Scroll Top
  • Головна
  • Новини 2021
  • «Самоповернення в Крим»: Суспільне покаже документальний спецпроєкт про повернення кримських татар на батьківщину
«Самоповернення в Крим»: Суспільне покаже документальний спецпроєкт про повернення кримських татар на батьківщину

«Самоповернення в Крим»: Суспільне покаже документальний спецпроєкт про повернення кримських татар на батьківщину

18 травня 2021 року, у День боротьби за права кримськотатарського народу, Суспільний мовник покаже документальний фільм про повернення кримських татар додому із циклу «НАШІ 30».

Телепрем’єра документального фільму відбудеться 18 травня о 21:00 на регіональних телеканалах Суспільного та UA: КРИМ, а онлайн — 17 травня о 19:00 на ютюб-каналі UA: ПЕРШИЙ.

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день в Україні вшановують пам'ять жертв цього злочину та відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Окрім документального фільму, Суспільний мовник також представить подкаст — аудіоісторії про повернення кримських татар на півострів, боротьбу за власні права та гідне життя уже в незалежній Україні. Три частини подкасту озвучили режисер і актор Ахтем Сеітаблаєв та співачка Джамала, які також розповіли історії повернення з депортації власних родин. Подкасти виходитимуть упродовж травня на платформах Суспільного, а також в ефірах Українського радіо — щоп’ятниці о 19:10

У спецпроєкті Суспільний мовник також публікує архівну хроніку, особисті історії боротьби кримських татар за право повернутися, жити й працювати на власній землі, у Криму. 

«Хоч я багато займаюся Кримом, робота над цим проєктом мене шокувала. Так, я знала чимало про депортацію, історію кримськотатарського руху, але тільки спілкуючись з десятками людей різних поколінь — активістами, які боролися за повернення, людьми, котрі молодими приїздили з Середньої Азії у Крим, який знали лише з розповідей, і тими кримськими татарами, які пішли до школи вже в 1990-ті, — я усвідомила, наскільки системною була дискримінація, як довго вона тривала, наскільки поширеним був побутовий расизм, як глибоко він може ранити. І це було в той самий час, коли в школу ходила я сама. Багато разів під час інтерв’ю мені було соромно за те, що ми не знали цих історій раніше. Однак я додам, що цей фільм і про перемогу завдяки боротьбі за повернення. А ще, послухавши героїв, ми можемо зрозуміти, якою ціною це повернення далося, що в рази примножує жорстокість і травму нинішньої окупації», — говорить співавторка фільму й керівниця проєкту «Наші 30. Жива історія» Наталя Гуменюк.

Автори фільму — Наталя Гуменюк та Анна Цигима кажуть, що перш за все хотіли дати можливість свідкам подій самостійно розказати про те, як відбувалося повернення, як і чому гуртувалися люди, якою сьогодні є доля тих, хто був знову вимушений покинути рідні домівки та півострів. 

Фільм «Самоповернення в Крим» — про інстинкт самозбереження не однієї людини, а цілого народу, пояснює один з його героїв, зіставляючи події на півострові наприкінці 1990-х та навесні 2014 року. У фільмі зібрані історії «самоповернення» різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, на гідну роботу за освітою, майже без підтримки місцевого населення і з шаленим опором ще радянської бюрократії.

На зламі вісімдесятих і дев’яностих кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Право купити бодай якесь житло, влаштуватися на роботу, отримати пай землі кримським татарам доводилося виборювати під час численних акцій протесту, виступів, постійного тиску та перемовин з місцевими чиновниками. 

Тодішня влада називала це самозахопленням. Для кримських татар це було — «самоповернення».

Режисер Ахтем Сеітаблаєв, один з героїв фільму, який прилетів у Сімферополь влітку 1989-го, згадує, що тоді кожний кримський татарин мав бути істориком і пояснювати сусідам, колегам, знайомим, «що таке автохтонний народ, які ріки й гори в Криму мають кримськотатарські назви, чому ні до якої Монголії ніхто повертатися не повинен…»  

Кримські татари вітали незалежність України, сподівалися, що молода держава поведеться з ними справедливо, і їх перестануть вважати людьми другого сорту. Але радянська інерція триває довго. У Криму на місцях залишаються ті самі чиновники. Кримськотатарським татарам і далі доводиться проводити пікети — а влада застосовує силу, як це було у селі Червоний рай. Десятиліття пішли на те, аби зникла уявна стіна між кримськими татарами та місцевим населенням. 

Після анексії Криму Росією історія з депортацією для багатьох кримськотатарських сімей повторюється — вони вимушені знову тікати від переслідувань і знову мріяти про повернення додому. 

