Листопад 12, 2024
Суспільне закликає прибрати фільм «Глухі коханці» російського режисера з Таллінського міжнародного кінофестивалю
Суспільне Мовлення висловлює незгоду та обурення з приводу включення фільму «Глухі коханці» (Deaf Lovers) російського режисера Бориса Гуца до офіційної конкурсної програми 28-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Повністю поважаючи право фестивалю формувати свою програму на основі принципів недискримінації, плюралізму думок і мистецької свободи, ми рішуче закликаємо організаторів фестивалю переглянути своє рішення і виключити цей фільм з конкурсної програми, а також відмовитися від будь-яких подальших показів.
Читайте заяву англійською мовою
В обгортці любовної історії лежить спотворена реальність, в якій поетизується віктимізація та виправдовується російська агресія. Фільм позиціонується як «найкращий фільм останніх років про війну та кохання», де агресора зображують як жертву. Це спотворене зображення є небезпечним інструментом маніпуляції, яке підриває колективну відповідальність за злочини, скоєні російськими військовими в Україні.
Окрім цього, зважаючи на послідовну та щиру підтримку фестивалем української кіноіндустрії з початку повномасштабного вторгнення, за що ми щиро вдячні, а також на створення програми Standing with Ukraine, куди увійшла низка видатних картин сучасного українського кінематографа, які є голосом країни, що протистоїть екзистенційній загрозі своєму існуванню, — ми тим глибше розчаровані рішенням включити цей фільм до програми фестивалю. Ми вважаємо, що це рішення суперечить цінностям солідарності та підтримки, які фестиваль пропагує впевнено та послідовно, й воно викликало у нас серйозне занепокоєння не лише як у суспільного мовника, але й як у виробника одного з фільмів, що увійшов до фестивальної селекції.
Цим протестом ми також висловлюємо згоду з позицією Асоціації Українських Організацій в Естонії, опублікованою на офіційній сторінці Асоціації у соцмережах. Зокрема завдяки діалогу між згаданою Асоціацією та фестивалем вдалось дійти рішення скасування участі цього фільму у фокусній програмі Standing with Ukraine — така участь як за формою, так і по суті може трактуватися як надання рівного пріоритету позиціям країни, що скоює агресію, й країни, яка від неї страждає. Втім, маємо зазначити, що виключення фільму Deaf Lovers з програми Standing with Ukraine відбулось без будь-яких офіційних заяв з боку фестивалю — зокрема він досі присутній в українському пресрелізі, опублікованому на російськомовній версії сайту.
Такі дії, безперечно, не є достатніми. Висловлюючи повагу й вірячи в готовність конструктивного діалогу, ми закликаємо організаторів Талліннського кінофестивалю переглянути своє рішення та виключити фільм Deaf Lovers з офіційної програми фестивалю. Таке рішення видається єдиним послідовним для фестивалю, який активно провадить підтримку українських кінематографістів та самої України у спротиві російській агресії, виявом якої зокрема є згадана фокусна програма Standing with Ukraine.
Рефлексія в ігровій формі воєнних злочинів, вчинених росіянами в Бучі, що у контексті художнього (відтак — сформованого автором) монологу українського військового зіставляє розповіді про закатованих цивільних та репліку «війна — це бруд», видається таким, що знецінює та позбавляє суб’єктності жертв. З урахування пропонованої фільмом історії любові «української дівчини та хлопця з Росії», співчуття до якого задеклароване навіть на рівні фестивального трейлера, у монолозі, де «хлопець з Росії» жаліється на втому від війни — можна вважати, що українські цивільні, вбиті конкретними російськими воєнними злочинцями, інструменталізовані до рівня тла історії передчасного примирення та ілюстрації тієї самої тези про «бруд», що виходить за всі можливі рамки навіть гнучкої етики.
Фільм також містить звинувачення українських військових у здійсненні воєнних злочинів — зокрема, катуванні полонених. Таке твердження, висловлене у художній формі, не є елементом мистецького дієгезису — фактично це є прикладом інструменталізованої «м'якої сили» російських імперських наративів, що має на меті розмити відповідальність за скоєні злочини методами постправди, й легітимізувати свої дії своєрідною печаткою схвалення, себто участю в офіційних програмах найпрестижніших та авторитетних світових подій, до яких входить Талліннський міжнародний кінофестиваль.
Ми віримо, що Талліннський міжнародний кінофестиваль, впливовий майданчик культурної дипломатії, близький Україні та її митцям й мисткиням за сенсами й конкретними діями, виявить готовність почути консолідовану українську позицію та виявить довіру до її об’єктивності, не посилаючись до удаваної емоційності аргументів. Ми щиро сподіваємося на вашу підтримку України.
Ми повинні пам'ятати, що майбутнє Європи та майбутнє самої демократії опиняються під загрозою щоразу, коли ми закриваємо очі на маніпуляції та викривлення сенсів.
Підписалися:
- режисер Тарас Томенко, продюсери Пилип Іллєнко, Андрій Ризванюк, Лук'ян Галкін, Альона Голякова, продюсерка з фестивального просування Наталія Мовшович («Сентиментальна подорож до планети Параджанова»)
- режисер Роман Бондарчук, продюсерка Дар'я Бассель («Редакція»)
- режисер Павло Остріков, продюсери Володимир та Анна Яценко («Ти — космос»)
- продюсерки Ольга Бесхмельніцина та Дар'я Бассель, режисерка Оксана Карпович («Мирні люди»)
- режисер Юрій Речинський (Dear Beautiful Beloved)
- Віталій Шереметьєв, продюсер
- Український інститут
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
Зображення: Tallinn Black Nights Film Festival. PÖFF
Вперше опубліковано на сайті suspilne.media.