Протокол засідання Наглядової ради АТ «НСТУ» №49

Протокол № 49
засідання Наглядової ради АТ «НСТУ»

21 грудня 2020 року                                                                                                              м. Київ, вул. Хрещатик, 26
14:00

Присутні:
1. Остапа С.В., голова Наглядової ради;
2. Міський В.В., секретар Наглядової ради;
3. Бобиренко В.А., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
4. Глібовицький Є.М., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
5. Дулапчій К.М., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
6. Карякіна Д.С., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
7. Малазонія Л.Т., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
8. Миронова О.В., член Наглядової ради;
9. Павліченко О.М., член Наглядової ради;
10. Панич О.О., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
11. Романюк О.М., член Наглядової ради (в режимі дистанційного зв’язку);
12. Скрипка Н.С., член Наглядової ради.

Відсутні:
1. Яворівський В.О., член Наглядової ради.

Запрошені: Зураб Аласанія, голова правління АТ «НСТУ»; Богдан Червак, перший заступник голови Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України; Микола Чернотицький, член правління АТ «НСТУ»; Інна Гребенюк, членкиня правління АТ «НСТУ»; Дмитро Хоркін, член правління АТ «НСТУ»; Ярослав Лодигін, член правління АТ «НСТУ»; Микола Дроздовський, корпоративний секретар АТ «НСТУ»; Вікторія Сидоренко, директорка з управління персоналом АТ «НСТУ»; Антон Шейко, начальник управління ризиків АТ «НСТУ»; Альона Кардаш, заступниця начальника Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ»; Катерина Поливач, головна юрисконсультка Наглядової ради АТ «НСТУ»; Марія Власюк, головна фахівчиня апарату Наглядової ради АТ «НСТУ».

Відкриття засідання

Надійшла пропозиція розпочати засідання.
На засіданні присутні 11 (одинадцять) з 13 членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа нагадала, що відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та Статуту АТ «НСТУ» єдиним акціонером телерадіокомпанії є держава в особі Держкомтелерадіо (далі – акціонер), який безпосередньо виконує функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі телерадіокомпанії. На засіданні присутній представник акціонера – перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. С. Остапа висловила вдячність акціонеру Суспільного мовлення за плідну співпрацю та за чітке виконання своїх повноважень й обов’язків.

Богдан Червак поінформував, що на адресу Держкомтелерадіо надійшла низка запитань від журналістів видання «Детектор медіа», серед яких питання про те, якими у 2020 році були відносини акціонера та АТ «НСТУ». Б. Червак зауважив, що відповідь на це запитання проста – акціонер виконував усі свої функції, не втручаючись при цьому в редакційну політику Суспільного мовника. Акціонер розуміє важливість Суспільного мовника для України, завжди захищає та допомагає. Акціонер робить все від нього залежне для розвитку Суспільного мовлення в Україні. Б. Червак привітав працівників Суспільного мовлення з прийдешніми святами та побажав успішної праці в майбутньому.

Зураб Аласанія від імені правління АТ «НСТУ» подякував Держкомтелерадіо за підтримку, допомогу та продуктивну взаємодію протягом усього часу створення та розвитку Суспільного мовлення.

Світлана Остапа оголосила перелік питань проєкту порядку денного:

1. Про розгляд інформації щодо відповідності контенту АТ «НСТУ» місії суспільного мовлення.
2. Про результати початкової оцінки ризиків АТ «НСТУ» та подальші кроки в розбудові інфраструктури ризик-менеджменту.
3. Про питання роботи Служби внутрішнього аудиту.
4. Про Звіт корпоративного секретаря АТ «НСТУ» за ІV квартал. 
5. Про Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ» та перехід до грейдингової системи оплати праці.
6. Про результати проміжної оцінки роботи голови та членів правління АТ «НСТУ».
7. Про розгляд пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання АТ «НСТУ».
8. Різне.

Вадим Міський вніс пропозицію перенести розгляд питання: «Про розгляд інформації щодо відповідності контенту АТ «НСТУ» місії суспільного мовлення» з першого на сьоме місце порядку денного.

Світлана Остапа запропонувала розглянути питання: «Про Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ» та перехід до грейдингової системи оплати праці» першим пунктом порядку денного.

Вирішили: Затвердити порядок денний із запропонованими змінами:

1. Про Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ» та перехід до грейдингової системи оплати праці.
2. Про результати початкової оцінки ризиків АТ «НСТУ» та подальші кроки в розбудові інфраструктури ризик-менеджменту.
3. Про питання роботи Служби внутрішнього аудиту.
4. Про Звіт корпоративного секретаря АТ «НСТУ» за ІV квартал. 
5. Про результати проміжної оцінки роботи голови та членів правління АТ «НСТУ».
6. Про розгляд пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання АТ «НСТУ».
7. Про розгляд інформації щодо відповідності контенту АТ «НСТУ» місії суспільного мовлення.
8. Різне.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Обговорення питань порядку денного

1. Про Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ» та перехід до грейдингової системи оплати праці

Світлана Остапа поінформувала, що Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» опрацював Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ» та перехід до грейдингової системи оплати праці. Перед засіданням Наглядової ради відбулася робоча зустріч для членів Наглядової ради, на якій директорка з управління персоналом АТ «НСТУ» Вікторія Сидоренко додатково поінформувала про всі деталі переходу до грейдингової системи оплати праці та, відповідно, необхідність затвердження нових Умов і розмірів оплати праці.

