Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2023
  • Нам доводиться боротися за те, щоб взагалі існувати, — Джамала у «Культурному інстинкті»
Нам доводиться боротися за те, щоб взагалі існувати, — Джамала у «Культурному інстинкті»

Нам доводиться боротися за те, щоб взагалі існувати, — Джамала у «Культурному інстинкті»

Від початку повномасштабного вторгнення Джамала дає благодійні концерти і збирає кошти на підтримку України. У травні вона випустила альбом «Qirim» зі старовинними піснями кримськотатарської культури, а далі — вирушила в американський тур. У «Культурному інстинкті» музикантка говорила з ведучою Людмилою Чирковою про мистецтво під час війни та нові виклики для митців, про роботу над альбомом «Qirim» і збереження кримськотатарської мови, про своє життя в Києві та відносини між українцями.

Читайте також: «Культура на часі» відтепер виходитиме о 9:05

На початку інтерв’ю Джамала відповіла на питання про скандал навколо її виконання Гімну України, про свою участь у проєкті Spotify Equals на захист рівності та прав жінок, а також про кавер на пісню Мадонни.

Пропонуємо деякі цікаві фрагменти розмови.

Людмила Чиркова: Минуло три місяці від презентації альбому «Qirim». Ви встигли зробити презентацію у Києві та Ліверпулі, зробити американський тур. За цей час в Україні сталося багато горя: підрив ГЕС, екологічна катастрофа, подальші ракетні обстріли з жертвами серед цивільних. Як на всьому цьому тлі ви презентували альбом? Як відбувалася комунікація з аудиторією?

Джамала: Дякую, що ви запитали, бо це саме те, про що я говорила на всіх своїх концертах. На кожен з них ми готували нове відео з України — з Херсону, з Каховки, — і показували його на екранах. Загалом це питання можна сформулювати так: як займатися мистецтвом під час війни? Так і робити — займатися мистецтвом. І інкрустувати в нього ці теми. 

Я ніколи не думала, що буду виходити з сукнею з відеокліпу чи з прикрасою, в якій виходила на Євробачення, і продаватиму ці речі на сцені під час концерту. Як на ринку. І казатиму, що мені потрібно 15 тисяч доларів. Так, це величезна сума, але саме стільки коштує протез для військового.

Загалом під час турне ми зібрали майже 60 тисяч доларів, і всі ці кошти пішли у різні фонди. Я завжди дуже хвилююся, коли справа пов’язана з грошима. Бо, на жаль, є люди, які працюють нечесно, і ти все маєш перевіряти: кому зібрали гроші, на що вони пішли тощо. Це важко для мене. Це та відповідальність, якої я не просила, але яку я маю брати на себе сьогодні. 

А ще важко бачити, як бійці дякують після концерту, бо це я маю дякувати їм.

Людмила Чиркова: Про альбом «Qirim» уже дуже багато сказано, але я б хотіла запитати вас про таке. Ви часто підкреслювали, що в кожній пісні з нього прослідковується лейтмотив вірності. Якщо говорити про українську ментальність, то головна її риса — воля. Тож українці й кримські татари різні чи схожі? Чи ми доповнюємо один одного? Як ви для себе аналізуєте цей момент?

Джамала: Як на мене, — абсолютно доповнюємо. Бо зараз гідність, вірність, воля — це все ті стовпи, на яких ми тримаємося. На фронті гинуть люди різного етнічного походження, але всі вони залишаються українцями і всі тримають єдиний фронт. Українці і кримські татари схожі ще й тим, що постійно змушені боротися за виживання. Подивіться, кожен раз, тільки-но ми встанемо на ноги, — відразу голодомор, геноцид, війна, депортація… І якщо інші європейські країни вже багато років можуть думати про те, як розвивати економіку, нам — і українцям, і кримським татарам — завжди доводиться боротися за те, щоб взагалі існувати. 

Людмила Чиркова: Розкажіть, як ви шукали пісні для альбому? Бо наші колеги з Суспільного нещодавно знімали фільм «Мій Крим», і перед ними постала проблема, що немає чим «замузичити» його. Тобто просто немає музичного матеріалу, він ніде не зібраний в одному місці.

Джамала: Так! Це величезна проблема! Сторіччями росія робила все можливе, щоб стерти будь-яку інформацію про це. Спочатку російська імперія, потім Радянський Союз, потім сучасна росія — вони всі намагалися знищити все: всі матеріали, всі артефакти, абсолютно все. І сьогодні найбільший наявний кримськотатарський архів знаходиться в москві. Це трагедія.

Мені вдалося зібрати всі ці пісні завдяки тому, що мій батько — музикант, і він ще з часів життя у Середній Азії знає дуже багато музикантів. Хтось надсилав диктофонні записи, хтось — якісь уривки з обгорілих книжок… Коротше, це дійсно була величезна робота.

Дуже цікава історія, наприклад, пісні «Kene aldı ğam beni» («Туга знов здолала мене»). У 1970 році цю пісню заспівала Сабріє Ереджепова, але їй довелося повністю переробити текст. Бо оті радянські «спостерігачі» сказали, що не може бути в Радянському Союзі туги за Батьківщиною. Тож переписуйте, щоб було про любов. І вона переписала, і пісня повністю змінилася.

