У 2025 році платформи Суспільне Культура продовжували працювати над розвитком культурного мовлення в умовах повномасштабної війни. Говорили про те, що відбувається з культурою тут і тепер, розповідали важливі історії й шукали сенси, які допомагають осмислювати спільний досвід. Контент власного виробництва зростав, міжнародна присутність розширювалася, а культура дедалі виразніше звучала як мова осмислення сьогодення.
Телеканал Суспільне Культура
Протягом 2025 року проєкти власного виробництва на телеканалі Суспільне Культура зазнали суттєвих позитивних змін і продовжили масштабуватися. Оновлення форматів, розширення тематичного наповнення та збільшення обсягів виробництва дали змогу посилити присутність культурного контенту в ефірі й охопити ширшу глядацьку аудиторію. Водночас проєкти зберегли свою ціннісну основу, актуальність і фокус на ключових процесах у культурному житті країни.
У 2025 році проєкт «Культура на часі» змістив фокус з аналітики на новинну складову. Водночас оновлено дизайн студії. За рік редакція підготувала понад 150 годин культурного контенту — інтерв’ю, ексклюзивні матеріали, сюжети з найрезонансніших театральних і кінопрем’єр, а також спеціальні репортажі з міжнародних подій. Кореспонденти працювали в Україні та за кордоном, зокрема висвітлювали Віденський бал в Австрії й Варшавський кінофестиваль у Польщі, а також візити в Україну відомих іноземних митців, серед яких американський драматург Річард Нельсон і берлінський дизайнер Френк Вільде.
Про інтерес аудиторії свідчать показники окремих випусків: серед серпневих вечірніх прем’єр частка аудиторії коливалася від 1,04% до 1,44%, а серед ранкових випусків — 2,28% (18.11), 2,04% (28.11) та 1,47% (02.06).
«2025 рік став для “Культури на часі” водночас складним і продуктивним. Психологічний тиск війни та стрімка зміна подій у культурній сфері ускладнювали оперативне осмислення процесів. Водночас навіть в умовах обмежених ресурсів і викликів, спричинених російським повномасштабним вторгненням, редакція продовжувала інформувати глядачів про ключові події культурного життя», — зауважила Олена Нужна, шеф-редакторка творчого об’єднання «Культура».
З вересня цього року програма «Зі своїми по суті» виходить в ефір в оновленому форматі. У кожному випуску глядачі знайомляться із зірковим гостем або гостею — співаками, акторами, режисерами, письменниками чи іншими яскравими й знаковими представниками та представницями української культури. Розмови зосереджені не лише на творчості й професійному шляху героїв і героїнь, а й на їхньому баченні сучасних процесів у культурному просторі, впливі війни на мистецтво та ролі культури у формуванні майбутнього країни.
Серед випусків, які найбільше відгукнулися телевізійній аудиторії згідно з рейтинговими даними: випуск з Олександром Злотником — середня частка аудиторії проєкту склала 1,03%; випуск з Аллою Кудлай — 1,16%.
Протягом року команда створила телеверсії понад 25 концертів естрадної та класичної музики. Серед них — «Концерт до 90-річчя поета-пісняра Вадима Крищенка», середній показник частки аудиторії якого склав 1,71%, «Святковий зорепад» — різдвяний концерт зірок української естради в дуетах із талановитими дітьми України отримав середню частку аудиторії 1,96%. Музичний проєкт «VYTOKY. Легенди української пісні» за участю молодих виконавців, голосами яких прозвучали твори Володимира Івасюка, Ігоря Шамо та Ігоря Поклада. Середня частка аудиторії цього проєкту склала 1,03%. Стабільний інтерес телевізійної аудиторії зберігають і концерти «Лісапетного батальйону». Зокрема концерт «Лісапетний батальйон. Неповторна Україна» мав середню частку аудиторії 3,03%.
