Scroll Top
5 проєктів Суспільного у шорт-листі премії «Честь професії»

5 проєктів Суспільного у шорт-листі премії «Честь професії»

Проєкти журналістів Суспільного потрапили до шорт-листа премії «Честь професії». Вони представлені у п’яти різних номінаціях із 10 цьогорічних. Цьогоріч на конкурс учасники подали 812 матеріалів, з яких Відбіркова комісія та Журі обрали короткий список переможців.

Читайте також: Резонансні справи в регіонах — на Суспільному стартують проєкти локальних розслідувань

Представники журі відзначили цього року проєкти Суспільного мовника, які були представлені у багатьох номінаціях та отримали багато схвальних відгуків.

«Хотіла б відзначити, що для мене Суспільне стало відкриттям року. Було кілька сильних матеріалів, одному з яких я поставила 10 балів, бо він був гарно пропрацьований з усіх сторін. Я не буду говорити, який матеріал, але сподіваюся, він пройде. Протягом року я не дивилася цих фільмів, які тривають близько години кожен. Але завдяки участі у цьому конкурсі змогла їх подивитися й отримала задоволення», — зазначила членкиня журі премії, журналістка «Наші гроші.Львів» Олександра Губицька.

Команда творчого об’єднання розслідувань Суспільного мовника — Інна Білецька, Алла Садовник, Дмитро Бондар та Олександр Стратонов потрапили до шорт-листа премії «Честь професії» у номінації «Найкраща аналітика» з фільмом-розслідуванням «Помилка 83».

«Ми раді потрапити в шорт-лист із такими сильними учасниками. Участь у конкурсі — це прекрасний спосіб зробити так, щоб твої матеріали подивилося більше людей. Наші фільми не про топ-корупцію. Наші фільми про життя, про проблеми, які торкаються або можуть торкнутися кожного і які ми сприймаємо як даність. Але це руйнує життя, калічить людей фізично й морально. Зупиняє нас у совку. Побутова щоденна корупція поки не здолана через опір системи, опір змінам кожного з нас, — розповіла шефредакторка творчого об’єднання розслідувань на UA: ПЕРШИЙ і співавторка фільму Інна Білецька. — У нас маленька і дуже юна за часом існування команда, і коли уже на старті тобі вдається робити щось достойне, це дуже мотивує. Велика, просто звідси й до неба подяка членам журі за оцінку нашої роботи, за емоції, які ця робота у них викликала. Від цих оцінок хочеться жити і працювати».

Автори розкривають корупційні схеми українських медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). У фільмі журналісти, аналізуючи судову практику щодо хабарників у медико-соціальній експертизі, знаходять пояснення, чому корупція в системі встановлення інвалідності процвітає.

Фільм Наталії Гуменюк, Максима Камєнєва та Анни Цигими «Вбивство Гонгадзе. 20 років у пошуках правди» потрапив у шорт-лист премії у номінації «Найкраща публіцистика»

«Вбивство Гонгадзе. 20 років у пошуках правди» — фільм-нагадування Суспільного до 20-х роковин смерті журналіста Георгія Ґонґадзе. Попри те, що виконавців убивства засудили — замовників й досі не покарано. У фільмі журналісти та друзі Георгія діляться власними спогадами та роздумами, а автори проєкту сподіваються, що врешті решт розслідування буде завершене.

Співавторка й продюсерка фільму Наталя Гуменюк розповіла про власне ставлення до проєкту та його цінність:

«Мені й команді приємно, що роботу відзначили. Справа Ґонґадзе одна з ключових не тільки в історії журналістики, але й в історії сучасної України. Це і є публіцистика — рефлексія на те, що відбулося раніше й намагання розібратися. Для моїх колег Максима Камєнєва, режисерки Анни Цигими й загалом для мого покоління журналістів цей фільм є обов'язком. Ми прийшли в професію на початку і в середині нульових, коли ми ще були юними й нічого до кінця не розуміли. А зараз побачили, що всі питання не закриті. Ми знову їх поставили перед собою й з'ясували, що в українському суспільстві крапка в цій справі не поставлена. І в тому, що ми думаємо про справу Ґонґадзе, і в тому, як до неї ставляться колеги та що взагалі робити із системою повернення справедливості. Ми робили цей фільм як наш обов'язок і сподіваємося що премія дасть змогу більше почути про фільм. Особливо молодим людям, які прийшли в журналістику й хочуть побачити, що формувало нашу професію в цій країні», — розповідає Наталя Гуменюк.

У номінації «Найкраще інтерв'ю в локальному медіа» відзначено один із випусків циклу «Відтінки України»«Сукні буковинського дизайнера румунського походження носять у 34-ох країнах» від UA: БУКОВИНА. Над випуском працювала журналістка Чернівецької філії Суспільного Євгенія Гайфер.

