Жовтень 21, 2020
Фінансове питання Суспільного мовника — обговорення проблеми виділення коштів із держбюджету
У понеділок, 19 жовтня, відбулося онлайн-обговорення «Потужний та фінансово стабільний Суспільний мовник — невід'ємна частина демократичного суспільства»* за участю представників UA: Суспільне мовлення, влади, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Читайте також: Обрано двох нових членів Наглядової ради Суспільного від громадських об'єднань
У вступному слові голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що створення й існування Суспільного мовника є одним із наріжних каменів подальшої реалізації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Він наголосив на незворотності рішень, за якими було створено Суспільний мовник, і важливості стабільного фінансування, що забезпечить зростання якості, популярності та рейтингів.
«Маємо розуміти, що, на жаль, опоненти існування незалежного Суспільного мовника посилаються на нинішню ситуацію, яка складається в Україні. Ми розуміємо, що вона складна через економічну кризу, яка викликана пандемією, але це не є підставою для розмов про скорочення фінансування Суспільного мовника», — розповів у своєму виступі Микита Потураєв.
Далі голова Наглядової ради UA: Суспільне мовлення Світлана Остапа зазначила, що Наглядова рада обурена закликами окремих народних депутатів позбавити Суспільного фінансування на 2021 рік.
«Такі заклики свідчать або про повне нерозуміння важливості реформи суспільного мовлення для України, або про бажання знищити Суспільне з причин особистої ненависті через журналістські розслідування тощо, — прокоментувала ситуацію Світлана Остапа. — З моменту створення Суспільного мовника України на базі тридцяти державних мовників жодного разу не виконувався Закон України «Про Cуспільне телебачення та радіомовлення» в частині фінансування. Так, на 2020 рік справді дали найбільше фінансування, але не стовідсоткове. Та у зв’язку з виплатою боргу часів уряду Азарова, який дістався в спадок Суспільному, та через секвестр держбюджету, пов’язаний із COVID-19, у Суспільного в результаті залишилося менше ніж 60% передбаченого законом фінансування».
Водночас Світлана Остапа розповіла, що деякі народні обранці вимагають від Суспільного непоєднуваного: випуску якісного контенту й зниження фінансування; зростання рейтингів і скорочення штату; закриття філій, але нескорочення регіонального мовлення.
«Незважаючи на всі труднощі з фінансуванням, блокуванням рахунків — ми вже стали взірцем новин, ми працюємо для суспільства, а не для олігарха чи політичної сили. Ми створюємо новий якісний контент, щоправда, поки завдяки донорським коштам. Суспільне постійно й невпинно виконує свою місію, нагадаю її — захищати свободи в Україні, надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну й світ, налагоджувати громадянський діалог задля зміцнення суспільної довіри й розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу. У часи тотальної епідемії фейків та дезінформації Суспільне стало тим маяком, на який можна орієнтуватися, на якому можна отримати перевірену, збалансовану та неупереджену інформацію», — завершила виступ Світлана Остапа.
Заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко наголосив, що, крім незалежної моделі управління, Суспільний мовник повинен мати достатні кошти для незалежного функціонування. Система фінансування, прописана в законі, — не найкраща й не найоптимальніша, і є куди рухатися далі.
«Протягом багатьох років роботи мовника ми не маємо погодженої спільної позиції різних стейкхолдерів про те, якою має бути нова, інша система фінансування. І саме з тих міркувань, що система надзвичайно складна, під час первинного написання закону було запропоновано базовий елементарний підхід. Хочу нагадати, що цей відсоток, який закріплений зараз у законі (0,2% — прим. ред.), — узявся не просто з голови чи вигадок. На той час, працюючи над законопроєктом, ми склали докупи всі кошти, які держава виділяла на ті компанії, які об’єднувалися, на всі ОДТРК, НТКУ, НРКУ. Узяли суму на той час і порахували, скільки це у відсотках, щоб дати гарантію, що потім такий відсоток буде збережено, що може бути більше, але не може бути менше, — зазначив Тарас Шевченко. — Правду було сказано, що жодного року та повна сума, яка закладалася в бюджеті, не виділялася. Цього року, формуючи пропозицію до бюджету, Міністерство культури та інформаційної політики включило ту суму, той відсоток, який передбачений законом».
