Новини компанії

Для світу Суспільне стало важливим джерелом досвіду, як налагодити безперебійне постачання інформації людям, забезпечити стійкість компаній, зберегти працівників, які знають, що робити, і продовжують функціонувати у повністю незнайомих обставинах.

Директор департаменту безпеки Суспільного Віталій Даценко вперше розповів, які правила існують для журналістів, що виїжджають працювати в зону бойових дій, а також про досвід роботи з делегацією України під час Євробачення-2024 в Мальме (Швеція).

Безпека команди Суспільного в Україні

Вже третій рік з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Суспільний мовник вимушено став елементом національної безпеки. Працівники центрального офісу, регіональні команди по всій країні демонструють безперебійну роботу часто в критичних умовах (окупації, блекаутів, захоплення, обстрілів філій і телевеж у різних регіонах), забезпечуючи людей надійною та перевіреною інформацією — особливо актуальною під час війни. На власному досвіді роботи в екстремальних умовах, департамент безпеки Суспільного розробив безпрецедентні заходи безпеки і протоколи дій, якими цікавляться навіть міжнародні партнери мовника. Віталій Даценко зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Суспільне діяло за чітким безпековим планом, розробленим з урахуванням досвіду 2014 року, коли ворог захопив приміщення філій Суспільного у Донецьку, Луганську та в Криму.

«Наприкінці 2021 року були розроблені протоколи дій для філій, які потенційно могли стати прифронтовими: Сіверськодонецьк, Херсон, Миколаїв, Харків, Запоріжжя, Суми й Чернігів. Після початку повномасштабного вторгнення в нас жодні документи, які б ідентифікували наших працівників або їхніх родичів, фінансова, конфіденційна інформація не потрапили до рук окупантів. Завдяки цьому наші люди працювали в окупації в Херсоні. У протоколах було вказано, щоб не проживали у тих місцях, де їх, наприклад, знають. Потім ми зробили протокол дій на випадок загроз техногенних катастроф для Запоріжжя та Херсону. Були розроблені протоколи роботи знімальних груп у зонах бойових або наближених до бойових дій, так званій «червоній» зоні. Розробили протокол роботи наших журналістів, знімальних груп у зонах наслідків прильотів, авіаційних ударів, балістичних і всіх інших. Ми їх розробляли у співпраці з новинарями, воєнкорами, які виїжджають на завдання у нашому супроводі. Ми зафіксували на папері ті ситуації, які вже прожили, і на які змушені зважати. Бомбосховища — це один із важливих елементів безпекової складової. Оскільки працівники Суспільного працюють і в офісах і в “полях”, у нас є нормативні документи: положення про пропускний режим, протоколи реагування і дій на випадок повітряної тривоги, плани евакуації», — каже Віталій Даценко.

Він розповів про основні правила поведінки журналістів у зоні бойових дій:

• не зупинятись по маршруту руху через загрозу натрапити на міни чи інші вибухові предмети;
• скоротити до мінімуму вимушені зупинки у відносно безпечних місцях;
• не ночувати знімальним групам у готелях, де перебувають журналісти, військові;
• не призначати зустрічей з пресофіцерами у закладах громадського харчування чи інших людних локаціях через загрозу обстрілів;
• пам’ятати про тактику повторних ударів по місцях «прильотів»;
• не довіряти незнайомцям.

Читайте також: Специфіка Суспільного — ми потребуємо «універсальних журналістів», — Дмитро Козлов 

Вивчення безпекового досвіду партнерів

Працівники Департаменту безпеки Суспільного вивчають і запроваджують підходи закордонних колег з країн Балтії, Фінляндії, Швеції, Британії, Японії. Діляться своїм унікальним досвідом життя і роботи в умовах війни.

Команда Суспільного Мовлення з керівництвом суспільного мовника Естонії ERR

«Ми живемо тут кожен день і насправді іноді недооцінюємо власний досвід. Іноземні партнери щиро дивувалися, що ми жодного разу не припинили мовлення, бо для них це було б абсолютно нормальним, якби таке сталося. Ту стійкість, яку ми змогли показати як організація, зараз вивчають наші партнери. З іншого боку, ми були в кількох країнах і дивилися на досвід того, що роблять вони. І там, звісно, є чого повчитися, там є різні логіки, різні погляди на це. Хтось готується більше до стихійних лих, хтось так само до терористичних загроз, воєнних загроз. Звісно, такого масштабу загроз, як у нас, ніхто не планував фактично. Але у них так само є багато цікавих елементів, які нам теж можна брати в роботу. Досвід це дуже важлива обопільна історія. А друга важлива історія, про яку ми теж багато чули на цих зустрічах, це те, наскільки у держав змінюється ставлення до суспільних мовників як до елемента національної безпеки», — говорить Віталій Даценко.

