Січень 15, 2021
Протокол № 50
засідання Наглядової ради АТ «НСТУ»
15 січня 2021 року м. Київ, вул. Хрещатик, 26
14:00
Присутні:
1. Остапа С.В., голова Наглядової ради;
2. Міський В.В., секретар Наглядової ради;
3. Глібовицький Є.М., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
4. Дулапчій К.М., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
5. Карякіна Д.С., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
6. Малазонія Л.Т., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
7. Миронова О.В., член Наглядової ради;
8. Павліченко О.М., член Наглядової ради;
9. Панич О.О., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
10. Романюк О.М., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
11. Скрипка Н.С., член Наглядової ради.
Відсутні:
1. Бобиренко В.А., член Наглядової ради;
2. Яворівський В.О., член Наглядової ради.
Запрошені: Зураб Аласанія, голова правління АТ «НСТУ»; Микола Чернотицький, член правління АТ «НСТУ»; Микола Дроздовський, корпоративний секретар АТ «НСТУ»; Вікторія Сидоренко, директорка з управління персоналом АТ «НСТУ»; Наталія Степанова, начальниця Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ»; Ірина Даніш, директорка юридичного департаменту АТ «НСТУ»; Олена Бондарук, начальниця управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ департаменту комунікацій зі ЗМІ та громадськістю АТ «НСТУ»; Вікторія Борщенко, директорка департаменту стратегічного маркетингу АТ «НСТУ»; Орест Білоскурський, заступник директора департаменту стратегічного маркетингу АТ «НСТУ»; Катерина Поливач, головна юрисконсультка Наглядової ради АТ «НСТУ»; Марія Власюк, головна фахівчиня апарату Наглядової ради АТ «НСТУ»; Галина Смірнова, представниця Офісу Ради Європи в Україні.
Відкриття засідання
Надійшла пропозиція розпочати засідання.
На засіданні присутні 9 (дев’ять) з 13 членів Наглядової ради. Кворум наявний.
Світлана Остапа оголосила перелік питань проєкту порядку денного:
1. Про обрання заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ».
2. Про питання впровадження грейдингової системи оплати праці в АТ «НСТУ».
3. Про питання роботи Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ».
4. Про затвердження Звіту Наглядової ради АТ «НСТУ» за 2020 рік.
5. Про затвердження Щорічного (загального) звіту про діяльність АТ «НСТУ» за 2020 рік.
6. Про результати соціологічного дослідження.
7. Про інформацію щодо судових справ АТ «НСТУ» за 2020-й рік.
8. Різне.
Вирішили:
Затвердити прядок денний засідання.
Голосування:
За – 9. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.
Обговорення питань порядку денного
1. Про обрання заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ»
Світлана Остапа нагадала, що 9 січня 2021 року у більшості членів Наглядової ради АТ «НСТУ» спливає термін повноважень. В оновленому складі залишаться 5 членів Наглядової ради. Це Олександр Павліченко, який є членом Наглядової ради четвертий рік, Оксана Миронова і Катерина Дулапчій, які увійшли до складу Наглядової ради у липні 2019 року, Оксана Романюк і Віктор Бобиренко, які приєдналися до Наглядової ради у жовтні 2020 року.
Для забезпечення безперебійної роботи Наглядової ради необхідно обрати заступника голови Наглядової ради, який матиме право підпису і зможе відповідати на звернення у період формування нового складу Наглядової ради та обрання керівництва Наглядової ради АТ «НСТУ». Відповідно до Положення про Наглядову раду АТ «НСТУ» голосування за обрання заступника голови Наглядової ради проводиться таємним голосуванням шляхом заповнення анонімних бюлетенів, члени Наглядової ради, які присутні на засіданні в режимі дистанційного зв’язку, мають право або висловити свій голос відкрито або відмовитися від голосування.
Євген Глібовицький поінформував, що Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» розглянув питання про обрання заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ» та рекомендує для обрання на посаду заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ» розглянути кандидатури Олександра Павліченка та Оксани Романюк.
Світлана Остапа запитала в Олександра Павліченка, чи погоджується він з рекомендацією Комітету з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» висунути його кандидатуру на посаду заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ»?
Олександр Павліченко подякував колегам за довіру та погодився бути кандидатом для обрання на посаду заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ».
Світлана Остапа запитала в Оксани Романюк, чи погоджується вона з рекомендацією Комітету з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» висунути її кандидатуру на посаду заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ»?
Оксана Романюк подякувала колегам, зазначивши, що дуже поважає та цінує їхню довіру, але змушена заявити про самовідвід, оскільки вона нова людина в Наглядовій раді й прагне детальніше вивчити всі питання роботи і Наглядової ради, і самої компанії.
Світлана Остапа поінформувала, що для обрання заступника голови Наглядової ради потрібно обрати лічильну комісію, і внесла пропозицію утворити лічильну комісію у складі трьох осіб, а саме: Дарії Карякіної, Оксани Миронової та Вадима Міського.
Інших пропозицій не надійшло.
Вирішили:
Голосувати за обрання заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ» шляхом заповнення письмових анонімних бюлетенів, а для членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні за допомогою засобів дистанційного зв’язку, – шляхом відкритого голосування відповідно до абзацу другого пункту 14 розділу IV Положення про Наглядову раду АТ «НСТУ»; для підрахунку результатів голосування утворити лічильну комісію у складі трьох осіб, а саме:
1) Дарія Карякіна;
2) Оксана Миронова;
3) Вадим Міський.
Голосування:
За – 9. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.
Лічильна комісія обрала головою лічильної комісії Оксану Миронову, секретарем лічильної комісії – Вадима Міського.
Світлана Остапа повідомила, що для проведення голосування членам Наглядової ради, які особисто присутні на засіданні, необхідно затвердити форму бюлетеня. У бюлетені членам Наглядової ради необхідно поставити позначку навпроти прізвища кандидата у відповідній графі. Така позначка має забезпечувати можливість чітко й однозначно ідентифікувати голос члена Наглядової ради. Наявність більш ніж однієї позначки в бюлетені призведе до визнання його недійсним та подальшого неврахування при визначенні підсумків голосування.
Вирішили:
Затвердити форму бюлетеня для голосування (додаток 1).
Голосування:
За – 9. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.
До засідання Наглядової ради долучилися Катерина Дулапчій та Лаврентій Малазонія. На засіданні присутні 11 (одинадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.
Світлана Остапа поставила на голосування питання про обрання заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ».
Оксана Миронова, голова лічильної комісії, оголосила результати голосування щодо посади заступника голови Наглядової ради АТ «НСТУ» (протокол лічильної комісії №1):
За бюлетенями: За – 4. Проти – 1. Не голосував – 1.
Дистанційно: За – 3 (К. Дулапчій; Н. Скрипка; О. Романюк). Проти – 0.
