Новини компанії

UA: Українське радіо — найбільша FM-мережа України й найпопулярніше розмовне радіо в Києві. Тому журналісти з інших ЗМІ стежать за ефірами, особливо якщо це інтерв’ю відомих політиків, топчиновників, дипломатів. Через це часто важливі новини, які з’являються в стрічці, — це новини з посиланням на UA: Українське радіо. Люди, робота яких — ухвалювати державні рішення, приходять сюди на ефіри. А вже за кілька годин їхні цитати розлітаються всюди.

Світлана Мялик — одна з ведучих, інтерв’ю якої цитують найчастіше. Ми поговорили з нею про правила інтерв’ю та дізналися, чому цитованість — результат хорошої підготовки не лише журналіста, а й гостя.

 

Із чого все починається — зі спікера чи теми

Усе залежить від кожного конкретного випадку. Якщо в суспільстві з’являється тема, до якої у людей дуже багато запитань, я шукаю спікерів під цю тему. Інший випадок — коли тему пропонує спікер. Це інтерв’ю з людьми, думка яких важлива за будь-яких обставин.

Проєкт «Персона ґрата» (авторська програма Світлани на UA: Українське радіо — ред.) виходить в ефір майже три роки. Спочатку ми планували його як портретні інтерв’ю з відомими людьми. Але згодом із портретного проєкт переріс в аналітичний. Виявилося, що у слухачів постійно виникають запитання, чому в нашій державі ухвалюють ті чи інші рішення.

У березні ми поставили цей проєкт на тимчасову паузу, і на його місці з’явився спецпроєкт «Здорова політика». Це також інтерв’ю, але саме ті, де тема породжує спікера.

Був перший день жорсткого карантину в Києві, 18 березня: зупинили метро, інший громадський транспорт запрацював з обмеженнями, зачинили ТРЦ, кафе й ресторани. У столиці зареєстрували перші офіційно підтверджені випадки COVID-19. Розгубленість людей і лікарів. В аптеках — ні масок, ні санітайзерів. Коронавірус став викликом для всіх. Що це за вірус? Як від нього захиститись? Що далі? Усе було незрозуміло, і всі хотіли знати, як столиця житиме за новими правилами.

Тому я запросила на прямий ефір мера Києва Віталія Кличка. Він майже 40 хвилин відповідав на запитання — і мої, і слухачів. Звичайно, наші колеги-журналісти розібрали це інтерв’ю на цитати.

Уже після цього пресслужба мера організувала його постійні щоденні брифінги. А я, беручи інтерв’ю у Віталія Кличка, зрозуміла, що варто розпочинати «Здорову політику»: інтерв’ю, у яких важлива інформація про боротьбу з коронакризою — з перших вуст.

На початку березня я записала інтерв’ю із секретарем РНБО Олексієм Даніловим. На той час в Україні було офіційно підтверджено лише один випадок коронавірусу. І ми тоді обговорили готовність України до боротьби з COVID-19. Це питання безпеки держави, тож потрібно було розуміти стратегію захисту й боротьби, наскільки ми технічно готові. Варто було також заспокоїти людей, які почали скуповувати гречку. Тож інтерв’ю пана Данілова цитували не лише в Україні. Чимало закордонних ЗМІ посилалися на ефір UA: Українське радіо.

Ще один цікавий приклад — інтерв’ю з паном послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким. Його також цитували десятки ЗМІ. Україна й Польща схожі за статистикою COVID-19. Окрім того, в Польщі працюють кілька мільйонів українців.

Під час прямого ефіру ми отримали шалену кількість запитань від слухачів. Більшість стосувалася саме роботи в Польщі: «Як перетинати кордон під час карантину? Як офіційно працевлаштуватися?».

Як я домовляюся про інтерв’ю

Здебільшого — напряму зі спікером. За 20 років у журналістиці в мене сформувалася велика база особистих контактів. Інколи домовляємося через пресслужбу. Я дуже радила б колегам налагодити хорошу комунікацію з пресслужбами й прессекретарями.

Зазвичай гості моїх програм — люди з дуже насиченим робочим графіком. Є інтерв’ю, на які я можу чекати рік. Наприклад, ми вже досить давно запрошуємо на ефір Дмитра Разумкова, голову Верховної Ради. Перше інтерв’ю з паном Разумковим у нас було ще під час передвиборчої кампанії. Поки він не має змоги до нас прийти. Але ми все одно далі запрошуємо.

 

Чи надсилаєте запитання заздалегідь

Коли мене просять надіслати заздалегідь запитання, одразу кажу: «Вибачте». Тому що інтерв’ю — це жива розмова двох людей, і запитання виникають під час розмови.

Але я завжди надсилаю перелік тем. Не конкретні запитання, а тези — про що ми будемо говорити. Це потрібно для того, аби спікер підготувався. Тим паче, якщо це прямий ефір.

Спікеру важливо бути готовим, тому що може бути так — я поставлю запитання, а мій гість скаже: «Ой, зараз у мене інформації немає, але я дам доручення…» А відповідь потрібна зараз. Завтра вона вже буде нікому не цікава. Ми живемо в шаленому ритмі — іноді новина може «жити» кілька годин. Хоча я ще пам’ятаю часи, коли новина могла бути актуальною тиждень, а то й довше.

Я обов’язково попереджаю гостей, що не буде зручних запитань: «Готуйтеся!»

