Новини компанії

Минуло два місяці з початку повномасштабного наступу росії на Україну, який розпочався 24 лютого. Два місяці відважного протистояння російському агресору. Ведучий Новин на UA: ПЕРШИЙ В’ячеслав Афутін, який разом з іншими колегами також веде національний інформаційний марафон «Єдині новини #UAразом», у відвертому інтерв'ю розповів про день, який змінив життя всіх українців, підготовку до ефірів «на колінках» через постійні повітряні тривоги та захоплення роботою кореспондентів, які були на місцях боїв чи знімали за хвилини після обстрілів. 

Читайте також: «Ми свого роду ППО для фейків»: інтерв'ю Анни Чередниченко про інформаційний фронт, внесок у перемогу та болючу трансформацію України

Яким для вас було 24 лютого на роботі та в житті?

— 24 лютого — день, який змінив життя всіх українців. І моєї родини зокрема. У мене був вихідний, а дружина мала їхати на роботу. Ми прокинулися від вибухів неподалік і одразу зрозуміли, що відбувається. Ми, власне, готувалися до такого розвитку подій. Тож документи, гроші були напоготові. Моя дружина — журналістка і вирішила все ж їхати на роботу. Я тим часом готувався вивозити доньку з дружиною подалі від ракетних ударів. Зрештою, у той же день виїхали до родичів в іншу область. Покинули все, що було. Забрали основні речі, котів. І навіть не уявляли, коли зможемо повернутися. У той день, як і багато хто, ми зрозуміли, наскільки наші «проблеми» насправді є нікчемними у порівнянні з тим, що переживають люди, які опинилися під ракетними й бомбовими ударами.

Робота під час війни — як вона змінилася? Що для вас означає інформаційний марафон «Єдині новини #UAразом»?

— Марафон для мене — незвична робота. Адже я більшість часу працював на Новинах. Спочатку, коли людей не вистачало, бо всі розв’язували свої побутові питання, я працював на прямих ефірах, де з гостями чи через відеозв'язок обговорюють різні питання, пов'язані з війною. У мене до цього був невеликий досвід такої роботи. Тож це був виклик для мене, але я люблю все нове. 

Потім, коли команда почала збиратися, я повернувся до Новин — це 10–15-хвилинні випуски на початку кожної години. Тут також працювати доводилося часом «на колінках»: постійні повітряні тривоги й доводиться готуватися у сховищі. Були несподіванки й під час прямих ефірів, коли у районах бойових дій раптом зникав зв'язок і по кілька разів не могли зв'язатися з людиною. 

Було багато всього, але за всім стоїть команда, на яку я щоразу покладаюся, і впевнений, що вони зроблять все, що можуть, аби все пройшло максимально гладко. З більшістю я працював й у Києві, з частиною людей познайомився вже на місці. Це — фахівці, і я радий, що знаю цих людей. Марафон — часто єдиний спосіб для людей отримати інформацію. Тож це, без перебільшення, життєво важлива місія. Люди мають знати, яка ситуація в їхньому місті чи селі, чи можна евакуюватися, де отримати гуманітарну допомогу. Марафон — це можливість допомогти людям, і від нас, журналістів, залежить, чи отримають вони цю інформацію, чи зможуть вони врятуватися.

З початку повномасштабного наступу росії на Україну минуло два місяці. Розкажіть, які моменти впродовж цих місяців закарбувалися в пам'яті?

— Запам'яталися найбільше найстрашніші речі — окупація Київської області й Маріуполь. Я не можу спокійно дивитися на світлини і слухати історії людей, які все це пережили. Я щоразу дивлюся матеріали наших кореспондентів, які були на місцях боїв, знімали за хвилини після обстрілів, і захоплююсь цими людьми, цією справжньою журналістикою. 

А ще — те, як українці швидко згуртувалися. Востаннє я бачив таке під час Революції Гідності в Києві. Це — такий собі мурашник, коли всі роблять все, що можуть, заради єдиної цілі — перемоги над російськими терористами. Дуже хотілося б, аби така ж єдність, взаємодопомога і повага одне до одного залишилися і після війни, яку ми, я вірю в це, виграємо. 

Що плануєте робити після перемоги?

— Війна багато що вже змінила і ще змінить. Перш за все я хочу повернутися додому, до нашого ньюзруму, студії й відпрацювати прямий ефір, коли Хрещатиком на параді перемоги пройдуть наші бійці. Хочу долучитися до відбудови нашої держави. Я впевнений, що буде багато роботи для всіх: необхідно буде і розбирати завали, і будувати, возити людям допомогу. Будуть потрібні вільні руки. 

І провести час з родиною. Як і багато інших сімей, ми перебуваємо у різних містах і за весь час мені вдалося лише раз з'їздити до них. Тож хочу якнайбільше часу проводити з рідними.

Нагадаємо, Суспільне Мовлення продовжує цілодобовий інформаційний марафон «Єдині новини #UAразом», що транслюється на телеканалі UA: ПЕРШИЙ.

Інформаційний марафон Суспільного продовжується одночасно на:

• всіх 24 регіональних телеканалах Суспільного (UA: БУКОВИНА, UA: ВІННИЦЯ тощо), також кожний регіон подає новини на регіональних сторінках у Facebook, YouTube, Instagram, Telegram. Телеканали UA: КРИМ, UA: ДОНБАС та UA: ЗАКАРПАТТЯ можна дивитися також через супутник;
• сайті, ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ, додатково трансляція телеканалу доступна на ОТТ-платформах;
• Українському Радіо в FM- та AM-діапазонах (чи середньохвильовому діапазоні на старих приймачах) на частотах по всій країні;
• а також на діджитал-платформах Суспільне Новини. Новини також оперативно надаються в соцмережах Telegram, Facebook, Instagram, Youtube, Viber, а також Twitter англійською мовою для міжнародної аудиторії.

З 17 березня в ефірі усіх регіональних телеканалів Суспільного виходить міжрегіональний телемарафон «Суспільне. Спротив» — щобудня увечері команда регіонального мовлення готує 4 години прямого ефіру, новини без маніпуляцій і за стандартами журналістики, включення з усіх регіонів України, практичні рекомендації, як виживати та жити під час війни. Онлайн регіональні телеканали Суспільного можна переглядати на сайтах філій.

Фото — Анастасія Мантач, фотоархів В'ячеслава Афутіна