Євген Глібовицький повідомив, що питання переходу на грейдингову (ступінчасту) систему оплати праці опрацьовувалося два роки. Для розроблення грейдингової системи оплати праці було залучено компанію «Ернст енд Янг». Грейдингова система оплати праці є такою, якою користуються в сучасному корпоративному світі. Встановлюються рівні оплати праці, які визначалися за певними параметрами. Для розроблення грейдингової системи оплати праці було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники: членів Наглядової ради, правління, деяких структурних підрозділів АТ «НСТУ» та компанії «Ернст енд Янг». Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» розглянув Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ» та перехід до грейдингової системи оплати праці та рекомендує Наглядовій раді їх затвердити. 

Вікторія Сидоренко презентувала результати грейдингу АТ «НСТУ» та зазначила, що телерадіокомпанія прагне стати конкурентоспроможним роботодавцем, залучати й утримувати фахових працівників, і для цього необхідно забезпечити гідну оплату праці, що відповідає ринковому рівню.

Нова система оплати праці розроблена із залученням компанії «Ернст енд Янг» та враховує дані щодо рівнів оплати праці працівників, залучених в аналогічних сферах діяльності на ринку праці у кожному регіоні, адже рівні заробітних плат не є однаковими у всіх областях України.

Для досягнення відповідних ринкових рівнів заробітної плати працівників АТ «НСТУ» потребує значного збільшення фонду оплати праці – понад двадцять мільйонів щомісячно, тому розробляється трирічний план поетапного впровадження грейдингової системи оплати праці з урахуванням наявного у компанії фінансування та заборгованості невикористаних у попередні періоди відпусток.

Правління планує розпочати впровадження грейдингової системи оплати праці з працівників некерівного складу, а перший етап збільшення заробітної плати працівників має відбутися вже наступного року.

Оксана Миронова висловила зауваження, що до участі у розробці грейдингової системи були залучені лише три члени Наглядової ради – Остапа, Міський, Глібовицький та висловила побажання, щоб до участі в опрацюванні або внесенні змін до грейдингової системи надалі залучали всіх членів Наглядової ради, а не лише трьох.

Світлана Остапа поінформувала, що розробники грейдингової системи оплати праці, представники компанії «Ернст енд Янг», звернулися до неї як до голови Наглядової ради з проханням дати оцінку посад працівників функціонально підпорядкованих Наглядовій раді (Служба внутрішнього аудиту та апарат Наглядової ради) і попросили порекомендувати ще дві кандидатури представників Наглядової ради для проведення цієї оцінки. С. Остапа повідомила, що вона порекомендувала голів комітетів Наглядової ради, які найчастіше стикаються з цими підрозділами. Проєкт грейдингової системи був детально опрацьований Комітетом з питань призначень та винагород посадових осіб, на засіданні якого кожен член наглядової мав можливість внести свої пропозиції.

Оксана Миронова зауважила, що пані Вікторія поінформувала, що всі керівники структурних підрозділів брали участь в оцінюванні посад своїх підлеглих, а в Наглядовій раді – лише її керівництво.

Лаврентій Малазонія запитав: «Ця грейдингова система оплати праці яким чином стикується з досягненнями частками та рейтингами?».

Євген Глібовицький відповів, що грейдингова система оплати праці замінює систему окладів. Для кар’єрного зростання працівників ця система є більш гнучкою. Він уточнив, що, наскільки він зрозумів, Лаврентій Малазонія хоче почути, чи передбачає грейдингова система оплати праці причинно-наслідковий зв’язок із системою оцінювання рефлективності правління чи компанії. Зв’язок є, тільки він не причинно-наслідковий, він кореляційний.

Оксана Миронова нагадала, що правління обіцяло розпочати впровадження грейдингової системи оплати праці з нижніх грейдів.

Зураб Аласанія поінформував, що розпочинати впровадження грейдингової системи оплати праці з верхніх грейдів неможливо, адже це потребуватиме значних коштів, яких у компанії немає.

Вирішили:

1. Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 7 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та з урахуванням грейдингового оцінювання, проведеного на виконання Дорожньої карти запровадження ініціатив за результатами організаційного аудиту ПАТ «НСТУ», схваленої протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 26.07.2018 № 22:
1) затвердити Умови і розміри оплати праці працівників акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (додаток 1);
2) установити, що:
перехідним періодом є строк у три роки, протягом якого правлінням АТ «НСТУ» поетапно вводяться встановлені підпунктом 1 Умови і розміри оплати праці працівників акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»;
у перехідний період застосовуються одночасно Умови і розміри оплати праці працівників акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», встановлені підпунктом 1, та Умови і розміри оплати праці працівників акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», Умови і розміри оплати праці працівників, функціонально підпорядкованих Наглядовій раді АТ «НСТУ», встановлені протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 26.07.2018 № 22 (зі змінами);
3) правлінню АТ «НСТУ»:
до 11 січня 2021 року розробити та подати на розгляд Комітету з питань призначень і винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ»:

• проєкт Положення про грейдингову систему оплати праці акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»;
• План впровадження Умов і розмірів оплати праці працівників акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»;
• забезпечити впровадження Умов і розмірів оплати праці працівників акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» відповідно до пункту 2;
• звітувати Комітету з питань призначень і винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» про стан впровадження Умов і розмірів оплати праці працівників акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» щопівроку (до останнього числа місяця звітного півріччя).