Серед концертів класичної музики — «Чанґо Спасюк Тріо» за участю відомого аргентинського музиканта українського походження Чанґо Спасюка, спеціальними гостями якого став гурт «ДахаБраха», середня частка аудиторії цього концерту склала 1,04%. Концерт «Українські візерунки. До 110-ї річниці від дня народження Богдана Весоловського» за участю Академічного оркестру народної та популярної музики Українського Радіо під орудою диригента Михайла Пікульського. Середній показник частки аудиторії цього проєкту становив 1,29%.
«Знаковою подією у виробництві телеверсій концертів у 2025 році стала співпраця з Палацом мистецтв “Україна”. Наразі в межах партнерства вже відзнято чотири великих концерти, два з яких вже вийшли в ефір — “Концерт до 90-річчя поета-пісняра Вадима Крищенка” та “Play Music Be Free – концерт-перформанс випускників та студентів Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра”, а інші два глядачі телеканалу Суспільне Культура побачать у період різдвяно-новорічних свят — “Наталя Могилевська. Ювілейне шоу” та “Святковий зорепад”, у межах якого зіркові артисти виконували пісні разом із талановитими дітьми України. У 2026 році команда планує продовжити співпрацю, аби й надалі пропонувати глядачам якісний та ціннісний культурний контент», — поділилася Юлія Ісакова, виконавча продюсерка телеканалу Суспільне Культура.
Радіо Культура
У 2025 році Радіо Культура продовжило зміцнювати партнерства з провідними культурними інституціями, створювати й ділитися записами знакових музичних подій, посилювати радіодокументалістику й радіопубліцистику, а також розвивати літературні жанри, зокрема радіодраму та радіоесеї. Серед новинок року — запуск двох цілодобових стрімів у застосунку suspilne.radio: «Казки» та «Класика».
Найголовніші проєкти 2025 року від Радіо Культура: «Повітряна стихія. Міста сили», радіодокументальні проєкти «Покоління Розстріляного відродження. Творчі та дружні тандеми», «Сергій Параджанов. Нездійсненне Інтермецо», «Друга світова війна: український вимір», ток-шоу «Час інтерв’ю», музична програма «Радіоконцерт», літературний проєкт «Радіодетектив».
Протягом року Радіо Культура виготовило понад 6 000 годин власного контенту, з яких близько 3 950 годин припадає на культурно-мистецькі проєкти: аудіокнижки, радіодетективи, радіофільми, радіотеатр і радіоконцерти. Інформаційно-аналітичні програми, зокрема «Ранок культурної людини» та радіоблог «Летючка», охопили понад 420 годин, а освітні проєкти та радіопубліцистика — ще понад 337 годин. Дитячий контент, зокрема «Вечірня колисанка», склав понад 60 годин.
Радіо Культура розширювало партнерства з фестивалями, театрами та концертними залами, серед яких: «Книжковий Арсенал», BookForum, Львівська філармонія, Національний театр імені Івана Франка та Київська опера. Видавництва «Видавництво Старого Лева», «Віват», «Фоліо», «Комора», ДСП «Музична Україна» та книгарня «Сенс», а також Український ПЕН-клуб і Польський інститут у Києві.
Команда Радіо Культура провела 22 години ефірів із виїзних студій на «Книжковому Арсеналі», в «Сенсі» на Хрещатику, на «Промприладі».
Музична редакція активно працювала з Європейською мовною спілкою (EBU), обмінюючись міжнародними записами та пропонуючи власні для ефірів інших мовників. У 2025 році відбулися важливі проєкти з автентичними концертами та фольклором, серед яких Новорічний концерт Віденського філармонійного оркестру, «Вистава без антракту. Опера», «Оксамитовий сезон» та пряма трансляція «Європаконцерту» Берлінського філармонійного оркестру. Радіо Культура також долучилося до щорічного марафону Euroradio Christmas Music Day.
