Новини компанії

Чому у складні часи з собою варто мати радіоприймач і саме радіо стає найкращим помічником? Як саме європейським мовникам вдавалося підставляти плече підтримки для своїх слухачів у часи соціально-політичних потрясінь, воєнних дій, природних лих та пандемій? І чи вдавалося при цьому медійникам вберегтися від навали дезінформації, маніпуляцій та міфів, що ширяться в кризові періоди? Про це йшлося в дискусії про роль радіо у важкі часи на цьогорічному Lviv BookForum. Модерувала розмову ведуча Українського Радіо Наталія Соколенко.

Читайте також: Радіодиктант національної єдності – 2024: Суспільне оголосило авторку та читця

Як зростає увага до радіомовлення в часи скрути і нестабільності — на практиці зрозуміли команда та слухачі Українського Радіо під час повномасштабного вторгнення. В першій години, коли офіційної інформації від української влади ще не було, широка національна мережа кореспондентів Суспільного в регіонах вже інформувала в ефірі про загальну ситуацію. Юрій Табаченко, виконавчий продюсер Українського Радіо, згадав роботу у про перші місяці після лютого 2022 року.

«Ті, хто опинився на тимчасово окупованій території або навіть на підконтрольній, але без світла, під обстрілами, без інтернету,  без зв'язку, — у них залишалось лише радіо. FM-частоти, з огляду на фізику поширення радіохвиль, не можуть охопити таку велику територію, як середні хвилі. Українське Радіо мовить і на середніх хвилях, і на FM-частотах, в проводовій мережі. Ми не одразу усвідомили свою роль в цій ситуації, але нам почали писати люди, які завдяки повідомленням на радіо змогли евакуюватись із зони бойових дій, — сказав Юрій Табаченко. —  Наші слухачі писали нам і про те, що дуже важливою була для них підтримка морально-психологічна. Радіо допомагало вижити, не зламатись. Завдяки Українському Радіо люди під обстрілами чи в окупації знали, що їх не кинули і що Україну не здали, адже росіяни, коли заходили, одразу розгортали свої мобільні пункти з дезінформацією».

Читайте також: Олександра Новосел: У боротьбі з інфоатаками треба йти за своїм читачем

Радіохвилі досі залишаються одним із найбезпечніших і технічно захищених способів отримання та поширення інформації в умовах окупації. На цьому наголосив член наглядової ради Суспільного та програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.

«Підписка на телеграм-канал залишає електронні сліди, а радіо — перемкнув (частоту — ред.), і ніхто не доведе, що ти на радіоприймачі аналоговому слухав (саме цю хвилю — ред.), — каже Вадим Міський. — У перші три місяці повномасштабного вторгнення Українське Радіо мовило саме звідси, зі Львова. І у випадку потреби у нас є декілька резервних центрів мовлення по Україні. Навіть якщо знищать один із них, то за мить, за кілька хвилин Українське Радіо відновить своє мовлення. І в цьому — надійність для слухачів, які, почувши фразу “Говорить Київ”, навіть якщо вона сказана зі Львова, у певний момент розуміють, що радіо є, а це значить, і Україна є і ми доживемо до Перемоги».

Радниця з громадської політики офісу генерального директора Шведського радіо Софія Таавіцайнен розповіла, як шведський суспільний мовник працював під час пандемії коронавірусу. Одним з успішних кейсів команди є робота редакції, що веде мовлення сомалійською. Ця національна спільнота Швеції постала перед труднощами у доступі до офіційної інформації рідною мовою про захворюваність та організацію побуту під час пандемії.

«Люди втрачали своїх близьких і відчували горе. Новинна команда на шведському радіо, яка проводила трансляцію сомалійською мовою, інформувала слухачів не тільки про те, як врятувати своє життя, а й про те, куди можна звертатися, де і кому вони (учасники спільноти — ред.) можуть поставити питання, які їх турбують. Журналісти проводили інтерв'ю із лікарями, які говорили сомалійською. І так вони змогли забезпечити авторитетність цих голосів для спільноти», — сказала Софія Таавіцайнен.

Професорка кафедри історії та політології Університету Західного Онтаріо Марта Дичок, яка наразі займається дослідженням українських медіа, навела приклад роботи суспільного радіомовника Канади під час Другої світової війни. 

«У часи Другої світової війни вони (радійники — ред.) взяли на себе місію показувати досягнення і здобутки канадських збройних сил, намагалися підтримувати бойовий дух серед цивільних. І це трішки відрізняється від того, що ми зазвичай чуємо, коли говоримо про об'єктивні новини. Якщо подивимося на те, як працює Українське Радіо у ситуації війни, з того, що я бачу, то вони дотримуються стандартів об'єктивності. Це просто вражає, і я сподіваюся, що Українське Радіо і надалі матиме велику аудиторію», — сказала Марта Дичок.

«Радіо показує свою стійкість у різних кризових ситуаціях, і воно продовжує працювати навіть тоді, коли інші мережі не спроможні цього робити, — зазначив старший медіааналітик Європейської мовної спілки (EBU) Метью Раволл. — Хочу наголосити, що радіус (широкого охоплення — ред.) — ключовий у часи кризи. Саме радіо — частина життя людей і джерело інформації з високим рівнем довіри. Воно не тільки дає нам зв'язок (із зовнішнім світом — ред.), а й стає компаньйоном під час кризових ситуацій».

Нагадаємо, із 3 до 6 жовтня у Львові відбувся 31-й Lviv BookForum. Суспільне Мовлення стало інформаційним партнером фестивалю. Впродовж чотирьох фестивальних днів на локації працювали команди телеканалу Суспільне Культура та Радіо Культура, журналісти сайту Суспільне Культура, а також Суспільне Львів та диджитал-платформи Суспільного Мовлення. 

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підпишіться на Суспільне Анонси на тій платформі, де вам зручно: телеграм або вотсап.

Фото надані пресслужбою Lviv BookForum, авторка Настя Телікова