«Відтінки України» — проєкт, що розкриє глядачам Суспільного мультикультурність країни, різноманіття цінностей та унікальні таланти людей, які мешкають у різних куточках України. Герої говорять й українською, і мовою своєї національної спільноти, зберігають традиції своїх родин та поважають тутешні звичаї. Над створенням програми працювали Координаційний центр мовлення національних меншин Суспільного та регіональні команди з UA: ОДЕСА, UA: ЗАКАРПАТТЯ та UA: БУКОВИНА.

«Мій матеріал — це історія про те, коли  бентежать не події чи процеси, а люди, які своїм прикладом переконують, що все можливо.  Вірю, що саме на локальному рівні є люди, які змінюють середовище у кращий бік. Ми тільки починаємо помічати це. Вперше взяла участь у конкурсі і навіть усвідомити не могла, скільки емоцій може викликати відбір у фінал! Неочікувано, але приємно!» — розповідає Євгенія Гайфер

Соціальний експеримент «Сексуальне домагання у громадському транспорті», відтворений командою UA: ЧЕРНІГІВ для «Ранку на Суспільному», увійшов до короткого списку фіналістів у номінації «Найкращий журналістський експеримент».

«Ранок на Суспільному» — це міжрегіональне інформаційно-пізнавальне ранкове шоу, яке виготовляють спільно всі філії Суспільного. Авторка проєкту «Сексуальне домагання у громадському транспорті» — спецкореспондент програми «Ранок на Суспільному» Аліна Клименко. Вона розповіла, як виникла ідея соціального експерименту та як його втілювали у життя.

«Влітку 2020 року в сторіс інстаграмних друзів мені на очі буквально в один тиждень потрапили розповіді двох різних молодих чернігівок про сексуальне домагання з боку чоловіків на вулиці та у громадському транспорті. Вони говорили про те, що ніхто з оточуючих не реагував на це та не спробував захистити дівчат. Тоді я згадала, як і сама десь у восьмому класі під час поїздки у переповненому тролейбусі відчула як чиясь рука обережно ззаду погладжує мою ногу. Це було страшно і огидно водночас. У 13 років я знайшла в собі мужність голосно вимовити: приберіть руку негайно! Тоді я почала цікавитися у колег чи траплялися з ними подібні ситуації, і виявилося — так! Коли за мною у "Ранку на Суспільному" закріпили рубрику соціальні експерименти,  тема першого була визначена», – ділиться Аліна Клименко.

Серед фіналістів за спецприз «Найкраща публіцистика в локальному медіа» відібрано фільм про каральну психіатрію «ІГРЕНЬ» від UA: ДНІПРО. Над проєктом працювали: Дар'я Твердохліб, Владислав Мельничук, Ірина Цибух, Вірослав Цюп'як.

Проєкт «ІГРЕНЬ» розповідає про практику «примусового лікування». Ті люди, які становили загрозу радянському режиму, відправлялися до психіатричних лікарень за призначеними з гори діагнозами. 

«Дивовижно, як мало говорили про радянську каральну психіатрію в Україні до цього фільму UA: ДНІПРО та Дар'ї Твердохліб, Владислава Мельничука і Вірослава Цюп'яка. Безумовно Суспільне — майданчик для таких тем, адже стратегічним є поширення інформації та нагадувати про злочини радянської влади проти українців, у цьому фільмі: проти  української національної еліти.  Цей фільм через історію дисидента  Василя Сірого детально показує, як в СРСР, в Дніпрі, працювала каральна психіатрія та як жорстоко та безкомпромісно знищувала людські життя, через їхню любов до України. Найважливішою частиною цього фільму для мене є голос Василя Сірого, який пригадав, що відчував під час катувань та які тортури переніс він та його побратими», — зазначила менеджерка дирекції регіонального мовлення Суспільного Ірина Цибух.

Нагадаємо, у 2020 році кореспондентка філії Суспільного UA: ДОНБАС Надія Задорожня отримала відзнаку конкурсу «Честь професії» у номінації «Найкраща публіцистика у локальному медіа». Журі конкурсу відзначило авторку за роботу над спецпроєктом Суспільного до п’ятої річниці звільнення міст Донбасу «Повернути Донбас», серія про Краматорськ.

«Честь професії» — це загальнонаціональний конкурс професійної журналістики, який проводиться з 2010. Організатор конкурсу — Національна асоціація медіа. 6 травня було оголошено шорт-лист фіналістів дванадцятого конкурсу професійної журналістики «Честь Професії» у 6 основних та 4 спеціальних номінаціях. Імена переможців цьогорічного конкурсу будуть оголошені у середині травня.

