Травень 17, 2021
«Самоповернення в Крим»: Суспільне покаже документальний спецпроєкт про повернення кримських татар на батьківщину
18 травня 2021 року, у День боротьби за права кримськотатарського народу, Суспільний мовник покаже документальний фільм про повернення кримських татар додому із циклу «НАШІ 30».
Телепрем’єра документального фільму відбудеться 18 травня о 21:00 на регіональних телеканалах Суспільного та UA: КРИМ, а онлайн — 17 травня о 19:00 на ютюб-каналі UA: ПЕРШИЙ.
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день в Україні вшановують пам'ять жертв цього злочину та відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Окрім документального фільму, Суспільний мовник також представить подкаст — аудіоісторії про повернення кримських татар на півострів, боротьбу за власні права та гідне життя уже в незалежній Україні. Три частини подкасту озвучили режисер і актор Ахтем Сеітаблаєв та співачка Джамала, які також розповіли історії повернення з депортації власних родин. Подкасти виходитимуть упродовж травня на платформах Суспільного, а також в ефірах Українського радіо — щоп’ятниці о 19:10.
У спецпроєкті Суспільний мовник також публікує архівну хроніку, особисті історії боротьби кримських татар за право повернутися, жити й працювати на власній землі, у Криму.
«Хоч я багато займаюся Кримом, робота над цим проєктом мене шокувала. Так, я знала чимало про депортацію, історію кримськотатарського руху, але тільки спілкуючись з десятками людей різних поколінь — активістами, які боролися за повернення, людьми, котрі молодими приїздили з Середньої Азії у Крим, який знали лише з розповідей, і тими кримськими татарами, які пішли до школи вже в 1990-ті, — я усвідомила, наскільки системною була дискримінація, як довго вона тривала, наскільки поширеним був побутовий расизм, як глибоко він може ранити. І це було в той самий час, коли в школу ходила я сама. Багато разів під час інтерв’ю мені було соромно за те, що ми не знали цих історій раніше. Однак я додам, що цей фільм і про перемогу завдяки боротьбі за повернення. А ще, послухавши героїв, ми можемо зрозуміти, якою ціною це повернення далося, що в рази примножує жорстокість і травму нинішньої окупації», — говорить співавторка фільму й керівниця проєкту «Наші 30. Жива історія» Наталя Гуменюк.
Автори фільму — Наталя Гуменюк та Анна Цигима кажуть, що перш за все хотіли дати можливість свідкам подій самостійно розказати про те, як відбувалося повернення, як і чому гуртувалися люди, якою сьогодні є доля тих, хто був знову вимушений покинути рідні домівки та півострів.
Фільм «Самоповернення в Крим» — про інстинкт самозбереження не однієї людини, а цілого народу, пояснює один з його героїв, зіставляючи події на півострові наприкінці 1990-х та навесні 2014 року. У фільмі зібрані історії «самоповернення» різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, на гідну роботу за освітою, майже без підтримки місцевого населення і з шаленим опором ще радянської бюрократії.
На зламі вісімдесятих і дев’яностих кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Право купити бодай якесь житло, влаштуватися на роботу, отримати пай землі кримським татарам доводилося виборювати під час численних акцій протесту, виступів, постійного тиску та перемовин з місцевими чиновниками.
Тодішня влада називала це самозахопленням. Для кримських татар це було — «самоповернення».
Режисер Ахтем Сеітаблаєв, один з героїв фільму, який прилетів у Сімферополь влітку 1989-го, згадує, що тоді кожний кримський татарин мав бути істориком і пояснювати сусідам, колегам, знайомим, «що таке автохтонний народ, які ріки й гори в Криму мають кримськотатарські назви, чому ні до якої Монголії ніхто повертатися не повинен…»
Кримські татари вітали незалежність України, сподівалися, що молода держава поведеться з ними справедливо, і їх перестануть вважати людьми другого сорту. Але радянська інерція триває довго. У Криму на місцях залишаються ті самі чиновники. Кримськотатарським татарам і далі доводиться проводити пікети — а влада застосовує силу, як це було у селі Червоний рай. Десятиліття пішли на те, аби зникла уявна стіна між кримськими татарами та місцевим населенням.
Після анексії Криму Росією історія з депортацією для багатьох кримськотатарських сімей повторюється — вони вимушені знову тікати від переслідувань і знову мріяти про повернення додому.
І все ж спецпроєкт Суспільного — історія перемоги цілого народу. Всупереч системі й завдяки згуртованості. Бо надзавдання і тоді, і зараз — «повернути наших батьків у Крим, поки ті ще живі», — пояснює героїня фільму Ульвіє Аблаєва, «ініціативниця» як раніше називали активістів, організаторка першого наметового містечка на південному березі Криму.
Фільм та подкасти «Самоповернення в Крим» — це п'ята історія документального серіалу мультимедійного проєкту «НАШІ 30» до річниці незалежності України про історію 1990-х років, розказану самими українцями.
Історії для проєкту «НАШІ 30» дібрані документалістами у співпраці з соціологами та історикам з-поміж тем, що викликають однаковий інтерес та об'єднують українців з різним досвідом і політичними поглядами та зосереджують увагу на сюжетах про боротьбу за загальнолюдські, громадянські цінності та права людини.
Герої кожної серії документального фільму «НАШІ 30» — шахтарі, човникарки, військові, підприємці, спортсмени, кримські татари, які поверталися на батьківщину — люди, яким тоді було близько 30 років, і які на тридцятому році незалежності розповідають, як Україна ставала на ноги за участі кожного з них.
Перший документальний фільм проєкту «Чуєш гуркіт касок?» розповідає про шахтарські протести, другий «Екопротести після Чорнобиля. Горів не блок» — про зародження в Україні екологічного руху після чорнобильської катастрофи, третій «Ми вас туди не посилали» — про травми українців після Афганської війни, четвертий «Я не зламалась» — про українок, які пережили 1990-ті.
У межах проєкту також випущено перший історичний подкаст Суспільного «НАШІ 30. Жива історія» та створений спеціальний інтерактивний простір «Дев’яності в Україні», де зібрана фото- та відео хроніка, спогади та рефлексії громадян про великі події та явища початку 1990-х років, які викликають однаковий інтерес та об'єднують українців різних політичних поглядів.
Проєкт «НАШІ 30» створює команда Лабораторії журналістики суспільного інтересу для Суспільного мовлення. Дивитися, слухати й читати його можна на телебаченні, радіо, подкаст-платформі та в соцмережах Суспільного.
Регіональні Суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (UA: Українське радіо, UA: Радіо Промінь, UA: Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — UA: Суспільне мовлення.