Новини компанії

19-24 серпня на всіх регіональних каналах Суспільного покажуть спецпроєкт «Обличчя Незалежності» — 14 історій про хлопців та дівчат, які народилися після оголошення Незалежності України, але відстоювали цю Незалежність на війні. Міжрегіональний проєкт підготувало UA: ЗАПОРІЖЖЯ з допомогою команд суспільних мовників Донбасу, Волині, Черкас, Чернігова, Тернополя та Кропивницького. 

Читайте також: «30 років Незалежності» — прем’єра документального фільму на UA: КУЛЬТУРА

Герої відео пішли воювати, аби знову довести, що наша Україна — вільна і неподільна.

«Українцям постійно доводиться відстоювати свою незалежність, — говорить продюсерка Запорізької філії Суспільного Наталія Андреєва. — Так склалося історично. За незалежність і самостійність боролися у часи Національно-визвольної війни Хмельницького, у період Мазепи, у радянську епоху. Здавалося б, після проголошення Акту про Незалежність України все зміниться, однак народженим у незалежній країні хлопцям та дівчатам знову доводиться брати до рук зброю та відстоювати самостійність і свободу своєї держави».

Авторка проєкту, редакторка Суспільного Запоріжжя Інна Халеп каже, що кожен герой особливий, зі своєю історією. Роман Яковенко — молодий офіцер, майор ЗСУ, у свої 22 роки мав майже 80 солдатів у підпорядкуванні. Олена Скляр — переїхала захищати Україну з Севастополя, Микита Таран — залишився в армії після проходження строкової служби, Денис Ясинський — був одним із волонтерів, допомагав українським солдатам, а тільки-но дозволили сімейні обставини — поїхав на передову до побратимів. Василь Кравчун — прийшов по повістці до військкомату навесні 2014 року начебто на військові збори та «затримався» в армії на один рік.

«Їх всіх об'єднує те, що у складний момент історії України вони не відступили. У свій молодий вік дуже швидко подорослішали. Вони всі цінують людське життя і усвідомлюють, якою ціною у нашій країні захищають Незалежність, — розповідає Інна Халеп. — Що ще мене найбільше вразило: у відповідь на наші інформаційні запити, ми отримали і перелік тих хлопців, які є ровесниками Незалежності, але їх вже немає у живих. Коли читаєш: “Запоріжжя — 1993 рік народження — загиблий”; “Пологи — 1994 рік народження — загиблий”; Новомиколаївський район — 1995 рік народження — загиблий”; Михайлівський район — 1997 рік народження — загиблий. І цей перелік можна продовжувати — Приазовський район, Токмацький, Приморський, Чернігівський... Тож, ми маємо вшанувати пам'ять цих хлопців та знати в обличчя наших героїв, які відстоювали та продовжують захищати Незалежність».

«Це історії молодих українців, які свідомо пішли захищати країну проти російської агресії. Захищали або захищають нашу свободу саме на території Донбасу, — розповідає про героїв відео від Суспільного Донбас в.о. продюсера філії Олександр Марченко. — Тож наша філія — яка знаходиться на Донбасі — на мою думку, в першу чергу має показувати ці історії. І вибір історій також невипадковий. Перший герой — Олександр з міста Броди. Він саме зараз перебуває тут. На передовій. І хто, як не ми можемо показати його історію? Інший герой — Олександр Рибальченко з Лисичанська. Він народився та живе на Луганщині. Іноді трапляються судження, що ось жителі Донбасу привели цю війну і що вони проти власної країни. Ми ж хочемо показати, що це не так. І жителі Донбасу так само зі зброєю в руках боролися та продовжують боротьбу за нашу незалежність».

Олександр Рибальченко

Команда Суспільного мовника Тернополя розповіла історію ветерана, начальника відділу Мінветеранів у Тернопільській області, старшого сержанта Миколи Казюка.

Микола Казюк

«Сучасні герої — не у фільмах чи на сторінках книжок, вони посеред нас. Ходять вулицями, їздять у транспорті, непримітні і, здавалося б, пересічні люди. Серед них ті, хто народився за незалежної України, але добре розуміє ціну цієї незалежності. Коли ми почали пошуки потенційного героя, спілкувались із представниками громадських організацій, військкомату, ветеранами. За збігом обставин всі називали одну і ту саму людину. Так нашим героєм став Микола Казюк», — розповіла продюсерка Суспільного Тернополя Зоряна Биндас.

Суспільне Чернігівщини покаже історію Сергія Вєтрова, який з травня 2014 по серпень 2015 року служив у Добровольчому батальйоні «Чернігів».