Не голосували – 2 (О. Панич; Л. Малазонія).
Двоє членів Наглядової ради АТ «НСТУ» відсутні на засіданні.
Результати голосування: За – 7. Проти – 1. Не голосували – 3.
За результатами голосування Олександра Павліченка обрано заступником голови Наглядової ради АТ «НСТУ».
Світлана Остапа поставила на голосування питання затвердження результатів голосування.
Вирішили:
1. Відповідно до підпункту 1 пункту 45 Статуту АТ «НСТУ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1039 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 737), підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Положення про Наглядову раду АТ «НСТУ», затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 03.11.2020 № 102, на підставі результатів голосування обрати Олександра Павліченка заступником голови Наглядової ради АТ «НСТУ».
2. Доручити голові правління та корпоративному секретарю АТ «НСТУ» забезпечити розкриття особливої інформації про зміну складу посадових осіб емітента відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03 грудня 2013 року № 2826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2013 року за № 2180/24712.
Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 1 (Л. Малазонія).
Рішення прийнято.
2. Про питання впровадження грейдингової системи оплати праці в АТ «НСТУ»
Євген Глібовицький нагадав, що на минулому засіданні Наглядова рада затвердила Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ» відповідно до грейдингової системи оплати праці та доручила правлінню розробити та подати на розгляд Комітету з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» Положення про грейдингову систему оплати праці. Проєкт Положення правлінням було розроблено та подано. Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» детально розглянув цей проєкт Положення та рекомендує Наглядовій раді його затвердити. Є. Глібовицький додав, що у разі належного фінансування Суспільного мовлення впровадження грейдингової системи оплати праці відбудеться не протягом трьох років, як передбачалося раніше, а за один рік.
Дарія Карякіна поцікавилася, хто і яким чином оцінював посади в компанії?
Вікторія Сидоренко відповіла, що на етапі розроблення грейдингової системи оплати праці відбувалася оцінка всіх посад. При оцінці посад використовується набір з 10 оціночних компенсаційних факторів, кожен з яких має власну шкалу оцінки та вагу. Кожен керівник самостійного чи відокремленого структурного підрозділу спільно з представниками компанії «Ернст енд Янг» та представниками департаменту управління людськими ресурсами АТ «НСТУ» за цими 10 оціночними факторами проводили оцінку кожної посади. За сумарним балом посади були віднесені до певного грейду.
Світлана Остапа додала, що голову та членів правління оцінює Наглядова рада АТ «НСТУ».
Лаврентій Малазонія зауважив, що, на його думку, цей грейд відірваний від того, що робиться на телебаченні та в ефірі.
Вирішили:
Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 7 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», підпункту 29 пункту 1 розділу 2 Положення про Наглядову раду АТ «НСТУ», затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 03.11.2020 № 102, та з урахуванням грейдингового оцінювання, проведеного на виконання Дорожньої карти запровадження ініціатив за результатами організаційного аудиту ПАТ «НСТУ», схваленої рішенням Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 26.07.2018 № 22, затвердити Положення про грейдингову систему оплати праці акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (додаток 2).
Голосування:
За – 9. Проти – 1 (Л. Малазонія). Утрималися – 1 (О. Миронова).
Рішення прийнято.
3. Про питання роботи Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ»
3.1. Про розгляд аудиторського звіту за результатами аудиту основних засобів АТ «НСТУ»
Вадим Міський повідомив, що Комітет з питань аудиту Наглядової ради АТ «НСТУ» розглянув аудиторський звіт за результатами аудиту основних засобів АТ «НСТУ» та рекомендує Наглядовій раді схвалити рекомендації, підготовлені Службою внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за результатами проведеного аудиту.
Наталія Степанова поінформувала, що за результатами проведеного аудиту основних засобів АТ «НСТУ» за період з 19.01.2017 по 31.07.2020 членами аудиторської групи підготовлені рекомендації керівництву товариства щодо оптимізації впровадження й удосконалення процесу здійснення операцій з основними засобами, ефективності управління активами та стану збереження активів телерадіокомпанії, зокрема правлінню АТ «НСТУ»:
1. Регламентувати процес надходження, оприбуткування, використання та зберігання матеріальних цінностей АТ «НСТУ», розробити та впровадити графік документообігу АТ «НСТУ».
2. Для налагодження комунікаційного зв’язку регламентувати порядок формування та виконання фінансового плану, зокрема із зазначенням взаємодії між структурними підрозділами та філіями щодо його формування та виконання.
3. З метою зниження рівня ризику при проведенні переоцінки майна сертифікованим оцінювачем визначити внутрішніми документами процедуру формування вимог до змісту, якості та прийняття результатів, забезпечити відповідність нормам МСФЗ і МСБО та контроль виконання умов договору під час прийняття результатів переоцінки на етапі отримання. Передбачити проведення аналізу результатів за місцезнаходженням майна на відповідність отриманих результатів фактичним даним наявних об’єктів та створити бізнес-схему переоцінки ОЗ із закріпленням внутрішніх контролів і відповідальних осіб за кожним етапом процесу.
4. Розробити, ухвалити та впровадити порядок розподілу грошових коштів від господарської діяльності, зокрема надходжень від оренди, з метою проведення капітальних ремонтів та підтримання об’єктів основних засобів у робочому стані, а також підвищення рівня інвестиційної привабливості майна.
5. Забезпечити своєчасність моніторингу внесення змін і доповнень до Облікової політики АТ «НСТУ», а також розроблення до Облікової політики АТ «НСТУ» необхідних додатків.
6. Вжити заходів щодо врегулювання питання реєстрації права власності на нерухоме майно, зокрема звернутися до акціонера для внесення відповідних змін (уточнень) до додатків наказу Держкомтелерадіо від 20.01.2017 № 13 щодо майна, яке не увійшло до статутного капіталу АТ «НСТУ», а також надати обґрунтовані пропозиції акціонеру для звернення до суб’єктів законодавчої ініціативи щодо внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» в частині визначення статусу майна АТ «НСТУ» та Земельного кодексу України щодо надання АТ «НСТУ» права постійного користування земельними ділянками.
7. Створити реєстр технічної документації щодо об’єктів нерухомого майна та визначити відповідальних осіб з оновлення його даних (наповнення/вилучення).
8. Визначити внутрішнім документом АТ «НСТУ» процедуру рекласифікації інвестиційної нерухомості (переведення, умови, події та період).
9. Документально забезпечити ідентифікацію всіх окремих позицій комплекту основних засобів, що обліковуються за одним інвентарним номером, кожна з яких окремо відповідає визначенню об’єкта ОЗ відповідно до облікової політики, з фіксацією в бухгалтерії даних деталізованого аналітичного обліку окремих позицій комплекту, їхнього руху із зазначенням підрозділу використання, для забезпечення контрольних функцій при проведенні інвентаризації підтверджувати їхню кількість та стан документально.
