Новини компанії

26 жовтня в Українському кризовому медіа-центрі відбулася дискусійна панель «Спочатку вони прийшли за «Суспільним»: чи зростає в Україні тиск на свободу слова?».

Приводом для такого обговорення стали спроби впливу представників влади (Офісу Президента і парламентської фракції «Слуга народу») на редакційну політику окремих проєктів Суспільного. 

Читайте також: Позиція Суспільного щодо відмови депутатів фракції «Слуга народу» від участі в токшоу «Зворотний відлік»

Підтвердженням цього стала ситуація, яка виникла навколо токшоу «Зворотний відлік» на суспільному телеканалі UA: ПЕРШИЙ. 11 та 18 жовтня представники Офісу Президента України та пресслужби парламентської фракції «Слуга Народу» вдалися до висування ультиматумів редакції програми. Про це в ефірі токшоу 18 жовтня повідомила ведуча проєкту Мирослава Барчук. Після цього вона оприлюднила відповідну заяву на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук».  

За її словами, ультиматуми стосувалися кількості учасників токшоу з боку «Слуги народу» та неучасті їх у токшоу в тому випадку, якщо серед запрошених будуть конкретні особи, які займають критичну позицію до влади.

«В чому, на нашу думку, полягає тиск на нас, на нашу редакцію. Перше — ставити ультиматуми та вимоги до редакції. Це тиск. Друге — зривати ефіри, бойкотувати ефіри через те, що ми не виконуємо вимоги та ультиматуми. Це тиск. Третє — робити після цього інформаційні атаки через анонімні телеграм-канали, ботів та блогерів, близьких до влади. Це тиск, — зазначила Мирослава Барчук. — Якщо у своїй відповіді президент Володимир Зеленський називає Суспільне “державним телебаченням”, для мене це сигнал того, що президент досі не розібрався, в чому різниця між державним телебаченням та суспільним мовленням. Коли він каже  “як держава може тиснути на державне телебачення?”, я це сприймаю так, що він мислить у тоталітарній парадигмі підконтрольного державного ТБ. Що в його картині світу дійсно існує якесь державне телебачення, яке обслуговує інтереси державної влади і його не можна контролювати державі, адже воно й так підпорядковане державі, а отже інтересам влади», — пояснила ведуча токшоу «Зворотний відлік».

На її думку, ця історія отримала великий резонанс у суспільстві та об’єднала різні медійні середовища. 

«Отже, проблема є, ми її бачимо. Це секрет Полішинеля, що ОП контролює гостей ефірів, склад учасників ефірів. Тут, до речі, постає питання суб’єктності народних депутатів від “Слуги народу”. Питання про те, кому на вірність вони присягали: Єрмаку, Подоляку, Зеленському чи українському народові?», — додала журналістка.

Голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа підкреслила, що до складу Суспільного мовлення сьогодні входить 30 суб’єктів медіа. Однак досі представники влади оцінюють фінансову підтримку виключно через рейтинг одного телеканалу.

«Ми робимо все можливе, щоб донести до влади важливість запровадження реформи Суспільного мовлення. Попри це, все одно існують намагання знецінити цю реформу. Більшість представників нової влади мають медійний досвід та намагаються накладати його на Суспільне, проте це досвід комерційних медіаканалів. І він суттєво відрізняється від візій та мети НСТУ. Тому, коли влада нарікає на рейтинги UA: ПЕРШИЙ та зменшує бюджетні кошти для ефективної роботи НСТУ, вони забувають про те, що Суспільне об’єднує 30 суб’єктів медіа. Це UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА, Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Це і Будинок звукозапису, хори, оркестри. Загалом понад 4 тисячі працівників. І скільки б Наглядова рада не нагадувала про це, влада пам’ятає лише про рейтинги. А ми, як журналісти, маємо захищати свободу слова та журналістські цінності в Україні», — наголосила голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа.

Виконавча директорка Українського інституту з медіа та комунікацій Діана Дуцик, своєю чергою, підтримала реформування Суспільного мовлення та розповіла про наслідки утиску свободи слова. 

«Я в професії з 1992 року — це, гадаю, достатньо, щоб можна було сказати про досвід і про те, що підказує моє чуття сьогодні. Завжди, коли ми підходили до кризових ситуацій в суспільстві, до кризових стосунків влади та суспільства, цьому передував тиск на журналістів і свободу слова. Ситуація сьогодні кардинально гірша, ніж у 2003–2004 роках і навіть у 2013-му тим, що ми у війні. Саме тому сьогодні чергова нестабільність і криза може бути катастрофою для держави. Тому влада мала б відповідальніше ставитися до того, яку політику вона веде щодо ЗМІ.

Нагадаю, реформа державних медіа — не просто забаганка. По-перше, це дуже критично важливо для суспільства, це наше зобов’язання перед європейськими партнерами, яке прописане в угоді про асоціацію з ЄС. Треба розуміти, що державне мовлення не є суспільним — це дві різні речі. Україна пішла на цю реформу саме для того, щоб вивести медіа з-під державного впливу», — розповіла Діана Дуцик, виконавча директорка Українського інституту з медіа та комунікацій, медіаекспертка.

«Більшість громадян нашої країни, не тільки представники влади, не мають цілісного розуміння практики та сутності реформи Суспільного мовлення, його відмежованості від впливу держави. Ми намагаємося поширити цю інформацію та зрозуміло пояснити кожному. Та ситуація, що склалася з токшоу “Зворотний відлік”, доводить, що у багатьох з нової влади не вистачає публічного досвіду. Тому пресслужба від ОП та фракцій наголошують на власному делегуванні спікерів. Проблема полягає у відсутності в них сучасного механізму підготовки до публічних виступів. Адже люди, які йдуть в політику, мають бути готові до критики та гострих запитань від журналістів й суспільства загалом», — зазначив Вадим Міський секретар Наглядової ради НСТУ.

Директорка ГО «Детектор Медіа» Галина Петренко зауважила, що популярність лінійного телебачення у всьому світі наразі поступово зменшується через різноманіття інтернет-ресурсів, якими сьогодні користується більшість населення. Відтак через великий потік інформації та виклики зовнішньої пропаганди влада та ЗМІ сьогодні мають посилити комунікацію: «Щоб не було інформаційного хаосу, необхідно покращити комунікацію між журналістами та владою. А саме — врегулювати процес солідаризації не тільки з аудиторією, але й владою. Так ми можемо протидіяти маніпуляціям, пропаганді та загрозам інформаційної війни загалом».

«Зворотний відлік» — головна дискусія країни, найбільш збалансоване та неупереджене суспільно-політичне токшоу в Україні. Ведучі Мирослава Барчук та Павло Казарін гарантують відкриту й чесну дискусію: у дебатному форматі, без «теплих ванн», із жорстким таймінгом та фактчекінгом наживо. 

Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media.

Наглядова рада Суспільного мовлення — орган управління НСТУ, до складу якого входять по одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України поточного скликання і дев’ять членів від громадських об’єднань та асоціацій. Наглядова рада визначає основні напрями діяльності НСТУ, обирає голову та членів правління НСТУ й виконує інші регуляторні функції відповідно до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Строк повноважень членів Наглядової ради НСТУ становить п’ять років. 

Фото надане Українським кризовим медіа-центром