Голосування:
За – 10. Проти – 1 (Л. Малазонія). Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

2. Про результати початкової оцінки ризиків АТ «НСТУ» та подальші кроки в розбудові інфраструктури ризик-менеджменту

Вадим Міський поінформував, що система ризик-менеджменту в компанії активно розбудовується, один з елементів цієї інфраструктури – Служба внутрішнього аудиту – підпорядкований Наглядовій раді інші два підрозділи – управління комплаєнс та управління ризиків – підпорядковані правлінню, але є об’єктом нагляду з боку Наглядової ради в особі Комітету з питань аудиту. Наглядова рада доручала правлінню до листопада 2020 року провести початкову оцінку ризиків компанії, яка дасть змогу органам управління ухвалювати більш якісні рішення та допоможе перейти від інтуїтивного та ручного керівництва компанією до більш обґрунтованого та системного. Початкова оцінка ризиків була завершена у визначені терміни. Начальник управління зі своїми колегами представили Звіт про результати початкової оцінки ризиків на засіданні Комітету з питань аудиту, в свою чергу Комітет з питань аудиту детально вивчив цей звіт та схвалив його. Також Комітет з питань аудиту високо оцінив результати проведення початкової оцінки ризиків. 

Засідання Наглядової ради залишила Катерина Дулапчій. На засіданні присутні 10 (десять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Антон Шейко поінформував, що на виконання заходів із запровадження в АТ «НСТУ» функції управління ризиками, що передбачені пунктами Дорожньої карти запровадження ініціатив за результатами організаційного аудиту ПАТ «НСТУ», та на виконання пункту 6 рішення Наглядової ради АТ «НСТУ» від 10.08.2020 № 44, управлінням ризиків АТ «НСТУ» з 06.10.2020 до 30.11.2020 здійснено організацію проведення початкової оцінки ризиків (ПОР), об’єктом якої були ризики, притаманні діяльності АТ «НСТУ» за період з 01.10.2017 по 01.10.2020.

З метою забезпечення належної організації процесу початкова оцінка ризиків АТ «НСТУ» передбачала певні організаційні засади та складові, зокрема: робочий план проведення початкової оцінки ризиків, який містив інформацію про об’єкт оцінки, цілі проведення ПОР, перелік процедур, послідовність їхнього виконання тощо; перелік представників структурних підрозділів центральної дирекції АТ «НСТУ» у складі робочих груп (у розрізі підрозділів); стандартизований перелік посад представників відокремлених структурних підрозділів АТ «НСТУ» у складі робочих груп; графік проведення початкової оцінки ризиків, який містив інформацію про строки ознайомлення структурних підрозділів АТ «НСТУ» з підходами до проведення такої оцінки, строки заповнення та надання анкет-опитувальників, графік проведення засідань робочих груп тощо; анкету-опитувальник, яка містила перелік із 129 факторів ризику; типову форму протоколу робочої групи за результатами початкової оцінки ризиків.

Під час проведення початкової оцінки ризиків компанією здійснено комплекс заходів: отримано понад 6400 оцінок ризиків; зафіксовано понад 1400 інцидентів ризику; зібрано понад 1200 пропозицій структурних підрозділів; проведено 50 засідань робочих груп; створено ризик-орієнтовану фінансову модель; створено розрахункову модель визначення ринкового мультиплікатора орендної ставки; правлінням АТ «НСТУ» створено атмосферу «tone at the top» шляхом демонстрації особистої прихильності до процесу управління ризиками, забезпечення розуміння учасниками робочих груп їхньої ролі та відповідальності, заохочення працівників до вільного обміну інформацією, здійснення нагляду за етапами проведення початкової оцінки ризиків

Результати здійснення оцінки ризиків за напрямом фінансової стабільності.

Аналіз ризику фінансової стабільності щодо імовірності виникнення фінансових втрат і погіршення умов діяльності через розбалансованість грошових потоків та неефективність структури капіталу здійснено у середовищі створеної ризик-орієнтованої фінансової моделі та з використанням моделі PD z-score.

Розроблено ризик-орієнтовану фінансову модель – інструмент аналізу ризику фінансової стабільності, що містить розрахунок фінансових показників на підставі даних про фактичні та заплановані обсяги надходжень та витрат з урахуванням факторів ризику фінансової стабільності.

Джерелами інформації, що підлягала аналізуванню під час проведення початкової оцінки ризиків за напрямом ризиків фінансової стабільності, були: фінансова звітність підприємства; звіти про виконання фінансового плану; аудиторські звіти; дані системи бухгалтерського обліку підприємства; офіційні видання органів державної влади України тощо.

За результатами проведення початкової оцінки ризиків, загальна оцінка ризику фінансової стабільності компанії визначена на рівні «значний», зокрема: ризик макроекономічного середовища, визначено на рівні «високий»; групи ризиків капітальних інвестицій та структури капіталу оцінені на рівні «обмежений»; групи ризиків операційного аналізу та операційних витрат оцінені на рівні «значний»; групи ризиків управління активами та показників ліквідності оцінені на рівні «високий»; ризик імовірності дефолту (PD – probability of default) отримав оцінку на рівні «значний».