10. Вжити всіх необхідних заходів для проведення щоквартальної процедури списання зруйнованих, зіпсованих, розібраних, пошкоджених, морально-застарілих, повністю амортизованих основних засобів, які не використовуються та не можуть бути використані у майбутньому в господарській діяльності первісною (переоціненою) вартістю менше 50 тис. грн з подальшою їхньою утилізацією. А також вжити заходів щодо списання об’єктів, фізичний та технічний стан яких не приносить економічної вигоди від їхнього використання, а проведення їхнього капітального ремонту є економічно недоцільним.
11. З метою впорядкування ведення складського обліку, призначення МВО, а також збереження й ефективного управління майновими цінностями визначити внутрішніми документами товариства порядок призначення матеріально-відповідальних осіб АТ «НСТУ», укладання з ними договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, визначити посади, за якими закріплюється повна індивідуальна матеріальна відповідальність за зберігання основних засобів із закріпленням місць зберігання.
12. Провести коригування регістрів бухгалтерського обліку на суму порушень, недоліків та викривлень, які вплинули на фінансовий результат, у тому числі операцій з майном, що розміщене на тимчасово окупованих територіях, та провести необхідні процедури для забезпечення виконання вимог Облікової політики АТ «НСТУ», актуалізувати й адаптувати норми облікової політики до провадження товариством господарської діяльності.
13. З метою дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 щодо забезпечення єдиних методологічних підходів ведення обліку та складання звітності відповідно до застосованої концептуальної основи розробити, ухвалити та впровадити механізм взаємодії центральної дирекції з філіями АТ «НСТУ» щодо формування та складання фінансової звітності, зокрема механізм внутрішньогосподарських розрахунків передачі активів (основних засобів) між центральною дирекцією та філіями АТ «НСТУ», у тому числі щодо виділення та передачі окремих об’єктів, їхнього відчуження та списання (ліквідації) з комплектів, які складаються із значної кількості фізично та функціонально відокремлених позицій; порядок щодо одноманітності представлення тотожних показників у різних формах звітності, що ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
14. Забезпечити достовірну оцінку об’єктів незавершеного капітального будівництва, приведення її у відповідність до вимог облікової політики, інших регуляторних актів щодо відображення на балансі відповідно до реального стану об’єкта. Вдосконалити та оптимізувати претензійно-позовну роботу для можливості приведення у відповідність до правовстановлювальних документів об’єктів незавершеного капітального будівництва (балансоутримувач – філія АТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція «СКІФІЯ») та, відповідно, права постійного користування земельною ділянкою за АТ «НСТУ». Також забезпечити системний підхід щодо проведення оцінки зменшення корисності незавершених капітальних інвестицій перед складанням річної фінансової звітності.
Вирішили:
1. Схвалити рекомендації Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за результатами аудиту основних засобів АТ «НСТУ» з метою поліпшення діяльності та уникнення ризиків для АТ «НСТУ» (додаток 3).
2. Доручити правлінню АТ «НСТУ» розробити та подати Службі внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» у термін до 01 лютого 2021 року план коригувальних дій щодо виявлених зауважень за результатами проведеного аудиту основних засобів АТ «НСТУ».
3. Начальнику Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» забезпечити моніторинг виконання правлінням АТ «НСТУ» рекомендацій за результатами аудиту основних засобів АТ «НСТУ» відповідно до вимог Процедури моніторингу виконання рекомендацій Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ», затвердженої рішенням Наглядової ради АТ «НСТУ» (протокол від 18.04.2019 № 30).
Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 1 (О. Миронова).
Рішення прийнято.
3.2. Про розгляд Звіту про результати діяльності Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за 2020 рік
Вадим Міський поінформував, що Комітет з питань аудиту Наглядової ради АТ «НСТУ» розглянув Звіт за результатами діяльності Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за 2020 рік та рекомендує Наглядовій раді його затвердити. Він подякував Службі внутрішнього аудиту за високу якість роботи у 2020 році та менеджменту за врахування рекомендацій аудиторів.
Наталія Степанова доповіла, що відповідно до пункту 12.1 Статуту Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» Служба внутрішнього аудиту звітує перед Наглядовою радою АТ «НСТУ» за результатами кожного календарного року шляхом надання звіту про результати діяльності служби за рік та виконання річного плану аудиту. На розгляд та затвердження Наглядовій раді подавалися розгорнуті щоквартальні звіти про результати діяльності Служби внутрішнього аудиту. Річний звіт є більш статистичним і містить інформацію щодо: кадрового забезпечення служби, виконання бюджету служби, дотримання організаційної та функціональної незалежності служби, стану виконання ризик-орієнтованого річного плану аудиту, проведення внутрішніх аудитів, моніторингу виконання рекомендацій.
Вирішили:
Затвердити Звіт про результати діяльності Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за 2020 рік (додаток 4).
Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 1 (О. Миронова).
Рішення прийнято.
4. Про затвердження Звіту Наглядової ради АТ «НСТУ» за 2020 рік
Світлана Остапа повідомила, що План роботи Наглядової ради АТ «НСТУ» на 2020 рік, затверджений протоколом засідання Наглядової ради АТ «НСТУ» від 11 лютого 2020 року № 39, виконано на 100 %. Відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» засідання Наглядової ради АТ «НСТУ» проводяться за потреби, але не рідше одного разу на квартал. За 2020 рік проведено 11 засідань Наглядової ради АТ «НСТУ», на яких було розглянуто 76 питань.
У складі Наглядової ради функціонують 2 постійні комітети. Комітети утворені та діють на підставі положень про комітети Наглядової ради АТ «НСТУ». Протягом 2020 року склад комітетів змінювався, у зв’язку зі складанням своїх повноважень деякими членами Наглядової ради, які були у складі комітетів, і долученням нових членів Наглядової ради. Склад Комітету з питань призначень та винагород посадових осіб (7 осіб): Євген Глібовицький (голова), Вадим Міський, Світлана Остапа, Наталія Скрипка, Оксана Миронова, Олексій Панич, Віктор Бобиренко. Склад Комітету з питань аудиту (5 осіб): Вадим Міський (голова), Олександр Павліченко, Катерина Дулапчій, Оксана Миронова, Оксана Романюк. За 2020 рік проведено: 11 засідань Комітету з питань аудиту Наглядової ради АТ «НСТУ», на яких було розглянуто 35 питань; 9 засідань Комітету з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ», на яких було розглянуто 37 питань. За 2020 рік Наглядова рада АТ «НСТУ» розглянула та затвердила 59 документів.
