Сотні тисяч гектарів лісів. Абсолютна тиша — лиш інколи тріснуть гілочки під вагою оленів, що пробігають повз. 2600 квадратних кілометрів природи, якої майже не торкається людина. 26 квітня 1986 року тут сталася техногенна катастрофа світового масштабу. Чорнобильську атомну електростанцію, що функціонувала роками, зупинили. Населення кількох найближчих міст екстрено виселили. Але залишились водойма-охолоджувач ЧАЕС, де пізніше з’явився двометровий сом Гоша, та кілометри лісів, які пізніше увійшли до біосферного заповідника.
Документальний фільм «Бастіон зони відчуження» Олесі Моргунець-Ісаєнко та Романа Синчука, створений Суспільним Мовленням, показує екологічний погляд на Чорнобильську катастрофу та як природа самовідновлюється без людини після 26 квітня 1986 року. Це розповідь від імені природи, в яку людина не втручалась.
«Наш фільм до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи — це погляд на ситуацію з боку екології. Це історія про те, як людина і природа боролися з трагедією, як природа допомогла зупинити розповсюдження радіації, і як тепер люди намагаються повернути водний баланс, який був порушений», — розповідає про фільм режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко.
Команда проєкту на зйомках фільму. Особистий архів Олесі Моргунець-Ісаєнко
Не всі технологічні рішення з порятунку зони відчуження виявлялися вдалими. Зокрема, щоб утримати радіацію після Чорнобильської катастрофи й захистити водні ресурси регіону, осушили болота. Але замість вологого бар’єра, який стримував вогонь і забруднення, після осушення з’являлася пустка, що горить, поширюючи радіоактивний пил. Сьогодні ж Чорнобильська зона відчуження — це природна фортифікація, що не потребує бетону й металу. А її болота — природний бастіон, здатний гамувати пожежі, затримувати радіацію, захищати критичну інфраструктуру і навіть державні кордони.
Продюсер проєкту Володимир Ладижець відзначає, наскільки команда змогла глибоко проаналізувати й нестандартно побачити Чорнобильську катастрофу через стільки років:
«Чорнобиль довгий час показували як місце трагедії. Але насправді це ще й місце наших помилок, які ми продовжуємо повторювати. Цим фільмом ми хотіли змінити оптику: показати, що природа без людини здатна відновлюватися, а от втручання людини — не завжди є порятунком. І, можливо, головний урок Чорнобиля в тому, що іноді найкраще рішення — не втручатися. Я дуже вдячний всій нашій команді».
Робота над фільмом проходила за підтримки Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ). Тимчасовий виконувач обовʼязків голови ДАЗВ Володимир Фещенко нагадує, що Чорнобильська зона відчуження — це не лише місце пам’яті про одну з найбільших техногенних катастроф у світі, а й унікальна територія для наукових досліджень і відновлення природних екосистем.
«За 40 років ми бачимо, як природа, попри всі виклики, здатна до самовідновлення. Водночас досвід Чорнобиля вчить нас відповідальності: будь-яке втручання в природні процеси має довгострокові наслідки. Саме тому відновлення водного балансу й екосистем зони є одним із ключових напрямів роботи ДАЗВ сьогодні», — каже Володимир Фещенко.
У фільмі «Бастіон зони відчуження» можна побачити архівні вперше опубліковані кадри з бази Суспільне Медіатека, а також особистий раніше ніде не опублікований архів працівників Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та гідрологів, які працюють у 10-кілометровій зоні. Панорамні кадри з дронів супроводжують архівні композиції Українського Радіо та композиторки Оксани Яковлевої.
Режисер і оператор фільму Роман Синчук каже, що фільм є поглядом на техногенну катастрофу з зовсім іншого ракурсу:
«З одного боку, це велика трагедія, але водночас тут сформувалася унікальна екосистема, а сама зона стала міжнародним дослідним майданчиком. У фільмі ми досліджуємо, як люди вплинули на водні ресурси при побудові станції, та як це змінилося з часів аварії й на що ми ще можемо вплинути для покращення ситуації».
У фільмі глядач почує експертну думку екологів, працівників екоцентрів та ДСНС, оцінки гідрологів впливу радіації на водойми й болота Чорнобильської зони. Надія на відновлення природних ресурсів цього регіону існує. Наприклад, старший науковий співробітник Чорнобильського біосферного заповідника Сергій Обрізан каже, що сьогодні завдяки міжнародній допомозі з’явилася реальна можливість наблизити відновлення тих природних умов, що існували тут, на Поліссі, до масштабної водної меліорації, будівництва ЧАЕС та ліквідації наслідків ядерної катастрофи.
Документальна стрічка всебічно розглядає вплив втручання людини у незайману природу Чорнобиля, якої шкоди завдає тваринам замінованість території через повномасштабну війну, лісові пожежі. Водночас фільм показує природний баланс біоценозу цього краю: розміреного життя популяції оленів, лосів, коней Пржевальського, які не помічають людей у своїй денній прогулянці, риб, птахів тощо. В кожному кадрі фільм показує життя там, де колись все заполонила радіація. Природа лікує себе сама. І людині інколи потрібно лише спостерігати.
Команда проєкту:
- продюсер — Володимир Ладижець;
- виконавчий продюсер — Олександр Опанасюк;
- режисери — Олеся Моргунець-Ісаєнко, Роман Синчук;
- оператори — Олег Авілов, Роман Синчук;
- композиторка — Оксана Яковлева;
- колористка — Олександра Дилькова.
Фільм «Бастіон зони відчуження» незабаром буде представлений глядачам на платформах Суспільного.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
