24 вересня у Центральному офісі Суспільного відбулася інтерактивна зустріч, присвячена безбар’єрному спілкуванню та жестовій мові. Захід відбувся у межах Міжнародного тижня нечуючих людей, який триває з 21 до 27 вересня.
Під час зустрічі працівники й працівниці Суспільного разом з експертами й експертками Українського товариства глухих (УТОГ) дізналися про особливості комунікації з нечуючими людьми та на практиці опанували повсякденні фрази українською жестовою мовою. Зокрема, учасники вчилися показувати власне ім’я українською дактильною абеткою та повідомляти нечуючій людині про повітряну тривогу.
«Підтримка Суспільним нечуючих людей не тільки шляхом створення проєктів чи фільмів, а фактично наживо — це дуже важливо. Ці люди змогли познайомитися з компанією, побачити тих, хто виробляє для них контент, поставити запитання. Особисто мене ознайомлює з абеткою жестової мови, і я вперше “промовила” руками своє імʼя. Це було пізнавально. Дякую всім, хто організував і провів цей захід», — сказала Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного.
Перекладачки української жестової мови також розповіли про жести в різних країнах світу і показали на практиці, чим вони відрізняються між собою. Нагадаємо, представники УТОГ долучилися до інтерактивної зони під час індустрійної події Суспільного «Розмаїття, інклюзія та рівність — стандарти в медіа», де знайомили учасників із культурою та мовою спільноти людей із порушеннями слуху, навчали базових жестів і дактильної абетки та демонстрували можливості комунікації без слів.
«Цінності мають сенс тоді, коли вони проявляються не лише на папері, а й у наших щоденних діях та взаємодії — у готовності помічати й усувати комунікаційні бар’єри, краще розуміти досвід і потреби інших людей.
Жестова мова — це не просто набір рухів, це повноцінна мова, яка відкриває нечуючим людям доступ до інформації, освіти, культури та суспільного життя. Ми ніколи не знаємо, за яких обставин навіть базові знання жестової мови допоможуть нам встановити контакт, порозумітися або не залишити людину наодинці з комунікаційним бар’єром.
Для нас цінність таких зустрічей виходить далеко за межі одного заходу: вони змінюють наше ставлення, додають упевненості у взаємодії та допомагають переносити отримані знання у щоденне спілкування. Дякуємо УТОГ і театру міміки та жесту “Райдуга” за відкритість, експертизу й цю важливу можливість — відчути на собі», — розповіла Дарʼя Гонтарєва, керівниця розвитку корпоративної культури Суспільного Мовлення.
Окрему практичну частину провели актори театру міміки та жесту «Райдуга». Учасники дізналися, як розпочинати розмову з людиною, яка не чує, спробували спілкуватися жестами, а також могли поставити запитання експертам.
Своїми враженнями від зустрічі поділився й директор департаменту управління талантами Суспільного Мовлення Андрій Конопляник. Він відзначив, що такі події дають учасникам нову енергію та допомагають по-іншому подивитися на взаємодію з людьми:
«Мене неймовірно надихає ця подія, і я впевнений, що ваша робота й активність так само надихають людей, передусім колег Суспільного. Я дуже радий і вдячний усім, хто долучився до її організації. Іноді буває непросто знайти в собі сили та наважитися прийти на такі події. Але коли ти приходиш, отримуєш стільки позитиву, що відчуваєш, як у тобі з’являється більше енергії, радості та емпатії. Я сам зараз почуваюся неймовірно натхненним».
Тетяна Платова, проєктна менеджерка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Мовлення, підкреслила комплексний підхід компанії до впровадження принципів розмаїття й інклюзії:
«Для нас важливо, щоб принципи розмаїття та інклюзії були інтегровані не лише в контент, а й у внутрішню культуру та щоденні практики Суспільного. Один із дієвих способів цього досягати — створювати простір для прямої взаємодії з різними спільнотами, де можна безпосередньо почути про їхній досвід і потреби, поставити запитання й отримати практичний досвід комунікації.
Саме тому для нас був важливий практичний формат цієї зустрічі. Колеги могли поспілкуватися з нечуючими людьми, опанувати базові елементи української жестової мови, краще зрозуміти особливості комунікації та на практиці побачити, наскільки важливими для подолання комунікаційних бар’єрів є знання, відкритість і досвід безпосередньої взаємодії.
Для медіа це має особливе значення. Те, наскільки добре ми розуміємо різні досвіди та потреби людей, безпосередньо впливає на нашу професійну роботу — на взаємодію з героями й експертами, комунікацію з аудиторіями та доступність контенту. Тому такі активності для нас — не разова ініціатива, приурочена до певної дати, а частина системної роботи з розвитку інклюзивної культури та практик усередині Суспільного», — сказала Тетяна Платова.
На локації також були доступні інформаційні матеріали та українська дактильна абетка, які працівники Суспільного могли взяти для подальшого використання.
Зазначимо, що 23 вересня відзначають Міжнародний день жестових мов. До цієї дати перекладачі жестової мови Суспільного розвінчували популярні міфи про жестову мову, зокрема про її універсальність, граматику, регіональні особливості та принципи перекладу. У форматі «Міф чи правда?» вони пояснювали поширені уявлення та розповідали більше про українську жестову мову.
Міжнародний тиждень нечуючих людей щороку привертає увагу до прав людей із порушеннями слуху, жестових мов та важливості доступної комунікації. Для Суспільного такі ініціативи є частиною системної роботи з розвитком безбар’єрного середовища та інклюзивної комунікації.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