Основні методологічні підходи, які застосовувались, та результати початкової оцінки ризиків за напрямом нефінансових ризиків:

Оцінка передбачала підхід визначення ризику на рівні: «незначний», «обмежений», «значний» та «високий», що відповідає «зеленій», «жовтій», «помаранчевій» та «червоній» зонам ризику.

Оцінка проводилась за двома підходами: на підставі загальної оцінки, визначеної підрозділами АТ «НСТУ», та на підставі оцінки, наданої підрозділами з урахуванням впливу на діяльність та правдоподібності (імовірності) реалізації ризику. 

Оцінку проведено у розрізі структурних підрозділів центральної дирекції; відокремлених структурних підрозділів; у розрізі «творчого», «адміністративного» та «сервісного» блоків, а також загалом по АТ «НСТУ». 

Зазначено, що загальний рівень ризику за результатами проведення початкової оцінки ризиків визначено як такий, що відповідає помаранчевій зоні та передбачає розроблення комплексного плану заходів. Було представлено основні фактори ризику, які вплинули на формування вказаного рівня ризику. 

З метою формування належної системи управління ризиками зазначено про необхідність запровадження ролі «ризик-координатор» у межах кожного структурного підрозділу, яка стане важливим практичним інструментом у подальшій розбудові інфраструктури ризик-менеджменту компанії.

Результати початкової оцінки ризиків за напрямом ринкових (цінових) ризиків та основні методологічні підходи, які застосовувались. Об’єктом дослідження були ринкові орендні ставки за об’єктами нерухомості, що здаються в оренду АТ «НСТУ» стороннім організаціям.

Незалежне оцінювання (аналіз відповідності орендної ставки ринковим умовам) здійснювалося працівником управління ризиків, який має відповідне чинне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

Як джерело інформації були використані дані публічних джерел інформації, зокрема, дані Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ». До вибірки увійшли угоди, що були укладені у період з 01.10.2017 до 01.10.2020. Розмір вибірки становив 189 об’єктів нерухомості, які здаються в оренду АТ «НСТУ».

Переважна більшість об’єктів вибірки є високоліквідними з позиції географічного розташування та розміщені в центральних та наближених до центру зонах населених пунктів. На частку м. Київ, м. Львів та м. Одеса припадає 77 %. Частка офісних приміщень у структурі вибірки становить 84 %.

За результатами проведеного аналізу встановлено високий рівень зношеності об’єктів нерухомості, що знижує ліквідність майна та грошові надходження від оренди. На частку нерухомості, що потребує ремонту, припадає близько 73 %.

Ключовими елементами порівняння, що використовувалися під час аналізу, були: географічне розташування (ціноутворюючі зони, транспортна доступність, соціальна інфраструктура) та фізичні характеристики (площа, технічний стан, розміщення в межах будівель, конфігурація вхідної групи, вихід на червону лінію).

Ризики було класифіковано та ранжовано за такими рівнями ризиків: незначний (≤ -5%), обмежений (≤ -15%), значний (≤ -30%), високий (> -30%). Структура рівнів ризику в розрізі площ така: незначний (33 %), обмежений (8 %), значний (39 %), високий (20 %).

Вадим Міський подякував начальнику та працівникам управління ризиків за ґрунтовну роботу у проведенні початкової оцінки ризиків компанії. В. Міський попросив якомога швидше провести оцінку ризиків надходжень від реклами та спонсорства для врахування її результатів у роботі СВА. 

До засідання Наглядової ради долучилася Катерина Дулапчій. На засіданні присутні 11 (одинадцять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Олексій Панич зауважив, що без підрозділів Служби внутрішнього аудиту та управління ризиків і комплаєнс здійснювати ефективно управління компанією неможливо. Також зі звіту випливає, що найбільш загрозливими в плані нефінансових ризиків є центральна дирекція, а в самій центральній дирекції – творчий блок. О. Панич попросив правління звернути на ці підрозділи особливу увагу.

Антон Шейко додав, що під час проведення початкової оцінки ризиків за напрямом нефінансові ризики не оцінювалася компанія як суб’єкт, а кожен підрозділ проводив самооцінку і визначав відповідно до сфери його діяльності наявні загрози на підставі власного досвіду.

Світлана Остапа зауважила, що правління при підготовці Плану заходів за результатами проведення початкової оцінки ризиків АТ «НСТУ» має все врахувати і підготувати пояснення щодо цих ризиків.

Зураб Аласанія пояснив, що в зазначених структурних підрозділах зосереджено найбільше витрат, тому й більша кількість ризиків.

Світлана Остапа висловила вдячність начальнику управління ризиків та працівникам управління, зазначивши, що А. Шейко зумів залучити до підрозділу хороших фахівців.

Вирішили:

1. Доручити правлінню АТ «НСТУ» розробити План заходів за результатами проведення початкової оцінки ризиків АТ «НСТУ» до 30 січня 2021 року.
2. Доручити правлінню АТ «НСТУ» розробити Декларацію схильності до ризиків та подати її на розгляд і затвердження Наглядовій раді до 28 лютого 2021 року.

Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 1 (Л. Малазонія).
Рішення прийнято.

3. Про питання роботи Служби внутрішнього аудиту

3.1. Про розгляд Узагальненого звіту про результати роботи Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за IV квартал 2020 року.

Альона Кардаш поінформувала, що на розгляд Наглядової ради подаються три документи, підготовлені Службою внутрішнього аудиту: Узагальнений звіт про результати роботи Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за IV квартал 2020 року; Ризик-орієнтований річний план аудиту АТ «НСТУ» на 2021 рік; Бюджет Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» на 2021 рік.

Узагальнений звіт містить інформацію щодо внутрішніх аудитів, що проводяться Службою внутрішнього аудиту, іншої діяльності Служби внутрішнього аудиту в частині розроблення методологічних підходів щодо проведення внутрішніх аудитів, звітування про результати роботи Служби внутрішнього аудиту та участі працівників Служби внутрішнього аудиту в навчанні щодо внутрішнього аудиту та вдосконалення навичок за іншими напрямами (проєктний менеджмент, англійська мова тощо). Також зазначений звіт містить інформацію щодо моніторингу виконання рекомендацій Служби внутрішнього аудиту, схвалених рішенням Наглядової ради, за 6 проведеними внутрішніми аудитами, зокрема встановлено виконання (часткове виконання) – 63 % від загальної кількості рекомендацій, тобто спостерігається позитивна динаміка щодо виконання правлінням рекомендацій Служби внутрішнього аудиту. Також Службою внутрішнього аудиту отримано службові записки щодо перенесення термінів виконання рекомендацій на 2021 рік за 4 пунктами Плану заходів (комплексна трансформація системи управління, затвердження Умов і розмірів оплати праці, впровадження електронного документообігу, впровадження системи обліку контенту та управління правами інтелектуальної власності).

Ризик-орієнтований річний план аудиту на 2021 рік складений з урахуванням Стратегічного плану аудиту на 2019 2021 роки та початкової оцінки ризиків АТ «НСТУ». Так, на 2021 рік заплановано проведення перехідного аудиту з 2020 року (аудит доходів від оренди нерухомого майна та надання супутніх послуг АТ «НСТУ») та 6 планових внутрішніх аудитів, а саме: аудит функцій комплаєнсу, управління ризиками, методології та внутрішнього контролю АТ «НСТУ», аудит доходів АТ «НСТУ» від розміщення рекламної та спонсорської інформації, аудит формування та виконання фінансового плану, аудит управління грошовими потоками, аудит управління відокремленими структурними підрозділами, аудит організації документообігу та інформаційно-аналітичного забезпечення АТ «НСТУ».

Бюджет Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» сформований з урахуванням завдань Ризик-орієнтованого річного плану аудиту АТ «НСТУ» на 2021 рік та фінансового плану АТ «НСТУ» на 2021 рік. Бюджет Служби внутрішнього аудиту складається з фонду оплати праці, планових витрат на відрядження, витрат на навчання і підвищення кваліфікації та витрат на технічне забезпечення працівників Служби внутрішнього аудиту.

Вадим Міський поінформував, що Комітет з питань аудиту Наглядової ради АТ «НСТУ» детально вивчив Узагальнений звіт про результати роботи Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за IV квартал 2020 року. Протягом року, незважаючи на обмеження через карантинні заходи, всі основні аудити були проведені і контрольне середовище в компанії підтримувалося в належному стані. Комітет також розглянув проєкт Ризик-орієнтованого річного плану аудиту на 2021 рік, вніс правки щодо проведення аудиту відокремлених структурних підрозділів, які були враховані. Водночас з комітетом були узгоджені строки проведення аудиту спонсорства та реклами. Також комітет розглянув бюджет Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» та рекомендує Наглядовій раді представлені документи до затвердження.

Світлана Остапа уточнила, скільки було проведено аудитів у 2020 році і скільки планується провести у 2021 році?

Альона Кардаш відповіла, що у 2020 році було проведено 7 аудитів й у 2021 році планується провести 7 аудитів.

Вадим Міський додав, що в компанії вперше проведено початкову оцінку ризиків і наразі план аудитів базується на виявлених ризиках. Служба внутрішнього аудиту запланувала проведення аудитів у тих сферах, де виявлені найбільші ризики.

Вирішили:

1.    Затвердити Узагальнений звіт про результати роботи Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за IV квартал 2020 року.
2.    Затвердити Ризик-орієнтований річний план аудиту АТ «НСТУ» на 2021 рік.
3.    Затвердити Бюджет Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» на 2021 рік.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Євген Глібовицький поінформував, що Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» розглянув подання заступника начальника Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» та рекомендує Наглядовій раді преміювати працівників Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» згідно з поданням заступника начальника Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» Кардаш А.О. від 18.12.2020.

Світлана Остапа відзначила ефективну роботу Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» і хороші результати її роботи. Також С. Остапа зауважила, що був вироблений механізм співпраці правління та Служби внутрішнього аудиту.