Я дізналася про це за два тижні до того, як мала записувати вокал. Один з друзів з Криму мені раптом сказав: «А ти знаєш, що ці слова — фейк?». Я кажу: «Як так?!» А він мені: «Отак». Я тоді телефоную батькові, батько телефонує другу, артисту, який був у той день на записі Сабріє. І він каже: «Так, я пам’ятаю цей момент, їй сказали переписати». І я починаю шукати справжній текст, а його немає. Це просто шок! Я збирала цей текст, як пазл, кожен мелізм, кожне слово. Тобто я можу точно сказати, що це єдина автентична версія пісні «Kene aldı ğam beni».

Людмила Чиркова: Ви постійно живете в Києві. Як, на вашу думку, сьогодні треба вибудовувати діалог з тими людьми, які змушені були поїхати з України? Зараз у суспільстві виникає досить багато непорозумінь через те, що люди живуть у різних контекстах. Українці, які провели півтора року за кордоном, починають гірше розуміти тих, хто весь цей час живе тут. Ви відчуваєте це? І як, ви думаєте, варто будувати ці містки?

Джамала: Взагалі дуже дивно, що виникає ця проблема. Ми не можемо мірятися зараз тим, хто більше страждає: ті, хто виїхав й почав з нуля, або ті, хто залишається тут і не спить ночами, бо ходить у бомбосховища. Я б не хотіла так думати про нас, це все неправильно, мені це не подобається. Мені подобається, коли ви кажете, що в нас, незалежно від того, де ми знаходимося, спільна мета — ми хочемо жити на своїй землі. Я дуже хочу, щоб мої діти ходили в українську школу. І головне, я дуже хочу, щоб ми перемогли! І це ключове.

Нагадаємо, презентація альбому Джамали «Qirim» відбулася навесні цього року на сцені Національної опери у супроводі Національного симфонічного оркестру України. 24 серпня, у День Незалежності України, телеканал Суспільне Культура презентував глядачам ексклюзивний запис цього концерту.

Зараз запис концерту «Qirim» можна дивитися на ютуб-каналі телеканалу Суспільне Культура.

«Культурний інстинкт» — це інтерв’ю зі складними, часом незручними питаннями та глибокими фаховими відповідями. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну випуски сфокусовані на трансформації культури країни під час війни, обговоренні змін у суспільстві, можливостях збереження психіки в стресових умовах та перспективах України після перемоги. 

Суспільне Культура — загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних і мистецьких подій країни та світу.

Нам доводиться боротися за те, щоб взагалі існувати, — Джамала у «Культурному інстинкті»

Нам доводиться боротися за те, щоб взагалі існувати, — Джамала у «Культурному інстинкті»

Від початку повномасштабного вторгнення Джамала дає благодійні концерти і збирає кошти на підтримку України. У травні вона випустила альбом «Qirim» зі старовинними піснями кримськотатарської культури, а далі — вирушила в американський тур. У «Культурному інстинкті» музикантка говорила з ведучою Людмилою Чирковою про мистецтво під час війни та нові виклики для митців, про роботу над альбомом «Qirim» і збереження кримськотатарської мови, про своє життя в Києві та відносини між українцями.

Читайте також: «Культура на часі» відтепер виходитиме о 9:05

На початку інтерв’ю Джамала відповіла на питання про скандал навколо її виконання Гімну України, про свою участь у проєкті Spotify Equals на захист рівності та прав жінок, а також про кавер на пісню Мадонни.

Пропонуємо деякі цікаві фрагменти розмови.

Людмила Чиркова: Минуло три місяці від презентації альбому «Qirim». Ви встигли зробити презентацію у Києві та Ліверпулі, зробити американський тур. За цей час в Україні сталося багато горя: підрив ГЕС, екологічна катастрофа, подальші ракетні обстріли з жертвами серед цивільних. Як на всьому цьому тлі ви презентували альбом? Як відбувалася комунікація з аудиторією?

Джамала: Дякую, що ви запитали, бо це саме те, про що я говорила на всіх своїх концертах. На кожен з них ми готували нове відео з України — з Херсону, з Каховки, — і показували його на екранах. Загалом це питання можна сформулювати так: як займатися мистецтвом під час війни? Так і робити — займатися мистецтвом. І інкрустувати в нього ці теми. 

Я ніколи не думала, що буду виходити з сукнею з відеокліпу чи з прикрасою, в якій виходила на Євробачення, і продаватиму ці речі на сцені під час концерту. Як на ринку. І казатиму, що мені потрібно 15 тисяч доларів. Так, це величезна сума, але саме стільки коштує протез для військового.

Загалом під час турне ми зібрали майже 60 тисяч доларів, і всі ці кошти пішли у різні фонди. Я завжди дуже хвилююся, коли справа пов’язана з грошима. Бо, на жаль, є люди, які працюють нечесно, і ти все маєш перевіряти: кому зібрали гроші, на що вони пішли тощо. Це важко для мене. Це та відповідальність, якої я не просила, але яку я маю брати на себе сьогодні. 

