Новини компанії

Вісім проєктів Суспільного мовлення візьмуть участь у конкурсі телефестивалю «Серце Європи», що почнеться 2 листопада в столиці Польщі — Варшаві.  Міжнародний телевізійний фестиваль «Серце Європи» відбудеться вперше.  Цей телефестиваль має за мету сприяти телевізійній креативності, популяризації суспільних медіа та посилювати роль медіа регіону Центрально-Східної Європи в європейському медіаландшафті. Церемонія нагородження запланована на 5 листопада.

Читайте також: «На межі ядерної катастрофи. Колапс на Різдво»: прем’єра фінальної серії серіалу «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»

У конкурсі фестивалю візьмуть участь такі проєкти Суспільного:

• «Бабусю, розкажи про Голодомор»;
• «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»;
• «Люди Зони»;
• «Майдан. Шість літер нашої свободи»;
• «MonoKate»;
• «Візуальний код»;
• «Відтінки України»; 
• «Невидима правда».

Член правління Суспільного мовника відповідальний за платформу телебачення Ярослав Лодигін прокоментував успіх проєктів:

«Від Суспільного номіновано багато робіт, я вірю, що ми щось привеземо з Варшави. Мені особливо приємно, що у виробництві проєктів, визнаних на міжнародному рівні, є проєкти регіонального мовлення, Координаційного центру національних меншин і дирекції телебачення, проєкти конкурсного та внутрішнього виробництва Суспільного мовлення. Це свідчить про ефективність обраної нами моделі виробництва з таким різноманіттям. І оскільки це фестиваль суспільних мовників — це означає, що ми спроможні на різних рівнях та у різних комбінаціях виробляти суспільно важливі та корисні проєкти, таким чином виконуючи свою місію», — підсумовує Ярослав Лодигін.

• «Бабусю, розкажи про Голодомор»

Документальний проєкт команди суспільного телеканалу UA: КУЛЬТУРА у складі Анни Єресько та Олени Зашко — це історія про важливість збереження історичної пам’яті поколінь.

У стрічці розповідається історія трьох жінок, які пережили Голодомор 1930-х років, крізь призму спогадів їхніх нащадків. Бабуся однієї з героїнь, Світлани Заліщук, залишила після себе щоденник, в якому занотувала свої спогади про страшні часи. 12-річна дівчинка Вероніка з Умані разом із мамою зняла фільм для проєкту «Осінь на Плутоні 2.0» про свою бабусю Ксеню Логвинюк, яка розповідала, де люди знаходили їжу та як рятувалися від голодної смерті. Ще одна 12-річна героїня фільму Саша не застала своєї прабабусі живою, але за розповідями батька відтворила переживання своєї родички.

У документальній стрічці зібрані унікальні свідчення жінок, за якими можна скласти правдиву картину страшних подій.

• «Колапс: як українці зруйнували імперію зла» 

Документальний серіал про роль українців у розпаді СРСР. Проєкт на замовлення та за сценарієм Суспільного мовлення знято компанією Esse Production House. Для участі у телефестивалі номіновано фінальну сьому серію під назвою «На межі ядерної катастрофи. Колапс на Різдво». 

Серіал демонструє таємні документи ЦРУ та КДБ, які ніколи раніше не залучалися для опису цих подій, свідчення учасників та свідків подій, які ніколи не зіставлялися між собою, дані американських, українських та польських політиків й істориків, які ніколи не говорили про події 1991 року настільки докладно.

Епізод «На межі ядерної катастрофи. Колапс на Різдво» розповідає про те, як на референдумі 1 грудня українці поклали край існуванню імперії зла, та про небезпеку для всього світу від розпаду держави з потужним ядерним арсеналом. Адже восени 1991 року московські газети писали, що президент Російської Федерації Борис Єльцин обговорював із військовими можливість ядерного бомбардування Києва. 

• «Люди Зони» 

Документальний проєкт Євгенії Подобної та Олексія Мулявіна, знятий творчо-виробничим об’єднанням телеканалу UA: ПЕРШИЙ. Проєкт описує сучасний стан Чорнобильської зони відчуження та майбутнє, яке її чекає. Розповідь відбувається через призму особистих історій людей, чиє життя нерозривно пов’язане із Зоною. 

«Люди Зони» — це п’ять різних історій про людей, яких об’єднує прив’язаність та любов до 30-кілометрової Чорнобильської зони відчуження. Це науковці, дослідники, інженер, колишній сталкер, мешканці Чорнобиля, які залишилися жити там після аварії. Життєві лінії героїв документального фільму не пов’язані, проте їх навічно пов’язала зона.

• «Майдан. Шість літер нашої свободи» 

Документальний проєкт UA: КУЛЬТУРА розповідає історії людей, життя яких радикально змінилося після Революції Гідності 2013–2014 років. 

Стрічка складається з шести глав. Кожна літера зі слова «майдан» є назвою глави, яка символізує тему, дотичну до подій Революції Гідності, спогади, якими діляться герої фільму. Авторки проєкту Анна Єресько й Олена Зашко розповідають про маму загиблого на Майдані Романа Гурика, показують розповідь координаторки «Євромайдан-SOS» Олександри Матвійчук, стрімера Майдану Андрія Дубчака, представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Рівненській області Андрія Преподобного і митця Олексія Сая.

Історії з фільму показують основні події Революції Гідності, де учасники подій зможуть віднайти власні спогади.

• «MonoKate» 

Документальний фільм суспільного телеканалу UA: ПЕРШИЙ про Катерину Павленко, солістку гурту Go_A, який представляв Україну на Євробаченні-2021. 

В ексклюзивному інтерв’ю співачка розповідає відверті подробиці свого життя, його таємниці та довгу дорогу до успіху. Автор проєкту — Станіслав Мєдвєдєв. Глядачі дізнаються про особисте та музичне життя Катерини Павленко: де  зростала, коли вирішила стати співачкою та який шлях довелося  пройти до мрії. Також співачка розповість про важкі періоди життя, коли не планувала майбутнього.

На ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ фільм переглянуло близько 500 тисяч глядачів.

• «Відтінки України» — цикл документальних сторітелінгових відеоісторій про національні спільноти та корінні народи України. Проєкт розкриває глядачам мультикультурність країни, унікальні таланти людей, які мешкають у різних куточках нашої держави. Герої говорять і державною українською, і мовою своєї національної спільноти, зберігають традиції своїх предків і шанують культуру всієї України.

• Документальний фільм «Невидима правда» — це три різні історії життєвих прагнень ромської молоді з різних соціальних прошарків.

•  «Візуальний код» — проєкт про національний одяг та культуру національних спільнот, що живуть в Україні.

«Наша команда Координаційного центру працює над проєктами разом із колегами із регіональних редакцій Суспільного і звісно ми втішені, коли наш продукт помічають, про нього говорять і головне —  його дивляться. Наші проєкти —  про національні спільноти та корінні народи України, як невіддільну частину соціуму, —  з його спільними для всіх занепокоєннями та проблемами, що стосуються як окремих людей чи громад, так і всього суспільства», — прокоментувала керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного Анастасія Гудима.

Нагадаємо, Суспільне мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й канали Суспільного радіо (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура), а також 24 регіональні телерадіокомпанії. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media.