Вирішили:

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.5 трудових договорів працівників Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» преміювати працівників Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» згідно з поданням заступника начальника Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» Кардаш А.О. від 18.12.2020.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

4.    Про Звіт корпоративного секретаря АТ «НСТУ» за ІV квартал 

Микола Дроздовський доповів, що звіт підготовлено на виконання пункту 6.1 Положення про корпоративного секретаря акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», згідно з яким корпоративний секретар щоквартально звітує перед Наглядовою радою про результати своєї діяльності. У першому розділі звіту міститься інформація про стан виконання органами управління та підзвітними підрозділами рішень Наглядової ради. За звітній квартал від Наглядової ради отримано 12 доручень, які були виконані вчасно і в повному обсязі.

Корпоративним секретарем забезпечувалося своєчасне розкриття інформації, відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів. Так, забезпечено розкриття інформації щодо: припинення повноважень члена Наглядової ради В. Козака; призначення члена Наглядової ради В. Бобиренка; призначення члена Наглядової ради О. Романюк. Також забезпечено своєчасну взаємодію, складання та підписання 3 актів виконаних робіт з Національним депозитарієм України та здійснювався моніторинг вчасної оплати послуг Національного депозитарію України. 

Водночас звітній квартал був плідним на нормотворчу роботу. Корпоративним секретарем протягом четвертого кварталу 2020 року підготовлено пропозиції для внесення змін до Кодексу (принципів) корпоративного управління АТ  «НСТУ». Нова редакція Кодексу (принципів) корпоративного управління АТ «НСТУ» схвалена Наглядовою радою (протокол від 09.12.2020 № 48) та направлена на розгляд акціонера. Микола Дроздовський подякував усім членам робочої групи за активну участь у розробленні проєкту Кодексу (принципів) корпоративного управління.

Забезпечено взаємодію з акціонером у частині приведення у відповідність Положення про Наглядову раду АТ «НСТУ», нову реакцію якого затверджено наказом Держкомтелерадіо від 03.11.2020 № 102.

Взято участь в діяльності робочої групи та внесено пропозиції до проєкту Положення про періодичну оцінку правління АТ «НСТУ». Вказане положення затверджено рішенням Наглядової ради від 24.11.2020 (протокол № 47).

Спільно з юридичним департаментом АТ «НСТУ» підготовлено проєкт наказу про взаємодію самостійних структурних підрозділів та філій АТ «НСТУ» щодо питання розкриття особливої інформації емітентом цінних паперів.

Забезпечено правову та організаційно-технічну підготовку і проведення 4 засідань Наглядової ради АТ «НСТУ» та 5 засідань комітетів Наглядової ради. Забезпечено опрацювання 39 вхідних листів від громадян, підприємств, органів державної влади та громадських організацій. Опрацьовано та підготовлено проєкти 25 вихідних листів на адресу громадян, підприємств, установ та громадських організацій. У робочому порядку готувалися документи та надавались консультації членам Наглядової ради з питань роботи АТ «НСТУ».

Микола Дроздовський подякував працівникам апарату Наглядової ради Катерині Поливач і Марії Власюк за плідну роботу та допомогу протягом року.

Євген Глібовицький поінформував, що Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» рекомендує Наглядовій раді преміювати корпоративного секретаря в розмірі 100 % від його посадового окладу, преміювання в такому розмірі рекомендується корпоративному секретарю вперше за рік його роботи.  Є. Глібовицький відзначив великі обсяги проведеної роботи та роль корпоративного секретаря у збалансованій та якісній підготовці роботи Наглядової ради.

Світлана Остапа зауважила, що корпоративний секретар був обраний рік тому. До того Наглядовій раді працювати було значно важче без апарату і без корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є ланкою, яка з’єднує акціонера, Наглядову раду та правління компанії, і є дуже важливою складовою корпорації.

Вирішили:

1. Відповідно до Примірного положення про корпоративного секретаря акціонерного товариства, в статутному капіталі якого корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.03.2015 № 356, пунктів 6.1, 6.2 та підпункту 4 пункту 2.3. Положення про корпоративного секретаря акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого рішенням Наглядової ради від 11 лютого 2020 року (протокол № 39), затвердити Звіт корпоративного секретаря за ІV квартал 2020 року.
2. Відповідно до підпункту 6 пункту 2.3 Положення про корпоративного секретаря акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого рішенням Наглядової ради від 11 лютого 2020 року (протокол № 39), преміювати корпоративного секретаря АТ «НСТУ» Дроздовського М.Г. у розмірі 100 % від його посадового окладу.

Голосування:
За – 11. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

5.    Про результати проміжної оцінки роботи голови та членів правління АТ «НСТУ»

Євген Глібовицький повідомив, що Наглядова рада наразі не може провести повну оцінку роботи голови та членів правління АТ «НСТУ» у зв’язку з тим, що ще не закінчився поточний рік, і відповідно немає повного набору даних, за якими можна було б зробити розрахунки. Наразі важливим було те, щоб розпочати роботу із частиною оцінки. Правління оцінювало себе за низкою певних критеріїв. Самооцінку голови та членів правління членам Наглядової ради було надіслано заздалегідь. Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ» під час розгляду самооцінки правління виявив складність в тому, щоб оцінити, яким чином досягнення однієї людини вплинули на загальний результат, та яким чином виокремити досягнення певної людини з колективного результату. Очевидним є те, що система оцінювання дає мінімальний набір даних для оцінювання. Але процес побудови системи оцінювання триває. Є. Глібовицький зауважив, що, на жаль, ми не можемо використовувати критерії оцінювання інших акціонерних товариств, адже наша компанія є унікальною. Процес оцінювання пройшов задовільно. Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб Наглядової ради АТ «НСТУ опрацював самооцінки голови та членів правління та рекомендує Наглядовій раді підтримати рішення Комітету.

