Новини компанії

«Йона. Голодне марення» — документальний фільм Суспільного про трансформацію Йони Тукусер, української художниці болгарського походження, яка через мистецтво досліджує тему Голодомору. Фільм покаже, як особисті трагедії та національна пам’ять переплітаються у творчості Йони, яка понад десятиліття бореться за правду про трагедії 1946–1947 років*, досліджуючи Голодомор та його наслідки для українських болгар.

«Коли я готувала всі ці картини, мені було дуже страшно навіть торкатися до полотна», — зізнається Йона Тукусер, українська художниця болгарського походження, яка вже понад 13 років вкладає свою майстерність у серію картин «Голод». За цей час їй вдалося зібрати численні підтвердження загибелі близько 100 тисяч бессарабських і таврійських болгар під час Голодомору в Україні, а також понад 100 свідчень очевидців (лише в повоєнні роки у Бессарабії від голоду загинули 70 тисяч болгар). 

«Слухаючи історію, реальну історію, у якийсь момент я починаю як творець, як художник далі трансформувати її у свій світ, який не є нереальним. Голод — це холод. Тому що немає енергії. Тіло холоне», — ділиться мисткиня.

Документальний фільм «Йона. Голодне марення» можна побачити на прем’єрному публічному показі, який відбудеться 21 листопада о 17:15 у Будинку кіно (Київ, вул. Саксаганського, 6) за обов’язковою попередньою реєстрацією. Кінопоказ присвячений вшануванню пам’яті жертв Голодоморів різних років.

У своїй творчості Йона проводить паралелі між голодом 1946–1947 років та гуманітарною кризою в окупованому Маріуполі у 2022 році, нагадуючи, що боротьба за свободу і гідність триває. 

«Я відчуваю свою відповідальність передавати поколінням історію, істину та правду. І осмислювати цю історію. Це покликання художника», — каже художниця. 

Картини Йони Тукусер — це унікальні історичні свідчення, що розкривають правду про штучно створений голод. Кожне полотно — художній пам’ятник жертвам, трагедія яких є незабутньою для художниці. Її унікальна техніка — картини, створені віником і обрамлені обпаленим деревом — вже стала впізнаваною, а її виставки відбулися на міжнародних майданчиках, зокрема в Україні, Болгарії, Польщі, Римі, Англії та США. Цьогоріч Йона представила свої роботи у Європарламенті на виставці «Голод», привертаючи увагу міжнародної спільноти до злочинів росії як в минулому, так і в сучасності.

«Що страшніше — голод чи війна? Голод страшніший, адже ракета вбиває миттєво, а голод — поступово. Після війни завжди настає голод! Потрібно негайно зупинити війну в Україні!» — звертається до світової спільноти Йона.

Над проєктом працювала команда Департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного. 

Творча команда: 

• Олена Кривенко — авторка та режисерка; 
• Надія Стадницька — редакторка; 
• Юнус Сейтаблаєв, Микола Зоценко — оператори-постановники;
• Надія Діновська, Руслан Кузьгов — оператори;
• Сергій Петренко, Олександр Грідін — звукорежисери;
• Олена Мамай — режисерка монтажу;
• Марія Харакоз-Лапаєва, Олена Кваша — лінійні продюсерки;
• Олена Адамчук, Оксана Мигаліско — літературні редакторки;
• Ігор Грицик  — дизайнер графіки;
• Вікторія Польченко — акторка дубляжу;
• Анна Терзівець — гостьова редакторка;
• Поліна Чечкова — колористка;
• Анастасія Гудима — продюсерка та керівниця.  

Довідка 

Йона Тукусер народилася й виросла в селі Главані Арцизької громади Одеської області, де проживають українські болгари. Її батько — художник-самоук, малював надгробні портрети, Йона вважає, що талант до малювання перейняла саме від нього. Село Главані й сусідні села найбільше постраждали під час штучно створеного голодомору 1946–1947 рр. Йона зростала слухаючи сповнені болю історії родичів та односельців про страждання, які панували на цій території в ті роки. Ці розповіді перетворилися на творчий імпульс, що спонукав художницю створити серію картин, присвячених темі голоду та виживання.

Після навчання в Ізмаїльському гуманітарному університеті та Національній художній академії у Софії (Болгарія) Йона відкрила для себе нові світи мистецтва, живучи й працюючи в Римі, Нью-Йорку та Лондоні. Йона стала авторкою багатьох персональних виставок й учасницею низки міжнародних виставок у Болгарії, Україні та США. 

Живучи в різних куточках світу, художниця не припиняє повертатися до рідного села на Одещині, де знаходить натхнення для своїх робіт. З 2018 року вона проводить дослідницьку роботу в місцевих архівах, щоб відтворити історичну правду про Голодомор у своїх картинах, зберігаючи пам’ять про трагедію, що назавжди позначила долю її спільноти. Напередодні повномасштабної війни Йона повернулась у рідне село, де переобладнала батьківський будинок під майстерню і завершує роботу над серією картин «Голод».

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом «Повернись живим» для батальйону безпілотних авіаційних систем 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

* Голод у південних регіонах Української РСР у 1946–1947 роках був надзвичайно важким: найбільше випадків набряків і смертей від голоду було у Біляївській, Овідіопольській, Благоївській сільрадах Іванівського району, а також у Жовтневому, Гайворонському, Комінтернівському та інших районах. Поширення голоду набрало таких масштабів, що за перше півріччя 1947 року офіційно було зареєстровано 130 випадків канібалізму.

Матеріал підготувала Дар'я Опря