Новини компанії

Чи знали ви, що «Чорний квадрат» Малевича спершу висів на покуті — там, де в українських хатах вішають ікони, а сам автор все дитинство провів на Поділлі та Слобожанщині, де і навчився малювати? Що на початку XX століття Київ був однією з авангардних столиць Європи, а перша виставка авангардного мистецтва відбулася тут ще 1908 року, і організувала її Олександра Екстер, яка жила і працювала в Києві 30 років? Або що роботи Якова Гніздовського, народженого у Чорткові на Тернопільщині, прикрашали кабінет президента Джона Кеннеді в Білому домі?

У понеділок, 13 листопада, на Радіо Культура стартував радіоблог історикині мистецтва Оксани Семенік «Українське мистецтво в іменах». У кожному випуску авторка розповідатиме про долі українських митців та мисткинь, які довгий час були цензуровані радянською владою або забуті. 

Радіоблог «Українське мистецтво в іменах» виходитиме щодня о 8:50, 10:52 і 15:47.

В ефір вже вийшов перший епізод, присвячений Казимиру Малевичу.

«Для цього проєкту я обрала різних художників з різними, але й схожими історіями. Йтиметься не тільки про живопис, а й про скульптуру, монументальне мистецтво, кераміку, фотографію. У нас майже порівну чоловіків та жінок. Є як художники, які здобували освіту в академії, так і самоуки. Їх усіх обʼєднує боротьба проти системи своїм мистецтвом. Ми говоримо, що це правдива історія мистецтва. Тому що багато фактів з життя цих художників замовчувались за радянських часів, деякі художники взагалі були забуті та про них не можна було говорити, а навколо інших досі існує багато міфів. Звісно, дуже багато історій ще не розказані. Тому продовження буде», — каже Оксана Семенік.

Радіоблогерка Оксана Семенік

Казимир Малевич, Олександра Екстер, Марія Примаченко, Михайло Бойчук, Яків Гніздовський, Алла Горська, Олександр Архипенко та інші — всього двадцять митців, які репрезентують різні види мистецтва, різні напрями, жанри і техніки, які творили в різні часи, за різних обставин і в різних місцях. Всіх їх об’єднує те, що вони творили саме українське мистецтво, яке надзвичайним чином не лише виживало, але й розвивалося в умовах тоталітарного режиму.

«Короткий формат радіоблогу, на мою думку, дає можливість зацікавити слухача і спонукати до якоїсь дії. Наприклад, почитати більше про українське мистецтво. Або сходити в музей. Я б також хотіла, щоб завдяки цим історіям люди нарешті зрозуміли, що культура не буває поза політикою. І культура важлива — вона надихає, вона допомагає боротись і стає інструментом боротьби проти колоніалізму, тоталітаризму та пропаганди», — каже Оксана Семенік.

У першому епізоді Оксана Семенік розповіла про Казимира Малевича. Він народився в Києві, а все дитинство провів на Поділлі та Слобожанщині, де і захопився мистецтвом. «Село займалося мистецтвом, тільки я ще не знав цього слова», — писав Малевич у своїй автобіографії. В дитинстві він допомагав селянкам вимазувати підлогу глиною і робити візерунки на печах. Його захоплювало, як українки зображували птахів, коней, квіти. Деякі дослідники вважають, що саме з цим дитячим досвідом розпису в сільських хатах пов’язаний винайдений ним стиль супрематизм. Малювати Малевич навчався у Київській рисувальній школі, а за двадцять років знову повернувся сюди, щоб викладати в Київському художньому інституті. 

Малевич — чи не єдиний тогочасний художник, який створив роботи, присвячені насильницькій колективізації й Голодомору в Україні. Наприклад, картини «Поневолена Україна» і «Людина, що біжить», малюнок «Де серп і молот, там смерть і голод».

Фото — Вікіпедія, Музей Голодомору

Після виходу в ефір всі епізоди радіоблогу можна буде знайти в архіві проєкту «Українське мистецтво в іменах».

Оксана Семенік — історикиня мистецтва та журналістка. Після початку повномасштабного вторгнення Оксана створила сторінку Ukrainian Art History у соціальній мережі X (раніше — Твіттер), який швидко перетворився на найпопулярніший англомовний твіттер про українську культуру. Зараз на нього підписано понад 32 тисячі користувачів, серед яких, наприклад, американський історик Тімоті Снайдер. Також Оксана веде активну кампанію з деколонізації українського мистецтва у світових музеях. Саме вона є однією з тих діячок, завдяки яким Метрополітен-музей у Нью-Йорку перейменував «Російських танцівниць» Деґа на «Танцівниць в українському вбранні», а також перестав називати росіянами Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського та Іллю Рєпіна.

Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. Слухайте Радіо Культура на хвилях у FM-діапазоні, а також в мобільному застосунку suspilne.radio в Google Play та App Store, і на сайті suspilne.radio.