Упродовж 2020 року членами Наглядової ради проведено низку робочих зустрічей та нарад. Також члени Наглядової ради АТ «НСТУ» захищали належний рівень фінансування Суспільного мовника; розробляли законодавчі пропозиції та пропозиції до урядових рішень; брали участь у публічних заходах, конференціях, зустрічах з парламентськими фракціями; надавали відповіді на звернення народних депутатів, громадських організацій, слухачів та глядачів.
Вирішили:
Відповідно до пункту 4 розділу 7 Положення про Наглядову раду АТ «НСТУ», затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 03.11.2020 № 102, затвердити Звіт Наглядової ради АТ «НСТУ» за 2020 рік (додаток 5).
Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 1 (Л. Малазонія).
Рішення прийнято.
Євген Глібовицький зауважив, що у разі належного фінансування компанії в майбутньому правлінню потрібно робити і Звіт Наглядової ради і Щорічний звіт відповідно до стандартів звітування корпоративного, а це означає значні вкладення і в редагування, і в дизайн. Таким чином звіт стає частиною адвокації самої інституції. Наразі звіти інформаційно насичені та коректні, але верстка та дизайн погані.
Оксана Миронова погодилася з Євгеном Глібовицьким, що звіт має бути поданий у двох формах: одна легка, зручна, у вигляді презентації, а інша – більш глибокий звіт для тих, хто більше занурюється в тему. О. Миронова зауважила, що вона багато разів просила не подавати звіт за день до засідання комітету, бо у звіті багато сторінок і неможливо за день його вичитати.
Світлана Остапа нагадала, що Щорічний (загальний) звіт, який Наглядова рада розгляне наступним питанням порядку денного, складається за визначеною сталою формою.
Зураб Аласанія додав, що правління підготувало один Щорічний (загальний) звіт за сталою формою і ще один – у вигляді презентації.
5. Про затвердження Щорічного (загального) звіту про діяльність АТ «НСТУ» за 2020 рік
Світлана Остапа нагадала, що деякі складові Щорічного звіту Наглядова рада розглядала протягом 2020 року: виготовлення контенту для національних меншин; роботу каналів UɅ: ПЕРШИЙ, UɅ: КУЛЬТУРА та інші питання.
Зураб Аласанія поінформував, що раніше Щорічний (загальний) звіт про діяльність АТ «НСТУ» подавався на затвердження Наглядовій раді в лютому наступного за звітнім періодом року. У зв’язку з тим, що каденція більшості членів Наглядової ради закінчується 19 січня 2021 року, було прискорено підготовку та подання звіту для розгляду та затвердження.
Зураб Аласанія доповів, що Щорічний (загальний) звіт про діяльність АТ «НСТУ» за 2020 рік містить 207 сторінок і є результатом роботи всієї корпорації. Річний бюджет – 2020 (за фактом) становив 1 млрд 549 млн грн, з них: 811 млн – оплата праці та нарахування на неї; 738 млн – це операційні видатки. Додатково заробили за 2020 рік 73,5 млн грн. Штатна чисельність: 4 212 штатних одиниць, з них 3995 – наявних працівників.
За 2020 рік середня частка аудиторії (shr%) телеканалу UɅ: ПЕРШИЙ зросла порівняно з 2019 роком за базовою аудиторією 18+ на 30% та становила 0,93% (у 2019 – 0,71%). За 2020 рік середня частка аудиторії (shr%) телеканалу UɅ: КУЛЬТУРА зросла, порівнюючи з 2019 роком, за базовою аудиторією 18+ на 22% та становила 0,11% (в 2019 – 0,09 %).
НОВИНИ
Цільові результати: телебачення – зростання Shr «Новин» на понад 48% (у слоті 6–22) (у річному плані – 10 %); радіо – зростання Shr «Новин» на понад 23% (у річному плані – 3–5%); сайт «suspilne.media» – понад 7 млн переглядів на місяць (у річному плані – 2 млн).
СУСПІЛЬНА СТУДІЯ
8 вересня програма «Суспільна студія» вперше вийшла в ефір з нової студії. Виконано 100% стратегічних завдань, запланованих на 2020 рік. До кінця 2020 року вийшло 82 денних та 82 вечірніх випуски та втілено 12 спецпроєктів, 50 днів карантинного марафону.
ЖУРНАЛІСТСЬКІ РОЗСЛІДУВАННЯ
Із січня по вересень 2020 року випущено в ефір документальний фільм-розслідування «Дрогобич 101/1», однойменний подкаст, а також створено та випущено документальні фільми-розслідування «Сто років ізоляції» та «Помилка 83».
Фільм «Дрогобич 101/1» потрапив у шорт-лист Національного конкурсу журналістських розслідувань, фільм «Сто років ізоляції» переміг у конкурсі проєкту «Боротьба з тортурами в Грузії, Україні та Вірменії» як найкращий телевізійний репортаж.
СПОРТ
Кількість годин ефіру: майже 350 випусків на рік, що відповідає близько 60 годинам оригінального мовлення. «Біатлон-2020»: середні показники рейтингів трансляцій – 0,99 %, відповідна середня частка перегляду 3,98% за аудиторією 18+. Цей проєкт має стабільно найвищі рейтингові показники на каналі.
ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ
Сайт «Суспільне Новини» виріс у понад 10 разів: від 340 тис. унікальних користувачів та 670 тис. переглядів у грудні 2019 року до 3,4 млн унікальних користувачів та 9,4 млн переглядів у грудні 2020 року.
УКРАЇНСЬКЕ РАДІО
Зона охоплення передавачів, за даними ТОВ «Зеонбуд», у 143 населених пунктах орієнтовно становить 85–90 %, 87 нових FM-радіочастот, 20 нових радіопрограм, колаборації з Мистецьким Арсеналом, БукФорумом, Українським ПЕН-клубом, Українським Фондом Культури та Британською Радою.
Найбільший флешмоб країни – Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – цього року відбувся у двадцяте і набув рекордних масштабів. Тільки електронною поштою до «Українського радіо» надійшло понад 14 000 листів з диктантами на перевірку.
РЕГІОНАЛЬНЕ МОВЛЕННЯ
Висвітлення місцевих виборів на всіх регіональних платформах: телебачення, діджитал, радіо. Проєкт «Виборчий округ. Місцеві» та проєкт «Виборчий округ. Дебати» – це інтерв’ю та дебати, через які пройшли 390 кандидатів у депутати та 150 кандидатів у міські голови. Маємо спільний проєкт філій «Ранок на Суспільному». 20 проєктів – переможців конкурсного відбору 2019 року виготовлено у 2020-му. Ще 40 будуть виготовлені цього року.
АКАДЕМІЯ СУСПІЛЬНОГО МОВЛЕННЯ
Проведено 42 тренінги для Суспільного і 52 від Суспільного. Відкрито Київський хаб Академії суспільного мовлення.
ЗАКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Залучено допомогу від партнерів (підписано угод) на орієнтовну суму 4,2 млн дол. США.
УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ
Розроблено грейдингову систему оплати праці. Впроваджено систему комплексного оцінювання ефективності. Маємо вперше за багато років суттєве оновлення технічної бази: 140 робочих станцій (100 з яких – у філіях), 190 офісних комп’ютерів, 75 ноутбуків, пересувний дизель-генератор, який забезпечує резервну генерацію енергії для ПТС.
ЮРИДИЧНИЙ НАПРЯМ
58 зареєстрованих торговельних марок (одна з новеньких – Радіодиктант національної єдності). У супроводженні АТ «НСТУ» у 2020 році перебувало 98 судових справ (50 судових справ, які продовжують розглядатися з попередніх років, та 48 судових справ, провадження в яких відкрито у 2020 році), з яких АТ «НСТУ» мало статус позивача у 25 справах, відповідача – у 64 справах, третьої особи – у 7 справах, заявника у справах про банкрутство – у 2 справах.
Загалом упродовж 2020 року брали участь у понад 200 судових засіданнях; серед трудових спорів – рахунок за виграними справами 11:8 на нашу користь, серед майнових претензій – відбито позовні заяви на 14 млн гривень. Маємо 341 проведений тендер і 24 млн гривень економії, майже 10 тисяч квадратних метрів відремонтованих приміщень, у ремонт яких ми не вклали ні копійки: за нашими умовами їх відремонтували орендарі. 98 інформаційних партнерств з українськими та зарубіжними контрагентами (найбільш активні канали: «Радіо «Культура» та UА: КУЛЬТУРА).
За рік – 8 300 публікацій про Суспільне, 325 з яких – негативні, 5 070 – позитивні.
Світлана Остапа подякувала працівникам Суспільного за продуктивну роботу, всім, хто готував Щорічний звіт та його презентацію, голові правління Зурабу Аласанії за те, що під його керівництвом було виконано стільки завдань.
Вирішили:
1. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» затвердити Щорічний (загальний) звіт про діяльність АТ «НСТУ» за 2020 рік (додаток 6) та доручити правлінню оприлюднити Щорічний (загальний) звіт про діяльність АТ «НСТУ» за 2020 рік на сайті товариства.
2. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» доручити голові Наглядової ради АТ «НСТУ» забезпечити оприлюднення Щорічного (загального) звіту про діяльність АТ «НСТУ» за 2020 рік на офіційному вебсайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Голосування:
За – 9. Проти – 0. Утрималися – 2 (Л. Малазонія, О. Миронова).
Рішення прийнято.
6. Про результати соціологічного дослідження
Світлана Остапа повідомила, що Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб детально опрацював результати соціологічного дослідження. С. Остапа нагадала, що ґрунтовне соціологічне дослідження проводилося у 2017 році. У 2020 році завдяки Офісу Ради Європи в Україні вдалося отримати кошти для проведення соціологічного дослідження. С. Остапа подякувала Галині Смірновій, представниці Офісу Ради Європи в Україні, за допомогу в цьому питанні.
Вікторія Борщенко презентувала стартові показники Суспільного мовника 2020, зазначивши, що це не є результати всього великого дослідження, яке було проведено. Це визначення KPI Суспільного мовника, які обрахували за допомогою проведених досліджень. Проєкт було реалізовано за підтримки 3-х донорських організацій. Максимальний обсяг робіт було реалізовано департаментом стратегічного маркетингу АТ НСТУ – підрядники лише реалізовували польові роботи.
МЕТОДОЛОГІЯ ВИМІРЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ КРІ
Комплексне дослідження із поєднанням 3 методів, де кожен наступний був взаємодоповнюючим та невід’ємним; кожен із етапів охоплював свою частину питань та значень. Реалізація проєкту: листопад-грудень 2020.
Було проведено дослідження за допомогою трьох медотів: Face to face дослідження 8000 інтерв’ю, CATI 9600 інтерв’ю, 22 фокус-групових дослідження (5 макро-регіонів та Київ).
ФІНАНСУВАННЯ ЕТАПІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Польові роботи з проведення 8000 Face-to-face інтерв’ю фінансувалися проєктом «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні». Польові роботи з проведення 9600 CATI інтерв’ю проведено за підтримки шведського агентства SIDA. 22 фокус-групових дослідження були здійснені за підтримки компанії Internews Network.
СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ
Рівень довіри серед аудиторії Суспільного – 63,1 %. Поміж аудиторії Суспільного мовника, частка тих, хто сильно довіряє Суспільному (оцінили в 7 балів і вище з 10) становить 48,3 %.
Рівень впевненості у завтрашньому дні зростає при перегляді українського телебачення в цілому – 19,6 %; зростає після споживання контенту на Суспільному – 24,9 %.
Кількість людей, які обирають для прийняття рішення більше, ніж одне джерело: – 38,8 % глядачів стежать за новинними ресурсами з різними поглядами; 28,7 % глядачів цікавлять новини, що підтримують їхню думку; 47,9 % подобається більше дізнаватися про події, висвітлені в новинах. Для глядача дуже складно розбиратися в чомусь після перегляду цього на ТБ. ТБ перегляд – це ліниве дозвілля, тому очікувати, що люди почнуть шукати додаткову інформацію після переглянутого контенту (на UA: ПЕРШОМУ чи будь-якому іншому каналі) не варто. Якщо глядачі віддали каналу свій час, то вони вже вирішили хоч в чомусь краще розібратись.
Найбільша довіра до новин серед інформаційних медіа України в розрізі платформ: довіряють інформації і новинам, що виходять на телевізійних каналах Суспільного мовника – 62,1 %; довіряють інформації і новинам, що виходять на сайтах (інформаційній платформі) Суспільного мовника – 61,5 %; довіряють інформації і новинам, що виходять на радіостанціях Суспільного мовника – 59,5 %.
Обговорення у своєму середовищі інформації, отриманої на Суспільному: 31,3 % обговорюють інформацію, отриману на Суспільному у своєму середовищі. Лідером обговорення для респондентів є новини. Слід врахувати, що новини є не менш обговорюваними у Інтернеті. Також популярними є спортивні події та досягнення наших спортсменів. Особливо, дана категорія обговорюється чоловічою частиною аудиторії. Молодша аудиторія висловила думку, що обговорює фільми, серіали та програми про подорожі.
Відсоток аудиторії, що сприймає Суспільне як майданчик для обговорення важливих тем: 40,1 % сприймають Суспільне як майданчик.
Загалом, як майданчик для обговорення важливих тем респонденти вважають наступні види медіа: телебачення – 64,6 %; Інтернет – 32,4 %; радіо – 3,0 %.
Рівень довіри до Суспільного та його мадіаактивів: 60,5 % серед глядацької та слухацької аудиторії. Поміж аудиторії, частка тих, хто сильно довіряє Суспільному мовнику (оцінили в 7 балів і вище із 10) становить 44,3 %.