Зураб Аласанія зауважив, що для складання самооцінки правлінню не вистачало певної форми та точних критеріїв. Правління підготувало самооцінку в довільній формі. З. Аласанія поінформував, що організація роботи правління за останній рік змінилася суттєво. Увесь рік правління працювало не в повному складі, наразі є не сім, як обрано Наглядовою радою у 2017 році, а тільки п’ять членів правління. Обов’язки відсутніх двох членів правління були перерозподілені. Правління забезпечило безперебійну роботу і не зупинило розвиток компанії в умовах пандемії та секвестру бюджету. Навіть хвороба на коронавірус двох членів правління не завадила їм виконувати свої обов’язки. АТ «НСТУ» погасило борг держави перед АТ «Євроньюз», остаточно погасило так званий японський кредит перед державою. Компанія завершила співпрацю з ТОВ «Ера-медіа». Усі рішення приймалися правлінням колегіально на основі аналізу даних. З. Аласанія відзначив, що всі члени правління працювали весь рік ефективно і він задоволений їхньою роботою та результатами.

Світлана Остапа уточнила, що правлінню для самооцінювання Наглядовою радою була надана певна форма та критерії. Комітет з питань призначень та винагород декілька годин опрацьовував подані правлінням документи щодо самооцінки, було заслухано кожного члена правління, задавалося багато запитань та уточнень. С. Остапа поінформувала, що Комітет з питань призначень та винагород посадових осіб розглянув подання голови правління щодо преміювання членів правління та прийняв рішення рекомендувати Наглядовій раді преміювати членів правління відповідно до рішення Комітету з питань призначень та винагород.

Засідання Наглядової ради залишила Катерина Дулапчій. На засіданні присутні 10 (десять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Світлана Остапа нагадала, що в правлінні наразі одне місце вакантне і одна членкиня правління перебуває у відпустці для догляду за дитиною, тому правління працює в неповному складі.

Оксана Миронова запитала, чи планує голова правління подавати кандидатуру на заміну члена правління Родіона Никоненка, який звільнився, чи, можливо, ця посада не потрібна і її варто прибрати?

Зураб Аласанія відповів, що обов’язки Родіона Никоненка розподілені між членом правління Миколою Чернотицьким та директором фінансовим Лілією Стиренко, які успішно співпрацюють і справляються. Подавати кандидатуру для обрання члена правління недоцільно.

Оксана Миронова поінформувала, що один з позовів Зураба Аласанії було відхилено.

Олексій Панич запитав, чи буде подано апеляцію щодо цього рішення суду?

Зураб Аласанія відповів, що не отримував повідомлення із суду щодо свого позову, і додав, що в разі відхилення позову буде подано апеляцію.

Вирішили:

Відповідно до пункту 4.6.3 Положення про винагороду правління акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», пункту 5.5 Контракту з головою правління АТ «НСТУ» преміювати голову правління Аласанію З.Г. у розмірі 2,5 посадових окладів.

Голосування:
За – 8. Проти – 2 (Л. Малазонія, О. Миронова). Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

Вирішили:

Відповідно до пункту 4.6.3 Положення про винагороду правління акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», пункту 5.5 Контракту з членом правління АТ «НСТУ» Чернотицьким М.М., на підставі подання голови правління від 17.12.2020 преміювати члена правління Чернотицького М.М. у розмірі 4 посадових окладів.

Голосування:
За – 8. Проти – 1 (Л. Малазонія). Утрималися – 1 (О. Миронова).
Рішення прийнято.

Вирішили:

Відповідно до пункту 4.6.3 Положення про винагороду правління акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», пункту 5.5 Контракту з членом правління АТ «НСТУ» Гребенюк І.І., на підставі подання голови правління від 17.12.2020 преміювати члена правління Гребенюк І.І. у розмірі 2 посадових окладів.

Голосування:
За – 8. Проти – 1 (О. Миронова). Утрималися – 1 (Л. Малазонія).
Рішення прийнято.

Вирішили:

Відповідно до пункту 4.6.3 Положення про винагороду правління акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», пункту 5.5 Контракту з членом правління АТ «НСТУ» Лодигіним Я.О., на підставі подання голови правління від 17.12.2020 преміювати члена правління Лодигіна Я.О. у розмірі 3 посадових окладів.

Голосування:
За – 8. Проти – 1 (Л. Малазонія). Утрималися – 1 (О. Миронова).
Рішення прийнято.

Вирішили:

Відповідно до пункту 4.6.3 Положення про винагороду правління акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», пункту 5.5 Контракту з членом правління АТ «НСТУ» Хоркіним Д.М., на підставі подання голови правління від 17.12.2020 преміювати члена правління Хоркіна Д.М. у розмірі 3,5 посадового окладу.

Голосування:
За – 9. Проти – 0. Утрималися – 1 (Л. Малазонія).
Рішення прийнято.

