Квітень 14, 2020
Спецпроєкт до 80-річчя UA: Українське радіо Луцьк
10 травня UA: Українське радіо Луцьк відзначатиме 80-річний ювілей, а з ним і Волинська філія Суспільного. Адже все починалося з першого звукового сигналу обласного дротового радіомовлення.
Читайте також: «UA: Радіо Промінь — найперша українська музична станція», — Максим Яковенко
10 травня 1940 року в Луцьку вперше пролунали позивні: «Говорить Луцьк»! За місяць до 80-річчя радіо UA: ВОЛИНЬ розпочинає спецпроєкт «Слово колегам».
Продюсер Волинської філії Суспільного Костянтин Лоцман поділився спогадами: «У моєму становленні в професії мені пощастило двічі: навчатися на факультеті журналістики в провідному виші країни й після його закінчення разом із дружиною Еллою потрапити до творчого колективу Волинського радіо. Нас, учорашніх студентів із мізерним досвідом, одразу прийняли як колег. Тут завжди було так заведено: підтримка, наставництво, командна робота. І хто потрапляв на радіо — той уже ним жив».
Команда UA: ВОЛИНЬ підготувала теле- й радіоролики зі спогадами ветеранів, колишніх і теперішніх працівників радіо. Їх адаптували й для цифрових платформ. З 10 квітня слухайте історичні екскурси й цікавинки про радіомовлення Волині.
13 квітня проєкти «Слово колегам» і «Миті історії» запустили в ефірі UA: Українське радіо Луцьк. Тематичні радіозустрічі відбудуться в межах програм «Радіодень», «Вечірня аудієнція», «РадіоІнсайт» та «Візаві».
«З вдячністю і пієтетом згадую старших колег, видатних журналістів краю, звукооператорів та режисерів. Напередодні ювілею — вісімдесятиріччя Волинського радіо — у нашому спецпроєкті ми даємо слово тим, хто творив історію радіо в різні роки, і тим, хто сьогодні відданий професії та слухачам. Для нас цей визначний ювілей — привід не лише згадати, як було, а й подумати, яким сьогодні має бути радіо», — коментує Костянтин Лоцман.
Ідея створення міжпрограмок для всіх платформ належить продюсеру філії Костянтинові Лоцману. Над проєктом працювала вся команда, а на фінальному етапі: головна режисерка ефіру UA: ВОЛИНЬ Анжела Шабала, редакторка телемовлення UA: ВОЛИНЬ Олена Собець та редакторка UA: Українське радіо Луцьк Оксана Кривцун. Оператори — Валерій Фетисов і Віталій Гаврилець.
Головна режисерка ефіру Анжела Шабала розповіла, що для роликів використали архівні теле- й радіоматеріали, збережені на старих носіях: магнітних радіоплівках та відеокасетах, лише частину з яких оцифровано.
«Такий масив цінних спогадів складно було вписати в потрібний формат і хронометраж так, щоб було цікаво дивитися й слухати не лише вузькому колу причетних, а всім краянам. Але нам це вдалося. Це й спогад, і вшанування піонерів радіопростору, які опанували фах самостійно, адже навчатися на той час було ні в кого. Уже готові до трансляції вісім історій, працюємо над наступними роликами, героями яких будуть і нинішні радійники», — зазначила Анжела Шабала.
Авторка сюжетів редакторка UA: ВОЛИНЬ Олена Собець поділилася подробицями роботи над відео: «Ціле життя людини потрібно показати у дво- чи трихвилинній історії. Здебільшого це ветерани радіомовлення, заслужені журналісти, які подеколи мають і п’ятдесятирічний досвід на волинському радіо. Кілька з них вже відійшли у вічність, але ми їх пам’ятаємо, маємо записи програм, які вдалося відтворити. Є відеофрагменти, відзняті раніше. Ветерани радіо досі уважно стежать за ефірами та розвитком Суспільного загалом. Ми завершили роботу над історичною частиною проєкту, наступна серія — про сучасних радійників UA: ВОЛИНЬ і про UA: Українське радіо Луцьк у житті волинян».
«Команда Волинської філії Суспільного далі опрацьовує архівні радійні матеріали, спілкується з колегами, які в різний час працювали в обласному мовнику. До речі, в архіві обласного радіо збереглися цікаві звукові матеріали з 1964 року. Серед них спогади колишніх керівників комітету радіо, як розбудовували радіомережу в області, журналістів — про яскраві робочі миті. У звукових фондах є репортажі про пам’ятні події з життя краю, бесіди з відомими волинянами й гостями. Є над чим працювати», — підсумувала редакторка UA: Українське радіо Луцьк Оксана Кривцун.