Новини компанії

Робота виключно за спеціальністю, здобутою під час навчання в університеті, — зараз рідкість. Неформальна та інформальна освіта набувають все більшої популярності, а на ринку праці з’являються нові професії, тож формальна освіта у закладах вищої освіти часто не встигає оновлювати програми навчання.

Проблема актуальності формальної освіти особливо помітна в журналістиці. Тому Суспільне ініціювало розробку професійних стандартів для журналістських професій. Директорка з управління персоналом Суспільного Мовлення Вікторія Сидоренко, голова робочої групи з розробки професійних стандартів, відповідає на ключові запитання та розповідає, як стандарт може допомогти роботодавцям галузі та вплинути на розвиток освіти в Україні.

Що таке професійний стандарт?

Професійний стандарт — це затверджені вимоги до компетентностей працівників. Важливо, що стандарт не є внутрішнім документом якоїсь однієї компанії, це документ національного рівня, що внесений до державного реєстру кваліфікацій. Він розробляється робочою групою представників роботодавців, профільних експертів, представників навчальних закладів, громадських організацій, професійних спілок, органів влади. Тобто можна сказати, що стандарт — це спосіб зафіксувати на найвищому рівні сучасні вимоги і спільну позицію щодо необхідних знань, умінь, навичок для конкретних професій.

Читайте також: «Ми прагнемо бути роботодавцем-партнером», — Вікторія Сидоренко

Навіщо потрібен стандарт?

Розроблений та затверджений професійний стандарт корисний у трьох напрямах.

По-перше, стандарт дає змогу в майбутньому створювати відповідні кваліфікаційні центри, уповноважені оцінювати й визнавати результати навчання, зокрема неформального, присвоювати та підтверджувати професійну кваліфікацію.

Тобто ви можете не мати диплома про вищу освіту певного напряму, але якщо опанували професію набуваючи практичного досвіду роботи чи проходили неформальне навчання (різноманітні курси, тренінги тощо) і впевнені у своїх знаннях, навичках — звертаєтесь до такого кваліфікаційного центру, складаєте іспит та отримуєте документ, що підтверджує вашу кваліфікацію. 

Також у кваліфікаційному центрі можна підтвердити професійну кваліфікацію, здобуту в іншій країні.

По-друге, це можливість описати і, так би мовити, легалізувати нові професії — ті, які вже сьогодні необхідні роботодавцям, але про які законодавство ще «не знає», бо їх нема у класифікаторі професій. Якщо стандарт для нової професії буде розроблено та затверджено — це підстава вносити таку професію у класифікатор професій.

По-третє, професійний стандарт має враховуватись при розробці й затвердженні освітніх стандартів. А освітні стандарти — це якраз те, що фіксує результати навчання, тобто на що буде спрямована навчальна програма у навчальних закладах. Таким чином у довготривалій перспективі професійні стандарти можуть вплинути на вищу освіту й наблизити навчальні програми до реальних вимог ринку праці. Ми дуже сподіваємось на такі зміни, адже наразі освітній стандарт із журналістики об’єднаний зі зв’язками з громадськістю, але так не повинно бути: журналістика і піар — це різні речі.

Як відбувається процес розробки стандарту «Журналіст»?

Найперше треба сказати, що сам процес регламентований відповідною постановою Кабінету Міністрів України, тобто є порядок, якого важливо дотримуватись, структура стандарту, які розділи він має містити тощо. Отож свободи творчості у процесі розробки не надто багато. Але ми дуже хочемо, щоб документ дійсно відображав реалії роботи у журналістиці, запит роботодавців, сучасні функції журналістів, вимоги до знань та навичок. Тож у процесі роботи є багато дискусій, обговорень, часом навіть суперечок, щоб випрацювати спільну позицію.

Спершу сформувалася робоча група. У процесі її збору Суспільне залучило фахівців із великим практичним досвідом роботи в журналістиці. Для цього звернулись до колег з інших медіа, а саме «Радіо Свобода», «Українська правда», «Бабель», The Kyiv Independent, NV, «Детектор медіа». До роботи також долучились профільні організації та експерти: ІМІ, Національна асоціація медіа, Український інститут медіа та комунікації, Професійна спілка працівників культури України. Є в групі також представники вищої освіти: зі шкіл журналістики Києво-Могилянської академії та УКУ, наприклад. Обов’язково для розробки стандартів долучаються і представники держорганів.

Важливим етапом для формулювання посадових функцій журналістів є анкетування. Воно ж стало певним викликом, адже залежно від розміру редакції, специфіки роботи, виду медіа задачі журналістів відрізняються. І з цього треба сформувати єдиний канон для всієї країни. Нам дуже допомогла команда LMF у проведенні опитування журналістів.

На розробку стандарту дається рік. Робоча група вже майже пройшла цей шлях і зараз вносимо правки за результатами публічного обговорення.

Останній етап — це подання стандарту й пакета необхідних документів на перевірку до Національного агентства кваліфікацій, яке й ухвалює рішення про реєстрацію стандарту та вносить його до реєстру.

Що увійшло до професійного стандарту «Журналіст»?

У ході роботи проєкт став комплексним документом, у якому об’єднано відразу декілька журналістських професій. Тобто до стандарту включено і кореспондента, і фотокореспондента, і редактора, і випускового.

Є в тексті дуже світоглядні речі, про які можна довго сперечатися. Наприклад, визначення мети професійної діяльності, з якого починається будь-який професійний стандарт, коли всього кількома реченнями треба описати, навіщо ця професія існує. Тут наша робоча група узгодила позицію, що завдання журналіста не тільки інформувати, але й привертати увагу до суспільно значущих тем. Або ж точилися довгі дискусії про штучний інтелект у роботі редакцій, і про те, чи має журналіст вміти монтувати відео й звук на певному рівні, і про роботу гостьових редакторів... Позиція великих редакцій, сам розподіл функцій у великих командах зовсім інакші, ніж у місцевих невеликих редакцій, а стандарт є спільним, тож було важливо враховувати це і шукати спільне бачення.

З проєктом документа всі охочі можуть ознайомитись на сайті Суспільного, а за бажання надати зворотний зв’язок чи пропозиції робочій групі на адресу o.tkachenko@suspilne.media.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Фото — Володимир Шевчук

Матеріал підготувала Мар'яна Хемій