 

Хороші цитати народжуються під час прямого ефіру

Прямий ефір я люблю найбільше. Тому що під час нього є драйв і спікер відповідає за кожне своє слово.

Чи легко домовитися про прямий ефір? По-різному. Головна умова — довіра. Спікер повинен розуміти, що журналіст:

1.  ДОТРИМУЄТЬСЯ ПРАВИЛ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ;
2. МАЄ ПРОУКРАЇНСЬКУ ПОЗИЦІЮ.

Наприклад, коли Віталій Кличко в ситуації повного інформаційного хаосу погодився прийти на прямий ефір — це було вже третє наше з ним інтерв’ю. Перше було колись у записі, і ми самі приїздили до мерії.

Розкажу про ще один випадок, що трапився 6 років тому. Гостем був один із топчиновників. Ми домовилися про інтерв’ю через пресслужбу, узгодили теми. Інтерв’ю мали записувати в Кабінеті Міністрів України.

Коли запис відбувається не в студії, для якісного звуку в нас є мобільна міністудія. Тобто я виїжджаю не одна, а з командою техпрацівників. Ми змонтували обладнання, записали інтерв’ю — дуже цікаве, з великою кількістю «незручних» запитань і прямих відповідей на них. Попрощалися зі спікером, збираємо обладнання, і, коли вже виходимо з Кабміну, спікер повертається і просить не видавати інтерв’ю в ефір.

У моїй практиці це було вперше. Було проведено велику командну роботу, і я не розуміла — як не видавати? Я зателефонувала головному редактору, все розповіла. І редактор відповів: «Так, він має на це право».

Те інтерв’ю ми не видали в ефір. Але пізніше саме цей топчиновник давав для UA: Українське радіо ексклюзивні коментарі. Це історія про те, що ми повинні поважати права інших людей.

 

Звідки беруться запитання

Насправді запитання ставить не журналіст, а суспільство. Я як журналістка є комунікаторкою, посередницею. Через мене суспільство отримує відповіді на ті гострі й болючі питання, які ставлять люди.

Наприклад, дуже чутливою для суспільства є тема зарплат топчиновників. Тому до запитань про платню варто готуватися кожному посадовцю. Генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського я запитала про зарплату, тому що звичайні люди постійно обговорюють: «Куди можна витрачати такі великі суми?!» Дмитро Дубілет на посаді міністра отримував 12 тис. гривень, і до нього виникло інше запитання: «Що вас мотивує, якщо не зарплата?»

 

Що я роблю, якщо спікер уникає відповіді

Деякі люди — особливо політики — вміють годинами говорити ні про що. Але завдання журналіста — досягти своєї мети. У таких випадках я ставлю дуже конкретні запитання. І перепитую, доки не отримаю конкретної відповіді.

Бувають люди непублічні. Вони дуже рідко дають інтерв’ю. І вони приходять на ефір скуті й закриті, хвилюються. Тут важливо знайти контакт — щоб була довіра. Мені дуже допомагає те, що я багато часу приділяю вивченню психології, читаю спеціалізовану літературу.

 

Про запитання від слухачів

UA: Українське радіо дає змогу аудиторії ставити запитання в прямому ефірі.

Один із нещодавніх рекордів — прямий ефір з головним державним санітарним лікарем Віктором Ляшком. Повідомлень і дзвінків було так багато, що 40 хвилин ефіру просто забракло б. У таких випадках я намагаюся все одно передати всі запитання або самому спікеру, або його пресслужбі.

Поради прессекретарям і піарникам: якщо ви хочете, щоб інтерв’ю цитували

1. ОКРЕСЛІТЬ ІЗ ЖУРНАЛІСТОМ ТЕМИ ІНТЕРВ’Ю, ЩОБ ПІДГОТУВАТИ СПІКЕРА: щодо цифр, щодо фактів. Зважте, що інші журналісти братимуть інформацію із цього матеріалу. Особливо якщо ваш спікер не так часто з’являється в ЗМІ.
2. СТАВТЕ МЕТУ — ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНЕ ЦЕ ІНТЕРВ’Ю. Має бути мета. Одна з них — отримати інсайд. Якщо мета — поінформувати суспільство, розповісти про щось суспільно важливе, цитування будуть. Якщо ж мета спікера просто попіаритися — найімовірніше, таке інтерв’ю не зацікавить аудиторії.
3. РОБІТЬ АНОНСИ — НА СТОРІНКАХ У СОЦМЕРЕЖАХ, НА КОРПОРАТИВНИХ САЙТАХ ТОЩО. Коротко, змістовно: про що буде інтерв’ю, коли, де можна послухати/подивитися/почитати.
4. КОЛИ ІНТЕРВ’Ю ЗАПИСАНЕ, МОЖЕТЕ ДАТИ ЯСКРАВУ ЦИТАТУ З НЬОГО. Так ви зацікавите аудиторію і знову нагадаєте, де буде розміщена повна версія.
5. УЖЕ ПІСЛЯ ІНТЕРВ’Ю, ЯКЩО ВОНО БУЛО НА РАДІО ЧИ ТЕЛЕБАЧЕННІ, ДОБРЕ ДАВАТИ РОЗШИФРОВКИ. На сайті UA: Українське радіо після кожного ефіру «Здорової політики» ми даємо текстову версію. Це стислий виклад найцікавішого, що було сказано.

 

Уперше опубліковано на bazilik.media