9 серпня, у Міжнародний день корінних народів світу, на ютуб-каналі Суспільне Культура вийде перший випуск із циклу інтерв'ю з представниками національних спільнот та корінних народів, а саме лідерами думок, правозахисниками та культурними діячами.

Першим спікером програми «Культурний інстинкт», присвяченої темі толерантності в часи війни, став Ахтем Сеїтаблаєв — відомий український актор та режисер кримськотатарського походження, автор фільмів «Хайтарма», «Кіборги», «Захар Беркут», «Додому». З початку повномасштабного вторгнення Ахтем змінив знімальний майданчик на бойові позиції та нині в лавах ЗСУ захищає нашу державу.

В інтерв’ю Ахтем Сеїтаблаєв розповість ведучій Суспільне Культура Лізі Цареградській про свій перший день війни, проблематику вистави Лесі Українки «Лісова пісня» кримськотатарською мовою, переплетіння культури кримців та українців, а також про дату виходу в прокат військової стрічки «Мирний 21». 

«Починаючи з 2014 року, ця війна вже змінила акценти. Я перед зніманням “Хайтарми” проводив власне “соціологічне дослідження” — виходив на Хрещатик і на телефон знімав перехожих людей, запитуючи їх “а що ви знаєте про кримських татар?” 8 з 10 людей, які відповідали на це питання, говорили приблизно так: “Ну так, там щось в Криму, приїхали, будують маленькі будиночки, чи то туалети, чи то землю захоплюють… Пахлава, кукурудза, чебуреки”. І ти розумієш — хто в цьому винен? Ця людина, яка відповідає? Можливо, певною мірою і так, але чи мали можливість українці в Миколаєві, Запоріжжі, Херсоні, в Криму вивчати українську мову? 

Як ми знаємо, в Криму з понад 600 загальноосвітніх шкіл було тільки дві з українською мовою навчання, приблизно 12 кримськотатарською, а всі інші — російською. Як людина може знати про кримських татар щось інше, окрім “чебурек”. Тому я зрозумів, що і моє бажання, і бажання мого народу прокричати про те, що ми є, ми не якісь там чортенята з ріжками і ми не терористи. Взагалі слово “іслам” перекладається як “покірність”. І якщо сьогодні доволі часто в ЗМІ створюється наратив, коли слова “іслам” і “тероризм” дорівнюють одне одному, я вважаю це свідомим створенням ворога. Ми ж не кажемо “протестантський терорист” або “католицький терорист”. Ми не кажемо “православний терорист”. Чим іслам завинив у цьому? Тим, що люди, які себе називають мусульманами, а за сутністю своєю і за тими вчинками, які вони творять, навіть близько не стояли до ісламу. Вони цим користуються», — розповів під час інтерв’ю Ахтем Сеїтаблаєв. 

Ідея залучення до дискусії в межах проєкту «Культурний інстинкт» героїв-представників нацспільнот та корінних народів належить керівниці Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасії Гудимі:

«У цій жорстокій війні росії проти України ми відстоюємо свою ідентичність, однією зі складових якої є наша мультикультурність. Різні народності мирно і з повагою живуть на одній землі, що кардинально відрізняє нас від ворога. Проте війна може загострювати стигми. Цей цикл розмов дасть бачення подальших кроків держави й кожного з нас, аби не втратити мультикультурності, розуміння історичних передумов нацменшин в Україні та чіткого позиціювання зараз і після перемоги.

Розпочинаємо сьогодні, 9 серпня, у день, коли вкотре наголошуємо про корінні народи у світі та в Україні (а це кримські татари, кримчаки та караїми), з розмови з режисером кримськотатарського походження Ахтемом Сеїтаблаєвим».

Програма «Культурний інстинкт» на телеканалі Суспільне Культура була обрана невипадково, адже цей проєкт розповідає про соціокультурні передумови війни. Ведучі програми Ліза Цареградська і Софія Челяк почергово беруть інтерв’ю, які охоплюють широкий спектр тем для всебічної рефлексії травми війни, яку зараз переживають всі без винятку українці.

«Наразі культура та мистецтво є одними з наріжних каменів цивілізаційного вибору. Культура багатонаціональної країни — це розмаїття, співіснування (на противагу ксенофобії) та взаємна повага, це те, що ми можемо і маємо протиставити радянській інерції, ворожій будь-яким автентичним проявам народності, що не вкладалися в прокрустове ложе тоталітарної міфологеми. У Суспільного мовника є дуже важлива функція — об’єднувати. І в цьому циклі інтерв’ю маємо можливість висвітлити нашу складну й багатошарову культуру, яку збагачують національні спільноти та корінні народи», — розповів виконавчий продюсер телеканалу Суспільне Культура Лук'ян Галкін.

Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, єдине медіа в державі, яке постійно створює проєкти мовами національних спільнот. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин, який співпрацює з редакціями Суспільного, що виготовляють проєкти мовами нацспільнот в Ужгороді, Чернівцях та Одесі: координує та консультує їх. Суспільне Ужгород створює телепрограми угорською, словацькою, ромською, русинською, німецькою та румунською. Суспільне Одеса — гагаузькою, молдавською та болгарською. Команда Суспільне Чернівці виготовляє проєкти румунською.

Суспільне Культура — суспільний загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.