Сергій Вєтров

«Українські воїни щодня відстоюють незалежність нашої країни, ризикуючи власним життям. Хто, як не вони розуміють значення Незалежності та знають її ціну? До того ж, герої проєкту — молоді люди, однолітки суверенної України. Це нове покоління, яке власними руками творить нову історію», — зазначив продюсер Суспільне Чернігів Артем Шелковий.

Героєм кропивницького ролика став Артур Коваленко. 

Старший лейтенант Артур Коваленко у 2017 році закінчив Національну Академію Національної гвардії України з червоним дипломом і продовжує родинну офіцерську династію. У свої 26 років він командує відділенням інструкторів стрілецького батальйону — з КЕОП та ОГП — Національної гвардії України.

Артур Коваленко

«Ми не могли не долучитися до "Облич Незалежності", будучи краєм Кіборгів та захисників України із третього полку, — додає в.о. продюсерки Кропивницької філії Суспільного Яна Бабак. — Зібрані історії — свідчення спадковості героїчного духу поборників української незалежності, а героїзм і відданість Батьківщині не мають строку давності. Тож глядачі Суспільного матимуть унікальну змогу надихнутися нашою відважною молоддю».

Суспільний мовник Волині у спецпроєкті розповідає історію айдарівця, волинянина, добровольця, ровесника Незалежності Юрія Тарадюка. Юрій — учасник двох важких боїв, що відбувалися неподалік Луганська. Служив під командуванням полковника Андрія Юркевича «Грізлі», командира 2-ого взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». У боях за Червоний Яр і Хрящувате отримав контузію. Нині він — один із членів групи швидкого реагування Центру допомоги ветеранам війни, водій екіпажу  «4. 5. 0».

Юрій Тарадюк

«Всі були з ідеєю, з метою звільнити і захистити країну. Нам вдалося зупинити наступ Росії, яка намагалась по Дніпру відрізати Україну. Проєкт "Новоросія" Путіна був провалений завдяки добровольцям, волонтерам. Хотілося радіти, коли в Хрящуватому кільце над Луганськом замкнулося, наступна операція мала  бути  вже зі звільнення. Тоді я зрозумів, що братерство — це сила», — розповідає доброволець батальйону «Айдар» Юрій Тарадюк, позивний «Воїн».

У «Айдар» Юрій записався із друзями. Хлопцям було трохи більше двадцяти років. Мотивацією стати добровольцем було переконання, що ти — Воїн, що в тобі — козацька кров, і твій обов’язок — зупинити загарбників.

Черкаська команда Суспільного спілкувалась із бійцями полку «Азов» Ігорем Зайчуком та Дмитром Кухарчуком і бійцем окремого загону спеціального призначення «Азов» Ярославом Лисенком. Чоловіки захищали Україну з 2014 року, згодом повернулись у мирне життя. Про роки, проведені на передовій, згадують щодня.

«Найбільше запам’яталося, як у 2015 році, коли війська ворога були зосереджені біля Дебальцевого, і українська армія мала відходити звідти. І тоді полк «Азов» разом з іншими підрозділами, братами по зброї, пішли у контрнаступ біля селища Широкіне. Ворог цього не очікував, тому що він взагалі не очікував, по переговорах тоді було чутно, що українці можуть іти вперед і можуть відвойовувати території. — каже Ігор Зайчук. — Ми тоді відвоювали досить великий проміжок фронту і відсунули війська ворога від Маріуполя, що дало змогу жителям Маріуполя жити безпечно і відчувати себе безпечно у незалежній Україні».

Ігор Зайчук

Залишатися вдома не могли, коли йде війна, хотіли захищати країну.

«Всі ці роки Російська Федерація робила певні речі з допомогою своєї агентури, засобів масової інформації для того, щоб і Крим, і Донбас мали ось такі настрої, які вони мають, — згадує Дмитро Кухарчук. — Ви ж пам’ятаєте, в 91-му році донбаські шахтарі були першими людьми, які виступили за українську незалежність. Проходить 20 з лишнім років — раптом вона їм не потрібна. Це не просто так сталося, це ж працювали цілі спецслужби над цим. І розуміючи цей стан речей і вважаючи себе людиною патріотично, людиною, яка пройшла Майдан, я все-таки зрозумів, що я не можу не піти воювати».

Дмитро Кухарчук

Герої відеорозповідей також висловили свої думки про незалежність, про те, до чого вона зобов’язує і що гарантує.

Ярослав Лисенко

«У першу чергу, незалежність — це право приймати те рішення, яке диктує тобі внутрішній світ. “Незалежність” — слово, що можна застосовувати до багатьох речей. Але в цьому випадку говоримо щодо України. Тому це право творити історію і державу без зовнішнього впливу, керуючись власними амбіціями українця», — упевнений Ярослав Лисенко.

Нагадаємо, місцеві суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — Суспільне мовлення. Новини регіонів України читайте на сайті suspilne.media.