Новини компанії

Суспільне Мовлення презентує прем’єрний показ документального циклу «Голодомор. Літописці» до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років. Проєкт створений на замовлення і за сценарієм Суспільного Мовлення компанією Fresh Production Group.  

«Голодомор. Літописці» покажуть на платформах Суспільного:

• з 22 по 25 листопада о 21:00 — на телеканалі Суспільне Культура;
• 25 листопада 11:10–12:50 — 1-2 серія; 22:00–23:40 — 3-4 серія — на місцевих каналах Суспільного; 
• 25 листопада — 1-2 серія на ютуб-каналі Першого;
• 26 листопада — 3-4 серія на ютуб-каналі Першого.

«Голодомор. Літописці» — це перша документальна спроба розказати все, що важливо знати про Голодомор. Літопис найжахливіших подій в історії України — голоду, який був штучно створений комуністичним режимом СРСР задля знищення українського народу. 

Автори мінісеріалу фокусуються на пошуках формули геноциду. Разом із провідними дослідниками Голодомору вони шукають відповідь, чому для пояснення масштабів катастрофи недостатньо розуміти самі тільки геноцидні наміри Сталіна. Перший складник тієї формули — байдужість світу. Чому світ не зреагував адекватно на загибель мільйонів людей посеред Європи? Як радянські спецслужби вводили в оману світ? Чому уряди Заходу воліли заплющувати очі на приголомшливі факти й моторошні подробиці голодних смертей, які повідомляли їхні дипломати?

У чотирьох серіях: «Столиця відчаю», «Ура Сталіну!», «Вершники апокаліпсиса» та «Тінь» автори проєкту проводять докладне історичне розслідування про те, як так сталося, що світ знав і мовчав, що са́ме було відомо й кому, і чому ми сьогодні такі, які є. Чиї ми нащадки і як нам пропрацювати цю травму.

«Я дуже багато знаю про Голодомор, прочитав багато книжок, розпитував своїх близьких старшого покоління, свою бабусю зокрема, про те, як вони пережили цей жахливий досвід, і здавалося, мене важко було чимось здивувати, але ця історія… Це насправді нескінченно вражає: як так — всі все знають, консульські служби про це повідомляють, в пресу історія проривається, але бачимо абсолютну концентровану байдужість світу до факту, що в центрі Європи вмирають, гинуть від голоду мільйони людей, — зазначає автор сценарію, історик і автор проєктів Суспільного Мовлення Олександр Зінченко. — Це, мабуть, найбільший когнітивний дисонанс, що викликала ця історія. І це нескінченно вражає навіть після того, як ти про це написав, зняв фільм; це щось таке, що навіть коли ти намагаєшся прояснити не настає прийняття. От як таке могло бути. І це, власне, один зі складників геноциду — байдужість світу».

Перша серія «Столиця відчаю» шукає відповіді на питання: чому Захід «підігрував» Сталіну у приховуванні геноциду, як італійські та німецькі консули інформували про голод в Україні Муссоліні та Гітлера? Чи дійсно знання про те, як Сталін безкарно влаштував геноцид у центрі Європи підштовхнули Гітлера до ідеї Голокосту? Що насправді відбувалося в Україні наприкінці 1932 — у 1933 році?

«Моя бабуся народилася 24 березня 1934 року в лісі на Слобожанщині, куди раніше було вигнано її батька-куркуля з родиною. Він добровільно віддав все своє зерно, майно та худобу радянській владі. За це його принаймні не розстріляли. Відбиваючись від вовків, збираючи дикі рослини та гриби, родина зуміла вижити під час Голодомору. Бабуся пам'ятала про це завжди! Тому для мене, як і для багатьох українців, це не просто чергова історія... Це літопис нашої країни. Це особисте», — ділиться режисер-постановник Fresh Production Group Роман Барабаш.

За словами автора сценарію Олександра Зінченка, «Голодомор. Літописці» потрібно перекласти різними мовами й показувати як застереження в сьогоднішніх умовах: те, що зараз відбувається з Україною і світом — нагадує те, що відбувалося в 1930-ті роки. 

«Вже понад 30 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. Нам ще є куди рухатися. Втім, у цій історії залишається проблема морального рівня. Тоді, в міжвоєнний період, у тридцяті роки Європа зійшла з розуму, світ зійшов з розуму: оце змагання егоїзмів, коли суспільства не хотіли помічати, що треба взаємодіяти і співпрацювати для спільної мети. Бажання вивищуватися над іншими, підкорювати інших, привело врешті-решт до того, що в Україні трапляється Голодомор, потім по всій Європі, охопленій німецьким нацизмом, відбувається Голокост — гинуть уже десятки мільйонів людей, почасти тому, що суспільства, країни, люди вчасно не схаменулися, не побачили, що це дуже згубний шлях, яким вони йдуть. Ця байдужість багатьох, небажання помічати моральної деградації світу, воно рано чи пізно приводить до дуже згубних наслідків для всіх», — зазначає Олександр Зінченко. 

Мінісеріал «Голодомор. Літописці» поєднав документальне дослідження істориками геноциду українців у період Голодомору, художню реконструкцію подій та архівні історичні матеріали, що показують трагедію українського селянства.

У зйомках документального циклу взяли участь світові та українські дослідники Голодомору: історик, автор та упорядник видання «Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів 1932-1933 роки» Андреа Граціозі; журналістка, авторка книжки «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» Енн Епплбом; журналіст, письменник, автор книжки «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» Мірослав Влеклий; психологиня, авторка дослідження «Психологічні наслідки Голодомору в Україні» Вікторія Горбунова; психотерапевт, автор дослідження «Психологічні наслідки Голодомору в Україні» Віталій Климчук; історикиня, дослідниця радянської історії та Голодомору Дарія Маттінглі; історикиня, авторка книжки «По той бік себе. Соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору» Ірина Рева; історик, директор Центру українських досліджень Кембриджського університету Рорі Фіннін; історик, директор Українського наукового інституту в Гарварді Сергій Плохій; психологиня, заступниця директора Інституту соціальної та політичної психології Любов Найдьонова; історик, упорядник зібрання праць Ольгерда-Іполита Бочковського Мирослав Чех; історикиня, дослідниця історії Голодомору, упорядниця щоденників Нестора Білоуса Ніна Лапчинська; президент України (2005-2010 рр.) Віктор Ющенко, під час президентства якого Голодомор 1932–1933 років було визнано геноцидом українського народу, та інші. Письменниця, упорядниця зібрання праць Ольгерда-Іполита Бочковського Оля Гнатюк; економіст, демограф Олександр Гладун; історик, письменник, документаліст Юрій Шаповал; історик, упорядник видання «Репресовані щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні», директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін.

Над проєктом працювали:

• автор сценарію – Олександр Зінченко;
• режисер-постановник – Роман Барабаш;
• оператор-постановник – Максим Гуцу;
• композитори – Владислав Курач, Антон Грідін;
• продюсери – Костянтин Стрюков, Володимир Ладижець, Олександра Очман;
• керівник проєкту – Олег Щербина;
• креативний продюсер – Юлія Чернявська;
• виконавчий продюсер – Євгенія Котенко.

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.

Фото Анастасії Мантач