Серпень 15, 2022
«Ці місяці страшної війни показали, наскільки цінними є наші регіони», 一 Ольга Крупник, випускова «Суспільне. Спротив»
З 25 лютого регіональна команда Суспільного працює над інфомарафоном «Суспільне. Спротив». У кожній області України кореспонденти мовника, як великий пазл, складають щоденний восьмигодинний прямоефірний проєкт у єдине ціле. Організовує це, збирає та видає в телеефір для глядача — команда продюсерів, випускових, ведучих, редакторів, режисерів і техніків.
Ольга Крупник з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну змінила обов’язки шеф-редакторки новин Суспільне Львів на роботу випускової вечірнього блоку інфомарафону «Суспільне. Спротив». Які теми стають пріоритетними для ефіру на всю Україну та що надихає, попри війну, — читайте далі.
Олю, ви раніше очолювали львівську службу новин Суспільного, а зараз — випускова редакторка вечірнього 4-годинного блоку міжрегіонального щоденного марафону. Як змінилися ваші робочі пріоритети й робочий день?
— Йдеться насамперед про контент, яким тепер займаюся. Спершу спільно з командою творила, генерувала новини львівського регіону. Це зовсім інший рівень, зацікавленість та інша аудиторія, для якої ми працювали. Зараз ця аудиторія суттєво ширша, мені потрібно розуміти, що було б їй цікаво, тож довелося оновити свій підхід до новин. Тепер я відстежую і знаю, чим живе вся країна, не лише один регіон, а особливо — у стані війни. Йдеться саме про повномасштабну війну, бо росія воює з Україною вже понад 8 років. Проте, по правді, війна для нас завжди була «десь там», дуже мало стосувалася інших регіонів країни, Львівщини. Наші люди воювали, гинули, волонтери працювали, але не так активно, як зараз це відбувається. Тобто змінився підхід до роботи — до того, на що звертаю увагу. Відповідно — зовсім інші спікери, події й масштаби.
Проте незмінним все ж залишився робочий день журналіста — триває постійно, за винятком годин для сну. Працюємо постійно. Зараз журналістика стала шалено швидкою, ми маємо встигати й реагувати. Відстежуємо настрої та новини у пабліках, соцмережах, перевіряємо інформацію — цей потік не спиняється. У нас нема дедлайнів, але є робота нон-стоп. Це ж стосується і марафону — ти весь час стежиш за подіями, обираєш для ефіру найбільш актуальні.
Читайте також: Оновлене «Кримське питання» — на регіональних телеканалах Суспільного
Як із командою підбираєте теми для проєкту? На чому робите акцент?
— Наша найперша ціль — це суспільно важливі новини. Ми не ведемося на хайп. І навіть якщо тема не надто популярна, але важлива, чи навіть дражлива — намагаємося знайти, як її добре подати. Добре — означає збалансовано, без речей, через які потім людина панікувала б. Особливо зараз ми дуже пильнуємо психоемоційне подання певних новин, бо люди й без того емоційно перенапружені до краю. Звертаємо увагу й на те, щоб новина була цікава в усіх куточках країни: що відбувається на фронті, бо від цього залежить майбутнє; їжа, гроші — людей цікавить, що буде з економікою, якими будуть ціни на продукти, чи буде тепло в домівках узимку, наприклад.
У регіональному марафоні «Суспільне. Спротив» намагаємось показувати історії, якими живе країна, — з містечок та сіл, про дорослих та дітей, військових, волонтерів, медиків і звичайних людей. Щоб глядач у кожному регіоні побачив себе. А так воно й працює, адже марафон показують всі регіональні телеканали одночасно. Зараз багато внутрішньо переміщених людей: миколаївці — у Львові, одесити чи харків'яни — у Луцьку… Ми не знаємо, хто де опинився, тому працюємо для усіх.
Читайте також: «Не складати рук допомагають герої наших матеріалів», — журналістка Суспільне Вінниця Ірина Хоходра
Які історії за ці місяці війни вразили найбільше?
— Завжди вражають людські історії з лінії фронту, про людей-борців. Коли чуємо про втрати серед наших цивільних чи військових — це узагальнена статистика «без облич». Але коли бачимо, як мама співає колискову на похороні свого сина, який загинув, захищаючи Україну, чи дитинка дивиться на могилу своєї мами — ці промовисті й болісні кадри запам’ятовуються на все життя.
Як співпрацюєте з колегами з інших регіонів?
— Ці місяці страшної війни показали, наскільки цінними є наші регіони, наші колеги, які там працюють. На наші філії Суспільного звалився колосальний обсяг роботи, в кілька разів більше, ніж завжди, — новини, два марафони, прямі включення, поїздки в райони, більше інформації треба опрацьовувати. І це в умовах постійних обстрілів і непевності в майбутньому. Особливо у східних та південних областях. Ці люди колосально працьовиті, вмотивовані й кожен розуміє, що робить, і наскільки це потрібно.
Що вас підтримує зараз? Що дозволяє триматися вам особисто?
— Я себе також це запитую. Але питання не звучить «триматися чи не триматися», — ні. Робиш свою роботу, і так має зараз робити кожен українець. От що підтримує моїх колег, наприклад, з Харкова, які, фактично, живуть у пеклі? Вони роблять свою роботу і роблять дуже добре. А я вважаю, що робити зараз щось неякісно — це підігравати ворогу.
Надихають рідні люди, згуртованість, рідна країна, наше коріння… Знаєте, для мене зараз страшніше було б опинитися поза країною. Бо там — ти чужий. А тут рідна земля допомагає і віра в те, що ми переможемо.
Попри весь негатив війни і зважаючи на досвід цих місяців, що нинішня Ольга сказала б собі 23 лютого?
— Що ми все зможемо. Не особисто я чи конкретно хтось, а ми разом. Якщо будемо продовжувати боротьбу — робити те, що повинні.
Онлайн дивитися марафон «Суспільне. Спротив» можна щобудня з 7:00 до 11:00 та з 17:00 до 21:00 на сайтах регіональних філій та на ютуб-каналі Суспільне Новини.
Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й канали Суспільного радіо (Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media.