Новини компанії

Суспільний телеканал UA: КУЛЬТУРА підготував концерт «3 хвиля», який покажуть в ефірі 31 грудня о 2:45 та 1 січня о 20:00.

Концепція концерту цього року присвячена народній пісні. Популярні артисти записали відомі твори у властивому їхньому музичному стилю аранжуванні. 

Читайте також: Співати, молитись, святкувати: UA: КУЛЬТУРА покаже концерти на фронті у фільмі «Вертеп»

Лайн-ап концерту «3 хвиля»: 

• KRUTЬ — «Ой ходить сон»
• TARUTA — «Пасла дівка лебедів»
• VAHA — «Я піду в далекі гори»
• ADM:T — «Туман яром, туман по долині»
• LAURA MARTI — «Любіть Україну»
• NAVKA — «Ой у вишневому саду»
• MOKOSHA — «Проведу я русалоньки»
• СТАСІК — «Через хміль»
• ROXOLANA — «Ой чий то кінь стоїть»

Напередодні новорічних свят артисти поділилися дитячими спогадами, планами на святкування та розповіли, чим був зумовлений їхній вибір пісні.

LAURA MARTI

«Любіть Україну» — у цій пісні є два чарівні слова: «любіть» — все з любові, в цьому сенс життя, буття і мого стану душі, «Україну» — цього року виповнилось 30 років незалежності України. Україна врятувала мою сім'ю і мене саме понад 30 років тому, коли мені було 2 рочки. В Україні я живу й створюю музику, тому мені захотілося ще раз привітати свою країну таким чином. 

Про дитячий спогад. Новий рік — моє найулюбленіше свято з дитинства! Півтора місяця ти бачиш купу яскравих вогнів на вулицях міста, країни й цілого світу — по телебаченню, чуєш новорічні веселі пісні з усіх кутків, шукаєш подарунки своїм найріднішим — це об'єднує і робить нас щасливішими. А також спільне прикрашання всієї хати, ялинки й готування смачних страв, рахування дванадцяти ударів, за які треба встигнути загадати бажання — особливі теплі моменти. Я й досі вірю в дива, казки і Діда Мороза, до речі. Саме у Новий рік нам вдавалось зібратися всією сім'єю аж до Старого Нового року. Провести цей час у суцільній любові й добрі. А для дитини це — найважливіше. 

Про плани на Різдвяні свята. Святкуватиму або зі сцени — даруватиму країні любов, або вдома — даруватиму любов своїй сім'ї. У будь-якому випадку це буде в Україні й це буде прояв любові.

MOKOSHA

Пісня «Проведу я русалоньки» була обрана тому, що у нас вийшло суперкруте авторське прочитання народної пісні. Надихнувшись версіями «Illaria» та «YuKo» я написала репчик та вокальну інтерпретацію. А мої музиканти зробили музичне прочитання настільки особливим, що цей трек став одним з наших улюблених у концертній програмі.

Про дитячий спогад. У нашої сім’ї є особлива традиція. Для мене новорічні та різдвяні дні — це атмосфера сімейного кола і затишку дому. Коли я була маленька, на початку новорічних канікул ми всією великою сім’єю збирались у прабабусі. Та в переддень Нового року ставалося справжнє диво. Дідусь знаходив на задньому дворі ялинку, яку приніс Дід Мороз. Ви собі не уявляєте захвату маленької Катрусі! Поява ялинки була першим новорічним дивом, а радість від нього була не меншою за радість від подарунків.

Про плани на Різдвяні свята. Цього року святкування для мене буде особливим, адже я буду працювати й у ніч на 1 січня і вдень 6-го. Такі сучасні реалії молодих артистів. На незалежну творчість треба заробляти, адже хочеться рости, розвиватись, підвищувати рівень та випускати крутий матеріал. Тому підтримуйте українське. Усіх вітаю з прийдешніми святами!

ADM:T (Андрій Дмитренко)

Про пісню «Туман яром, туман по долині». Моя бабуся Оля залишила після себе плейлист улюблених пісень (101 пісня). Тому коли мій гурт ADM:T запросили взяти участь у концерті, я вирішив обрати пісню саме з її списку: «Туман яром». У бабусиному селі Котюжани (колишній райцентр Муровані Курилівці) співали саме «Туман яром, туман по долині», хоча найпоширеніша версія пісні звучить "Туман яром, туман долиною". Звичайно, я не володію технікою народного співу і не маю таких вокальних даних, як у моєї бабусі, тому аранжування зробив на свій лад і зберіг текст таким, як вона співала.

Про дитячий спогад. Мій старший брат народився 7 січня, тому в дитинстві на Різдво у нас було завжди багато родичів та друзів батьків, розкладний стіл, кейс зі столовими приборами, сервізи, табуретки, килими на стінах — справжня естетика 90-х.

Про плани на Різдвяні свята. Цього року святкуватиму у вузькому сімейному колі: зі своєю сім'єю та сім'єю брата.

ROXOLANA

Про пісню «Ой чий то кінь стоїть». Коли ми збираємося на свята родиною, після вечері завжди починаємо співати народні пісні — так повелося з самого мого дитинства. А пісня «Ой чий то кінь стоїть» — це одна з тих пісень, без якої жоден святковий вечір не проходив. З 6 років я чула її мелодію, потім трішки підросла, сама вивчила її й дуже полюбила. А оскільки я люблю експерименти, то переробити її в сучасному аранжуванні здалося мені дуже класною ідеєю. 

