Новини компанії

Дмитро Хоркін почав працювати на Українському радіо 2005 року. Він попрацював і на евакуйованій філії «Голос Донбасу», вів ефіри «Польової пошти» й «Теми. Країна». Згодом на Українському радіо та Радіо Культура вів програму історико-мистецьких розслідувань «На чисту воду», на Промені — «Радіожурнал «Слово» й багато інших.

1 червня 2017 року став генеральним продюсером Українського радіо, а з вересня 2019-го є членом правління Суспільного мовника, відповідальним за радіомовлення. Сьогодні розпитаємо його про зміни в концепції мовлення Суспільного радіо в регіонах.

Розкажіть, що передбачає нова концепція регіонального радіомовлення. Як зміниться робота регіональних радіокоманд? 

— Я бачу й за маркетинговими дослідженнями, і за власними спостереженнями за популярністю слотів наших радіоканалів, що потрібно збільшити кількість контенту, який розповідає про регіональні особливості, та контенту, який створений для регіонів. На першому каналі — Українське радіо — ми більш-менш розбудували сітку, де є регіональні врізки й загальнонаціональні ефіри, і почали аналізувати, що нам удається, а над чим потрібно попрацювати. Ми побачили, наприклад, що загальнонаціональний ефір, зроблений із Києва, але із залученням регіональних журналістів — щоденна програма «Вся країна», яка виходить об 11:10 — найуспішніша. Тому що київська студія стає певним модератором: включаються журналісти через радіоміст або телефоном і регіональні теми обговорюються у всеукраїнському розрізі. Це дуже добре. Ми хочемо поширити ці практики на Радіо Промінь та Радіо Культура.

 

Тобто регіональні включення будуть не лише на суспільно-політичні теми й не тільки на Українському радіо?

— Так. У нас є позитивні зрушення, які всіх надихають, — це одержання 87 FM-частот, розбудова не тільки повноцінної мережі першого каналу Українського радіо, а й другого — Променя та третього — Культури. Тож маємо посилити регіональний контент на всіх наших станціях. Тому в нас на Промені, другому каналі, музичному, молодіжному, у ранковому шоу з’являться постійні щоденні десятихвилинні програми про місцевий шоу-бізнес: які сьогодні ввечері концерти, вечірки, фестивалі, включення із цих обласних центрів з обов’язковим залученням місцевих музичних журналістів й оглядачів місцевого шоу-бізнесу та мистецтва.

 

Це будуть включення місцевих кореспондентів у загальнонаціональний ефір Променя й спільне виробництво програм?

— Оскільки ми лише розпочали працювати над моделлю, то відкриті для різних експериментів із форматом. Можливо, не тільки спільне виробництво й залучення не лише журналістів. А якщо там є оглядачі, людина, яка може бути головним редактором якогось порталу, який розповідає про фестивальне життя регіону? Ми можемо співпрацювати з ними. Можливі не лише включення, а й запис. Наприклад, короткі інтерв’ю за нашим редакційним завданням.

 

Ви маєте на увазі не лише штатних працівників, а й залучення інших людей? Це співпраця на умовах угоди чи тільки запрошення гостя на ефір?

— Ми хочемо поставити на перше місце інтереси наших слухачів, а не штатний розпис. От я приходжу до лікаря, наприклад. Мені нецікаво, де, хто, як оформлений, ця лікарня комунальна, відомча, чи вона проходить процес трансформації з відомчої в комунальну, чи вона приватизується. Мені потрібно отримати послугу. 

Тому нині наша мета — розробити підхід, коли ми будемо гнучкі, коли зможемо задовольнити актуальні запити слухачів, залучити для цього фахівців. Навряд чи ми коли-небудь зможемо дозволити собі штат з експертів зі всіх сфер життя. Але це й не потрібно. Однак нам потрібна можливість залучати таких фахівців для висвітлення важливої теми, актуального спецпроєкту або сезону просвітницької програми.

 

Яких змін в ефірі ви сподіваєтеся досягти в такий спосіб?

— Яка інформація потрібна регіонам? Якщо я живу, наприклад, у Вінниці? Я увімкнув Радіо Промінь (незабаром мережі розбудуються), хочу послухати музику. Але в певні моменти й певні відрізки хочу почути, що відбуватиметься в моєму місті: що ввечері буде фестиваль із нашими зірками. Також щотижневий розкішний хіт-парад Променя обов’язково міститиме інтерв’ю з місцевими зірками, можливо, початківцями-зірками, які ми спільно робитимемо, самі або залучаючи різних експертів у регіонах. Можливо, їхні твори звучатимуть уперше в загальнонаціональному ефірі. Це щодо другого каналу. 

