Новини компанії

Сьогодні, 13 березня, у головному офісі Суспільного мовника відбулася зустріч представників Наглядової ради, правління UA: Суспільне мовлення, профспілки працівників культури та працівників регіональних філій Суспільного, де були протести проти впровадження нової Концепції регіонального мовлення на 2020–2021 роки.

Зустріч розпочала голова Наглядової ради UA: Суспільне мовлення Світлана Остапа.

«Ми з вами вже кілька років намагаємося з тридцяти держустанов побудувати одну корпорацію. Корпорація — це зовсім інша форма підприємства, і вона передбачає розмежування повноважень між керівними органами. Наглядова рада Суспільного розробляє стратегічні документи, правління впроваджує їх. Нині згідно зі стратегією розвитку ми йдемо до того, що частина контенту виготовлятиметься на умовах аутсорсу. Це світовий досвід для суспільних мовників. Новинні й суспільно-політичні програми мають бути вироблені самостійно, а інші жанри — на аутсорсі. Хочу підкреслити, що ніхто з міністерства не давав наказу про скорочення філій і не може такого робити. Для цього й була створена Наглядова рада, щоб ніхто не втручався в діяльність Суспільного мовника. Але кожен має право оцінити діяльність компанії, що фінансується з державного бюджету», — сказала Світлана Остапа.

Голова правління UA: Суспільне мовлення Зураб Аласанія подякував представникам регіональних дирекцій за активність та небайдужість до процесів трансформації мовлення. 

«Я радий бачити всіх вас сьогодні тут. Нині складна ситуація в нашій компанії, країні, світі. Ми зараз безперервно боремося за існування Суспільного. Арештовані рахунки, заблоковані зарплати... Але ми маємо рухатися за нашим планом. Мова не лише про цей рік. Ми маємо затверджену стратегію розвитку, за якою йдемо, поки ми не вибиваємося із цих меж. Наше завдання в регіональному мовленні — створити умови для розвитку громад. Ми працюємо насамперед для наших глядачів і слухачів», — зазначив Зураб Аласанія.

Обговорення й сесія запитань і відповідей розпочалися після презентації концепції мовлення регіонального телебачення від генеральної продюсерки регіонального мовлення Марії Фрей та концепції мовлення регіонального радіо від члена правління, відповідального за платформу радіо, Дмитра Хоркіна.

Дмитро Хоркін розповів про те, як, керуючись результатами досліджень аудиторії, побудували стратегію збільшення присутності регіонального мовлення та тематики в загальнонаціональному радіоефірі.

«Як будь-яке медіа, ми маємо боротися за увагу нашого слухача. Якщо ми бачимо, що є величезне просідання радіослухання о сьомій ранку, то маємо реагувати, вносити зміни. Нині змінюємо підхід, щоб бути більш гнучкими, цікавими й актуальними. Регіональні програми звучать і звучатимуть надалі в ефірі Українського радіо. Додатково проєкти про регіони вже з’являються на Радіо Культура й Промінь. Регіонального контенту в нашому ефірі буде більше, а регіональні теми виходять на національний рівень. Ось це головне для нашої аудиторії», — сказав Дмитро Хоркін.

Марія Фрей наголосила на успішному досвіді конкурсного відбору творчих проєктів для виготовлення на аутсорсі.

«Перші вісім регіональних проєктів, що були відібрані на конкурсі й вийшли в ефір минулої осені, показали дуже хороші результати. «Мандруємо вдома» з UA: ПОЛТАВИ вже набрала більш ніж пів мільйона переглядів, «Сильні» з UA: ДНІПРО хочуть придбати для показу інші телеканали. Наші глядачі побачили й схвально оцінили нову якість контенту від Суспільного. Значить, у цьому напрямі ми маємо рухатися далі. Наразі до виробництва готують ще шістнадцять нових проєктів, і вже найближчим часом оголосимо новий відкритий відбір, де взяти участь зможе кожен», — розповіла Марія Фрей.

Член Наглядової ради Олексій Панич зазначив, що він як один з ініціаторів нинішнього обговорення, хоче заповнити прогалини в питанні впровадження регіональної концепції.

«Правління має повну підтримку Наглядової ради щодо Концепції розвитку регіонального мовлення Суспільного. Це стратегічний напрям, і відповідальність ми поділяємо з правлінням. Якщо нині виникають проблеми з її впровадженням, то ми маємо розібратися: чи всі ми діємо в інтересах компанії чи в інтересах окремих працівників? Якщо концепція правильна, то особисті інтереси мають поступитися інтересам компанії», — зауважив Олексій Панич.

Редакторка Запорізької філії та голова редакційної ради Суспільного Ольга Вакало пояснила свою незгоду з впровадженням концепції тим, що вважає кількість контенту важливішою, ніж якість.

