В серпні на ютуб-каналі Суспільне Новини стартував новий проєкт «Ремовська Інтерв’ю». Олена Ремовська — ведуча інтерв’ю та досвідчена журналістка в цьому жанрі. Раніше Олена працювала у Київському бюро Радіо Свобода. З червня 2022 року Олена почала записувати інтерв’ю для Суспільного Мовлення. Вона спілкувалася з українськими міністрами й представниками військового командування, міжнародними топпосадовцями. За рік її розмови трансформувалися та вийшли за межі телевізійного 15-хвилинного формату — тепер це годинні інтерв’ю, перш за все для ютуб-каналу Суспільне Новини. Ведуча проєкту «Ремовська Інтерв’ю» розповіла про зміну проєктів на Суспільному, плани щодо майбутніх гостей та ставлення до українського ютубу у своєму новому інтерв'ю.
26 травня 2022 року вийшло ваше перше відео у форматі інтерв’ю на Першому каналі Суспільного Мовлення. Можете розповісти про цей етап на Суспільному? Чи можна його вважати «буферною зоною» між батл-шоу «Полюси» на Першому телеканалі Суспільного та власним проєктом?
— Я сказала б, що це був такий вимушений перехід. Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що «Полюсів» більше не буде. Згодом з'явився марафон і шестигодинні зміни інформаційного мовлення Першого в межах цього марафону. Ми обрали формат інтерв'ю, бо він органічно вписувався у таке мовлення. Мій нинішній проєкт уже став продовженням саме такого ситуативного виходу з обставин, які виникли через повномасштабне вторгнення.
Чи не здається вам, що формат інтерв’ю саме в контексті українського ютубу вже себе виснажив?
— Мені не здається. Я дивлюся багато різних інтерв’ю. Як у глядачки у мене майже завжди є якісь побажання й зауваження. Тому я пішла шляхом «Критикуєш? Зроби краще». Конкуренція в українському ютубі зараз дійсно велика. Однак у нашому проєкті ми не хайпуємо на інфоприводах, а вивчаємо й аналізуємо події й готуємо якісний матеріал. Україна зараз переживає такий період, який я називаю «час героїв». Ми живемо в епіцентрі надзвичайних подій, у яких бере участь велика кількість людей. Тож будемо докладати зусиль, щоб зокрема відкривати українцям нових героїв.
Чи є хтось серед українських героїв, з ким ви найбільше хотіли б записати інтерв’ю в межах проєкту «Ремовська Інтерв’ю»?
— Таких людей багато. Тут, знаєте, головний виклик — це назвати когось, хто ще буде актуальним через тиждень чи місяць після того, як ми опублікуємо це інтерв'ю. Не буду оригінальною, назву Валерія Залужного. Багато журналістів мріють про інтерв’ю з головнокомандувачем, чому б і мені не помріяти? А загалом хотілося б, щоб посадовці в Україні були більш відкритими до Суспільного і готовими до розмови. Ідей у нас багато, але не всі відгукуються на наші запрошення.
Маючи значний досвід інтерв’ю з міжнародними топобличчями, чи задумувались ви про запис з іноземними гостями? Такий формат можливий у проєкті «Ремовська Інтерв’ю»?
— Звичайно, якщо хтось зголоситься аж на годину запису. На мій погляд, іноземні політики та й у принципі — іноземні діячі більше звиклі до формату коротких інтерв'ю. Моя розмова з Урсулою фон дер Ляєн (президентка Єврокомісії — ред.) під час її візиту до Києва тривала всього 15 хвилин. Бо це були єдині 15 хвилин для інтерв'ю в її графіку. Очевидно, що це не той формат, в якому ми зараз працюємо. Насправді мені було б дуже цікаво записати, наприклад, декого з американських істориків та журналістів — Тімоті Снайдера, Енн Епплбаум.
Хто головний критик ваших інтерв’ю?
— Мої колеги, звичайно, з якими я працюю і створюю цей проєкт. Це саме ті люди, до яких я дослухаюся на різних етапах своєї роботи. Якщо говорити про критику за межами Суспільного, то це мій хлопець. Він також журналіст — хороший журналіст, його думка мені цікава і важлива, а зауваження і підказки завжди влучні. В цілому я б сказала, що я відкрита до критики, якщо вона конструктивна. Коментарі під інтерв'ю в ютубі також читаю, бо аудиторія часто теж робить корисні підказки.
Чим відрізняється інтерв’ю на телебаченні та ютубі саме для вас?
