29 травня на харківському напрямку загинула менеджерка Суспільного Ірина Цибух. Про загибель Суспільне дізналось від медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри».
1 червня Ірині мало виповнитись 26 років, вона народилась у 1998 році у Львові, закінчила Національний університет «Львівська політехніка», до команди Суспільного приєдналась у 2017 році.
«Іра — це такий моторчик, сила та розум нашої команди. Вона була геніальна менеджерка (мені важко писати була). Цілісна в своєму поклику, принципах, словах. Вона пропрацювала кожну деталь проєкту і вболівала за людей в регіонах. Саме Ірі були під силу найбільш непрості задачі. Якийсь період вона як продюсерка налаштовувала роботу в Дніпровській філії, тобто вона розуміла всі нюанси роботи регіонального мовлення. Саме Іра стала першою менеджеркою в команді, яка реалізувала проєкт з гіперлокальними журналістами. А ще, пам’ятаю, в нашому кабінеті в “Олівці”, я могла завжди прийти і пожалітися їй, а вона казала: зараз вирішим. Її підтримка — це було щось особливе, вона завжди знаходила вихід з будь-якої ситуації. В ній було стільки енергії, вона навчалася, вела проєкти у східних регіонах. Проєкт, який вона мріяла реалізувати вже під час війни — пам’яті наших полеглих Героїв. 3 квітня 2023 року вона зробила перший зум по цьому проєкту. Вона активно опрацьовувала останні місяці цей напрямок. Нам треба продовжити те, що вона почала», — згадує про Ірину виконавча продюсерка регіонального мовлення Суспільного Катерина Жуліна.
На Суспільному Ірина працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах. Повномасштабне вторгнення застало Ірину Цибух на Сході України: 22 та 23 лютого 2022 року в Покровську та Краматорську вона презентувала свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня — в Києві. Але домівки героїв фільму Ірини Цибух опинились у російській окупації, а вона повернулася до лав добровольчого батальйону «Госпітальєри», де відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014-го, у складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала домедичну допомогу.
Ірина врятувала чимало бійців, неодноразово ризикуючи власним життям під час евакуацій. Крім того, регулярно з’являлась у медіа, надавала інформацію колегам журналістам щодо роботи парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання якісної домедичної допомоги.
Ірина наголошувала, що суспільство має розуміти, що ми воюємо з сильним ворогом і подолати його можемо тільки разом.
«Ніхто з нас не обирав війну, я ненавиджу все, що там відбувається. Ми вибрали рухатись до перемоги і рятувати тих, хто цю перемогу формує. Поки цієї перемоги не настало, ми не ставимо собі питання скільки ми ще можемо, чи ми не жалкуємо. Ми маємо ціль, і треба перемогти. Втома у нас теж є. Всі втомилися. Але, можливо, не треба було собі загадувати таких позитивних очікувань, що тиждень-два і все закінчиться. Це гра в довгу. Треба знаходити ресурс. Ми для себе знаходимо ресурс у поранених бійцях, які потім дякують нам, що ми їх евакуювали і дали їм шанс вижити. Інші люди у чомусь іншому шукають ресурс. Це треба робити всім, бо ми без вас, цивільного населення, не зможемо».
Разом із колегами з Суспільного Ірина стала переможницею конкурсу професійної журналістики «Честь Професії» у 2021 році у категорії «Найкраща публіцистика в локальному медіа» та фіналісткою у номінації «Найкращий репортаж» у 2018 році. У листопаді 2023-го отримала відзнаку від президента України орден «За заслуги» III ступеня, у березні 2024 року стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».
Команда Суспільного у скорботі та висловлює співчуття родині захисниці. Ми шануватимемо пам’ять нашої колеги і пам’ятатимемо Ірину як сильну, самовіддану, професійну та чесну людину.
Інтерв’ю Ірини Цибух: https://corp.suspilne.media/newsdetails/9080