Новини компанії

У вівторок, 2 листопада, у межах онлайн-спілкування про «Медіареформи в Україні після Революції гідності» виступила голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світлана Остапа. Протягом трансляції вона розповіла про основні кроки, з яких почалися реформи ЗМІ в Україні після Революції гідності. 

Читайте також: Донбас Медіа Форум-2021 — Суспільне долучиться до дискусійної платформи

За її словами, саме Революція гідності стала основним поштовхом до початку медіареформ і ухвалення відповідних законів. Мета реформ полягала у створенні демократичного медіаринку в Україні та відмови від старих радянських практик у ЗМІ. 

Світлана Остапа акцентує, що перші кроки створити Суспільне мовлення були зроблені ще в 1997 році, але тоді закон не було ухвалено. І тільки через 20 років, у січні 2017 року, було створено Суспільне мовлення. За цей час з’явилися сотні телеканалів, здебільшого комерційних, а також канали місцевих органів влади та декілька десятків державних телерадіоканалів. 

Перша реформа розпочалася з 2016 року з роздержавлення друкованих та електронних ЗМІ, яких було понад 600 — міські, районні, обласні тощо. Друга реформа, яка стартувала в Україні після Революції гідності, — це реформа Суспільного мовлення. 17 квітня 2014 року був ухвалений перший закон про створення Національної суспільної телерадіокомпанії України. Суспільне мали створити на базі державних мовників, яких було майже 30. Це стало неабияким викликом. Необхідно було їх об’єднати, але реформа загальмувалася через проблеми, які мали державні мовники: роздуті штати, неоформленні земельні ділянки, будівлі, необхідність проведення оцінки майна, аби створити статутний капітал, борги, щорічне недофінансування від 2017 року тощо.

Читайте також: 4 роки роботи для суспільства: як створювався незалежний Суспільний мовник

«Суспільне мовлення перевтілилося на велику корпорацію у вигляді акціонерного товариства з новими керівними органами. Відповідно до закону було обрано Наглядову раду, яка складалася з представників 9 громадських сфер, а також представників парламентських фракцій і груп. Важливими умовами демократичності та неупередженості Суспільного став більший склад представників з боку громадськості та незалежна редакційна політика, в яку не можуть втручатися та лобіювати свої інтереси представники державних органів та політичних сил», — розповіла Світлана Остапа. 

На думку Світлани Остапи, переважна більшість народних депутатів недооцінюють результати реформи Суспільного мовлення, не до кінця розуміють мету та важливість цієї реформи, а також інших медіареформ, які стартували після Революції гідності.

Читайте також: Суспільне — це не тільки UA: ПЕРШИЙ. Пояснюємо мовою фактів і цифр

«Суспільство та влада мають зрозуміти сутність реформи та місію Суспільного мовлення, що це не лише UA: ПЕРШИЙ. Критика, яка лунає в бік UA: ПЕРШИЙ за низькі рейтинги, на мою думку, є необ’єктивною оцінкою роботи всього Суспільного мовника. Адже відбувся ребрендинг, аудиторія тих державних телерадіоканалів, які об’єднало Суспільне, була частково втрачена, їм довелося звикати до нового мовника. Суспільному доводиться на базі старої аудиторії державних мовників наново вибудовувати довіру глядача, в той час, коли найбільші комерційні канали щонайменше 20 років працюють на медіаринку України», — наголосила голова Наглядової ради НСТУ. 

Переглянути онлайн-трансляцію можна за посиланням. 

Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media. Щомісяця Суспільне дивляться, слухають і читають понад 13 млн українців.