А щодо третього каналу — Радіо Культура  — уже розпочали активну роботу. Вона набула небувалих масштабів, напевно, за всю історію радіостанції з 2003 року. Щотижня з п’ятниці до неділі — у нас програми великих форм, тригодинні опери, дво-, тригодинні театральні вистави, радіоконцерти. І ми порахували, що понад 60% усіх цих вистав, концертів й оперних трансляцій — саме з регіональних театрів. У нас прозвучала розкішна опера з Харківського театру опери та балету, Дніпровського, із Львівської опери був різдвяний концерт. Ми будемо розширювати ці горизонти. Чому б не записати вистави Рівненського театру, Волинського? І ми записуємо, вони звучать. 

Тому наше завдання — задовольнити на цьому каналі культурні, а також освітні й наукові потреби, духовні в певному сенсі, тому що там є релігійні програми. А як саме цього досягти — вирішуємо, рахуємо та оцінюємо власні сили й ресурси.

 

Як нині відбувається запис таких подій у регіонах?

— Звісно, найкращі фахівці звукозапису та єдиний радіомовний Будинок звукозапису тільки в Українського радіо Національної суспільної телерадіокомпанії. Фахівці їздять у відрядження. Ми тільки за останні пів року у Львові записали два концерти, у Харківській філармонії також записували концерт. Наші фахівці, інженери, звукоінженери, звукорежисери, лінійні продюсери, музичні редактори, роблять дуже професійний контент для загальнонаціонального ефіру, який записаний на місці в регіоні й потім звучить на всю Україну. І в нас з’являться дні у вечірній лінійці розмовних програм «Вечірня студія «Ліра» на Радіо Культура (о 17:00, 18:00 та 19:00), коли в нас будуть інтерв’ю з регіональними митцями. Деякі бувають у Києві, а як ні, то ми приїдемо — або залучивши наших талановитих колег із філій Суспільного, або самі в межах відряджень. Наприклад, тепер у нас є мистецька, театральна оглядачка Віра Доленко, яка більшість свого робочого часу протягом року перебуває у всеукраїнських відрядженнях. Вона тільки повернулася з чернівецького театрального фестивалю, привезла розкішні інтерв’ю з місцевими митцями. 

Тому ми робимо акцент на тому, щоб аудиторія більше почула. Суспільне радіо — це єдина загальнонаціональна мережа. Регіональний контент, регіональні теми, регіональних героїв ми виводимо з регіонального гетто в загальнонаціональний ефір.

 

З огляду на ваші слова плануєте виготовляти весь цей контент силами працівників, які є тут, у Києві, їздять у відрядження й так далі. Чим же будуть займатися ті працівники радіо, які нині є в штаті філії? 

— Це щоденна робота в ефірі, відстеження важливих подій і координування з фахівцями з київського офісу, коли потрібно забезпечити широке висвітлення й залучення експертів. Адже я розповів лише про особливі події, котрі потребують оцінки вузьких фахівців чи особливої техніки для звукозапису. Але ж залишаються й щоденні регіональні відрізки, які потрібно наповнювати та розвивати. Нині ми маємо хороші показники відрізків о 12:10 і 17:10 у будні. Там і випуски новин, і прогноз погоди, й анонси, і токшоу. Наші регіональні колеги працюватимуть і далі в цих відрізках в ефірі.

 

А як щодо ранкового слота?

— Ми з колегами, плануючи сітки мовлення, спираємося не на наші сподівання, не на ворожіння на кавовій гущі, а на чіткі дослідження. Протягом останніх двох кварталів у нас є просідання добової кривої о 7:10 за даними індустріальної панелі радіокомітету Незалежної асоціації мовників. Тож від регіональних врізків у цей час плануємо відмовитися. Ми розуміємо, що в певний час люди хочуть почути загальнонаціональну інформацію: який курс гривні, які рішення ухвалюватиме уряд, що буде цього дня голосувати Верховна Рада. Також новинна служба в цей час подає і регіональні події. А з висвітлення кількох надзвичайних ситуацій ми побачили, що київській редакції вдалося краще розповісти про перебіг подій у регіоні, ніж нашим місцевим журналістам. За годину залучили й представників національної поліції, й озвучили покази свідків, і запросили фахівців із використання зброї (іноді їх просто легше знайти в Києві). У нас працює велика команда по всій країні, тож за потреби підхопимо, допоможемо, підставимо плече. Головне — задовольнити інформаційні потреби наших слухачів.