Рівень довіри до каналу UA: ПЕРШИЙ – 65 %, це третє місце серед усіх каналів. За 3 роки UA: ПЕРШИЙ піднявся на 1 сходинку вище, випередивши канал «Україна» (порівняння з дослідженням за підтримки Ради Європи, проведене у 2017 році).
Сприяти розвитку соціального та культурного капіталу: споживачі контенту відчувають, що канали суспільного сприяють розвитку соціального та культурного капіталу. Вони бачать соціальний та культурний капітал на каналах в уособленні: історичних фільмів; мистецтва; героях України; історичних пам’ятках та містах; кулінарії. Якщо узагальнити, то все, що не новини і не розваги, здатне формувати соціальний і культурний капітал (такі передачі, як «Фольк» та «Країна пісень») – те, що може показати спілкування поколінь, поєднати минуле та сучасне.
КОНТЕНТНІ ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ
Відповідає стандартам інформаційного мовлення: 71,1 % правдива картина реальності; 79,2 % актуальна інформація; 72,8 % розмаїття думок; 70,8 % балансу розважально-інформаційного.
Забезпечує потреби суспільства: 49,3 % в освітньому контенті; 44,5 % в культурному контенті; 24,0 % інформаційні потреби; 16,8 % пропагандистські потреби; 27,2 % потреби правдивості; 11,6 % розважальні потреби; 33,4 % пізнавальні потреби.
Забезпечує задоволення інформаційних, культурних та освітніх потреб суспільства: культурний контент – 66 %; інформаційний контент – 65 %; освітньо-пізнавальний – 64 %.
Присутність, оригінальність, актуальність інформаційного, культурного та освітнього контенту: присутнє – 69 %; оригінально подається – 65 %; актуальне – 68 %.
Розвиває українську мову, посилює національну ідентичність та єдність суспільства. На питання наскільки важливо щоб суспільний створював контент українською відповіли: дуже важливо – 56,6 %; зовсім не важливо – 28,0 %; важко сказати – 15,4 %. Східні та південні групи проявили високу болючість до мовного питання. Глядачів цих регіонів турбує рівень обов’язкових квот на ТВ та радіо. Це поки що спричиняє супротив та незадоволення. Відповідне питання потребує більш глибоких досліджень у майбутньому.
На запитання, якщо порівнювати Суспільне мовлення та інші національні комерційні канали та радіостанції, хто на вашу думку приділяє більше часу на висвітлення української культури відповіли: так само або краще – 75,5 %; Суспільний мовник краще – 37,7 %; порівно – 37,8 %.
Будує міцні зв’язки з аудиторією: сприяє релігійній толерантності на 34 % більше; висвітлює культуру і побут національних та етнічних меншин – на 30 % більше; сприяє національній і мовній толерантності на 27 % більше. Відсоток розраховано як відносне відхилення від середнього значення для усіх медіа (суспільних, комерційних, новинних). На думку респондентів, Суспільний мовник на 34 % більше сприяє релігійній толерантності, аніж інші мовники в Україні.
Сприяє достатній обізнаності в справах держави, регіону, громади, допомагає подолати фрагментації суспільства: висвітлюючи тему української мови та культури, Суспільне, в першу чергу, орієнтується на всіх українців – 75 %; дуже важливо, щоб Суспільне мовлення висвітлювало програми про мій регіон – 71,2 %; так само, або краще – 60,5 %.
Знання, споживання та вибір каналів: конвертація: улюблені серед знання UA: ПЕРШИЙ – 8 місце; споживання серед знання UA: ПЕРШИЙ – 7 місце; улюблені серед споживання UA: ПЕРШИЙ – 11 місце.
Знання каналів Суспільного мовлення: 79,5 % знають телеканал UA: ПЕРШИЙ; 44,4 % знають телеканал UA: КУЛЬТУРА; 43,5 % знають регіональний телеканал.
Знання регіонального мовлення на частотах Українського радіо: серед респондентів, які слухають Українське радіо, знають – 63 %; серед усіх респондентів знають – 7,5 %.
Радіослухання: майже 1/3 активних слухачів радіо чули станції Суспільного. Слухали за останній місяць наступні станції: Українське радіо – 35,4 %; радіо Промінь – 37,9 %; радіо Культура – 36,8 %.
2020 відносно 2017: на питання це телебачення та радіо, яке служить суспільству, фінансується ним та підзвітне йому відповіли: 2017 – 24,7 %, 2020 – 26,3 %; на запитання це реформоване державне телебачення та радіо, яке фінансується з державного бюджету, але контролюється суспільством відповіли: 2017 – 33,8 %, 2020 – 38,9 %. Людей, які готові платити за контент створений в інтересах суспільства: 2017 – 9 %, 2020 – 18,2 %.
Збільшилась частка людей, яким важливо мати зворотний зв’язок із Суспільним мовником (дзвонити в студію, брати участь в опитуваннях і т.п.): 2017 – 17,5 %, 2020 – 23,4 %.
КАНАЛИ У ПЛОЩИНІ ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ
Канали в порівнянні: незалежність & об’єктивність: UA: ПЕРШИЙ оцінений як найбільш незаангажований та неолігархічний канал. Оцінений як достовірний та надійний серед інформаційних каналів.
Канали в порівнянні: різноманітність & якісна картинка: UA: ПЕРШИЙ оцінено максимально за критерієм різноманітності. За якістю та сучасністю картинки був оцінений як один із найгірших.
Канали в порівнянні: цікавість & впливовість: UA: ПЕРШИЙ оцінюють як невпливовий та нецікавий.
Канали в порівнянні: впізнаваність & професіоналізм: За впізнаваністю UA: ПЕРШИЙ поступається топовим каналам (згідно з оцінюванням глядачів). Також, канал розмістили у другому ешелоні за критерієм професійності.
Канали в порівнянні: доступність & актуальність: UA: ПЕРШИЙ оцінюють за доступністю та актуальністю співмірно із топовими каналами.
Лаврентій Малазонія запитав, хто платив за ці дослідження, і скільки?
Світлана Остапа відповіла, що платили донори, названі вище: проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», шведське агентство SIDA, Internews Network. Тендери проводилися відрито, інформація доступна в інтернеті.
Інформацію взято до відома.
7. Про інформацію щодо судових справ АТ «НСТУ» за 2020-й рік
Ірина Даніш поінформувала, що у провадженні АТ «НСТУ» перебувало судових справ: у 2017 році – 55, у 2018 році – 81, у 2019 році – 91, у 2020 році – 98. Загалом за період 2017-2020 років розглядалось 220 судових справ (деякі справи розглядались протягом кількох календарних років), у 2020 році представники телерадіокомпанії брали участь у більш ніж 200 судових засіданнях.
