Новини компанії

У жовтні Суспільне мовлення презентувало новий проєкт — дитячий ютуб-канал «Бробакс». Провідні українські студії-виробники, переможці мистецьких конкурсів, створили чотири пізнавально-розважальних анімаційних серіали для дітей різного віку — «Маленький Бу», «ТоТо», «Портал пригод» і «Яся та її робот». 

Читайте також: Ірма Вітовська та Фагот озвучили анімаційний серіал «Портал пригод» від Суспільного

Керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення цифрових платформ Суспільного Вікторія Мурована розповіла в інтерв'ю Суспільне Культура, як запустився канал «Бробакс», чим він відрізняється від інших та чому його поява важлива для медіаіндустрії. 

Вікторіє, як з'явилася ідея окремого дитячого каналу Суспільного? 

— Я приєдналася до Суспільного в грудні 2020 року, тоді мовник уже мав концепцію дитячого контенту, яку ми почали реалізовувати, і, як результат, дитячий медіаактив з'явився в екосистемі цифрових платформ. Цьому передував тривалий і фундаментальний підготовчий процес фахової команди Тетяни Кисельчук. 

Цей канал з'явився завдяки всій команді Суспільного: нам допомагали спеціалісти усіх підрозділів мовника, які спрацювали просто фантастично. Окремо зауважу величезну дорадчу допомогу соціологині Вікторії Бриндзи, яка наразі працює над стратегією розвитку дитячого мовлення Суспільного на найближчі роки.

У світі не бракує дитячого контенту. Як у цьому різномаїтті вирізнятися, що особливого є у вас?  

— Українці насамперед мають звикнути, що на Суспільному є дитячий контент, він український, цікавий і безпечний. І саме цифрові платформи стали місцем зустрічі з новими аудиторіями. У світі з величезною кількістю яскравих та розважальних продуктів ми пропонуємо «корисні ласощі». Йдемо від потреб та інтересів дитини дозовано, загортаючи в яскраву обгортку місію і цінності Суспільного. Ми працюємо на суспільство у перспективі і зростаємо разом зі своїм глядачем. 

У багатьох європейських країнах Суспільний мовник є потужним гравцем на ринку дитячого контенту, тому маємо великі сподівання, що до 2025 року, за умови стабільного фінансування розвитку, нам вдасться здобути лояльність українських глядачів і отримати свою порцію вподобайок.

Як щодо безпечності контенту? 

— Я переконана, що батьки мають обирати мультик для дитини, переконавшись, що він безпечний. Тому ще раз підкреслю: унікальність «Бробакса» в балансі між розвагою і користю. 

Після запуску перших серій чотирьох серіалів і аналізу реакцій на них ми побачили, що  вдалося і над чим варто працювати. Наша мета — виробляти цікавий безпечний контент у різних жанрах і здобути довіру аудиторії.

Створюючи канал для дітей, ми чітко розуміли, що це лише початок довгого і складного шляху. В інформаційному просторі домінує контент, вироблений в інших країнах, який діти споживають хаотично. Така ситуація є викликом і можливістю водночас. Діти настільки звикли до російськомовного контенту, що на тестовому показі анімації українською сиділи декілька хвилин заціпенівши, наче на виховній годині. Тому чим більше зерен ми засіємо, тим більше плодів отримаємо.

Дитячий канал називається «Бробакс» — це якась міфічна птаха? Як ви її вигадали? 

— О, цю назву обрали діти. Коли ми з командою обирали маскота, одразу звернулися до цільової аудиторії. Тож після кількох фокус-груп з’явилося пташеня Бробакс. Варіантів персонажів було декілька — усі різні, яскраві, виконані в різній стилістиці, але саме цього героя діти молодшого віку хотіли забрати додому, а старші казали, що круте ім'я, він дуже сучасний. Батькам подобалося, що це птах, і який він різноколірний. 

Насправді таке сучасне пташеня вдало поєднує символіку птаха в українській традиції як вісника чогось нового, в нашому випадку — контенту та дитинності, відкритості світові.

Хто працював над створенням «Бробакса»?

— Створити канал, розробити логотип і маскот нам допомогла креативна digital-агенція «Postmen», яка має великий досвід у створенні каналів та реалізації різних культурних проєктів.

Від початку ми розуміли, що потрібен окремий канал, який подобатиметься дітям і якому довірятимуть батьки. Завдання ускладнювалося тим, що на одній платформі мають бути присутні декілька продуктів для різних вікових груп. І «Postmen» із цим завданням впорався.

Ми багато говоримо про безпечність, цінності, корисність. Це, безперечно, підкуповує, але батьків, а щодо дітей? Це ж їм дивитися серіали, а не дорослим. 

— Так, дітям не важливо, який вони дивляться мультфільм — ціннісний чи ні. Їм насамперед хочеться розважатися, бачити зрозумілі явища і героїв. Намагатися викликати у дітей емоції, які їм непритаманні, — хибний шлях. Тому, наприклад, у мультиках «Портал пригод» і «Яся та її робот» герої мають девайси. Вони ними користуються, розв’язують проблеми. Це їхня реальність, і не показати гаджети було б помилкою. А ось у випадку з «ТоТо» та «Маленьким Бу» для наймолодших глядачів ми розуміли, що пісня і кліп — оптимальна форма донесення інформації. 