— Перш за все тривалістю розмови. До того ж на телебаченні багато уваги приділяють емоціям, так уже склалося. Звичайно, для годинного інтерв’ю в ютубі я також готуватиму запитання, які можуть періодично міняти динаміку чи тон розмови: тут як глядачка я розумію, що інтерв’ю не може бути монотонним. Але все ж, по відчуттях, у ютубі більше свободи, в різних проявах.
Чи складно було перейти на новий формат?
— Для телебачення я готувала інтерв’ю тривалістю 15-20 хвилин. А тепер це приблизно година. Такі формати вимагають тривалішої підготовки й планування більшої кількості запитань. Ще одне із завдань — зробити інтерв’ю цікавим, щоб глядач хотів додивитися відео до кінця. Крім цього, більше часу потрібно на виробництво: відслухати записане, де є сенс — скоротити, спланувати якісь ілюстрації тощо.
Як ви готуєтесь до своїх інтерв’ю?
— Це складне запитання, бо мені завжди мало часу і я до останнього переживаю, чи розмова вдалася. Намагаюся максимально зануритися в тему, наскільки це можливо за той час, що маю. Мені здається, інколи я просто нестерпна через те, що вимагаю дати мені більше часу на підготовку. Найчастіше, коли ми обговорюємо спікерів, у мене вже складається картина, про що з тією чи іншою людиною можна поговорити, на рівні тем. Я це собі занотовую, щоб потім розвинути ідеї в запитання. Окремо вивчаю біографію майбутнього співрозмовника, його або її соцмережі, завжди звертаю увагу на хобі, фото. Переглядаю певну кількість уже записаних інтерв’ю, щоб зрозуміти, як людина поводиться в присутності журналіста, як говорить, одягається. Багато різних моментів насправді. Найскладніше — зрештою все це перетворити на фінальний список запитань.
Хто і як підбирає й знаходить гостей?
— Я ще з минулого року увійшла в режим постійного пошуку потенційних героїв інтерв’ю, тому в нотатках завжди маю список, який поповнюю. Тож зазвичай маю кілька пропозицій, які обговорюємо з колегами: редакторами, продюсерами й усіма, хто залучений до нашого проєкту. Переважно фінальні варіанти викристалізовуються в процесі обговорення.
Чи щоразу вдається розкрити гостя? Що для цього потрібно?
— Треба розуміти, що години чи двох часу на майданчику мало для того, щоб людина по-справжньому відкрилася. Перш за все треба говорити про комфорт. Я, наприклад, не почуваюся комфортно в компанії незнайомої людини — маю на увазі, якщо уявити себе на місці гостя інтерв’ю. Тому я й вивчаю спікера наперед, щоб зрозуміти, як я можу встановити з ним або з нею контакт. Звичайно, є такий момент, що люди, з якими ми вже були знайомі до запису інтерв’ю, почуваються впевненіше й розкутіше. Та попереднє знайомство не гарантує, що я навмисно уникатиму гострих чи складних запитань — навпаки, часто в таких умовах люди охочіше коментують якісь складні теми й дискутують.
Чи є інтерв’юєр, за яким ви особливо пильно стежите? Можливо, рівняєтесь на чиюсь роботу?
— Мене запитують про це дуже часто, і я абсолютно чесно можу відповісти: мені складно виділити якогось одного автора. Я споживаю просто сам формат інтерв'ю, у великій кількості. Для мене дуже цікавим феноменом стали спортивні журналісти, які зараз роблять свої проєкти інтерв’ю — такі ютуб-канали як «Бомбардир» або «Pressing» стали для мене справжнім відкриттям. Але загалом я дивлюсь багато різних інтерв'ю — мені цікаві гості, картинка, запитання. Всі люди, які регулярно працюють в цьому жанрі на ютуб, можуть бути впевнені, що я за ними стежу.
Олена Ремовська — українська журналістка, інтерв'юерка та ведуча. З 2009 року працювала в українській редакції Радіо Свобода, ведуча радіо «Крим. Реалії», продюсерка радіо «Донбас. Реалії». У 2020 році стала лауреаткою премії «Честь професії» у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події». У 2018 році працювала в департаменті закордонного співробітництва Суспільного Мовника. Повернулася на Суспільне у жовтні 2021 року. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну була ведучою циклової прямоефірної передачі «Полюси» на Першому телеканалі Суспільного Мовлення. З 17 серпня разом з діджитал командою Суспільного запустила проєкт «Ремовська Інтерв'ю» та стала його ведучою на ютуб-каналі Суспільне Новини.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.
Фото — Олег Переверзєв