Команда Суспільного Мовлення з колегами фінського суспільного мовника Yle, мережі Mediapooli

Читайте також: Микола Чернотицький: Ми зберегли незалежність, вірність журналістським стандартам і нашій місії

Безпека української делегації на Євробаченні у Швеції

У 2023 році, під час проведення Євробачення у Ліверпулі, Віталій Даценко у складі української делегації ознайомився з правилами безпеки Європейської мовної спілки — асоціації телерадіомовників, яка організовує міжнародний пісенний конкурс. А у 2024-му під час проведення конкурсу Євробачення у Швеції Віталій Даценко забезпечував безпеку української делегації в тісному контакті зі службою безпеки у Мальме. Розповів, що у Мальме діяли суворі протоколи безпеки. Були встановлені рамки металошукачів на різних входах. На заходах посилили контроль за пронесенням заборонених предметів, усі речі відвідувачів просвічували рентгенівськими приладами. У поєднанні з цими зусиллями поліція також використовувала камери спостереження, щоб запобігти злочинній діяльності під час Євробачення. 

«У безпекових заходах були дві частини. Перша частина — це безпекові правила від Європейської мовної спілки, їхні протоколи. І друга частина — це заходи, які реалізовувала та сторона, яка приймає фестиваль. Оскільки найбільша частка шведської палестинської громади проживає в Мальме, війна Ізраїлю з ХАМАСом в Газі стала великим викликом у підготовці міста до Євробачення і фактором, який ніхто не міг передбачити заздалегідь. Тому всі відповідальні за безпеку Євробачення і безпеку у місті спільно координували роботу, уважно стежили за перебігом подій і були готові до провокацій, протестів, демонстрацій», — розповідає Віталій Даценко.

Попри те, що музиканти з різних країн закликали бойкотувати Ізраїль та не допустити його до участі у Євробаченні-2024, Європейська мовна спілка ухвалила рішення, що Ізраїль може взяти участь у пісенному конкурсі. Організатори Євробачення пояснили це тим, що ситуації в Україні та Газі різні, адже Росія здійснює неспровоковану військову агресію, тоді як подіям у Газі передувала атака ХАМАСу на мирне населення Ізраїлю 7 жовтня 2023 року.

«Загалом Євробачення — це важливий міжнародний культурний майданчик для України, особливо під час повномасштабної війни. Безпека проведення події — надзвичайно важливий фактор. Формуючи правила національного відбору в Україні й проводячи національний відбір на кожному етапі, ми в першу чергу враховуємо саме безпекові обставини та умови, аби зменшити безпекові ризики: великих скупчень людей на локаціях, тривалих зйомок, надмірних анонсувань тощо», — говорить Віталій Даценко.

Готовність до нових викликів

Суспільне створило резервні центри мовлення, трансформувало свої філії у систему хабів, розвиває мережу гіперлокальних кореспондентів у регіонах. Працює над резервуванням людських ресурсів і баз даних. Посилює вплив диджитал-платформ на поширення інформації. Проводить тренінги для журналістів і навчання для персоналу, як діяти у надзвичайних ситуаціях.

«Треба усвідомлювати, що нам так жити довго, і в цьому сенсі треба брати приклад з Фінляндії: вони не забули уроки своєї історії і весь час із 40-х років минулого століття готувались до агресії сусідів, і готові. І навіть при цьому рівні готовності вони моніторять ситуацію, визначають ризики, ставлять задачі, щоб бути до всього підготовленими. В цьому плані фантастична Японія, яка завжди готова до будь-яких стихійних лих. У всіх кого ми бачили, є системи мобільності й децентралізації, резервні потужності. Ми теж маємо резервні центри мовлення. Всі розуміють, що треба шукати можливості не тримати всіх людей в одному офісі. Всі добре зрозуміли не тільки важливість резервування людських ресурсів, а й резервування баз даних. Щоб мати можливість працювати з різних міст. Суспільне трансформувало свої філії у систему хабів. У нас немає часу будувати такі сховища, як у Фінляндії. Ми живемо і працюємо з тим, що у нас є, і доволі непогано впорались», — говорить Віталій Даценко.

За словами Віталія, завжди важливо мати план на випадок надзвичайної ситуації, ще краще — із технічним вирішенням ймовірних загроз. Адже, з погляду безпекових викликів, на жаль, ситуація не стає простішою. З’явились історії, пов'язані з кібербезпекою, застосуванням штучного інтелекту, атаками на супутниковий сигнал, енергооб’єкти, дронові атаки. Ворог щоразу змінює тактику і методи ведення війни, до яких ми змушені адаптуватись, не припиняючи мовлення.

«Ми точно не можемо все передбачити. Зараз нам треба все більше ресурсів на резервування. На жаль, наш досвід є для міжнародних партнерів джерелом розуміння того, що може знадобитися в таких умовах, адже інколи мовникам у спокійних країнах в бюджетних процесах важко пояснювати додаткові безпекові заходи, тому що вони не стосуються повсякденного життя і можуть ніколи не знадобитися. Наприклад, не потрібні підземні бомбосховища і студії, тому що їх не бомблять сьогодні. Але це все вартує зусиль, грошей і ресурсів, які так само суспільні мовники мають отримувати від платників податків і від урядів, які мають це все узгоджувати й усвідомлювати. Бачимо, наскільки змінилося сприйняття безпекової ситуації в урядів у Євросоюзі, наскільки ця парадигма увійшла в дискусію, і це те, чого не було раніше», — зазначає Віталій Даценко.  

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.