І все ж спецпроєкт Суспільного — історія перемоги цілого народу. Всупереч системі й завдяки згуртованості. Бо надзавдання і тоді, і зараз — «повернути наших батьків у Крим, поки ті ще живі», — пояснює героїня фільму Ульвіє Аблаєва, «ініціативниця» як раніше називали активістів, організаторка першого наметового містечка на південному березі Криму. 

Фільм та подкасти «Самоповернення в Крим» — це п'ята історія документального серіалу мультимедійного проєкту «НАШІ 30» до річниці незалежності України про історію 1990-х років, розказану самими українцями. 

Історії для проєкту «НАШІ 30» дібрані документалістами у співпраці з соціологами та історикам з-поміж тем, що викликають однаковий інтерес та об'єднують українців з різним досвідом і політичними поглядами та зосереджують увагу на сюжетах про боротьбу за загальнолюдські, громадянські цінності та права людини.

Герої кожної серії документального фільму «НАШІ 30» — шахтарі, човникарки, військові, підприємці, спортсмени, кримські татари, які поверталися на батьківщину — люди, яким тоді було близько 30 років, і які на тридцятому році незалежності розповідають, як Україна ставала на ноги за участі кожного з них. 

Перший документальний фільм проєкту «Чуєш гуркіт касок?» розповідає про шахтарські протести, другий «Екопротести після Чорнобиля. Горів не блок» — про зародження в Україні екологічного руху після чорнобильської катастрофи, третій «Ми вас туди не посилали» — про травми українців після Афганської війни, четвертий «Я не зламалась» — про українок, які пережили 1990-ті. 

У межах проєкту також випущено перший історичний подкаст Суспільного «НАШІ 30. Жива історія» та створений спеціальний інтерактивний простір «Дев’яності в Україні», де зібрана фото- та відео хроніка, спогади та рефлексії громадян про великі події та явища початку 1990-х років, які викликають однаковий інтерес та об'єднують українців різних політичних поглядів.

Проєкт  «НАШІ 30»  створює команда Лабораторії журналістики суспільного інтересу для Суспільного мовлення. Дивитися, слухати й читати його можна на телебаченні, радіо, подкаст-платформі та в соцмережах Суспільного.

Регіональні Суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (UA: Українське радіо, UA: Радіо Промінь, UA: Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — UA: Суспільне мовлення.

«Самоповернення в Крим»: Суспільне покаже документальний спецпроєкт про повернення кримських татар на батьківщину

«Самоповернення в Крим»: Суспільне покаже документальний спецпроєкт про повернення кримських татар на батьківщину

18 травня 2021 року, у День боротьби за права кримськотатарського народу, Суспільний мовник покаже документальний фільм про повернення кримських татар додому із циклу «НАШІ 30».

Телепрем’єра документального фільму відбудеться 18 травня о 21:00 на регіональних телеканалах Суспільного та UA: КРИМ, а онлайн — 17 травня о 19:00 на ютюб-каналі UA: ПЕРШИЙ.

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день в Україні вшановують пам'ять жертв цього злочину та відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Окрім документального фільму, Суспільний мовник також представить подкаст — аудіоісторії про повернення кримських татар на півострів, боротьбу за власні права та гідне життя уже в незалежній Україні. Три частини подкасту озвучили режисер і актор Ахтем Сеітаблаєв та співачка Джамала, які також розповіли історії повернення з депортації власних родин. Подкасти виходитимуть упродовж травня на платформах Суспільного, а також в ефірах Українського радіо — щоп’ятниці о 19:10

У спецпроєкті Суспільний мовник також публікує архівну хроніку, особисті історії боротьби кримських татар за право повернутися, жити й працювати на власній землі, у Криму. 

«Хоч я багато займаюся Кримом, робота над цим проєктом мене шокувала. Так, я знала чимало про депортацію, історію кримськотатарського руху, але тільки спілкуючись з десятками людей різних поколінь — активістами, які боролися за повернення, людьми, котрі молодими приїздили з Середньої Азії у Крим, який знали лише з розповідей, і тими кримськими татарами, які пішли до школи вже в 1990-ті, — я усвідомила, наскільки системною була дискримінація, як довго вона тривала, наскільки поширеним був побутовий расизм, як глибоко він може ранити. І це було в той самий час, коли в школу ходила я сама. Багато разів під час інтерв’ю мені було соромно за те, що ми не знали цих історій раніше. Однак я додам, що цей фільм і про перемогу завдяки боротьбі за повернення. А ще, послухавши героїв, ми можемо зрозуміти, якою ціною це повернення далося, що в рази примножує жорстокість і травму нинішньої окупації», — говорить співавторка фільму й керівниця проєкту «Наші 30. Жива історія» Наталя Гуменюк.

