Новини компанії

Суспільне разом із Фундацією Суспільність провели зустріч-обговорення «Як журналісту керувати тривогою в умовах бойових дій: практична площина».

Відомі українські військові кореспонденти поділилися своїм досвідом, навичками та розповіли про основні аспекти організації роботи журналіста на території, де ведуться бойові дії.

Фото надане Фундацією Суспільність

В обговоренні взяли участь військкори: Євгенія Подобна, головна редакторка редакції документальних програм Суспільного; Роман Бочкала, який висвітлює військові та громадянські конфлікти по всьому світу; Олександр Махов, переселенець із Луганська й учасник бойових дій на Сході України; Євгенія Китаїва, яка висвітлювала події, зокрема, в Нагірному Карабаху; а також Анастасія Ніжнік, авторка програм психічного здоров’я для журналістів Фундації Суспільність, психотерапевтка, яка працювала з пораненими військовими у шпиталі.

Модератором став Андрій Сидоренко, керівник програм психічного здоров’я для журналістів Фундації Суспільність.

Одним із дієвих способів, які допомагають адаптуватися та діяти у нових, напружених умовах, є наслідування поведінки тих людей, які вже мають схожий досвід та поступове формування і вдосконалення власної моделі поводження, наголошують організатори.

Усі військкори погоджуються в тому, що перш за все потрібно мати план дій і розуміти цінність своєї професії — для чого ти це робиш, як це може допомогти людям, громадянам твоєї країни, друзям, колегам?

У сьогоднішніх реаліях журналістам варто чітко зрозуміти і прийняти рішення, що вони будуть робити, якщо постане питання про роботу в умовах окупації, ескалації? Чи вирішать їхати на фронт, чи залишатися в оточеному ворожими військами місці і в яких умовах, відтак, доведеться працювати, говорить Євгенія Китаїва.

«Військкорам потрібно продумувати план дій наперед, бути сконцентрованими, розуміти можливі ризики та мати шляхи відходу, зокрема контакти людей, які можуть допомогти за конкретних обставин», — відзначила Євгенія Китаїва.

Євгенія Китаїва, військова кореспондентка, ведуча новин

Перша «група підтримки» журналістів — це оператори, фотографи, ті колеги, з якими журналісти працюють в парі і зв’язкові в тилу, «на материку». Серед важливих контактів — номери військових, представників тероборони, лікарів, волонтерів, водіїв, а також — колег, з якими цінно формувати зв’язок у форматі «рівний рівному», розповідають учасники зустрічі.

Євгенія Подобна, військова кореспондентка, головна редакторка редакції документальних програм Суспільного

«Всім журналістам не варто забувати, що з нами воюють і через інформацію. Інформаційно-психологічні операції — дуже впливова зброя, і ми — одна з важливих мішеней нашого ворога. Тому важливо розуміти, що на журналістах лежить велика відповідальність. Ми не повинні піддаватися на провокації чи поширювати паніку. Пам’ятаючи про це, ми можемо не лише себе регулювати, а й допомагати суспільству пережити цей складний період», — наголосила журналістка Суспільного Євгенія Подобна.

Вкрай важливим, розповідає Роман Бочкала, є безпека сім'ї і родини журналіста. Адже жоден журналіст не зможе працювати вільно, якщо він постійно думає про безпеку своїх близьких. А одним із чинників, які допомагають військовим журналістам підтримувати стійкий психологічний стан називає взаємопідтримку і допомогу.

«Серед журналістів, які працюють на сході України, я не пам’ятаю жодного кейсу вияву конкуренції. Коли ми говоримо про військкорів, йдеться швидше про братерство чи сестринство, дружні відносини та взаємодопомогу», — зауважив Роман Бочкала.

Роман Бочкала, військовий кореспондент у «гарячих точках» світу, продюсер програм документальної журналістики, волонтер

Серед практик, які військкорам допомагають стишувати тривожність, журналісти також виокремили:

• критичне оцінювання ризиків;
• впровадження фізичної активності;
• робота над рутинними справами;
• виокремлення періодів, під час яких ви працюєте та відновлюєтеся.

Олександр Махов, військовий кореспондент, учасник бойових дій на Донбасі

«До певного періоду я працював доволі виснажливо для себе: з 2014 року постійно їздив на передову як журналіст, потім — як військовий. Але в якийсь момент зрозумів, що такий ритм негативно впливає на мене та, зокрема, на мою працездатність. Тому визначив для себе “мої” дні або години, коли даю собі можливість відпочити: прийняти душ, поговорити з близькою людиною чи поїсти. Це мені допомагає», — зазначив Олександр Махов.

Окрім цього, у критичних ситуаціях помічним є використання принципу «дихай – дивись – ворушись», додала Анастасія Ніжнік. Тобто якнайперше важливо зосередитися на диханні та врівноважити його, потім — знайти предмети за сімома кольорами веселки навколо себе або ж просто сфокусуватися на деталях, які оточують, та бодай розім’яти пальці, м’язи обличчя чи поприсідати.

Анастасія Ніжнік, психотерапевтка, авторка програм психічного здоров'я для журналістів

Як організувати роботу редакції в умовах бойових дій, як журналістам забезпечити особисту фізичну та психологічну безпеку під час роботи, та ще більше практичних порад — у записі зустрічі за посиланням.

Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media.

Фото — Володимир Шевчук