«12 радіоверсій різноманітних концертів надіслали в систему обміну музикою EBU. За рік маємо 91 замовлення, з них 31 — на різдвяний проєкт у рамках EBU Christmas Days. Проєкт вийшов дуже популярний, для прикладу, 6 суспільних радіостанцій різних земель Німеччини транслювало цей різдвяний концерт наживо. Загальна географія слухання української музики, яку ми пропонували суспільним мовникам — весь світ, зокрема ЄС, але не тільки. Тут і Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Норвегія, Південна Корея, США, Франція і Швеція… і ще довгий перелік», — зауважила Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура.
Радіодокументальний проєкт «Ненароджені для війни» отримав міжнародне визнання: він потрапив до шортлиста і здобув спецвідзнаку Prix Europa, а також увійшов до шортлистів Prix Italia та BBC Audio Drama.
Послухати першу та другу частини радіоверсії вистави можна на сайті Радіо Культура.
Радіодокументальний проєкт «Що мені музика» посів перше місце на конкурсі «Честь професії» як найкращий аудіоматеріал року. А проєкт «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили» увійшов до шортлиста Audio Storytelling Festival. До відбіркового списку потрапили лише десяток проєктів з усього світу.
Крім того, проєкти «Голоси фронтиру», «Любов не минає» та «Області кіно» були відзначені в шортлисті української премії «Слушно».
Протягом року музична редакція підготувала понад 28 концертів у програмах «Музичні історії» та «Радіоконцерт», а також створила 13 нових радіодрам, 10 аудіокнижок та 10 радіодетективів, а також радіофільми «Та, що вміла світити в мороку буденності» і «Чарівний і болючий світ Катерини Білокур».
Радіодокументалістика та публіцистика охоплювала теми історії, мистецтва та війни, зокрема проєкти «Дім там», «Покоління Розстріляного відродження» та «Сергій Параджанов. Нездійсненне Інтермецо». Радіоблоги та радіоверсії театральних постанов додавали різноманітності ефіру, а трансляції Великодніх і Різдвяних богослужінь Православної церкви України та Української греко-католицької церкви, оновлення архіву поезії та цифрових сервісів зробили контент ще доступнішим для слухачів.
Сайт Суспільне Культура
Серед проєктів сайту Суспільне Культура, які були створені за цей час, — інформаційне партнерство із мистецьким проєктом Home Beyond the Down, який був представлений на Міжнародній виставці Експо-2025 в Осаці в національних павільйонах Румунії, Португалії та Франції. А згодом показаний у Києві та Івано-Франківську. Цей проєкт, створений українською командою кураторів та митців за підтримки Євросоюзу для промоції українського мистецтва та розповіді про Україну через сучасну візуальну й аудіовізуальну культуру. Для Суспільне Культура це можливість говорити про те, що український суспільний мовник представляє культурне медіа за кордоном та стежить за всіма важливими подіями як в країні, так і за кордоном.
«На сайті та в соцмережах Суспільне Культура ми продовжуємо стежити за важливими подіями поза межами України. Зокрема, ми були тими, хто взяв інтерв’ю у Марії Реви, канадської письменниці українського походження, що увійшла до довгого списку Букерівської премії; а одним із найвпливовіших істориків в Європі, лавреатом премії миру німецьких книговидавців Франкфуртського книжкового ярмарку Карлом Шльоґелем. Серед наших героїв також були драматургиня Аліна Сарнацька, режисерка Тамара Трунова, режисер Давид Петросян, письменник Артур Дронь та багато інших людей, що творять українську культуру тут і зараз. Важливим фокусом залишається українське кіно та його розвиток», — поділилася Катерина Яковленко, шеф-редакторка Суспільне Культура.
Серед важливих партнерств — співпраця з Українським ПЕН, Мистецьким арсеналом та іншими провідними культурними інституціями всередині країни. Серед спільних проєктів також — серія публікацій, запущена спільно із ГО «Музей сучасного мистецтва».
Традиційно у фокусі уваги редакції сайту Суспільне Культура. За рік ми також почали більшу увагу приділяти попкультурі, стежити за тенденціями й трендами, що стосуються глобального контексту. Також раді відзначити, що культура країн Азії лишається одним із наших фокусів уваги.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
