Квітень 09, 2020
«Людям потрібне надійне джерело без маніпуляцій», — Зураб Аласанія
Як зміняться українські медіа під впливом кризи — стало головною темою онлайн-дискусії Українського ПЕН 8 квітня. До обговорення приєдналися голова правління UA: Суспільне мовлення Зураб Аласанія, головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва, директорка зі спецпроєктів інтернет-видання LIGA.net Катерина Венжик та керівник The Ukrainians Media Тарас Прокопишин. Модерувала розмову журналістка, письменниця й радіоведуча Лариса Денисенко.
Учасники дискусії підтвердили, що в суспільстві зріс запит на інформацію під час кризи. Показники переглядів медіа підвищуються, як і кількість інформації, із якою працюють журналісти. Усе це, як стверджує Севгіль Мусаєва, має спонукати медійників до ще ретельнішої перевірки інформації.
«Тільки за березень ми отримали показник у сім мільйонів відвідувань новинного сайту Суспільного, який працює всього три місяці. А «Новини» на UA: ПЕРШИЙ цього місяця дивилися одинадцять із половиною мільйонів глядачів. Люди шукають інформацію, і їм потрібне надійне джерело без маніпуляцій, — розповів Зураб Аласанія. — Ми відчули особливо тепер, як працюють філії. Зріс запит на локальні новини — людей цікавить, що відбувається в їхньому місті, а наші філії про це розповідають».
Однак нова хвиля відвідувачів тимчасова, стверджують спікери. Медіа починають переглядати свої бізнес-моделі. За словами Тараса Прокопишина, невеликим медіа значно легше пристосуватися — вони можуть перевести штат на віддалену роботу та шукати нових шляхів монетизації. Натомість інтернет-видання LIGA.net запустило донейшн-кампанію, а «Українська правда» розглядає варіанти побудови спільноти, яка підтримуватиме медіа фінансово. Водночас Севгіль Мусаєва наголосила, що видання не планує вводити платного контенту, адже в час кризи перевірена інформація має бути доступною для кожного.
Зураб Аласанія розповів, що існує кілька моделей розвитку медіа після подолання кризи. Однією з них є персоналізована дистрибуція контенту, яка ґрунтується на дослідженні великих даних. Інша — безпосередній вихід до аудиторії, як це робить данський суспільний мовник, який організовує живе спілкування редакції з глядачами на зустрічах у кафе чи інших публічних місцях.
«Можливо, наші кроки після пандемії будуть саме такими: «серце до серця». Ми вже створюємо на філіях майданчики для локальних дискусій та побудови громадянського діалогу. Планували цьогоріч виділити доволі велику суму для розвитку місцевих медіапродакшенів, щоб вони на замовлення Суспільного створювали якісний контент», — додав голова правління UA: Суспільне мовлення.
Зазначимо, що реалізація Концепції регіонального мовлення опинилася під загрозою через скорочення фінансування Суспільного мовника.
Зураб Аласанія звернув увагу на питання, яке постало перед українським медіаринком через пандемію. Журналістика була та залишається неприбутковою і не може фінансово підтримувати діяльність видань. Це змушує ЗМІ вдаватися до маркетингових заходів та й загалом робити акцент на розвагах замість інформації.
«Може, варто відокремити журналістику? Вона стане соціально-культурним явищем, як наука, яку має підтримувати суспільство для повноцінного функціювання, — зауважив Зураб Аласанія. — Нині пандемія показує ціну дезінформації і паніки в результаті. Тому відокремлювати журналістику від ентертейменту — наше завдання на наступні три-п'ять років».
Зураб Аласанія розповів, що криза стала справжнім випробуванням для Суспільного мовника. Працівники, які забезпечують ефір, особливо потрібні на своїх місцях тепер, аби мовник міг далі здійснювати діяльність. Однак змінився підхід до виготовлення програм: дотримуються правил безпеки, записи відбуваються без аудиторії, а гості в студіях перебувають на безпечній відстані одне від одного.
«Від нас, працівників медіа, багато залежить сьогодні. Ми всі є свідками, як змінюється світ. Нині ми складаємо іспит на людяність і переосмислюємо цінності та поняття добра і зла. Однак коли ти розумієш, для чого це робиш, то й працювати легше», — підсумувала Севгіль Мусаєва.
