Новини компанії

Нещодавно анонсували, що в цьогорічному відборі творчих проєктів «Створюй із Суспільним» уперше буде замовлення радійних програм.

Ми поцікавилися в члена правління, відповідального за платформу радіо, Дмитра Хоркіна, які програми для радіо замовлятимуть та як контролюватимуть якість цих проєктів, а також яким він бачить регіональне радіомовлення в наступному сезоні.

 

Які програми на аутсорсі замовлятиме Суспільне радіо?

— Термін аутсорс я ніколи не вживаю щодо радіо. Адже зазвичай це значить, що повністю купують готовий продукт. Радіо має 24 години на добу власного контенту, але можуть бути окремі послуги на спеціальні проєкти. Наприклад, можливо, не дуже доречно весь рік тримати спортивного оглядача на Українському радіо «Пульс», це наша філія UA: ДОНБАС. Можливо, і кадрів таких у Сєвєродонецьку небагато. Адже це місто, сподіваюся тимчасово, виконує функцію обласного центру. І рано чи пізно він знову повернеться до Луганська. Але якщо в Сєвєродонецьку будуть важливі спортивні події, ми можемо на сезон — на два-три місяці — залучити спортивного коментатора.

Або прекрасний фестиваль щоліта відбувається в Івано-Франківську, але що робитиме фестивальний оглядач на філії протягом року? Джазова Одеса — це Мекка й колиска українського джазу, українського гумору. Так, може, певні випуски програм — чи то культурних, чи то гумористичних — зробити пакетом? Їх не потрібно робити щодня. Тож можна замовити послуги зі створення сценарію, начитування чи ведення цих програм, що мають свою специфіку — комедійну, спортивну, культурологічну.

 

Чи визначили вже тематичні напрями, за якими залучатимуть сторонніх експертів?

— Теми спільні й для ТБ, і для радіо: про історію регіону, його науковий, спортивний потенціал та культурно-освітнє життя.

 

Хто контролюватиме якість програм, що матимуть послуги на аутсорсі?

— Передусім контролюватиме якість цих програм наш радіослухач. Я нагадаю, що Українське радіо 2017 року вперше за історію свого існування, уперше за тринадцятирічну історію радіовимірювань, які проводили TNS та GfK, потрапило у вимірювання. Це була моя ініціатива. Це й підвищило вартість нашої реклами, і нам було не соромно показати наші рейтинги. Це вимірювання за системою DAR (Day-After Recall), за якою вимірюють радіомовлення майже в усьому світі. І ми бачимо, які програми популярніші, які слоти цікавіші. Але радіостанції самі не можуть оприлюднювати даних. Ми ними користуємося, і наше управління дослідження аудиторії розшифровує ці дані, ми передаємо їх продюсерам. Однак оприлюднювати ми можемо тільки офіційні релізи Незалежної асоціації мовників і створеного при ній радіокомітету. Такими офіційними релізами ми ділилися раніше — про 67% зростання, про топ-5 за слуханням новин. Будуть надалі релізи — ми їх поширимо, але не можемо самостійно ділитися отриманою інформацією. Проте можемо користуватися нею у своїй роботі й плануванні сітки.

Другий рівень контролю — це контроль використання коштів фінансової підтримки державного бюджету. Їх розподіляють, і контроль їхнього використання відбувається за законом України.

І якщо говорити про якість відбору проєктів на конкурсі, то наказом буде створено спеціальну комісію, яка це відстежує і потім за це відповідає.

 

До кого звертатися творчим людям, що мають власні ідеї для радіоефірів UA: Українське радіо?

— Нині є дуже злагоджена робота двох ключових людей: Марії Фрей, генеральної продюсерки регіонального мовлення, і Юлії Шелудько в дирекції Українського радіо, яка із січня є виконавчою продюсеркою регіонального радіомовлення. Вони разом готують до запуску конкурс творчих проєктів.

Треба пропонувати свої ідеї. Я заохочую до такого: пропонуйте, які мають бути проєкти, які саме теми, які відрізки краще зробити для регіонального мовлення. І разом знайдемо форму.

У нас має бути гнучкість і рух назустріч нашому слухачеві, його інтересам та потребам. Я вимагаю цієї ініціативності.  

(При. ред. — звертатися зі своїми ідеями можна: на платформу «Потрапити на Суспільне»; до регіональних філій Суспільного; до пресслужби Суспільного.)

 

Як саме радіо має йти назустріч слухачам?

— Минулого тижня стало відомо про перший випадок зараження коронавірусом у Чернівецькій області. Тож Українське радіо Буковина мало більше відрізків мовлення. Ми не тільки «дозволяємо» — це неправильно — ми вимагаємо в час надзвичайних ситуацій виходити одразу: крім обов’язкового відрізка, запланованого в сітці о 12:10, вийшли екстрено о 13:15. Такі ж ситуації були щодо Ічні Чернігівського радіо. Така ж ситуація була й у Вінниці — Калинівка.

На жаль, у деяких випадках не було вчасної реакції, але ми над цим працюватимемо.

 

Що потрібно змінити, аби UА: Українське радіо змогло швидше підлаштувати мовлення під потреби слухачів?

— Має бути єдиний софт, а не так, як нині — кілька різних програм. Тоді ми можемо більш гнучко вмикатися: загальнонаціональні новини, потім місцеві новини, далі загальнонаціональне політичне токшоу. Якщо ми бачимо, що міська й обласна рада не працюють, то на цьому місці буде мистецька програма або увімкнення загальнонаціонального ефіру.

