцмережі Суспільного на Чернігівщині

Чи доводилося зустрічатися з людьми, налаштованими вороже?

— Багато росіян ми побачили у Варшаві. Там працює Консульство США і, наскільки я зрозуміла, туди вони поїхали за оформленням віз. Я розговорилася з жінкою із Курська, вона підсіла до мене за сніданком в готелі, і це був шанс, як на мене, розповісти й показати, що відбувається в Україні просто зараз, і пояснити нарешті «чому і за що». Вона щиро дивувалася, чому і за що вони не можуть так просто, як раніше, оформити візу, чому родичі з України припинили спілкування, а люди в інших країнах відвертаються і відмовляються допомагати, коли бачать червоний паспорт. Мусила показати і розказати про братські могили у звільнених з окупації містах та селах, про зґвалтування, катування та вбивства, про бомбування і життя в укриттях. Найгірше, що я не побачила на обличчі особливої емпатії. Таке враження, що вона забула, що таке співчувати й поділяти горе. Сказала, що такого їм не показують їхні ЗМІ, і тому вона не знає, кому вірити.

А ось протилежний випадок. Познайомилася у потязі з лікарем-кардіологом з Еквадору, який залишив росію ще у 2014 році. Мене вразило, що він не просто підтримує Україну. Влітку він зібрав кілька валіз із медикаментами й поїхав разом з іншими лікарями-волонтерами обстежувати людей у звільнених після окупації селах. У нього ще досі є паспорт громадянина рф. Щоб позбутися його, потрібно повертатися у країну, яку він залишив вісім років тому. Те, що він робить, це не просто підтримка, це внесок. Але, на жаль, це не правило, а радше виняток.

Наскільки важливою є взаємодія між Україною та США на рівні співпраці ЗМІ, громад чи окремих людей?

— Співпраця між Україною та США на рівні медіа — це внесок у перемогу. І це не просто гучні слова. У кожній розмові з нашими колегами-журналістами я намагалася донести думку, що підтримка України — це їхній внесок у світовий порядок безпеки. Що труднощі, які відчувають американці чи європейці на побутовому рівні, — це ніщо порівняно з відчуттям свободи й безпеки. А воно може бути тільки тоді, коли Україна переможе.

Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й канали Суспільного радіо (Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії.

У Чернігівській області — це телеканал Суспільне Чернігів та Українське Радіо «Чернігівська хвиля».

Дивитися Суспільне Чернігів можна в ефірі та онлайн на сайті філії. Оперативні новини шукайте на діджитал-платформах:

Фото — з фейсбук-сторінки Алли Скорик

“Cooperation between the media of Ukraine and the USA is a contribution to victory,” Alla Skoryk, News Editor-in-Chief of Suspilne Chernihiv

What do Americans know about the russian-Ukrainian war and what does their knowledge depend on? Is the level of support for Ukrainians among US citizens high? Alla Skoryk, News Editor-in-Chief of Suspilne Chernihiv, recently returned from press tour to the USA, where she told American journalists about the events in Ukraine. Read below about what impressed her the most.

Alla, what was the purpose of the trip to the USA?

— It was a press tour to the USA at the invitation of IREX in Ukraine. It is a non-profit organization that specializes in international aid for education and development. IREX gathered 14 representatives of Ukrainian media from different cities, namely Kherson, Kharkiv, Mariupol, Sloviansk, Chernihiv, Sumy and others.

Suspilne has been a partner of the IREX program for a long time. At their invitation, media representatives of US and other public broadcasters came to our branch, they shared their experience with us, namely, how to build a media that will meet international standards of journalism, that will be trusted, that will become a reliable source of information and a real service for Ukrainians.

Our trip was to be a return visit as part of an educational exchange. However, the war in Ukraine changed plans. We all understood that we should get the most out of this trip, to tell the world stories from Ukraine, from the occupied and recently liberated cities, to tell about the peculiarities of the work of the Ukrainian mass media during hostilities.

Read also: “We are working on a winning sound”, an exclusive interview of Suspilne with the leader of the ONUKA band

How long was the trip? Who did you meet?

— The visit lasted a week. During this time, we managed to visit and hold meetings in New York, Washington, in Westfield (this is a town in the state of New Jersey).

In New York, we met with the CBS team. This meeting was held exactly on 10 October, when the russians massively bombarded Ukraine with missiles. The TV channel started all the news with events in Ukraine. We spoke with editors who specialize in the topic of war. Since the beginning of the full-scale russian invasion, CBS has always had a group of reporters in Ukraine, i.e. 4-7 people, depending on the rotation, and their reports are highly anticipated. Colleagues admitted to us that they have not covered any war so closely, simply under a magnifying glass, that the stories of Ukrainian resistance and struggle, as well as the brutality of russians, which their correspondents see in cities and villages liberated after the occupation, do not leave Americans indifferent.