Із 220 судових справи 68 майнових справ, 64 трудових справи, 46 інших справ немайнового характеру, 36 справ щодо захисту честі і гідності, 4 щодо виселення звільнених працівників із службових квартир, 2 справи щодо банкрутства.
З трудових спорів АТ «НСТУ» отримано результат на користь телерадіокомпанії у 40 справах, не на користь – 21, продовжує розглядатись у суді першої інстанції 3 справи.
Найбільша частина трудових спорів виникла за наслідками реорганізації АТ «НСТУ» у 2017-2018 році та скорочення штату компанії. Під час скорочення було звільнено більше 2000 працівників. При цьому за результатами скорочення було подано до суду тільки 39 позовних заяв. З них на користь АТ «НСТУ» розглянуто 24 справи, не на користь – 14 справ, розгляд 1 справи триває в суді першої інстанції. Як бачимо, в цілому до суду за результатами скорочення звернулося близько 2 % звільнених працівників. Якщо взяти кількість задоволених позовів на користь працівників, то це становить близько 0,7% від кількості скорочених посад та звільнених працівників.
За період 2019-2020 розглядалось ще 25 трудових справ. З них на користь АТ «НСТУ» вирішено 16 справ, не на користь – 7, розгляд 2 справ триває в суді першої інстанції.
За вказаний період у провадженні судів перебувало 68 судових справ майнового характеру. На користь АТ «НСТУ» ухвалено рішення у 36 судових справах. Рішення не на користь АТ «НСТУ» ухвалено у 23 судових справах. Розгляд 9 справ триває в суді першої інстанції. Із майнових справ на користь АТ «НСТУ» отримано судових рішень на загальну суму 42 323 461,55 грн., а стягнуто з АТ «НСТУ» коштів на суму 11 833 934,55 грн.
Крім того, у 2020 році АТ «НСТУ» виконано рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 у справі № 910/12143/15, та виплачено на користь АТ «Євроньюз» 10 591 224 євро 48 центів, що еквівалентно 251 076 179,58 грн та 73 080 грн судового збору. В процесі примусового виконання рішення суду та з урахуванням результатів оскарження телерадіокомпанією видачі дублікату наказу про виконання, подання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не допущено стягнення виконавчого збору у розмірі більше 1 млн євро.
За чотири роки АТ «НСТУ» було учасником 36 справ щодо захисту честі та гідності. У 19 судових справах рішення ухвалено на користь АТ «НСТУ», у 5 – не на користь. Розгляд 12 справ триває в суді першої інстанції.
За участю АТ «НСТУ» розглядалося 46 інших справ немайнового характеру, з яких 24 справи розглянуто на користь АТ «НСТУ», 11 справ розглянуто не на користь АТ «НСТУ», розгляд інших 11 справ триває в суді першої інстанції. Варто зазначити, що АТ «НСТУ» виграло 3 господарські спори з Концерном радіомовлення, радіозв’язку і телебачення щодо визнання укладеними договорів на розповсюдження сигналу, внаслідок чого з АТ «НСТУ» на корить Концерну не було стягнуто кошти на загальну суму 88 455 522,69 грн.
На виконання рішення Наглядової ради АТ «НСТУ» подано 4 позови про виселення із службових квартир звільнених працівників, розгляд яких триває.
За ініціативою телерадіокомпанії відкрито 39 виконавчих проваджень про стягнення на користь АТ «НСТУ» 7 732 327,46 грн. Наразі відсутні виконавчі провадження про стягнення коштів з АТ «НСТУ».
Правоохоронними органами відкрито ряд кримінальних проваджень щодо телерадіокомпанії, а саме у 6 кримінальних провадженнях АТ «НСТУ» має статус заявника (викрадення майна, реєстр рація самочинно збудованої споруди та ін.), у 1 кримінальному провадженні – потерпілого (щодо заволодіння службовою квартирою), у 1 кримінальному провадженні – повідомлено про підозру керівнику філії АТ «НСТУ». Також телерадіокомпанії відомо ще про 14 кримінальних проваджень, однак статус АТ «НСТУ» у них не встановлений. Строки досудового розслідування деяких кримінальних провадженнях становлять більше 18 місяців, а окремих проваджень і понад 36 місяців, що за змістом і формою не відповідає основним засадам кримінального провадження, зокрема щодо здійснення досудового розслідування у розумні строки. Незважаючи на тривалі строки досудового розслідування у вказаних провадженнях посадовим особам АТ «НСТУ» про підозру не повідомлялося, що свідчих про відсутність будь-яких доказів на встановлення вини, а відтак ставить під сумнів існування ознак злочину в досліджуваних слідством фактах.
Упродовж 2020 року в АТ «НСТУ» створено систему електронного обліку судових справ та виконавчих проваджень. В «SuiteCRM» розроблено і створено розділ «Юридичний напрям» та підрозділи «Судові справи» і «Виконавчі провадження». З 2020 року облік судових справ здійснюється в електронному вигляді.
Інформацію взято до відома.
8. Різне
Світлана Остапа доповіла, що 19 січня Суспільному мовнику України виповнюється чотири роки. 19 січня 2017 року було зареєстровано публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» як юридичну особу і припинено юридичну особу Національна телекомпанія України (НТКУ).
Що було на старті?
Відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» до ПАТ «НСТУ» увійшли два загальнонаціональні телеканали (Перший національний, який досі багато хто називає «УТ-1», та «Культура»), три канали «Українського радіо» («УР-1», «Промінь» і «Культура»), всі обласні державні ТРК (плюс КДР ТРК, Кримська, Новгород-Сіверська та Криворізька ТРК). Загалом це – 274 об’єкти нерухомості власності (адмінбудівлі, гаражі, гуртожитки, кінотеатр, склади, виробничі споруди, бомбосховище). Загальна площа – понад 193 124 кв. м. Земельних ділянок у постійному користуванні – 39, загальна площа яких – 34 га.
Від державного нам дісталося 162 ліцензії, з яких 73 – телебачення, 89 – радіомовлення.
У штаті було понад 7,5 тисяч працівників, нагадаю, що штати всіх державних ТРК були вкрай роздуті.
Керівництво НСТУ не призначали парламент/президент/уряд, а обирали на конкурсі члени Наглядової ради, до якої увійшло по одному представнику від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України та дев’ять членів від громадських об’єднань та асоціацій.
19 січня 2017 року почався чотирирічний відлік повноважень першого складу Наглядової ради. Нас було 17. Це були люди, які повірили в ідею Суспільного мовлення, в його перевагу над державним. У квітні 2017-го обрали першого голову правління, у травні – членів правління.
