Новини компанії

2 серпня відзначають Міжнародний день пам’яті жертв нацистського Голокосту ромів. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау в газових камерах було знищено понад 4000 ромів. Представників цієї національної спільноти ув'язнювали, залучали до примусових робіт, піддавали примусовій стерилізації та медичним експериментам. За підрахунками дослідників, загалом у світі впродовж війни загинуло приблизно 200 тисяч ромів. 

Координаційний центр мовлення національних меншин Суспільного підготував добірку спецпроєктів та сюжетів про українських ромів. Вони розповідають про нинішню участь ромів в протидії агресії рф та власні спогади трагічних сторінок історії геноциду ромського населення нацистським режимом.

Фото: Мирослав Горват

«На жаль, рівень дискримінації ромського населення як у всьому світі, так і в Україні не зменшується. Через брак інформації у соціумі роками складалося негативне ставлення до ромської спільноти. І проблема толерантності особливо загострюється під час війни, не зважаючи на те, що усі відчули на собі долю ромів — вимушено переїжджати й шукати себе серед інших. Хоча після повномасштабного вторгнення росії в Україну, ромська громада активно долучилася до підтримки оборони країни. Українські роми служать у Збройних силах, організовують гуманітарну допомогу та підтримують Україну на всіх можливих рівнях, — розповідає керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима. — Саме тому важливо розповідати ці історії, створювати документальні репортажі, сюжети про життя ромів, про їхні успіхи й невдачі. Такі історії потрібні для зміни стереотипів у суспільстві, вони допомагають розгледіти звичайних людей та знайти спільну мову».

«Невидима правда»: документальний фільм Суспільного про ромську молодь

Документальний фільм «Невидима правда» — це три різні історії життєвих прагнень ромської молоді різних соціальних статусів.

В основі стрічки — три унікальні історії про ромську молодь та їхні родини, які належать до різних соціальних груп. Вони власним прикладом руйнують стереотипи про спільноту, які роками існують серед українців. Подивитися фільм можна на ютуб-каналі каналі Суспільне Новини. 

Проєкт «Свої»

Цикл відвертих розповідей українців різного національного походження, віросповідання, сексуальної орієнтації та кольору шкіри, які демонструють, що люди різні та можуть вирізнятися з натовпу, проте мають рівне право не відчувати приниження та нерозуміння зі сторони суспільства. Одним з героїв проєкту став  актор, ром за національністю — Петро Русаненко. До 16 років він соромився розповідати про свою етнічну приналежність. Але з часом прийняв своє ромське походження та вирішив боротися з наявними стереотипами щодо своєї спільноти. Історію Петра можна подивитися на ютуб-каналі Суспільне Країна. 

«Відтінки України». Тиберій Йонаш — ромський художник, який заснував художню школу

Історія про рома, який з дитинства прагнув займатися живописом, через життєві та матеріальні перешкоди не зміг отримати відповідної освіти. На шляху до своєї мрії Тиберій Йонаш самотужки опанував художню майстерність. 

Тиберій за власні кошти заснував Художню студію «Ром-арт», де безкоштовно навчає живопису дітей з малозабезпечених родин, адже колись йому також не вистачало грошей на фарби та пензлі.

«Відтінки України» — проєкт власного виробництва Суспільного про представників національних спільнот України. Подивитися випуск про Тиберія можна на ютуб-каналі Суспільне Ужгород, інші випуски програми доступні на сторінках Суспільне Чернівці, Суспільне Одеса та Суспільне Країна.

Документальний проєкт «Наділені добром»

Документальний проєкт про українців різних нацспільнот, об'єднаних бажанням допомагати. Один з героїв історії — Степан, тренер з боксу, ром за походженням. Через скрутне становище батьки не могли оплатити йому тренування з боксу. Але наполегливість і щоденна праця допомогли чоловіку стати професійним спортсменом. Він відкрив власну школу й безкоштовно тренує дітей з малозабезпечених родин. Дивіться історію Степана на ютуб-каналі Суспільне Країна. 

Репортажі про допомогу ромської спільноти у війні з росією 

Від тероборони до ЗСУ: історія рома, який захищає Україну

Історія Арсена Медика з Бучі Київської області. Арсен за національністю — ром. На початку вторгнення росії в Україну він записався у ТрО і, доки це було можливо, захищав місто. Під час евакуації вивіз родину до Рівного, а сам записався до лав ЗСУ, щоб захищати Україну далі.

Волонтерська діяльність ромської громади на Закарпатті

Ромська громада Закарпаття долучилася до волонтерської діяльності з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, а чоловіки пішли захищати державу на фронт. Репортаж відзняла команда Суспільне Ужгород.

«Украли танк, украдемо і Путіна!»: роми і війна

Історія про ромів-переселенців з Гостомеля, які  живуть в невеличкій кімнаті, сплять по черзі, не мають ані продуктів, ані речей, ані підтримки волонтерів, адже вони — роми. І хоч ці діти й жінки, так само як і інші українці, втікаючи з підвалу під обстрілами, переступали через понівечені мертві тіла, ніхто не поспішає надавати їм підтримку. Діставшись Ужгорода, вони цілу ніч сиділи на вокзалі, чекаючи на поселення хоч кудись. Там їх і знайшов Василь Каналош — місцевий ром, син якого служить у ЗСУ з 2014 року. Він поселив людей у власній хаті, а сам перебрався до доньки. Зворушливу історію можна побачити на ютуб-каналі  Суспільне Культура. 

Історії-спогади ромів з Одещини, які пережили Голокост

Катерині було п’ять, коли нацисти на її очах розстріляли братів та забрали батька.

«Циган всіх поставили, багато, цілий ряд. Варварівський міст. І там були брати мами, один брат був одружений з дітками, а другий не одружений — поставили всю сім'ю і постріляли. Я залишилася з мамою. Батька забрали, сестричку забрали, братика забрали німці (нацисти). Мама у камішах сиділа з нами, дітками, ховалася. Як ця війна почалася — я згадала все. Я ніби бачу тих німців у вічі, пам'ятаю їх добре». Історію Катерини Чубей з міста Березівка Одеської області дивіться на ютуб-каналі Перший. 

Маленька Євгенія ледь не померла на руках матері, коли та, тікаючи від нацистів, ненавмисне облила її окропом.

«Мені було п'ять років. Ми все покинули й бігли. Німці (нацисти) били, страчували, забирали, що мали. Батька і брата забрали на війну, вони не повернулися»,  —  Євгенія Товалюк (1938 р.н.), мешканка м. Березівка Одеської області.

Крім цього, на телеканалі Суспільне Культура 2 серпня о 22:00 у програмі «Культура на часі» відбудеться розмова-інтерв’ю, присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв нацистського геноциду ромів. Разом з дослідником цієї теми, науковим співробітником Українського центру історії вивчення Голокосту та редактором часопису «Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі» Михайлом Тяглим ведучі спробують розібратися, скільки насправді ромів загинуло в Україні під час Другої світової війни, чи мав цей геноцид регіональні особливості та чому тема Голокосту ромів не набула широкого розголосу у світі й про неї заговорили лише на початку 80-х років минулого століття.

Нагадаємо, Суспільне мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин.

Команда Центру співпрацює з редакціями Суспільного, що виготовляють проєкти мовами нацспільнот в Ужгороді, Чернівцях та Одесі: координує та консультує їх. Суспільне Ужгород створює телепрограми угорською, словацькою, ромською, русинською, німецькою та румунською. Суспільне Одеса — гагаузькою, молдавською та болгарською. Команда Суспільне Чернівці виготовляє проєкти румунською.