Skip to main content Scroll Top
  • Головна
  • Новини
  • Дивіться на Суспільному: нові історії національних спільнот від команди DEI Суспільного
dyvitsya-na-suspilnomu-novi-istoriyi-natsionalnykh-spilnot-vid-komandy-dei-suspilnogo

Дивіться на Суспільному: нові історії національних спільнот від команди DEI Суспільного

Поділитись

Команда департаменту розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного продовжує створювати контент, який розповідає про багатокультурність України, життя національних спільнот і людей, які формують сучасну Україну. Нові історії та інтерв’ю виходять українською, ромською, румунською, болгарською й німецькою мовами з українськими субтитрами у проєктах «Романо Джівіпен», «Спільна мета», «У румунів вдома», «Слово угорською», «Голос болгар» та «На власні очі».

Що зміниться в навчанні угорською мовою та які нові гарантії для шкіл національних меншин передбачає оновлений закон про освіту; як війна змінила життя японця, для якого Україна — дім; як ром Крістіан долає дискримінацію та будує краще майбутнє для доньки; чим особлива румунська тайстра та хто продовжує традицію її створення; як українські угорці досі зберігають секрет створення справжньої доброньської паприки; чому українським крафтовим винам півдня Одещини складно знайти свого покупця і як зробити їх впізнаваними? Про все це дивіться у наших випусках.

Перший японець, народжений в Україні

«Я ніби знаю японську культуру, але вона мені чужа». Юкі Фунакоші — японець, який народився в Одесі та більшу частину життя прожив в Україні. Його батьки приїхали з Японії у 1995 році, щоб займатися релігійною, гуманітарною та соціальною діяльністю.

У дитинстві Юкі часто їздив до Японії, вдома спілкувався з батьками лише японською, а згодом навчався у США. Після початку повномасштабної війни він повернувся в Україну й долучився до волонтерської роботи родини: допомагає переселенцям і військовим, відвідує поранених у шпиталях, плете маскувальні сітки. Разом із дружиною-українкою Олександрою Юкі також популяризує японську культуру та викладає японську мову в Одесі.

Освіта для нацспільнот

Зміни до закону про освіту національних спільнот, який нещодавно підписав Володимир Зеленський, дали відповіді на низку актуальних питань, кажуть освітяни Берегівщини. У Берегівській територіальній громаді 60% учнів здобувають освіту в закладах з угорською мовою навчання. Як отримати статус школи національної меншини, які гарантії надає новий закон у майбутньому та яких саме змін найбільше чекали у навчальних закладах — дивіться у нашому сюжеті.

Три картоплини на всіх

«Не хочу, щоб моя донька пережила те, через що пройшов я», — Крістіан Баджо пам’ятає часи, коли вдома на цілий день було лише три варені картоплини. Він пережив дискримінацію в школі, залишив університет і двічі намагався повернутися до навчання. Сьогодні він — пастор, батько, студент магістратури й керівник у міжнародній фінансовій компанії. Працює на двох роботах і мріє, щоб його донька мала більше можливостей, ніж він у дитинстві.

Як народжуються тайстри

Народна майстриня Олена з села Магала, що на Чернівеччині, створює барвисті тайстри — традиційні ткані торбинки, які давно стали впізнаваною частиною румунської культури. Вона зберігає давні техніки ткацтва, відтворює традиційні візерунки й навчає дітей ремесла, яке хоче передати наступним поколінням.

Без паприки — не їжа 

Справжня добронська паприка — це секрет помелу. 18 років тому Янош Катона із села Велика Добронь на Закарпатті змайстрував унікальний пристрій для перемелювання перцю. Відтоді щороку чоловік виготовляє відому закарпатську паприку і собі, і сусідам. Проте з роками, розказує Янош, клієнтів стає менше. Чому українські угорці стали садити менше перцю і хто збереже традицію виготовлення паприки, яка стала візитівкою Закарпаття?

Якщо не продамо — вип’ємо

На півдні Одещини, де виноградарство має давні традиції, винороб Олександр Новосельчан продовжує справу п’яти поколінь своєї родини. Перші секрети ремесла він перейняв від дідуся ще в дитинстві, а сьогодні експериментує із сортами винограду, створює власні вина й підтримує місцевих виноградарів, купуючи в них урожай.

Усі випуски доступні на ютуб-каналах та інших цифрових платформах Суспільне Ужгород, Суспільне Одеса та Суспільне Чернівці.


Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Поділитись
dyvitsya-na-suspilnomu-novi-istoriyi-natsionalnykh-spilnot-vid-komandy-dei-suspilnogo

Дивіться на Суспільному: нові історії національних спільнот від команди DEI Суспільного

Поділитись

Команда департаменту розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного продовжує створювати контент, який розповідає про багатокультурність України, життя національних спільнот і людей, які формують сучасну Україну. Нові історії та інтерв’ю виходять українською, ромською, румунською, болгарською й німецькою мовами з українськими субтитрами у проєктах «Романо Джівіпен», «Спільна мета», «У румунів вдома», «Слово угорською», «Голос болгар» та «На власні очі».

Що зміниться в навчанні угорською мовою та які нові гарантії для шкіл національних меншин передбачає оновлений закон про освіту; як війна змінила життя японця, для якого Україна — дім; як ром Крістіан долає дискримінацію та будує краще майбутнє для доньки; чим особлива румунська тайстра та хто продовжує традицію її створення; як українські угорці досі зберігають секрет створення справжньої доброньської паприки; чому українським крафтовим винам півдня Одещини складно знайти свого покупця і як зробити їх впізнаваними? Про все це дивіться у наших випусках.

Перший японець, народжений в Україні

«Я ніби знаю японську культуру, але вона мені чужа». Юкі Фунакоші — японець, який народився в Одесі та більшу частину життя прожив в Україні. Його батьки приїхали з Японії у 1995 році, щоб займатися релігійною, гуманітарною та соціальною діяльністю.

У дитинстві Юкі часто їздив до Японії, вдома спілкувався з батьками лише японською, а згодом навчався у США. Після початку повномасштабної війни він повернувся в Україну й долучився до волонтерської роботи родини: допомагає переселенцям і військовим, відвідує поранених у шпиталях, плете маскувальні сітки. Разом із дружиною-українкою Олександрою Юкі також популяризує японську культуру та викладає японську мову в Одесі.

Освіта для нацспільнот

Зміни до закону про освіту національних спільнот, який нещодавно підписав Володимир Зеленський, дали відповіді на низку актуальних питань, кажуть освітяни Берегівщини. У Берегівській територіальній громаді 60% учнів здобувають освіту в закладах з угорською мовою навчання. Як отримати статус школи національної меншини, які гарантії надає новий закон у майбутньому та яких саме змін найбільше чекали у навчальних закладах — дивіться у нашому сюжеті.

Три картоплини на всіх

«Не хочу, щоб моя донька пережила те, через що пройшов я», — Крістіан Баджо пам’ятає часи, коли вдома на цілий день було лише три варені картоплини. Він пережив дискримінацію в школі, залишив університет і двічі намагався повернутися до навчання. Сьогодні він — пастор, батько, студент магістратури й керівник у міжнародній фінансовій компанії. Працює на двох роботах і мріє, щоб його донька мала більше можливостей, ніж він у дитинстві.

Як народжуються тайстри

Народна майстриня Олена з села Магала, що на Чернівеччині, створює барвисті тайстри — традиційні ткані торбинки, які давно стали впізнаваною частиною румунської культури. Вона зберігає давні техніки ткацтва, відтворює традиційні візерунки й навчає дітей ремесла, яке хоче передати наступним поколінням.

Без паприки — не їжа 

Справжня добронська паприка — це секрет помелу. 18 років тому Янош Катона із села Велика Добронь на Закарпатті змайстрував унікальний пристрій для перемелювання перцю. Відтоді щороку чоловік виготовляє відому закарпатську паприку і собі, і сусідам. Проте з роками, розказує Янош, клієнтів стає менше. Чому українські угорці стали садити менше перцю і хто збереже традицію виготовлення паприки, яка стала візитівкою Закарпаття?

Якщо не продамо — вип’ємо

На півдні Одещини, де виноградарство має давні традиції, винороб Олександр Новосельчан продовжує справу п’яти поколінь своєї родини. Перші секрети ремесла він перейняв від дідуся ще в дитинстві, а сьогодні експериментує із сортами винограду, створює власні вина й підтримує місцевих виноградарів, купуючи в них урожай.

Усі випуски доступні на ютуб-каналах та інших цифрових платформах Суспільне Ужгород, Суспільне Одеса та Суспільне Чернівці.


Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Поділитись
Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.