 

Отож у новій концепції ви відмовляєтеся від ранкового слота, натомість — посилюєте регіональну присутність в інший час?

— Звісно. І навіть розширюємо, адже раніше ні на Промені, ні на Культурі в нас не було нічого регіонального. Також ми збільшуємо хронометраж денної загальнонаціональної регіональної лінійки «Вся країна». І це важливий сигнал і для наших працівників, і, можливо, для інших талановитих радійників у регіонах — у нас цього року п'ятсот тисяч гривень виробничого бюджету на Українському радіо закладається окремо саме на регіональні спецпроєкти. А це можливість залучити людей на гонорарній основі. Наприклад, у травні наближається пляжний сезон в Одесі. Чому б не зробити спецпроєкт про те, як там підготовлені готелі, пляжі? Це може бути цикл програм, який триватиме місяць, два місяці, квартал.

 

Чи зміниться якось штатна структура у філіях? Щодо працівників радіо є такі плани?

— Треба це спільно з усіма платформами Суспільного зважувати й обдумувати. Розумієте, ми про це з вами говоримо посеред медійного сезону. Річ у тому, що з 2017 року ми перейшли на сезонне планування життя радіо. Медіасезон у нас починається у вересні й закінчується в червні, як це відбувається в цивілізованих країнах. Й оскільки ми говоримо з вами в січні, то мені важко сказати, які наші потреби наступного сезону. 

Нині я розумію, що важливо зосередитися на спеціальних проєктах, які мали б політичний, економічний сенс. От ми знаємо певні міста, де відбуваються вибори мерів. Чому б там не зробити спеціальні проєкти про це, токшоу, запрошувати гостей до студії, робити огляди? І тоді вже треба нам із командою поміркувати, як це ліпше зробити, якими силами. 

Буває так, що людина, яка є хорошим фахівцем і могла б робити якісні огляди регіональних політичних тем, можливо, сама не хоче йти до нас у штат. Тут нам потрібна гнучкість, можливість запропонувати короткостроковий контракт. А можливо, є інший фахівець високого рівня, який нам підходить і готовий до щоденної роботи, то, звісно, ми будемо таких долучати. Тому до травня точно будемо в цьому режимі, шукаючи спільні знаменники. До того часу зарано говорити про якісь кардинальні зміни в штатній структурі.

 

Чим ви керуєтеся в пошуку цих «спільних знаменників»?

— 2017 року ми розпочали реформування Українського радіо, і стрімке зростання нашого слухання свідчить про те, що цей підхід дуже вдалий (до того ж ціна реклами зросла втричі за цей час). Мій досвід показав, що в роботі радіо може бути два підходи: вузькопрофесійний у загальнонаціональних і підхід синергії у невеликих редакціях. Я знаю успішні приклади, коли на філії ведучі вечірньої програми на вихідних щось ведуть на радіо. Це синергія. Я сам працював одночасно на трьох каналах тоді ще Національної радіокомпанії. Ти популяризуєш себе, свій продукт, ідеї. І в такій синергії легше навіть готуватися до ефірів. Я знаю, що нам потрібно розвивати новинну службу, аби більше було регіональних репортажів. І вони на цих відрізках залишатимуться. Нам потрібно давати актуальну інформацію і на цьому зосередити свою увагу.

 

А як щодо тестування? Чи не плануєте ви якось випробувати нову концепцію мовлення регіонального радіо й перевірити на життєздатність? 

— Звісно, буде й етап тестування нової концепції. Нещодавно в нас був спільний великий скайп-дзвінок з усіма регіональними радійними командами, ми поспілкувалися й вирішили, що мені варто особисто приїхати до однієї з філій і випробувати роботу за новою концепцією просто на місці. Попередньо обрали Тернопільську філію. Наші регіональні програми мають не просто бути, вони мають бути якісними та актуальними для слухачів. Ми маємо на меті результат і зробимо всі потрібні підготовчі кроки для запуску нової концепції.