— Як би ви описали узагальнений портрет здобувача за цей час: це переважно новачки у професії чи досвідчені фахівці, що їх мотивує проходити оцінювання і що для них є найскладнішим або, навпаки, найлегшим на іспиті?

— Багато здобувачів — це люди із досвідом у журналістиці, проте без фахової освіти. Таких більшість. Вочевидь, їх мотивує можливість отримати сертифікат, мати документ про професійну кваліфікацію, без необхідності піти навчатися на магістратурі. Але є й ті, хто вирішив змінити напрям роботи і прийшов у професію зовсім нещодавно. Також бували цьогорічні випускники з профільною освітою, які вирішили випробувати свої знання. 

Сказати, що є якийсь один специфічний блок знань, складний абсолютно для всіх — я не можу. Від здобувачів часто чую, що нелегкі завдання з англійської (хоча їх мало, і навіть без них можна набрати прохідний бал), основи права, правопис, а також застосування журналістських стандартів на практиці.

Легше на оцінюванні дається те, з чим ти частіше працюєш, тож усе залежить від особистих знань і досвіду. Я раджу при підготовці завжди приділяти більше часу тим темам, з якими у людини найменше практики.

— Які результати команду центру найбільше здивували або перевершили очікування?

— Наполегливість здобувачів, серйозність підготовки приємно здивували. Люди дійсно готуються: перечитують професійний стандарт, освіжують знання законодавства, аналізують власну практику, і це дуже помітно під час оцінювання. Хтось приходить перший раз без підготовки, просто щоб зрозуміти процедури, подивитися, як проходить іспит на практиці, побачити свій стартовий рівень готовності, а потім прицільно готується і вже вдруге успішно проходить оцінювання. Тобто сам факт участі в оцінюванні й підготовки вже підвищує рівень знань.

— Чи планує центр найближчим часом розширювати перелік професій? Якщо так, то для професій яких сфер?

— Так, і це один з наших пріоритетів. Найближчим часом ми плануємо розробити професійні стандарти у сфері медіавиробництва та запустити ще одну кваліфікацію в межах центру. Це логічне продовження, адже медіавиробництво — сфера, де так само багато практиків із реальним досвідом, але без формального підтвердження кваліфікації. І так само як і з журналістикою, Суспільне Мовлення зацікавлене у цих фахівцях.

— Які ключові пріоритети на другий рік роботи Кваліфікаційного центру?

— По-перше, це розробка нових професійних стандартів. 

Зараз спільно з агенцією Perfect PR та ВРК ми вже розробляємо проєкт професійного стандарту для менеджера зі звʼязків з громадськістю, і маємо в цьому практичний інтерес — чітко розмежувати на рівні національних стандартів піар та журналістику. Далі, як уже згадувала, візьмемось до стандарту однієї з професій у медіавиробництві. 

По-друге, це буде запуск ще однієї професійної кваліфікації у центрі та відповідна додаткова акредитація. 

Звісно ж, залучення більшої кількості здобувачів, як з-поміж працівників Суспільного, так і поза межами мовника, адже центр створювався не лише для внутрішніх потреб компанії, а як інструмент для всього ринку.

— Як ви зазначили, цей проєкт ви створили фактично «з нуля». Що для вас особисто означає Кваліфікаційний центр і чому він важливий?

— Для мене це про інституційний вимір діяльності Суспільного, про те, як медіаорганізація може брати на себе відповідальність за розвиток стандартів усієї галузі, а не лише власних внутрішніх. Тобто це робота над професіоналізацією медіаспільноти в Україні. Це також про довіру до досвіду. Про те, що роки якісної практичної роботи — це реальна кваліфікація, яка заслуговує на визнання. 

*Кваліфікаційний центр Суспільного Мовлення уповноважений Національним агентством кваліфікацій проводити оцінювання та присвоювати професійну кваліфікацію «Журналіст», тобто визнавати знання й навички, здобуті як під час навчання, так і під час практичної роботи, шляхом неформальної та інформальної освіти, підтверджувати кваліфікацію отриману за кордоном. Такий центр перший і поки єдиний в Україні. Після успішного оцінювання учасники отримують офіційний сертифікат, який визнається роботодавцями та державою і вноситься до відповідного реєстру. Детальніше про роботу центру та інформацію для здобувачів можна дізнатися за посиланням.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.