5 проєктів Суспільного у шорт-листі премії «Честь професії»

5 проєктів Суспільного у шорт-листі премії «Честь професії»

Проєкти журналістів Суспільного потрапили до шорт-листа премії «Честь професії». Вони представлені у п’яти різних номінаціях із 10 цьогорічних. Цьогоріч на конкурс учасники подали 812 матеріалів, з яких Відбіркова комісія та Журі обрали короткий список переможців.

Читайте також: Резонансні справи в регіонах — на Суспільному стартують проєкти локальних розслідувань

Представники журі відзначили цього року проєкти Суспільного мовника, які були представлені у багатьох номінаціях та отримали багато схвальних відгуків.

«Хотіла б відзначити, що для мене Суспільне стало відкриттям року. Було кілька сильних матеріалів, одному з яких я поставила 10 балів, бо він був гарно пропрацьований з усіх сторін. Я не буду говорити, який матеріал, але сподіваюся, він пройде. Протягом року я не дивилася цих фільмів, які тривають близько години кожен. Але завдяки участі у цьому конкурсі змогла їх подивитися й отримала задоволення», — зазначила членкиня журі премії, журналістка «Наші гроші.Львів» Олександра Губицька.

Команда творчого об’єднання розслідувань Суспільного мовника — Інна Білецька, Алла Садовник, Дмитро Бондар та Олександр Стратонов потрапили до шорт-листа премії «Честь професії» у номінації «Найкраща аналітика» з фільмом-розслідуванням «Помилка 83».

«Ми раді потрапити в шорт-лист із такими сильними учасниками. Участь у конкурсі — це прекрасний спосіб зробити так, щоб твої матеріали подивилося більше людей. Наші фільми не про топ-корупцію. Наші фільми про життя, про проблеми, які торкаються або можуть торкнутися кожного і які ми сприймаємо як даність. Але це руйнує життя, калічить людей фізично й морально. Зупиняє нас у совку. Побутова щоденна корупція поки не здолана через опір системи, опір змінам кожного з нас, — розповіла шефредакторка творчого об’єднання розслідувань на UA: ПЕРШИЙ і співавторка фільму Інна Білецька. — У нас маленька і дуже юна за часом існування команда, і коли уже на старті тобі вдається робити щось достойне, це дуже мотивує. Велика, просто звідси й до неба подяка членам журі за оцінку нашої роботи, за емоції, які ця робота у них викликала. Від цих оцінок хочеться жити і працювати».

Автори розкривають корупційні схеми українських медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). У фільмі журналісти, аналізуючи судову практику щодо хабарників у медико-соціальній експертизі, знаходять пояснення, чому корупція в системі встановлення інвалідності процвітає.

Фільм Наталії Гуменюк, Максима Камєнєва та Анни Цигими «Вбивство Гонгадзе. 20 років у пошуках правди» потрапив у шорт-лист премії у номінації «Найкраща публіцистика»

«Вбивство Гонгадзе. 20 років у пошуках правди» — фільм-нагадування Суспільного до 20-х роковин смерті журналіста Георгія Ґонґадзе. Попри те, що виконавців убивства засудили — замовників й досі не покарано. У фільмі журналісти та друзі Георгія діляться власними спогадами та роздумами, а автори проєкту сподіваються, що врешті решт розслідування буде завершене.

Співавторка й продюсерка фільму Наталя Гуменюк розповіла про власне ставлення до проєкту та його цінність:

«Мені й команді приємно, що роботу відзначили. Справа Ґонґадзе одна з ключових не тільки в історії журналістики, але й в історії сучасної України. Це і є публіцистика — рефлексія на те, що відбулося раніше й намагання розібратися. Для моїх колег Максима Камєнєва, режисерки Анни Цигими й загалом для мого покоління журналістів цей фільм є обов'язком. Ми прийшли в професію на початку і в середині нульових, коли ми ще були юними й нічого до кінця не розуміли. А зараз побачили, що всі питання не закриті. Ми знову їх поставили перед собою й з'ясували, що в українському суспільстві крапка в цій справі не поставлена. І в тому, що ми думаємо про справу Ґонґадзе, і в тому, як до неї ставляться колеги та що взагалі робити із системою повернення справедливості. Ми робили цей фільм як наш обов'язок і сподіваємося що премія дасть змогу більше почути про фільм. Особливо молодим людям, які прийшли в журналістику й хочуть побачити, що формувало нашу професію в цій країні», — розповідає Наталя Гуменюк.

У номінації «Найкраще інтерв'ю в локальному медіа» відзначено один із випусків циклу «Відтінки України»«Сукні буковинського дизайнера румунського походження носять у 34-ох країнах» від UA: БУКОВИНА. Над випуском працювала журналістка Чернівецької філії Суспільного Євгенія Гайфер.