Резюмуючи, Тарас Шевченко сказав, що для Міністерства культури та інформаційної політики стабільне функціонування Суспільного мовника — є надзвичайно важливим як на центральному рівні, так і на рівні регіонів.
Пані посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен розповіла, що від часів заснування Суспільного мовника в Україні Німеччина вважає його важливою частиною демократичного суспільства. Адже якісні й незалежні новини дають змогу населенню виступати проти інформаційних нападів та дезінформації.
«Ми всі знаємо, що Суспільне має отримати 0,2% від національного бюджету. Ми теж знаємо, що для всіх, для України й для Німеччини COVID-19 — це величезний виклик, теж фінансовий виклик. Але ми бачили, що дезінформація про коронавірус — це теж частина цієї пандемії, й економити зараз кошти там, де можна отримати незалежну та якісну інформацію — це економія в неправильному місці, — зазначила Анка Фельдгузен. — Ми, Німеччина, закликаємо до того, щоб Суспільне отримало всі кошти, які воно має отримати. У майбутньому ми сподіваємося, що фінансування буде довгострокове й незалежне, щоб таким чином незалежність Суспільного була гарантована».
Керівник програм співпраці Представництва Європейського Союзу в Україні Штефан Шльойнінг зазначив, що нині ще важливіше, ніж будь-коли, мати незалежне суспільне мовлення, щоб протистояти дезінформації та надавати правдиву інформацію про всі події, що відбуваються протягом останнього часу навколо ситуації з COVID-19.
«Надзвичайно важливо, щоб Суспільний мовник виконував цю роль фінансово незалежно відповідно до положень українського законодавства. Я думаю, що наразі щороку ми стикаємося з проблемою забезпечення необхідних бюджетних асигнувань, — сказав Штефан Шльойнінг. — Ураховуючи ухвалення державного бюджету на 2021 рік, я дуже сподіваюся, що необхідні фінансові ресурси будуть забезпечені».
Також він зазначив, що національний мовник, який надає інформацію та контент як суспільне благо, сприятиме подальшому наближенню України до ЄС. Штефан Шльойнінг наголосив — ЄС однозначно й далі надаватиме підтримку разом із Deutsche Welle, BBC та іншими партнерами.
Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг у відеозверненні сказав, що від часу створення Суспільного 2017 року компанія досягла величезного прогресу, проте досі стикається з важливими проблемами, одна з них — фінансування. Суспільне є однією з найбільш недофінансованих суспільних компаній у всій Європі. Наприклад, Молдова платить своїм компаніям суспільного мовлення на душу населення в 5 разів більше, ніж Україна платить Суспільному.
«Швеція є давнім прихильником свободи ЗМІ в Україні, і наша підтримка Суспільного є важливою частиною цього, оскільки ми вважаємо, що без системи суспільного мовлення, яка належно функціонує, свобода ЗМІ насправді неможлива. А без свободи ЗМІ демократія неможлива. Отже, ми й надалі підтримуватимемо Суспільне в забезпеченні стабільної моделі фінансування та надійної Наглядової ради в тісній співпраці з нашими партнерами з Ради Європи й урядом України», — завершив Тобіас Тиберг.
Голова програм в Україні Посольства Великої Британії в Україні Нік Баулер схвально відгукнувся про зростання аудиторії Суспільного з 2 до 4% за останній рік за результатами опитування щодо споживання медіа, проведеного ГО «Детектор Медіа».
«Це справді позитивно бачити підвищення інтересу до суспільного мовлення в цей конкретний період, оскільки суспільний мовник, який однаково представляє всі сторони історії, справді важливий, щоб забезпечити доступ громадян до об’єктивної інформації та дати змогу їм критично оцінювати події, що впливають на їхнє життя, особливо в часи національних змін, як-от вибори. Це також встановлює еталон для інших медіаорганізацій, яких стандартів їм слід дотримуватися у своїх репортажах», — розповів Нік Баулер.