А ще важко бачити, як бійці дякують після концерту, бо це я маю дякувати їм.

Людмила Чиркова: Про альбом «Qirim» уже дуже багато сказано, але я б хотіла запитати вас про таке. Ви часто підкреслювали, що в кожній пісні з нього прослідковується лейтмотив вірності. Якщо говорити про українську ментальність, то головна її риса — воля. Тож українці й кримські татари різні чи схожі? Чи ми доповнюємо один одного? Як ви для себе аналізуєте цей момент?

Джамала: Як на мене, — абсолютно доповнюємо. Бо зараз гідність, вірність, воля — це все ті стовпи, на яких ми тримаємося. На фронті гинуть люди різного етнічного походження, але всі вони залишаються українцями і всі тримають єдиний фронт. Українці і кримські татари схожі ще й тим, що постійно змушені боротися за виживання. Подивіться, кожен раз, тільки-но ми встанемо на ноги, — відразу голодомор, геноцид, війна, депортація… І якщо інші європейські країни вже багато років можуть думати про те, як розвивати економіку, нам — і українцям, і кримським татарам — завжди доводиться боротися за те, щоб взагалі існувати. 

Людмила Чиркова: Розкажіть, як ви шукали пісні для альбому? Бо наші колеги з Суспільного нещодавно знімали фільм «Мій Крим», і перед ними постала проблема, що немає чим «замузичити» його. Тобто просто немає музичного матеріалу, він ніде не зібраний в одному місці.

Джамала: Так! Це величезна проблема! Сторіччями росія робила все можливе, щоб стерти будь-яку інформацію про це. Спочатку російська імперія, потім Радянський Союз, потім сучасна росія — вони всі намагалися знищити все: всі матеріали, всі артефакти, абсолютно все. І сьогодні найбільший наявний кримськотатарський архів знаходиться в москві. Це трагедія.

Мені вдалося зібрати всі ці пісні завдяки тому, що мій батько — музикант, і він ще з часів життя у Середній Азії знає дуже багато музикантів. Хтось надсилав диктофонні записи, хтось — якісь уривки з обгорілих книжок… Коротше, це дійсно була величезна робота.

Дуже цікава історія, наприклад, пісні «Kene aldı ğam beni» («Туга знов здолала мене»). У 1970 році цю пісню заспівала Сабріє Ереджепова, але їй довелося повністю переробити текст. Бо оті радянські «спостерігачі» сказали, що не може бути в Радянському Союзі туги за Батьківщиною. Тож переписуйте, щоб було про любов. І вона переписала, і пісня повністю змінилася.

Я дізналася про це за два тижні до того, як мала записувати вокал. Один з друзів з Криму мені раптом сказав: «А ти знаєш, що ці слова — фейк?». Я кажу: «Як так?!» А він мені: «Отак». Я тоді телефоную батькові, батько телефонує другу, артисту, який був у той день на записі Сабріє. І він каже: «Так, я пам’ятаю цей момент, їй сказали переписати». І я починаю шукати справжній текст, а його немає. Це просто шок! Я збирала цей текст, як пазл, кожен мелізм, кожне слово. Тобто я можу точно сказати, що це єдина автентична версія пісні «Kene aldı ğam beni».

Людмила Чиркова: Ви постійно живете в Києві. Як, на вашу думку, сьогодні треба вибудовувати діалог з тими людьми, які змушені були поїхати з України? Зараз у суспільстві виникає досить багато непорозумінь через те, що люди живуть у різних контекстах. Українці, які провели півтора року за кордоном, починають гірше розуміти тих, хто весь цей час живе тут. Ви відчуваєте це? І як, ви думаєте, варто будувати ці містки?

Джамала: Взагалі дуже дивно, що виникає ця проблема. Ми не можемо мірятися зараз тим, хто більше страждає: ті, хто виїхав й почав з нуля, або ті, хто залишається тут і не спить ночами, бо ходить у бомбосховища. Я б не хотіла так думати про нас, це все неправильно, мені це не подобається. Мені подобається, коли ви кажете, що в нас, незалежно від того, де ми знаходимося, спільна мета — ми хочемо жити на своїй землі. Я дуже хочу, щоб мої діти ходили в українську школу. І головне, я дуже хочу, щоб ми перемогли! І це ключове.

Нагадаємо, презентація альбому Джамали «Qirim» відбулася навесні цього року на сцені Національної опери у супроводі Національного симфонічного оркестру України. 24 серпня, у День Незалежності України, телеканал Суспільне Культура презентував глядачам ексклюзивний запис цього концерту.

Зараз запис концерту «Qirim» можна дивитися на ютуб-каналі телеканалу Суспільне Культура.

«Культурний інстинкт» — це інтерв’ю зі складними, часом незручними питаннями та глибокими фаховими відповідями. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну випуски сфокусовані на трансформації культури країни під час війни, обговоренні змін у суспільстві, можливостях збереження психіки в стресових умовах та перспективах України після перемоги. 

Суспільне Культура — загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних і мистецьких подій країни та світу.

Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.