Червень 10, 2024
Спецпоказ фільму «Ілюзія рівності» Суспільного в Американському домі
Команда, яка виготовляє проєкти з тематики розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення презентувала документальний фільм «Ілюзія рівності»* спільно з партнерами з Американського дому. Показ відбувся 5 червня на честь місяця прайду в Києві. Фільм присвячений щоденній боротьбі українок та українців за базові права людини, розкриттю ілюзії рівності через втрату партнерів чи партнерок, неможливості укладання цивільних партнерств, осуду рідних та соціуму, що змушують українських військових і волонтерів боротись за своє право на рівність.
Підписуйтесь на канал Суспільне Анонси в телеграм або вотсап, щоб знати про головні проєкти та події на Суспільному
Після показу фільму відбулась дискусія на тему «Рівні права: міжнародні практики та можливості для України». Модерувала обговорення продюсерка проєктів з розмаїття, рівності та інклюзії Суспільного Мовлення Анастасія Гудима. В обговоренні брала участь правозахисниця, директорка громадської організації «Точка опори ЮА» Тетяна Касьян. Серед гостей був присутній один із головних героїв фільму «Ілюзія рівності» Дмитро Павлов.
Перед початком дискусії Анастасія Гудима детальніше розповіла про фільм «Ілюзія рівності»:
«Він був створений наприкінці минулого року, а прем’єра відбулася у грудні 2023-го. На жаль, цей фільм не втрачає актуальності. Як медійниця, я б мала сказати, що це добре, коли фільми залишаються актуальними. Але, якщо говорити про проблематику цього документального фільму, хотілось би, аби він залишився на сторінках історії. Проте ми досі транслюємо його на своїх платформах, влаштовуємо публічні покази і дискусії, обговорюючи ті проблеми, які висловлюють герої нашої стрічки».
Анастасія зазначила, що Суспільне мовлення розвивається і тепер ще більше сприяє розмаїттю, рівності та інклюзії у своїх проєктах. Нещодавно утворився департамент з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей, який висвітлює у медіа не лише теми національних спільнот і корінних народів: «Ми говоримо про рівність та контентну підтримку людей з різних спільнот, зокрема вразливих. На жаль, ЛГБТК+ спільнота належить до категорії найменш прийнятої, хоча хотілося б, щоб у нашому суспільстві це було інакше. Це стосується як суспільних поглядів, так і правового середовища».
«Я вкотре передивився цей фільм і вкотре пережив ті емоції, дуже важкі для мене емоції, — додав Дмитро Павлов, один з головних героїв фільму. — На початку повномасштабної війни в мене не стало питання, що мені треба ставати на захист нашої країни. Тобто я розумів, що якщо я не стану, за мене ніхто це не зробить. Але зараз я повернувся з фронту через отримане поранення. І я розумію, що країна не хоче стати на мій захист. Я не можу почувати себе повноцінним громадянином країни, просто тому, що я кохаю не так, як всі вважають за правильне. Я не відчуваю себе якимось не таким. Я такий, як і всі. Ходжу на роботу, посміхаюся, радію, кохаю. Але чомусь з правового погляду я не можу цього робити».
Постійне питання полягає в тому, чи на часі зараз говорити про рівність тут, коли нам треба боротися там, на фронті. На це Тетяна Касьян, активістка й директорка громадської організації «Точка опори ЮА», відповіла зустрічним запитанням: «А за що тоді ми боремося, якщо ми не боремося за рівність і за те, якою вільною і демократичною Україною ми хочемо бути? Дійсно, серед суспільства є розповсюджений наратив, що це не на часі, але права людини завжди на часі. Для мене головний аргумент в цьому — це аргумент справедливості. Наші європейські партнери взагалі не розуміють, чому ми зволікаємо».
Нагадаємо, що 7 березня 2023 року до Верховної Ради України було внесено законопроєкт про цивільні партнерства. «Наразі цей законопроєкт лежить в комітетах Верховної Ради. Він пройшов 4 комітети з 13, там і застряг, — коментує Тетяна. — Ми працюємо разом із міжнародною організацією ILGA Europe, яка об'єднує сотні правозахисних організацій, що захищають права ЛГБТ по всій Європі та світу. Ми звертались саме до Європейської ILGA, готували листи та співпрацювали з депутатами Європарламенту. Після чого 30 депутатів направили свого листа в офіс нашого президента, нашим головам комітетів та нашим депутатам, щоб висловити свою підтримку, адже рік тому Європейський суд з прав людини постановив, що Україна порушує Європейську конвенцію з прав людини, яку вони підписали у 1997 році».
Тетяна відвідує багато країн з метою вивчення іноземних практик та підходів до захисту прав ЛГБТК+: «Кожна країна має свій унікальний шлях до легалізації одностатевих шлюбів».
Наприклад, Греція — православна країна, яка нещодавно легалізувала одностатеві шлюби. У Греції Тетяна зустрічалася з очільницею департаменту з прав ЛГБТ в Європі, яка є гречанкою. Вона розповіла, що їхня легалізація одностатевих шлюбів стала можливою завдяки здоровій конкуренції між політиками: один обіцяв це зробити, інший не хотів віддавати йому право першості, що призвело до підтримки закону обома партіями.
Ірландія стала першою країною у світі, яка легалізувала одностатеві шлюби через всенародний референдум. Це відбулось у 2015 році завдяки потужній інформаційній кампанії: вони створили багато різних роликів, які мали великий вплив на суспільство. Наприклад, сюжет одного з таких роликів полягає в потужній батьківській підтримці: дорослі батьки йдуть зі своїми дорослими дітьми голосувати. І це спрацювало, бо більшість голосів були «за». «Я особисто вражена такими ініціативами», — поділилась Тетяна Касьян.
У Франції досвід також цікавий. Ще у 1791 році Франція декриміналізувала одностатеві стосунки. А в часи німецької окупації Ельзасу та Лотарингії геї переслідувалися, їх також поміщали у концтабори. Усього за статистикою від 5 до 15 тисяч геїв (не лише французів, а загалом) загинули у нацистських концтаборах. Ситуація була страшною, схожою на те, що траплялося з євреями за часів нацистської Німеччини. Проте в 90-х роках Франція почала активно рухатися в напрямку легалізації одностатевих шлюбів. Це показує, що суспільство може пройти великий шлях від переслідування до рівності. Епідемія ВІЛ/СНІДу в 1980-х роках активізувала рухи організацій на підтримку протидії епідемії, і як ЛГБТ-організації стали більш видимими.
Підсумовуючи, Тетяна сказала: «У кожного є своя історія. Коли я знаходжусь на таких виборах, і мене просять про пораду — бо в деяких країнах і такого немає, що у нас — я кажу, що наш досвід нерелевантний для вас, для вашої країни. Тому що в жодній з ваших країн немає війни. У нас війна. І як би дивно це не звучало, але війна стала каталізатором цих процесів».
Більше фото з показу — на фейсбук-сторінці Суспільного Мовлення. Документальний фільм «Ілюзія рівності» дивіться на ютуб-каналі Першого.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
* Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю Суспільного Мовлення і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.
Фото Валерії Мезенцевої