Суспільне реформувалося відразу в кількох площинах: проводило ревізію контенту; продовжувало облік/реєстрацію/перереєстрацію майна і землі; оптимізувало штат, вибудовувало управлінську вертикаль; вибудовувало нові відносини з владою/бізнесом/громадським сектором.
Оскільки реформа потребувала низки програмних документів, Наглядова рада на початку каденції проводила засідання дуже часто. Тільки за 2017-й ми провели 17 засідань, хоча відповідно до закону могли збиратися не рідше ніж раз на квартал.
Ми ухвалили місію, Основні напрями діяльності, Стратегію НСТУ, Редакційний статут, пакет документів для проведення конкурсу, Концепцію мовлення з тематики національних меншин; Концепцію дитячого та підліткового мовлення НСТУ; Концепцію регіонального мовлення НСТУ тощо.
У Наглядової ради не було апарату, а самі ми відповідно до закону працювали безоплатно. Це був наш внесок у розвиток демократичної України.
Суспільне, яке згідно із законом має фінансуватися з держбюджету, упродовж усіх перших чотирьох років постійно недофінансовувалося. Тому Наглядова рада перші роки не вимагала створення апарату. Але коли ми зрозуміли, що обсяг навантажень на нас збільшується (одних листів/звернень надходило десятки на місяць), то висловили пропозицію створити маленький апарат: секретар, юрист і корпоративний секретар. Це полегшило нашу роботу, систематизувало процеси.
Оскільки відповідно до закону ми не маємо права втручатися в поточну господарську діяльність телерадіокомпанії, проте водночас нам необхідно було проводити нагляд за її діяльністю, ми, окрім Ревізійної комісії, створили Службу внутрішнього аудиту, яка тепер практично на кожному засіданні звітує нам про результати перевірок та реакцію правління на рекомендації служби.
Загалом за 4 роки ми провели 50 засідань, на яких розглянули майже 300 питань роботи компанії та ухвалили низку стратегічних документів, що заклали фундамент роботи Суспільного мовлення на майбутні роки.
Не всі члени Наглядової ради витримали таке навантаження протягом чотирьох років, деякі пішли достроково через конфлікт інтересів. Із січня 2017 го у Наглядовій раді було 22 особи (включно з тими, хто припинив повноваження достроково).
Дякую першій голові Наглядової ради Суспільного Тетяні Лебедєвій, ексзаступнику голови Ігорю Хохичу. Дякую всім, хто брав активну участь у роботі Наглядової ради.
Окремо хочу назвати тих вісім членів, які працювали як волонтери 4 роки, поіменно: Дарія Карякіна, Олексій Панич, Євген Глібовицький, Наталія Скрипка, Вадим Міський, Лаврентій Малазонія, Володимир Яворівський.
Уся наша робота прозора, засідання відкриті, протоколи засідань оприлюднюються на корпоративному сайті.
Мені часто телефонують політики і скаржаться на контент на Суспільному, просять щось зробити. Коректно роз’яснюю, що Наглядова рада не втручається в контент. Якщо є скарги на контент, їх розглядає редакційна рада. Якщо є скарги на поведінку працівників Суспільного, у тому числі голови правління, їх тепер розглядає комісія з етики, керуючись кодексом корпоративної етики.
Члени Наглядової ради відвідували філії компанії та проводили зустрічі з колективами; захищали належний рівень фінансування НСТУ; брали участь у публічних заходах та конференціях, зустрічах із фракціями та представниками органів виконавчої влади; розробляли законодавчі пропозиції та пропозиції до урядових рішень з питань діяльності НСТУ, брали участь у різноманітних робочих групах; відповідали на звернення громадян, профспілок, народних депутатів, слухачів і глядачів.
Що ми передаємо наступникам?
Ми починали з нуля. Прецедентів не було і нам було важко. Але, думаю, ми збудували не лише фундамент, а й перший поверх. Головне, що ми намагалися напрацювати правила і зробити так, аби компанія жила за цими правилами. І хоч деякі політики намагаються применшити роль Суспільного, абсолютно не розуміючи суті реформи, все ж таки я впевнена, що Суспільне відбулося і відкату назад не буде.
На сьогодні Суспільне – це не лише загальнонаціональне і регіональне телерадіомовлення, а й потужна діджитал-платформа, якісне інформаційне мовлення, а «Українське радіо» – найпопулярніше розмовне радіо країни.
Суспільне достойно висвітлювало три виборчі кампанії: президентську, парламентську та місцеву. Саме вибори показали, що Суспільне не заангажоване жодною політичною силою, не працює не догоду олігархам.
Завершено розбудову мережі «Українського радіо». Телеканал UɅ: КУЛЬТУРА отримав цифрову ліцензію. Продовжують розбудовуватися ФМ-мережі радіоканалів «Радіо «Промінь» та «Радіо «Культура», їх тепер чути в більшості обласних центрів. За це велика вдячність Нацраді.
Зроблено дуже-дуже багато. І вірю, що буде зроблено ще більше: і рейтинги телеканалів зростуть, і зніматимемо свої серіали.
Колись, у 2015-му, в інтерв’ю я запитала керівника суспільного мовника Литви, який створили в середині 90-х: «А коли у вас завершилася реформа?» Він відповів: «А з чого Ви взяли, що реформа завершилася?»
Тому реформа триватиме, незалежно від того, хто входитиме в нову Наглядову раду. Бажаю успіхів усім, хто незабаром увійде до Наглядової ради. І ще раз дякую усім колегам, які абсолютно безкоштовно створювали суспільне мовлення в Україні!
Вадим Міський приєднався до подяк колегам, а також подякував голові Наглядової ради Світлані Остапі за те, що вона, очоливши у відповідальний момент Наглядову раду, забезпечила її працездатність та налагодила конструктивну і результативну роботу, яку нинішній склад ради передає у спадок наступному.
Зураб Аласанія подякував всім членам Наглядової ради за їх вклад в розвиток Суспільного мовлення в Україні. Адже проведено дуже багато важкої роботи, кожним членом Наглядової ради затрачено багато часу для Суспільного. І неприпустима ситуація, що члени Наглядової ради не отримують відшкодування за свою роботу.
Олексій Панич приєднався до подяки всім колегам за співпрацю та окремо подякував голові Наглядової ради Світлані Остапі за налагодження конструктивної роботи органу.
Голова Наглядової ради закрила засідання.
Додатки:
1. Бюлетень для анонімного голосування.
2. Положення про грейдингову систему оплати праці акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».
3. Рекомендації Служби внутрішнього аудиту за результатами аудиту основних засобів АТ «НСТУ».
4. Звіт про результати діяльності Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за 2020 рік.
5. Звіт Наглядової ради АТ «НСТУ» за 2020 рік
6. Щорічний (загальний) звіт АТ «НСТУ» за 2020 рік.
Голова Наглядової ради С.В. Остапа
Секретар Наглядової ради В.В. Міський