In Westfield, we met Philip Alongi, an old friend of Suspilne in Ukraine. He came to Kyiv and Chernihiv in 2018, saw how we work, and shared his work experience at the New Jersey public broadcaster NJTV. He arranged a meeting with journalists, we shared the peculiarities of the work of the Ukrainian mass media in the conditions of hostilities, on the conflict line and from the occupation, in conditions of no light or limited Internet.

In Washington, we met the team of The Wall Street Journal, which actively writes about the war in Ukraine. And, what surprised me personally, they have information down to the smallest detail and understand the mental characteristics of Ukrainians. In general, in the United States, no one needs to explain to anyone that Ukraine is not russia, and how we differ. It is very noticeable. The US media played a big role in this.

There was also a meeting at the Embassy of Ukraine in the USA, we visited the online publishing house Slate, IREX organized a press conference in its office in Washington, journalists, representatives of public organizations were invited.

Read also: A flag with Zaluzhnyi's signature sold at an auction for UAH 101,000

How do people in the States react to your stories? In general, what do they know about events in Ukraine?

— I went to the USA with great doubts, but I returned with a feeling of support. The role of foreign media and their contribution to our struggle should not be underestimated. When photos from Ukraine are printed on the front pages, when this topic is given attention in the news and informational talk shows, it is not surprising that taxi drivers who drove us from meeting to meeting, or sellers in stores asked about Mariupol and Kharkiv, about the cities whose names they could not hear until February 2022.

I really remember one moment. After learning that he was taking a group from Ukraine, the taxi driver took out a blue and yellow flag. He carries it with him as a sign of support, although he has never been to Ukraine in his life and has no relatives or acquaintances here. We are the first Ukrainians he saw up close. He was very surprised that we are not looking for an opportunity to stay in the US in safety, but are returning home to continue our struggle. He said that the resistance of Ukrainians is what inspires him every day.

There was another moment near the Capitol in Washington, when a young guy asked in Ukrainian with an American accent: “Could you take a picture?” As a child, he emigrated with his parents to the United States from Dnipro, and he was simply delighted to speak Ukrainian. In big cities, in particular in New York, you can see how blue and yellow lights illuminated large office centers, we saw a lot of flags on balconies, near houses and various institutions. At the same time, the influence of russian propaganda cannot be underestimated. A certain percentage of people still watch and read exclusively russian media. However, during my stay in the USA, I did not see or meet a person who was proud of his russian citizenship and spoke about it joyfully.

Read also: Let's stay in touch: frequencies of Ukrainian Radio and social networks of Suspilne in Chernihiv region

Have you met with hostile people?

— We saw many russians in Warsaw. The US Consulate works there and, as far as I understand, they went there to process visas. I talked to a woman from Kursk, she joined me for breakfast at a hotel, and it was a chance, in my opinion, to tell and show what is happening in Ukraine right now, and to finally explain “why and what for.” She sincerely wondered why they can't issue a visa as easily as before, why relatives from Ukraine have stopped communicating, and people in other countries turn away and refuse to help when they see a red passport. I had to show and tell about mass graves in cities and villages liberated from occupation, about rape, torture and murder, about bombings and life in shelters. The worst thing is that I didn't see much empathy on her face. It seems that she has forgotten what it is to sympathize and share grief. She said that their media doesn't show them that, and that's why she doesn't know who to believe.

Here is the opposite case. On the train, I met a cardiologist from Ecuador who left russia in 2014. I was impressed that he does not just support Ukraine. In summer, he packed several suitcases with medicines and went with other volunteer doctors to examine people in the villages liberated after the occupation. He still has a passport of a russian citizen. To get rid of him, he needs to return to the country he left eight years ago. What he does is not just support, it is contribution. But, unfortunately, this is not the rule, but rather the exception.

How important is the interaction between Ukraine and the USA at the level of cooperation between mass media, communities or individuals?

— Cooperation between the media of Ukraine and the USA is a contribution to victory. And these are not just loud words. In every conversation with our journalist colleagues, I tried to convey the idea that supporting Ukraine is their contribution to the world security order. That the difficulties experienced by Americans or Europeans at the everyday level are nothing compared to the feeling of freedom and security. And it can only be when Ukraine wins.

As a reminder, Suspilne Ukraine is the largest independent media in Ukraine, which includes the nationwide TV channels like Pershyi and Suspilne Kultura and radio stations of Suspilne Radio (Ukrainian Radio, Radio Promin, Radio Kultura), as well as 24 regional Suspilne channels.

In Chernihiv region, it is Suspilne Chernihiv TV channel and Ukrainian Radio Chernihivska khvylia.

You can watch Suspilne Chernihiv on the air and online on the branch's website. Look for the latest news on digital platforms: