Новини компанії

На ютуб-каналі Суспільне Культура стартує новий проєкт — подкаст «Деколонізаторки» культурологині Маріам Найем і літературознавиці Валентини Сотникової. У ньому авторки говоритимуть про травми, стереотипи та комплекси, які різні імперії нав'язували своїм колоніям. Зокрема і про ті, які нав'язала українцям росія. Суспільне Культура поспілкувалося з Маріам і Валентиною про появу назви, формат і теми випусків, аналіз мультфільмів Disney та літературну оптику в постколоніальних студіях. 

Пропонуємо вашій увазі частину інтерв’ю.

— Перше питання для пані Маріам. Нещодавно вийшла, можна сказати, портретна стаття The New York Times із розповіддю про вас і вашу діяльність у дослідженні деколонізації. Розкажіть, як виник цей матеріал?

— Мені написав журналіст Констант Мехе і запитав, чи не хочу я поговорити про деколонізацію. Взагалі, спочатку він писав статтю про Оксану Семенік, її діяльність у деколонізації мистецтва, в тому, щоб повертати атрибуції і агентність українському мистецтву. Йому потрібні були коментарі інших людей до статті про неї і, здається, Оксана запропонувала йому поговорити зі мною. Ми почали говорити про Оксану, його зацікавило, що я розповідаю про деколонізацію. Десь за два тижні він написав, що мій коментар не увійшов у статтю, та згодом сказав, що хоче разом написати щось про деколонізацію в Україні, я погодилася.

Його редактори запропонували розказати про це через мою персональну історію. Якщо тема російського колоніалізму в західній аудиторії достатньо нова, то є резон говорити, що українське суспільство далеко попереду в розумінні, аналізі, готовності до цього всього, ніж, наприклад, західний світ. І це було таке собі знайомство західної аудиторії з тим, що українське суспільство вже робить для боротьби з російським колоніалізмом. Ну, і невеликий приклад, наскільки ця тема увійшла в суспільство та наскільки вона є цікавою.

Історик і письменник Тімоті Снайдер ділиться статтею про Маріам Найем у соцмережі Х. Скриншот Х

— Щодо вашого нового подкасту на Суспільне Культура — чи буде це продовженням подкасту «Де ми?», який ви робили для медіа «Свідомі», чи це буде абсолютно новим проєктом?

— Проєкт, який ми робимо разом із Суспільне Культура — це абсолютно нова історія та інший підхід до розмови на тему деколонізації. У подкасті з медіа «Свідомі» ми більше спиралися на академічні праці й теорії, які мають валідацію в науковому світі. Нашою метою було розказати про ці теорії легше, простіше, зацікавити людей, спонукати їх до того, щоб вони прочитали саму цю теорію або просто відрефлексували те, що почули від нас.

Нашою метою тоді було дати величезну панораму процесу деколонізації. Що це таке? Як воно виникло? З чого складається? Які розмови у світі про це? Як ці розмови змінювалися? І очевидно, що це все ми нанизували на український суспільний контекст. Тобто ми говорили про доконані та доведені факти української історії або якісь процеси, які є загальним суспільним надбанням.

В проєкті, який робимо зараз на Суспільне Культура, ми значно більше часу приділяємо нашому досвіду, досвіду наших знайомих і друзів. І ми все ще залишаємось прихильницями академічних досліджень, тому все одно багато цитуємо науковців, це речі, які не змінюються.

Цей проєкт дуже особистий. Ми з Маріам відкриваємося в цьому проєкті й говоримо про багато речей, які насправді роблять нам боляче, від яких нам буває некомфортно. Але, на нашу думку, про це важливо говорити для того, щоб простежити шлях персональної деколонізації.

Мабуть, треба сказати що ми з Валею насправді не сильно планували другий сезон. З першим сезоном у нас був не супервдалий досвід, у певному сенсі організаційний — нам трішечки не вистачало іншого погляду. І ми не дуже розуміли, наскільки є в цьому (у подкасті — ред.) потреба до моменту, поки ми не отримали нагороду. Тоді стало зрозуміло, що потреба є.

І коли ми зрозуміли, що будемо робити подкаст на новій платформі, з'явились питання — як? Тому що робити ще один подкаст, який буде розповідати те саме — не те щоб це погано, але просто ми вже це зробили і нам було цікавіше зробити щось інше.

У той момент я почала думати про концепцію книги, в мене там є певні етапи. Звісно, в книзі будуть такі чисто теоретичні штуки, але мені здалося, що Валі зайде ідея проговорити ці всі етапи, але у формі подкасту. Я не хочу говорити "подкаст-терапія", але я думаю, що доведеться сказати це слово.

Валя цю ідею підтримала. Це цікаво: наприклад, ми з Валею обговорювали щось, а потім приходимо, записуємо — і прям видно, як нам стає важко. Тому що одна справа — сидіти говорити про книжечки, які хтось написав, інша — розповідати про свій болючий досвід. А мені здається, що зараз цей досвід у всіх достатньо болючий.

— Розкажіть, як ви обирали назву проєкту — «Деколонізаторки»? Також щодо формату — це не просто аудіоподкаст, яким був «Де ми?», тут ви працюєте в кадрі, буде відеозапис. Чому вирішили зробити так?

— Ми робили опитування в соцмережах, точніше, серед людей, які дивляться наші сториз. Ми не дуже розуміли, яку назву хочемо обрати, оскільки попередній проєкт, який робили з медіа «Свідомі», — це абсолютно інша історія. Для нас із Маріам було зрозуміло, що ця назва залишається в них, вони можуть продовжувати далі цей подкаст зі своїм баченням, з іншими ведучими. Продовжувати торувати цей шлях, бо роботи вистачить на всіх.

Коли ж ми домовилися про співпрацю з Суспільне Культура, то виникло питання, яку назву обрати. Вона має чіпляти, водночас нам хотілося, щоб ця назва була трошечки про нас, асоціювалася з нами. Ми зробили опитування в Instagram, нам надсилали дуже багато варіантів — частина з них були упороті... (сміється).

Повністю читайте інтерв’ю за посиланням.

Авторка: Олеся Котубей-Геруцька