Березень 02, 2021
Відбулося публічне обговорення викликів та завдань Суспільного у 2021 році
1 березня відбулося публічне обговорення «Значення суспільного мовника: як забезпечити його незалежність і фінансову сталість»* за участі менеджерів та членів Наглядової ради Суспільного, представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Ради Європи в Україні.
Читайте також: Ефективне реформування Суспільного: виклики та загрози
Незалежність Суспільного мовника — основа для стабільного розвитку та реалізації високих очікувань. Членкиня Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Тетяна Руденко підкреслила, що регулятор послідовно підтримує Суспільне та в межах своїх повноважень сприяє його розбудові.
«Всі ми маємо значні очікування і покладаємо великі сподівання на наш Суспільний мовник, який, на відміну від більшості європейських країн, з’явився нещодавно в Україні. Наші сподівання пов’язані передусім із надією і прагненням, що Суспільне досягне того рівня, коли його популярності будуть заздрити навіть комерційні канали, й того рівня, коли вітчизняні мовники орієнтуватимуться на нього як на надійний стандарт журналістської професії. Рівня, коли незалежність, неупередженість, об’єктивність та однакове ставлення до всіх сторін будуть не просто побажанням, а непохитним правилом.
Ми вже бачимо цей розвиток, і не можемо не радіти з цього. Особливо важливо пам’ятати про ці сподівання в обставинах дедалі більшого впливу і поширення дезінформації, маніпулятивних риторик і мови нетерпимості», — розповіла Тетяна Руденко.
Виклики та завдання Суспільного у 2021 році
Один з викликів Суспільного у 2021 році — вибори голови і членів правління. Голова Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа працюватиме над забезпеченням прозорого, відкритого та зрозумілого процесу.
«Дуже важлива незалежність Наглядової ради і загалом, і особливо в період, коли ми стоїмо на порозі виборів нового керівництва Суспільного мовника.
Впевнена, що протягом останніх чотирьох років влада неодноразово хотіла змінити керівництво, але зрозуміла, що без Наглядової ради цього зробити не можна, іноді натикалася на неї як на стіну. Вибори голови Наглядової ради теж показали, що є великий інтерес у влади до Суспільного, і будуть спроби взяти Суспільне під свій контроль».
На збереженні незалежності Суспільного також акцентує керівниця медійних проєктів Ради Європи в Україні Галина Смірнова: «Головним викликом на цей рік є обрання нового голови правління. Ми уважно стежимо за цим процесом. На жаль, надходять дуже тривожні сигнали щодо спроб втручання. Хочу нагадати, що такі спроби втручання в незалежність Суспільного мовника є дуже грубими порушеннями свободи слова, європейських стандартів, стандартів Ради Європи. Ми дуже уважно стежимо за цим процесом. Ми будемо проводити заходи для привернення уваги громадськості до процесу обрання. Важливо обрати на незалежному прозорому конкурсі нового голову правління. Це важливо і для влади, і для опозиції».
Член правління Суспільного мовника Микола Чернотицький своєю чергою розповів, що Суспільне планує замовляти проєкти у незалежних виробників.
«Минулого тижня у нас була перша зустріч із великими продакшнами, на кшталт Film.ua. Суспільне хоче співпрацювати, хоче отримувати крутий якісний контент, але він має бути відповідний нашим стандартам, нашим редакційним політикам», — зазначив Микола Чернотицький.
Проблема фінансування Суспільного мовника
Сподівання щодо ухвалення нової системи фінансування Суспільного мовника, яка завершить реформування, висловив секретар та член Наглядової ради НСТУ у сфері захисту інтересів дітей та молоді Вадим Міський:
«Зі стратегічних кроків, із тих підвалин Суспільного мовлення, які мають бути, одна із трьох підвалин — відсутня. Редакційна незалежність — є, незалежність кадрових призначень — є, а от, на жаль, фінансової незалежності й фінансової сталості — цієї підвалини в нас немає».
Голова правління UA: Суспільне мовлення Зураб Аласанія зазначив, що бездоганної системи фінансування не існує. Принцип фінансування суспільних мовників інших країн в Україні може не працювати.
«У світі абсолютно різні моделі фінансування від — А до Я. Сказати, що десь є бездоганна, назвати приклад успішної — я не можу. Не можу взяти британський принцип і перенести в Німеччину — не буде працювати, або німецький перенести в Україну — не буде працювати, — зазначає Зураб Аласанія. — Успішно перенести систему в нашу країну — я не певен, що це спрацює».
Водночас у Раді Європи вважають фінансування зі спецфонду найкращою моделлю фінансування суспільного мовника в Україні, про що заявила керівниця медійних проєктів Ради Європи в Україні Галина Смірнова:
«Наші експерти проаналізували типові поширені моделі фінансування суспільних мовників у світі — це абонентська плата, доходи від реклами, фінансування з бюджету, змішані моделі. Враховуючи ситуацію в Україні, обставини, законодавство, було б доречно перейти на модель фінансування зі спецфонду, який наповнювався б з ренти на використання радіочастотного ресурсу. Також експерти проаналізували ризики, і ця модель має менше ризиків високого рівня порівняно навіть з чинною вдосконаленою моделлю».
Галина Смірнова зазначила, що має проводитися консультування щодо виділення фінансування — який обсяг потрібен на капітальні та поточні видатки — з урахуванням думки Суспільного мовлення. Також акцентувала, якою важливою є можливість планування.
«Стала модель фінансування, виходячи з процента від ренти, дала б змогу прогнозувати хоча б на декілька років. І це суттєво спростило б внутрішню роботу і дало б великий результат, який був би помітний, не відразу, але суттєво», — зазначає Микола Чернотицький, коментуючи проблему фінансування мовника.
Про зміни Суспільного мовника після реформування
Не загубити здобутки Суспільного та згадати, яким був мовник до реформування закликав Дмитро Хоркін, член правління, відповідальний за платформу радіо:
«Я б хотів нагадати, що минає чотири роки роботи команди, яка почала реформувати все, і, здається, це мало часу для дуже великих змін. Але, на жаль, склалося так, що минуло дуже багато часу для того, щоб суспільство і медіаспільнота, експерти забули про те, яким було суспільне телебачення і радіомовлення до реформи. І дуже важливо про це пам’ятати.
Бачачи зовсім іншу команду, людей, які ніяк не заплямовані в політичній діяльності, причетністю до політичних партій, які є рівновіддаленими, але водночас, у межах журналістської діяльності, рівнонаближеними до усіх політичних сил і не пов’язані з олігархічними впливами. І всі забули про те, що ще кілька років тому була зовсім інша ситуація».
