Новини компанії

«Це був рік внутрішньої і професійної мобілізації для Суспільне Харків, рік самоосвіти, потужного зростання, помноження вміння викладатися на всі сто відсотків», — так характеризує рік роботи команди в умовах повномасштабної війни шеф-редактор новин Суспільне Харків Слава Мавричев.

З перших хвилин повномасштабного вторгнення росії в Україну Харківщина та місто Харків опинились на лінії вогню. В регіоні, який потерпав від відсутності зв'язку, сталого інтернету, радіомовлення, оповіщення населення, для багатьох людей джерелом життєво важливої інформації стали платформи Суспільне Харків. За рік лише у телеграмі власна аудиторія мовника зросла у 50 разів.

Команда працювала цілодобово, журналісти готували репортажі та включалися в прямий ефір з укриттів і місць обстрілів, діджитал-платформи оперативно інформували про небезпеку, де й коли можна отримати воду та ліки, про графіки роботи транспорту та все, що необхідно для того, щоб вижити у прифронтовому місті.

Читайте також: Історії від Суспільне Харків, які ви могли пропустити

Що означає «працювати на лінії зіткнення», які нові виклики і завдання поставила перед командою Суспільне Харків повномасштабна війна та як сьогодні працює редакція — Слава Мавричев розповів під час онлайн-зустрічі Клубу редакторів «На лінії вогню: досвіди медіа».

«Найцінніше, найважливіше, що  ми мали, — це місія. Це те, що мотивувало людей.  У Суспільного є місія — вона прописна в першому рядку статуту: захищати свободи в Україні. Люди, які йшли працювати на Суспільне, йшли туди через цю місію, бо вона для них важлива. І коли почалось повномасштабне вторгнення, кожен член команди розумів, що ось і настав той момент, коли ми маємо виконувати цю місію. Саме це тримало людей по декілька днів без сну, дозволяло продовжувати працювати. Як підтвердила війна, мати місію для медіа — це фундамент, на якому тримається команда і всі процеси», — переконаний шеф-редактор Суспільне Харків.

Читайте також: 27 січня – 2 лютого. Добірка від Суспільне Харків

У своїй відповіді про найскладніше і найважче в редакторській роботі на окупованих або нещодавно деокупованих територіях, керівник команди Суспільне Харків наголосив на безпеці людей. 

«Було виснажливо, було дуже напружено, але мені здається, що не було якихось надскладних задач, які неможливо було виконати. Найбільше, за що я, як редактор, переймався, — це безпека людей. Немає нічого важливішого за життя і здоров’я кожного члена твоєї команди. Ми вибудовували процеси таким чином, щоб у місті під обстрілами якомога менше наражати людей на небезпеку і при цьому якомога якісніше інформувати людей. Ось це і було викликом», — каже Слава Мавричев.

Для того, аби максимально захистити членів команди, але не втратити можливість оперативно інформувати населення, Суспільне Харків створило систему корпунктів, які працювали у різних частинах міста. 

«Ми розуміли, що не можемо збиратися в одному місці, бо будь-яка редакція у Харкові — це мішень для ракетного удару. Ми не могли працювати у своєму офісі у Держпромі під телевежею, бо розуміли: по телевежах б’ють. Тож відразу почали працювати дистанційно: люди роз'їхалися по укриттях, і ми вибудували систему власкорів, корпунктів, коли кожна людина відповідає за якийсь район міста, — розповідає Слава Мавричев. — Коли не було транспорту, палива і неможливо було пересуватися, ми розподілили місто по умовних секторах. Люди працювали, виходячи з укриття метрів на 200-300, і повертались назад у безпечне місце. Коли зникало світло, зникав зв'язок, діяла система передачі чергування. Якщо впродовж 15 хвилин хтось із колег не виходив на зв'язок, то людина з іншого сектора підхоплювала чергування і продовжувала наповнювати сайт і соцмережі. Все це було зроблене, щоб насамперед убезпечити людей, а по-друге, щоб налагодити безупинне цілодобове інформування глядачів і слухачів Суспільного».

В перші місяці повномасштабного вторгнення Суспільне Харків було єдиним місцевим медіа, журналісти якого працювали «в полі» і знімали реальні відео безпосередньо на місцях подій. Для роботи на лінії зіткнення спочатку обрали двох найбільш стресостійких людей, які мали досвід роботи в умовах обстрілів. Ними стала лінійна продюсерка Олександра Новосел та шеф-редактор новин Слава Мавричев. Керівник каже, що в умовах роботи під обстрілами швидко вчишся за звуками відрізняти, який саме вид артилерії зараз працює, та скільки у знімальної групи часу, аби відпрацювати й залишити небезпечну зону. 

На фото — Олександра Новосел

Працювати на лінії зіткнення —  це «розуміти, як діяти, коли чути свист снаряда: що не треба бігти і тікати, а треба падати. Розуміти, що перезарядити “Гради” потрібно 20 хвилин, тому маєш 15 хвилин на зйомку між обстрілами, а потім швидко бігти в укриття. В перервах між обстрілами зняти матеріал, передати на опрацювання і мчати на іншу локацію знімати наступний», — говорить Слава Мавричев. 

За день польові журналісти знімали по 6 матеріалів. Далі їх підхоплювали члени команди, які перебували в безпечних місцях: опрацьовували, адаптовували і публікували на різних платформах мовника. 

«Усі члени команди були залучені. Не було людей, хто сказав “ні” і відійшов убік», — згадує шеф-редактор.

Значуща допомога надходила від позаштатних інформаторів з громад області. Так Суспільне Харків отримувало інформацію навіть з окупованих територій області. Крім цього, чимало фрілансерів надавали Суспільному фото й відео на умовах, що в публікації вкажуть їхнє авторство.

«Ще до повномасштабної війни ми почали розбудовувати гіперлокальну мережу. Цей напрям стартував восени 2021 року, тому на початку війни ми вже мали напрацьовані контакти. Це люди, яким ми довіряємо, які знайомі зі стандартами Суспільного, які відчували, що вони так само хочуть бути корисними в цей момент. Ми з ними тримали зв’язок, отримували від них інформацію. Дуже хочемо створити низку корпунктів у віддалених громадах, і це в планах на найближчий час», — розповів Слава Мавричев. 

Відео онлайн-зустрічі Клубу редакторів «На лінії вогню: досвіди медіа» — за посиланням. 

Нагадаємо, Славу Мавричева у червні 2022 року президент України Володимир Зеленський нагородив орденом «За заслуги» III ступеня.

Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну та регіони читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.

Суспільне на Харківщині — телеканал Суспільне Харків, Українське Радіо Харків та цифрові платформи: 

• сайт Суспільне Новини
• телеграм-канал;
• фейсбук-сторінка; 
• вайбер-канал;
• ютуб-канал;
• інстаграм-сторінка.

Дивіться телеканал Суспільне Харків онлайн — на сайті філії.