Новини компанії

На UA: Суспільне мовлення завітав голова підрозділу стратегії та медіааналітики ЄМС Роберто Суарез Кендел. Разом із членами правління й представниками наглядової ради він обговорив можливі стратегії корпоративного розвитку Суспільного та ключові принципи позиціювання себе в медіапросторі країни.

Які виклики постають перед європейськими суспільними мовниками, чому вони змушені скорочувати кількість телеканалів та як незалежні медіа впливають на демократію в країні, розповів Роберто Суарез Кендел в інтерв’ю.

Про виклики перед суспільними мовниками

— Загалом усі суспільні мовники Європи стикаються з проблемою роз’яснення: чому люди мають платити за них. У людей виникає питання: «Навіщо?» Адже в них є такий великий вибір інших каналів, інших можливостей отримати інформацію. І, здавалося б, це логічно. Але з іншого боку, люди ж платять за Netflix. І ніхто не запитує навіщо. Усе тому, що Netflix відповідає їхньому запитові. Він надає розважальний контент, якого вони потребують.

Але людям потрібні не тільки розваги, а й інформація. Людям важливе обговорення проблем у суспільстві. Якщо суспільні мовники не розуміють проблем своєї цільової аудиторії, то, звісно, суспільство не бажатиме віддавати свої гроші на їх фінансування. Люди хочуть вкладати гроші в той продукт чи послугу, які щось їм дають.

Це виклики, які постають перед суспільними мовниками по всій Європі, і тут немає значення, у якому фінансовому становищі перебувають медіа. BBC теж має ці проблеми. Хоча, звичайно, у Східній Європі ця ситуація між суспільними мовниками й державою складніша.

Про скорочення великих суспільних мовників

— Довгий час суспільні медіа були зосереджені на ідеї мати більше телеканалів, більше радіостанцій і найвищі рейтинги. Але чомусь ніхто не думав, що таке розгалуження несе в собі негативний фактор — воно призводить до розділення цільової аудиторії.

Наразі багато європейських мовників починають змінювати структуру й реорганізувати процеси. Наприклад, те ж ВВС закрило один зі своїх каналів, орієнтований на молодь, і перевело його в цифровий формат. Чому? Тому що молодь не дивиться телевізор, а споживає контент онлайн. І це правильне рішення. Навіщо витрачати гроші на функціонування цілого каналу, якщо доцільніше їх витратити на покращення якості контенту?

Суспільному в Україні теж варто подумати про реорганізацію. Можливо, деякі процеси можна об’єднати між кількома каналами, або, наприклад, один дизайнер міг би робити графіку для кількох каналів. Тут важко радити щось конкретне, не знаючи системи зсередини. Проте на практиці, яку я бачу в європейських мовниках, більшість із них скорочують кількість каналів — і так, на жаль, доводиться скорочувати й штат працівників. Так, це важко. Але потрібно. Компанія має змінюватися із часом, стежити за тенденціями ринку. Якщо медіа не змінюється, не дає аудиторії потрібного контенту, то рано чи пізно його доведеться закрити.

Про сучасні тренди в медіа

— Дедалі більше людей споживають контент через свої телефони та планшети. Тому суспільні мовники в Європі намагаються створювати більше контенту для цифрових платформ.

Україна — ще дуже молода в цифровому аспекті країна. Протягом наступних п’яти років процес діджиталізації буде лише пришвидшуватися. На мою думку, Суспільний мовник в Україні має подумати про зміну стратегії та замість того, щоб іти традиційним шляхом, зосередити зусилля на цифровому контенті. Це дуже радикальна зміна. Я розумію, що буде складно, але так ви станете частиною діджитал-суспільства, яке розвивається. 

Про контент

— Якість контенту охоплює різні фактори. У наш цифровий час якість може бути різною, вона багато в чому залежить від сподівань аудиторії. На перший план виходить значення. Люди хочуть бачити те, що цінне для них, те, що збігається з їхніми потребами. Якщо ваш контент відповідає запитам аудиторії, то його технічна якість стає не настільки важливою. Нині можна знімати відео на телефон, така картинка цілком прийнятна для людей. Це та розкіш, яка в нас є. Нею треба користуватися.

Про демократію та медіа

— Стан демократії в країні пов’язаний із рівнем розвитку суспільних медіа. Європейська мовна спілка проводила дослідження, яке показало, що є чітка кореляція між «здоровими» суспільними мовниками та демократією. «Здоровими» я називаю ті суспільні мовники, які отримують достатньо фінансування, є незалежними та мають хороші рейтингові показники. У країнах, де наявні такі «здорові» суспільні медіа, рівень політичної стабільності значно кращий і вищий. Так, звісно, це не пряма взаємозалежність. Але незалежні суспільні медіа є відображенням здорового та демократичного суспільства в країні.

Фотографував Володимир Шевчук