«Відтінки України» — проєкт, що розкриє глядачам Суспільного мультикультурність країни, різноманіття цінностей та унікальні таланти людей, які мешкають у різних куточках України. Герої говорять й українською, і мовою своєї національної спільноти, зберігають традиції своїх родин та поважають тутешні звичаї. Над створенням програми працювали Координаційний центр мовлення національних меншин Суспільного та регіональні команди з UA: ОДЕСА, UA: ЗАКАРПАТТЯ та UA: БУКОВИНА.

«Мій матеріал — це історія про те, коли  бентежать не події чи процеси, а люди, які своїм прикладом переконують, що все можливо.  Вірю, що саме на локальному рівні є люди, які змінюють середовище у кращий бік. Ми тільки починаємо помічати це. Вперше взяла участь у конкурсі і навіть усвідомити не могла, скільки емоцій може викликати відбір у фінал! Неочікувано, але приємно!» — розповідає Євгенія Гайфер

Соціальний експеримент «Сексуальне домагання у громадському транспорті», відтворений командою UA: ЧЕРНІГІВ для «Ранку на Суспільному», увійшов до короткого списку фіналістів у номінації «Найкращий журналістський експеримент».

«Ранок на Суспільному» — це міжрегіональне інформаційно-пізнавальне ранкове шоу, яке виготовляють спільно всі філії Суспільного. Авторка проєкту «Сексуальне домагання у громадському транспорті» — спецкореспондент програми «Ранок на Суспільному» Аліна Клименко. Вона розповіла, як виникла ідея соціального експерименту та як його втілювали у життя.

«Влітку 2020 року в сторіс інстаграмних друзів мені на очі буквально в один тиждень потрапили розповіді двох різних молодих чернігівок про сексуальне домагання з боку чоловіків на вулиці та у громадському транспорті. Вони говорили про те, що ніхто з оточуючих не реагував на це та не спробував захистити дівчат. Тоді я згадала, як і сама десь у восьмому класі під час поїздки у переповненому тролейбусі відчула як чиясь рука обережно ззаду погладжує мою ногу. Це було страшно і огидно водночас. У 13 років я знайшла в собі мужність голосно вимовити: приберіть руку негайно! Тоді я почала цікавитися у колег чи траплялися з ними подібні ситуації, і виявилося — так! Коли за мною у "Ранку на Суспільному" закріпили рубрику соціальні експерименти,  тема першого була визначена», – ділиться Аліна Клименко.

Серед фіналістів за спецприз «Найкраща публіцистика в локальному медіа» відібрано фільм про каральну психіатрію «ІГРЕНЬ» від UA: ДНІПРО. Над проєктом працювали: Дар'я Твердохліб, Владислав Мельничук, Ірина Цибух, Вірослав Цюп'як.

Проєкт «ІГРЕНЬ» розповідає про практику «примусового лікування». Ті люди, які становили загрозу радянському режиму, відправлялися до психіатричних лікарень за призначеними з гори діагнозами. 

«Дивовижно, як мало говорили про радянську каральну психіатрію в Україні до цього фільму UA: ДНІПРО та Дар'ї Твердохліб, Владислава Мельничука і Вірослава Цюп'яка. Безумовно Суспільне — майданчик для таких тем, адже стратегічним є поширення інформації та нагадувати про злочини радянської влади проти українців, у цьому фільмі: проти  української національної еліти.  Цей фільм через історію дисидента  Василя Сірого детально показує, як в СРСР, в Дніпрі, працювала каральна психіатрія та як жорстоко та безкомпромісно знищувала людські життя, через їхню любов до України. Найважливішою частиною цього фільму для мене є голос Василя Сірого, який пригадав, що відчував під час катувань та які тортури переніс він та його побратими», — зазначила менеджерка дирекції регіонального мовлення Суспільного Ірина Цибух.

Нагадаємо, у 2020 році кореспондентка філії Суспільного UA: ДОНБАС Надія Задорожня отримала відзнаку конкурсу «Честь професії» у номінації «Найкраща публіцистика у локальному медіа». Журі конкурсу відзначило авторку за роботу над спецпроєктом Суспільного до п’ятої річниці звільнення міст Донбасу «Повернути Донбас», серія про Краматорськ.

«Честь професії» — це загальнонаціональний конкурс професійної журналістики, який проводиться з 2010. Організатор конкурсу — Національна асоціація медіа. 6 травня було оголошено шорт-лист фіналістів дванадцятого конкурсу професійної журналістики «Честь Професії» у 6 основних та 4 спеціальних номінаціях. Імена переможців цьогорічного конкурсу будуть оголошені у середині травня.

Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.