Голова програм в Україні Посольства Великої Британії в Україні наголосив, що в контексті нинішньої економічної невизначеності через COVID-19 основна увага зосереджена на головній події — фінансовій стійкості, та зазначив, що радий і надалі надавати підтримку.
Голова відділу з питань преси, освіти та культури Посольства США в Україні Волтер Браунолер наголосив, що український суспільний мовник посідає вирішальну нішу в українському медіасередовищі завдяки національним масштабам, редакційній незалежності та спрямуванню на суспільну журналістику.
«Ми вже бачили величезні успіхи та з нетерпінням чекаємо на ще більшу їхню кількість. Перехід НСТУ від державного до суспільного мовника був складним завданням, але знову-таки, здається, цілком успішним. Але щоб цей успіх був тривалим і стійким, справді потрібно, щоб НСТУ могла повною мірою сприяти розвиткові демократії України, — поділився думками Волтер Браунолер. — На жаль, скорочення операційного бюджету залишає Україну єдиним суспільним мовником, вразливим до політичного тиску, і це справді знищує його здатність конкурувати з комерційними мережами, які фінансують олігархи».
Завершуючи, Волтер Браунолер сказав, що суспільне мовлення в Україні потребує підтримки українського уряду та українського народу.
Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко зазначила, що важливе завдання суспільного мовлення — слугувати громадськості, зокрема вразливим групам, які не мають доступу до послуг комерційного ринку. Забезпечувати новинами й інформацією соціальні групи, культурні, мовні, національні та релігійні меншини для можливості вираження себе й обміну ідеями.
Рада Європи розробила низку стандартів для сприяння забезпечення повноцінного фінансування Суспільного мовника, які наведені в декларації Комітету Міністрів Ради Європи щодо управління суспільними медіа від 2012 року.
«Я б хотіла привернути увагу до головних критеріїв, яким має відповідати система фінансування Суспільного мовника з погляду Ради Європи — це неможливість використання системи фінансування з метою здійснення редакційного впливу або обмеження інституційної автономії, — розповідає Олена Литвиненко. — Фінансування має забезпечуватися на тому рівні, який є необхідним і достатнім для реалізації мандата Суспільного мовника. Процес визначення рівня фінансування не повинен створювати можливості для втручання до редакційної незалежності організації Суспільного мовника».
Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні також висловила занепокоєння щодо виникнення проблем із недофінансуванням Суспільного мовника четвертий рік поспіль.
«Це свідчить про те, що наявна модель потребує вдосконалення, оскільки вона не гарантує належного обсягу фінансування, залежить від політичних впливів та не дає змоги Суспільному мовникові здійснювати стратегічне планування своєї діяльності й створювати ще більше контенту, який необхідний суспільству, зокрема вразливим верствам населення», — розповіла Олена Литвиненко.
Перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова робочої групи з питань функціонування регіонального мовлення АТ «НСТУ» Ірина Констанкевич наголосила, що розвиток Суспільного має спиратися на належне економічно-фінансове підґрунтя.
«Регіональні мовники й регіони України, які віддалені від центрів, потребують, щоб Суспільне там було. На жаль, доступ до Суспільного має не все населення України, — зазначила Ірина Констанкевич. — Про те, щоб обмежувати чи скорочувати фінансування, — категорично не можна навіть говорити, його навпаки треба збільшувати. По-перше, щоб технічно модернізувати, по-друге, щоб дати теле- й радіомовлення в регіони та прикордонні території. На цих двох аспектах я б хотіла наголосити. Щоб Суспільне було не лише якісне, а й доступне для всіх регіонів України».
Голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький зазначив, що Суспільне важливе як джерело мовлення, яке не залежить від фінансово-промислових груп.