Ми планували автоматизацію, яка б покращила гнучкість роботи всієї мережі радіомовлення. Маємо розробити, замовити й встановити спеціальний ефірний софт для мережевих радіостанцій. Коли ми матимемо нормальну автоматизовану систему, а не увімкнення в ефір «рубильником», то, можливо, зробимо не два великих відрізки, а краще шість, але вони будуть коротшими, актуальнішими. Але тепер, коли увімкнення відбувається оцим «рубильником», деяка техніка використовує сигнал супутника й має двадцять секунд затримки — як нам розрахувати? От у Закарпатті це вже реалізовано. Треба впровадити таку систему й на всю країну. Однак нині все життя нашої компанії тимчасово зупинилося через арешт рахунків.

 

Як має змінитися сам контент регіонального мовлення? Чого, на вашу думку, бракує Суспільному радіо в регіонах?

— Нині в регіональних редакціях нам бракує хорошої школи політичних оглядачів. У нас багато культурних оглядачів — це прекрасно, я цим пишаюся. Але обмаль політичних — сміливих, цікавих. Хтось балотується на посаду мера — запросити до студії, розпитати, розповісти нашим слухачам. На жаль, наявні оглядачі — не на вістрі політичного життя. Так само є недоліки в економічній експертизі. Мало бізнес-оглядів. Це треба посилити. Це сигнал усім, зацікавленим у співпраці із Суспільним радіо — нам потрібні хороші політичні й економічні оглядачі. Уже наступного сезону маємо випустити якісні програми політичної і економічної тематики.

 

Через зміни в регіональному радіомовленні, заплановані в наступному сезоні, до Суспільного, КМУ й президента зверталися депутати різних політичних сил із закликом скасувати такі наміри. Як ви вважаєте, у чому причина такого занепокоєння?

— Я хочу заперечити всім, хто нині говорить, що потрібно, щоб хтось утрутився згори. Це неправильно. Ми разом з усіма на нарадах, на онлайн-нарадах маємо з’ясувати, як буде краще для наших слухачів. Наприклад, ми розуміємо, що кількість політичних інформаційних приводів у Дніпрі (місті-мільйоннику) може бути набагато більша, ніж у Рівному. Але й в Івано-Франківську може бути набагато більше мистецьких подій, ніж деінде.

Як кожне медіа в міжсезоння, під час літнього канікулярного часу ми подивимося всі разом на маркетингові дослідження й порадимося, що нам краще зробити: обов’язкові відрізки з великою кількістю певних тем або так, як ми вже пробуємо на прикладі надзвичайних ситуацій.

У нас не відбувається скорочення регіонального мовлення. Будь-хто, хто до нас звертається — і депутати також (у статусі радіослухачів) — можуть подивитися сітку мовлення на ukr.radio, увімкнути радіо й почути, що більшість тем, які в нас звучать в ефірі, — це теми про різні регіони. Можливо, не всі депутати облрад у курсі. Адже вони можуть бути експертами в інших галузях. Люди їх обрали. У нас є і залишаться регіональні редакції першого каналу Суспільного радіо UA: Українське радіо.

Ті, хто щось говорить про зменшення регіонального суспільного радіомовлення, просто не слухали наших радіо. Не чують, як на Радіо Культура майже всі вистави, радіодрами — це або авторів з обласних театрів, або постановки обласних театрів, або концерти обласних філармоній. Тому що ми будуємо своє життя на загальнонаціональному ефірі. Нам навіть нині є чим пишатися у висвітленні регіонального життя. Але треба поліпшити те, де чогось бракує.

Для нас регіональні теми й герої важливі, адже вони наближають нас до розуміння нашої країни. І ніхто краще не може знати життя регіонів, ніж наші журналісти й редактори, які працюють на місцях.

 

Раніше в інтерв’ю ви анонсували збільшення регіональних тем в ефірі загальнонаціональних радіостанцій (UA: Українське радіо, UA: Радіо Культури та UA: Радіо Промінь). Коли можна чекати на такі зміни?

— Порядні люди, сказавши А, кажуть і Б, тож сьогодні вже можу трохи відкрити карти. Сергій Ткачук із Волинської філії Суспільного мовника — Українського радіо «Луцьк» — тепер уже працює на центральному Українському радіо. Його програми вже днями звучатимуть у нашому ефірі по всій країні. Це програми про юних сучасних українських музикантів, які виступають переважно в обласних центрах. Вони ще не стали загальнонаціональними зірками, але можливо, стануть завдяки таким програм, які звучатимуть і на першому каналі Суспільного радіо, і на Радіо Промінь, і на Радіо Культура.

Другий такий приклад — Володимир Носков зі своєю програмою «Небайдужі». Він є штатним працівником центрального Українського радіо, хоча до того працював на нашій Харківській філії — Українському радіо Харків. Він із Харкова створює програму про громадських активістів, небайдужих людей, які змінюють нашу країну — це той позитив, якого бракує. Чому така програма має звучати лише в Харківській області? А програма про людей з інвалідністю? Теж раніше звучала лише для харків’ян. Тепер вона звучить на всю Україну.

І такої практики багато й буде більше. Нам дуже потрібно об’єднувати країну. Ми це й робимо. Тому пропонуйте цікаві проєкти. Понад усе ми ставимо інтереси нашого слухача — не наші інтереси. Важливо не те, хто на якій ставці це робить, а чи задовольнили ми радіослухача і його запити.