Новини компанії

2 липня у світі відзначають Міжнародний день спортивного журналіста. Ми доєдналися до свята та розпитали спортивних журналістів та ведучих суспільного телеканалу UA: ПЕРШИЙ про найяскравіші події професійного життя та що для них означає бути спортивним журналістом.

Читайте також: Медалі, талісман та логотип Олімпійських ігор у Токіо–2020

Дар’я Кузнецова, спортивна журналістка, ведуча телеканалу UA: ПЕРШИЙ

— Найзахопливішими й найвагомішими у моєму серці назавжди залишаться Олімпійські ігри-2012, моя перша Олімпіада. І взагалі завжди найяскравіші Олімпійські ігри, кожні по-своєму. Хай на мене не ображаються чемпіонати світу, Європи та інші.

Спортивний журналіст у нашій країні як динозавр!Ніби вид, що вимирає, та коли відбуваються резонансні спортивні події, всі редакції мчать до нас, щоб розібратися та правильно подати інформацію. Я вважаю, це честь — бути спортивним журналістом, вивчати, пізнавати, відчувати спорт зсередини. Це азарт, драйв, але і виваженість, глибокий аналіз, уміння контролювати емоції, на відміну від уболівальників! Спортивні журналісти — це інша каста журналістів, ми навіть розмовляємо мовою спорту.

Дар'я Кузнецова на Олімпійських іграх у Лондоні-2012

Денис Зерченко, спортивний журналіст, ведучий телеканалу UA: ПЕРШИЙ

— Оскільки запам'ятовується перше та останнє — це й виділю. Мій перший коментар футбольного матчу: я ще працював у Черкасах, де не було коментаторської «будки», і ми влаштували імпровізоване коментаторське місце на даху, ВІП-ложу. Підіймалися туди пересувною драбиною, коментували під дощем, снігом — оце був кайф та посвята у професію.

А найбільш яскрава подія, я впевнений, у мене попереду. Хай це буде висвітлення перших Олімпійських ігор в Україні. Якщо, звісно, ми всі до цього доживемо.

Мені спортивна журналістика дає можливість писати правду й не наступати на горло своїй пісні. Спорт — це віддушина, де можна отримати драйвові емоції, задоволення й жити в позитиві.

Як залишатися професійним спортжурналістом? Та так само як і політичним, і будь-яким. Бути незаангажованим, допитливим, не продаватися, прагнути критично підійти до всього й ще — вважаю, що дружби та панібратства між журналістом та спортсменом категорично бути не може. Хороші стосунки, якісь симпатії — так, але дружба, кумівство тощо — це неприйнятно. Це заважатиме бути об'єктивним і провокуватиме згладжування гострих кутів, якщо розповідатимеш про свого друга. А це неправильно. Треба писати й говорити правду, якою б гіркою вона не була. 

Щодо симпатій та емоцій. Тут для мене аксіома. Якщо я висвітлюю змагання за участі збірних України або українців на міжнародній арені — я такий самий вболівальник і мої симпатії однозначно на боці всіх наших. Бо це те, що всіх нас об'єднує, всю країну. Але коли розповідаю про протиборство всередині країни, між містами, областями — звісно, намагаюся жодної переваги нікому не віддавати. Бо розумію, що нас дивляться в усій Україні, і навіть у маленькому селі людям буде неприємно, якщо я дозволю висловити необґрунтовані — суто на емоціях — симпатії опоненту їхнього спортсмена або команди.

Денис Зерченко на етапі Кубка світу зі скелетону в Сігулді (Латвія)

Юлія Пазенко, спортивна журналістка, ведуча телеканалу UA: ПЕРШИЙ

—  Як і для спортсменів, для мене найкрутіша подія — це Олімпіада. Ніколи не забуду свої перші Ігри у Турині-2006, де я, 22-річне дівча, першою обіймала наших бронзових призерів — біатлоністку Лілію Єфремову та фігуристів Олену Грушину та Руслана Гончарова — й у прямому і переносному значенні доторкнулася до олімпійських нагород! Відчуття були такі, наче вхопила олімпійського бога за бороду. Потім було багато олімпіад, чемпіонатів світу і перемог — але ті, «дебютні», й досі для мене найдорожчі!

Особливість спортивної журналістики, як на мене, — це емоції в їх найширшій амплітуді. Не треба ходити далеко — тиждень тому нашу футбольну збірну зрівняли із землею за програш австрійській команді на Євро, а за кілька днів уже підкидали команду Шевченка до небес за перемогу над шведами. Наше ж завдання — нещадно побороти в собі уболівальника, зберегти критичний (не плутати з критиканським!) погляд і не «замилювати» емоціями свій професійний об’єктив. Це майже нереально, але ми стараємося.

Юлія Пазенко на Олімпійських іграх у Турині-2006 разом з фігуристами Русланом Гончаровим та Оленою Грушиною

Зазначимо, суспільний телеканал UA: ПЕРШИЙ є офіційним транслятором Олімпійських ігор у Токіо-2020, які пройдуть з 23 липня по 8 серпня 2021 року.