Автори фільму — Наталя Гуменюк та Анна Цигима кажуть, що перш за все хотіли дати можливість свідкам подій самостійно розказати про те, як відбувалося повернення, як і чому гуртувалися люди, якою сьогодні є доля тих, хто був знову вимушений покинути рідні домівки та півострів. 

Фільм «Самоповернення в Крим» — про інстинкт самозбереження не однієї людини, а цілого народу, пояснює один з його героїв, зіставляючи події на півострові наприкінці 1990-х та навесні 2014 року. У фільмі зібрані історії «самоповернення» різних кримськотатарських родин, які починали нове життя в однаково важких умовах: без права на житло та землю, на гідну роботу за освітою, майже без підтримки місцевого населення і з шаленим опором ще радянської бюрократії.

На зламі вісімдесятих і дев’яностих кримські татари масово поверталися в тоді ще радянський Крим, де стикалися з протидією з боку і місцевої влади, і населення, нацькованого пропагандою. Право купити бодай якесь житло, влаштуватися на роботу, отримати пай землі кримським татарам доводилося виборювати під час численних акцій протесту, виступів, постійного тиску та перемовин з місцевими чиновниками. 

Тодішня влада називала це самозахопленням. Для кримських татар це було — «самоповернення».

Режисер Ахтем Сеітаблаєв, один з героїв фільму, який прилетів у Сімферополь влітку 1989-го, згадує, що тоді кожний кримський татарин мав бути істориком і пояснювати сусідам, колегам, знайомим, «що таке автохтонний народ, які ріки й гори в Криму мають кримськотатарські назви, чому ні до якої Монголії ніхто повертатися не повинен…»  

Кримські татари вітали незалежність України, сподівалися, що молода держава поведеться з ними справедливо, і їх перестануть вважати людьми другого сорту. Але радянська інерція триває довго. У Криму на місцях залишаються ті самі чиновники. Кримськотатарським татарам і далі доводиться проводити пікети — а влада застосовує силу, як це було у селі Червоний рай. Десятиліття пішли на те, аби зникла уявна стіна між кримськими татарами та місцевим населенням. 

Після анексії Криму Росією історія з депортацією для багатьох кримськотатарських сімей повторюється — вони вимушені знову тікати від переслідувань і знову мріяти про повернення додому. 

І все ж спецпроєкт Суспільного — історія перемоги цілого народу. Всупереч системі й завдяки згуртованості. Бо надзавдання і тоді, і зараз — «повернути наших батьків у Крим, поки ті ще живі», — пояснює героїня фільму Ульвіє Аблаєва, «ініціативниця» як раніше називали активістів, організаторка першого наметового містечка на південному березі Криму. 

Фільм та подкасти «Самоповернення в Крим» — це п'ята історія документального серіалу мультимедійного проєкту «НАШІ 30» до річниці незалежності України про історію 1990-х років, розказану самими українцями. 

Історії для проєкту «НАШІ 30» дібрані документалістами у співпраці з соціологами та історикам з-поміж тем, що викликають однаковий інтерес та об'єднують українців з різним досвідом і політичними поглядами та зосереджують увагу на сюжетах про боротьбу за загальнолюдські, громадянські цінності та права людини.

Герої кожної серії документального фільму «НАШІ 30» — шахтарі, човникарки, військові, підприємці, спортсмени, кримські татари, які поверталися на батьківщину — люди, яким тоді було близько 30 років, і які на тридцятому році незалежності розповідають, як Україна ставала на ноги за участі кожного з них. 

Перший документальний фільм проєкту «Чуєш гуркіт касок?» розповідає про шахтарські протести, другий «Екопротести після Чорнобиля. Горів не блок» — про зародження в Україні екологічного руху після чорнобильської катастрофи, третій «Ми вас туди не посилали» — про травми українців після Афганської війни, четвертий «Я не зламалась» — про українок, які пережили 1990-ті. 

У межах проєкту також випущено перший історичний подкаст Суспільного «НАШІ 30. Жива історія» та створений спеціальний інтерактивний простір «Дев’яності в Україні», де зібрана фото- та відео хроніка, спогади та рефлексії громадян про великі події та явища початку 1990-х років, які викликають однаковий інтерес та об'єднують українців різних політичних поглядів.

Проєкт  «НАШІ 30»  створює команда Лабораторії журналістики суспільного інтересу для Суспільного мовлення. Дивитися, слухати й читати його можна на телебаченні, радіо, подкаст-платформі та в соцмережах Суспільного.

Регіональні Суспільні телерадіокомпанії разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (UA: Українське радіо, UA: Радіо Промінь, UA: Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — UA: Суспільне мовлення.

Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.