Також одночасно з появою на платформі «Ютуб» ми з’явилися в інстаграмі та на фейсбуці. Згодом, коли діти звикнуть до наших героїв, рушимо в ТікТок. 

«Бробакс» запустився з чотирьох анімаційних серіалів — «Маленький Бу», «ТоТо», «Портал пригод» і «Яся та її робот». Чому саме ці проєкти були відібрані? 

— Прагнучи створити конкурентоспроможний продукт, на початку року ми оголосили мистецькі конкурси, запросили українські креативні індустрії. Участь могли взяти усі,  хто мав відповідний досвід і міг запропонувати контент у різних жанрах. Як результат — 44 заявки, що є досить високим показником. Фахова комісія мистецького конкурсу визначила, що найпотужнішими виявилися саме анімаційні проєкти. Тому анімація для різних вікових груп стала нашою точкою відліку.

Усі дитячі проєкти для Суспільного створили професійні команди, за плечима яких  досвід роботи як в Україні, так і за кордоном. Деякі виробники відгукувалися на пропозицію взяти участь у конкурсі з пересторогами, розуміючи ризики роботи з державною інституцією — неможливість копродакшену, стислі терміни виробництва, обмеження фінансовим роком та безліч інших перешкод.  Дуже тішить, що найкращі не злякались. 

Важливо відзначити, що виготовлення контенту для Суспільного стало потужним імпульсом для української анімаційної індустрії: одночасно над проєктами працювало понад 100 фахівців дотичних професій. Це прецедент, яким справді варто пишатися. 

«ТоТо»

Серіал «ТоТо» створили  режисер «Викраденої принцеси» і «Мавки» Олег Маламуж та сценаристка Ірина Маламуж, психологиня й одна з авторок серіалу «Хоробрі зайці».

У дев'яти серіях глядачі знайомляться з родиною песика ТоТо. Малий ТоТо пізнає світ разом з друзями. У лісовому садочку малеча навчається базових навичок, як-от умінню знайомитися, одягатися по погоді, ретельно мити руки тощо.

Особливістю серіалу є підказки для батьків, наприклад, як будити дитину вранці, як перетворити похід в садок на чарівну подорож. І безумовно, як і годиться у малюковому контенті, у кожній серії є пісня про чищення зубок, апетит, що загубився, і про те, як дружити.

«Маленький БУ»

Один з проєктів-переможців — серіал від студії Дмитра Лісенбарта та компанії «Маркус Фільм». Нещодавно команда виборола перемогу на LINOLEUM — фестивалі актуальної анімації та медіамистецтва в Україні з коротким метром «Крамниця непотрібних речей», який також демонстрували на кінофестивалі анімаційних фільмів у Шанхаї. 

Команда запропонувала дванадцятисерійну анімаційну історію «Маленький БУ». Всі серії — це музичні кліпи, в кожному з яких сестричка Соля і братик Славко ведуть кумедні діалоги з монстриком Бу. Він бешкетний і ставить під сумнів очевидні речі. Діти весело співають і пояснюють ту чи іншу ситуацію. Цей проєкт дуже яскравий і дитиноцентричний, є дитина і безмежний світ її фантазії.  

У формі пісень діти дізнаються, чому не можна відчиняти двері незнайомцям, навіщо нам щеплення і чому нам необхідно знати літери. 

«Яся та її робот»

Історія від  режисерки Анни Розенгурт, сценариста Романа Розенгурта та студії «Мамахохотала» переносить нас у майбутнє. Серіал про бешкетницю Ясю, яка мешкає у космічному мегаполісі. Щоб упоратися з гіперактивною дівчинкою, батьки замовляють інтелігентну няню-робота. 

Насправді анімація вчить дитину дбати про власні кордони й підказує, як взаємодіяти з навколишнім середовищем, якщо вона загубилася чи коли їй сумно.

Окремої уваги заслуговує папуга-буркотун, якого блискуче озвучив Євген Малуха, улюблений «голос Альфа». Папуга — представник старшого покоління, який постійно нарікає, що «у їхні часи в інтернетах не сиділи». 

Батьків Ясі озвучили Тарас Тополя та Світлана Тарабарова. Світлана Тарабарова стала авторкою та виконавицею головної пісні серіалу. 

«Портал пригод»

Для дітей трохи старшого віку є «Портал пригод» від креативної агенції «Green Penguin», в якому група дітей і тварин мандрує у часі. Ідея належить продюсерці Ірині Тараненко, за плечима якої відомий анімаційний серіал «Книга-мандрівка. Україна» та багато гучних медійних проєктів.

Через чарівний портал герої потрапляють у різні епохи та щоразу трішки впливають на хід історії. Що важливо — через захопливу пригоду пояснюється суть важливих речей:  дружба, взаємодопомога, екосвідомість, строкатість досвідів. 

Не обійшлося і без лиходія Браконьєроса у порталі пригод, а також героїні на всі часи,  чорнобильської куниці Раї. Цих яскравих харизматичних героїв озвучили Ірма Вітовська та Олег Фагот Михайлюта. 

Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media. Щомісяця Суспільне дивляться, слухають і читають понад 13 млн українців.

Джерело: Суспільне Культура

Фото — Володимир Шевчук