«Ми не можемо оцінювати зараз роль Суспільного так, як її оцінюють в інших європейських країнах. Адже в Польщі, Франції чи Німеччині суспільне конкурує з повноцінними комерційними мовниками й може з ними конкурувати, — розповідає Микола Княжицький. — Але коли наші канали заточені на звичайну пропаганду, то Суспільне не може конкурувати з тою чи іншою пропагандою, воно може лише подавати об’єктивну інформацію, тому функція Суспільного в нас дуже важлива.
Зважаючи на це, а також на те, що найближчим часом цю олігархічну модель пропаганди в нас ніхто змінювати не збирається й не змінить, ми будемо робити все, щоб Суспільне якісно фінансувалося та було незалежним від втручання будь-яких державних органів. Ми будемо підтримувати те, щоб закон про суспільне мовлення виконувався у всіх частинах, зокрема в тій, яка стосується обсягів фінансування».
Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зазначила, що боротиметься за збереження бюджету для Суспільного мовника: «Обговорюючи питання фінансування Суспільного, я б хотіла, щоб ми дали внутрішню відповідь, чи ми задоволені й чи є воно повністю ефективним — так, як би ми всі цього хотіли, так, як би хотіла Наглядова рада, і менеджмент, і нардепи. Якщо відповідати чесно — завжди є до чого прагнути, і тут низка причин, зокрема й щорічне недофінансування.
Фактично минулого року нам вдалося обстояти під час секвестру кошти, і ми сподіваємося, що цього року на наступний рік також ми їх обстоїмо, адже тут є ще й банальна відсутність мультиплексів, передавачів в окремі місцевості».
Своєю чергою голова правління UA: Суспільне мовлення Зураб Аласанія презентував оперативний звіт про досягнення Суспільного мовника 2020 року й розповів про плани на 2021 рік, серед яких:
- запуск NewsHouse 2.0;
- запуск постійного дитячого продакшну й дитячої діджитал-платформи;
- запуск діджитал-платформ Суспільне: Культура та Суспільне: Радіо;
- створення сучасної подкастингової системи;
- розширення системи прикордонного мовлення в обласних редакціях радіо мовами нацменшин: польською, словацькою і угорською у Волинській, Львівській та Закарпатській областях;
- створення повноцінного центру соціологічних досліджень;
- запуск Хабу Академії суспільного мовлення в Києві.
«Хоч один би раз отримати повне фінансування, і ви побачили б вибуховий контент, розвиток контенту й зростання показників Суспільного. Навіть зараз, 2021 року, вплив і звучання Суспільного в Україні буде набагато гучнішим, ніж досі. Так, ми повільно йшли. Але хоч раз це буде зроблено (надано повне фінансування — прим. ред.), — і тоді це буде вибухово», — завершив презентацію Зураб Аласанія.
Колишній віцепрезидент Європейської мовної спілки Борис Бергант зауважив, що контроль та управління Суспільним мовником в Україні є одним із найкращих прикладів у Європі.
«У вас є активні члени громадськості, у вас, звісно, виникають проблеми з політиками, але склад вашого управління — один із найкращих наразі. Я можу сказати, що фінансування — це значна проблема, яка існує в Україні вже давно, і, як ви бачите з огляду на цю конференцію, ми знову стикаємося з проблемою, коли ви не можете отримати ту суму грошей, яка насправді прописана в законі. І це дуже поганий знак для майбутнього», — зазначив Борис Бергант.
Також колишній віцепрезидент ЄМС наголошує на недофінансованості Суспільного мовника в Україні й потребі більшого фінансування.
Членкиня правління UA: Суспільне мовлення Інна Гребенюк на завершення подякувала учасникам за розуміння, наскільки важливий Суспільний мовник і його фінансування. Також розповіла про складнощі планування за нестабільного виділення коштів: «Коли ми знову повертаємося до ситуації виживання, ми ніколи не можемо зрозуміти, наскільки кроків уперед, наскільки років уперед можемо планувати свій розвиток. Ми всі розуміємо з погляду діяльності будь-якої компанії — неможливо говорити про круті досягнення, якщо ти не розумієш, якими шляхами до них іти».