«Концепція як концепт розроблена дуже грамотно й правильно. Там закладені дуже важливі, цікаві та правильні речі. Єдине, із чим я не можу погодитися — це стратегія, тобто втілення. На сьогодні в Запоріжжі важливіша кількість, а не якість програм, — сказала Ольга Вакало. — Як членкиня редакційної ради я знаю, як іноді неякісно працюють колеги. Але представникам громадянського суспільства, що втримали ситуацію (і ми не стали «ЗНР»), більше нікуди йти. Тож навіть неякісно зроблена програма — краще, ніж замовчування теми. Ми готові взяти на себе відповідальність і виготовляти й далі три години мовлення. У Запоріжжі був слабкий ранок, ми подумали, як його змінити. Ми готові забезпечити три години, спрямувати свою творчу енергію туди».

Член правління, відповідальний за адміністративно-господарський напрям і регіональний розвиток, Микола Чернотицький не погодився з таким підходом.

«Я сам із міста Суми, поряд країна-агресор. Ми не можемо говорити, що будемо воювати сірниками і їх буде багато. З того боку кордону — інша зброя. Тож ми маємо боротися якісно. Робити багато поганого контенту, який ніхто не споживає, — програшний підхід», — зазначив Микола Чернотицький.

Зі свого боку Зураб Аласанія наголосив, що виробництво програм на умовах аутсорсу — це і є ті можливості для регіонів, для активних представників громадянського суспільства.

«Ми чуємо від правління, що аутсорс — це крок уперед. І ми тільки за це. Але нас тривожить те, скільки буде регіонального контенту. Чим його кількість може бути гарантована?» — звернулася представниця радійної команди Суспільного з Кропивницького Олена Горобець.

Дмитро Хоркін пояснив, як відповідно до Концепції регіонального мовлення плануватимуть сітку мовлення Суспільного радіо.

«Медіа живуть за сезонами. Як відповідальний за платформу радіо член правління, я показав вам кількість регіонального контенту, який нині є, у цьому сезоні. Наше комплексне завдання — задовольнити інформаційні, культурні, освітні, наукові й у певному сенсі духовні потреби. А як саме цього досягти — вирішуємо, рахуємо та оцінюємо власні сили й ресурси. Ми робили та далі робимо акцент на тому, щоб аудиторія більше почула. Суспільне радіо — це єдина загальнонаціональна мережа. Регіональний контент, регіональні теми, регіональних героїв ми виводимо з регіонального в загальнонаціональний ефір», — сказав він.

Після цього до слова запросили заступника голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Миколу Білоуса, який запропонував повернути філії Суспільного в державне управління.

«Якщо ви не знаєте, що робити з НСТУ — поверніть його державі. Поверніть і забудьте», — сказав він.

Така ідея викликала обурення як серед членів Наглядової ради, так і серед членів правління та колективу Суспільного.

«Пропоную взагалі забути про репліку «Повернути державі». Сегментація і фрагментація Суспільного мене як члена Наглядової ради не цікавить», — заявив Олексій Панич.

Редакторка житомирського радіо Олена Корж висловила занепокоєння з приводу умов роботи — їй доводиться поєднувати функції сценаристки, звукорежисерки та гостьової редакторки, а технічних засобів катастрофічно бракує.

На це колишній продюсер Житомирської філії, а нині виконавчий продюсер UA: ПЕРШИЙ Володимир Ладижець зауважив: «Згадайте, що у вас було два роки тому? Нині у вас такі умови, яких і близько немає в інших філіях. У вас обладнано цілий поверх під радіо. Раніше не було змоги елементарно записати ролик. Так, у нас була не найгірша філія — у нас було світло та камери, але їх не використовували за призначенням».

Також щодо впровадження Концепції регіонального мовлення висловилася й голова Профспілки працівників культури України Людмила Перелигіна. На її думку, сьогоднішня зустріч є дуже важливою та потрібною, адже тільки в діалозі народжується порозуміння.

«Ми будемо співпрацювати та підтримувати менеджмент Суспільного мовника навіть у такій складній ситуації», — наголосила Людмила Перелигіна. 

Голова Наглядової ради Світлана Остапа апелювала до якісних змін на регіональних мовниках Суспільного: «Я дивилася всі ваші програми ще за часів ОДТРК. Це на дев’яносто відсотків був неконкурентноспроможний контент, а нині це суспільно-політичні та новинні програми на гідному рівні».

Голова Наглядової ради висловила подяку за підтримку Концепції та наголосила на важливості подальшого обговорення.

Нагадаємо, 2 грудня Наглядова рада Суспільного затвердила Концепцію регіонального мовлення на 2020–2021 роки.