Про дитячий спогад. Мій найяскравіший спогад — це святкування Різдва у Львові, коли я була ще маленькою. Ми накривали великий стіл, за ним збиралася вся наша величезна родина: дідусь, бабуся, мама з татом, їхні сестри, брати, мої сестри і брати (рідні й двоюрідні). Спершу ми молилися, обов’язково починали вечерю з куті, а закінчували пампухами з вишнями або маком. Потім до нас приходили колядники із вертепом і ми всі разом співали колядки, після чого ми виїжджали з дому і їхали до всіх друзів колядувати. Вели теплі розмови та заїдали це все пампухами. Ці прекрасні часи і чудова атмосфера Різдва у Львові назавжди залишається моїм яскравим спогадом.  

Про плани на Різдвяні свята. Різдво і Новий рік я завжди святкую з родиною. Ми збираємося вдома, накриваємо стіл, а на Різдво їмо бабусині кутю і пампухи, потім співаємо колядки й проводимо вечір за розмовами. Все проходить спокійно і дуже атмосферно.

NAVKA

Про пісню «Ой у вишневому саду». По-перше, я цю пісню завжди любила, а по-друге, у такому виконанні, яке я чула, я розуміла, що там ніби про чиєсь кохання співають. Таке враження, що третя особа співала про це кохання, а мені хотілося передати від першої особи ту закоханість, той стан — не знаю як його назвати... Я в той період теж була закохана і ця пісня просто сама собою лилася. Я її спочатку сіла зіграла на фортепіано, і зразу, так як грала, так і почала записувати в програмі для аранжування. Для мене Різдво — це краса, це любов величезна, яка оточує тебе всюди, і це саме той час, коли всі згадують про те, що треба любити! Так само й у пісні «Ой у вишневому саду»: «Весна іде, красу несе,/ А тій красі радіє все». Я дуже люблю коли люди радіють!

Про дитячий спогад. Новий рік ми завжди зустрічали в місті з батьками і братом, а на Різдво завжди їхали до моєї бабусі в село. Я страшенно любила цей період. Згадуючи тепер, розумію, що задіяні були всі рецептори, і я досі яскраво все пам’ятаю. Наприклад, як ми ходили колядувати, і запах пампушок долинав з кожної другої хати, де нас одразу пригощали свіжими, просто з пательні, пампушками, присипаними пудрою. Пам’ятаю звуки сміху дітвори, яка виходить з хат і обговорює, чим їх пригостили чи скільки грошей наколядували (хоча я вже в дитинстві розуміла, що гроші не головне, заходила навіть у ті хати, де обіцяли пару копійок, бо я ніби відчувала, що мушу зайти, принести звістку про народження Ісуса). Також мені дуже запам’ятався період, коли виходила на вулицю Маланка. Ти прямо вранці прокидався і слухав, де дзвенять дзвіночки, бо в нас Маланка вішала на себе дзвіночки. Це завжди суперечливе відчуття: ти і хочеш побачити Маланку, і боїшся, бо Маланка могла й натерти щоки помадою чи снігом. А потім, увечері, всі збиралися і Маланка вже не так бешкетувала. Збиралися в клубі й танцювали з Маланкою. Після нашої коляди завжди приїжджала мама і ми накривали на стіл. Бабуся цілий день готувала, завжди було 12 страв, для нас було ритуалом перерахувати їх. Бабуся теж клала солому під скатертину, так цікаво було торкатися: чого ж це стіл такий горбатий – а вона клала солому, а її накривала скатертиною!

Різдво я точно буду зустрічати у своїх батьків, бо хочу, щоб мої діти теж ходили колядувати. Вони там збираються з родичами й ми їх возимо до знайомих, рідних, які очікують таких маленьких колядників. Але останні кілька років ми й Новий рік теж почали святкувати великою родиною. Приїжджаємо до моєї мами: мій брат з родиною, наші дітки вже трохи підросли й всім-всім дуже весело. Зараз я вже навіть не уявляю, де можна святкувати Новий рік цікавіше, ніж у моїх батьків.

TARUTA 

Усі шестеро учасників етногурту TARUTA планують відсвяткувати новорічні й різдвяні свята з родиною та друзями.

Вокалісти Олена і Євген «Їжак» Романенко святкуватимуть Новий рік і Різдво з друзями дитинства, яких давно не бачили. Гітарист Ростислав Мамадлоїков — з коханою дружиною і донькою. Виконавиця партії духових Ярина Товкайло відсвяткує з родиною. Бас-гітарист Дмитро Бакрив святкуватиме з дівчиною й батьками у селі Червоне на Житомирщині. А ударник Тарас Козак — із кумами на Тернопільщині. 

Про дитячий спогад. Тарас Козак: «Ми з батьками були у дядька в гостях, і чорт з вертепу випадково розбив скло у шкафчику. А ще ми сім’єю, до бабусі з дідусем ходили пішки (десь 3 км), через луг, і всю дорогу колядували, щоб добре згадати всі куплети тої чи іншої колядки».  

Олена Романенко: «З дитинства колядую, тож мої спогади новорічних і різдвяних свят пов’язані з колядками — колядувала вдома, друзям, родичам».

VAHA

Співатиме «Я піду в далекі гори».

Дуже любив Новий рік, коли був маленьким. Ми збиралася всією сім’єю, готували багато смачних грузинських страв, до речі я допомагав мамі куховарити. А застілля у нас були дуже душевні та веселі, ми чудово проводили час. Останній раз я святкував новий рік у Грузії, коли мені було 5 років. Тому цього року, нарешті, я планую поїхати до Тбілісі й відсвяткувати там.

Нагадаємо, UA: КУЛЬТУРА — суспільний загальнонаціональний телеканал для культурного дозвілля. Кіно, театр і музика, цікаві програми про мистецтво, спецпроєкти та ефіри наживо з головних культурних та мистецьких подій країни.