6.    Про розгляд пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання АТ «НСТУ»

Зураб Аласанія повідомив, що з метою вдосконалення нормативно-правового регулювання AT «НСТУ» та відповідно до пункту 8 частини другої статті 7 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» правління просить Наглядову раду АТ «НСТУ» розглянути проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та подати до Міністерства культури та інформаційної політики України і Держкомтелерадіо для подальшого внесення на розгляд Уряду.

Інна Гребенюк поінформувала, що проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» розроблено з метою приведення акта Кабінету Міністрів України у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та на виконання вимог Бюджетного кодексу України.

Зокрема, потребує розв’язання така проблема:

Частиною 1 статті 13 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Додатком № 3 до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачена програма «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України». Цим же додатком визначено, що розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік здійснюється за рахунок загального та спеціального фондів.

Наразі Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» взагалі не передбачено джерела формування спеціального фонду за програмою «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України».

З метою приведення акта Кабінету Міністрів України у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та на виконання статті 20 Бюджетного кодексу України розроблено зазначений проєкт акта.

Світлана Остапа додала, що статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», ухваленого Верховною Радою України 15.12.2020, визначено, що у 2021 році до спеціального фонду державного бюджету зараховуються надходження від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск та проведення лотерей. Наразі незрозуміло, чи буде наповнюватися цей спеціальний фонд і чи будуть кошти із цього спецфонду надходити на рахунок АТ «НСТУ». Проблема в тому, що до цього спецфонду віднесли капітальні видатки.

Вирішили:

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 7 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та підпункту 19 пункту 45 Статуту акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1039 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 737), схвалити проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» і доручити голові Наглядової ради АТ «НСТУ» звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України з пропозицією щодо подання в установленому порядку Уряду проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Голосування:
За – 10. Проти – 0. Утрималися – 0.
Рішення прийнято.

7.    Про розгляд інформації щодо відповідності контенту АТ «НСТУ» місії суспільного мовлення

Зураб Аласанія доповів, що будь-які меншини потребують не однієї окремої програми чи програм, спеціально створених для них, а можливості бути представленими в інформаційному полі (та конкретній одиниці контенту) як невід’ємна частина єдиного суспільства. Це стосується не лише національних меншин, а й людей з інвалідністю та інших верств українського суспільства, що представлені в меншій кількості, але здійснюють якісний внесок в унікальне обличчя України.

Засідання Наглядової ради залишила Оксана Романюк до засідання долучилася Наталія Скрипка. На засіданні присутні 10 (десять) членів Наглядової ради. Кворум наявний.

Відповідно до стратегії Національної суспільної телерадіокомпанії України на 2020-2022 роки, затвердженої рішенням Наглядової ради ПАТ «НСТУ» від 20.12.2019 № 38 та розділу «Стратегічні цілі Суспільного на 2020-2022 роки» задля досягнення цих цілей Суспільне: будує міцні зв’язки з аудиторією, залучає якнайширше коло спільнот, людей різних вікових груп і людей з інвалідністю, національних та інших меншин, інших соціальних груп, надаючи їм можливість бути представленими в інформаційному полі як невід’ємна складова єдиного суспільства».

Контент для людей з інвалідністю присутній на всіх платформах Суспільного мовлення. Відбувається адаптація контенту: переклад жестовою мовою, субтитрований контент. Також йде робота із висвітлення та обговорення проблем: сюжети у новинах, окремі тематичні блоки у циклових програмах. У партнерстві організовується трансляція партнерських проєктів, підтримка тематичних ініціатив.

Інформаційне мовлення

Від початку року – є понад 100 матеріалів, які розійшлись на всі платформи (digital, радіо, телебачення). Історії людей з інвалідністю, їхні проблеми і шляхи вирішення, урядові та законодавчі ініціативи, які пов’язані із людьми з інвалідністю, питання інклюзивності в країні.

У будні 6 випусків новин із сурдоперекладом на телебаченні. Загальний хронометраж цих випусків – близько 100 хвилин на день. 

«Бігунець» – текстова стрічка новин, яку глядачі (зокрема, і з порушенням слуху) можуть бачити на випусках Новин, Суспільної студії та Новин спорту. Загальна тривалість цих програм: у будні - понад 5 годин на день, у вихідні - майже година на день.

Платформа телебачення

Телеканал UA: ПЕРШИЙ

Загальна кількість контенту в ефірі UA: ПЕРШИЙ, що враховує потреби осіб з інвалідністю, за 2019-2020 рр. — 1 003 год. 

• Передачі тематичні, з сурдоперекладом, з субтитрами — 931 год.;
• Документальні фільми — 1 год.;
• Мультсеріали з субтитрами — 55 год.;
• Соціальна реклама — 8 год.;
• Анонси — 3 год.;
• Ролики — 2 год.

Телеканал UA: КУЛЬТУРА

Загальна кількість контенту в ефірі UA: КУЛЬТУРА, що враховує потреби осіб з інвалідністю, за 2019-2020 рр. – 725 год.

• Тематичні передачі — 122 год.;
• Тематичні фільми – 3 год.;
• Передачі із сурдоперекладом — 250 год.;
• Передачі із субтитрами — 223 год.;
• Мультсеріали з субтитрами — 112 год.;
• Ролики — 2 год.;
• Соціальна реклама – 8 год.;
• Анонси – 3 год.

Контент телеканалів UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА

Тематичні передачі власного виробництва:

«100 років ізоляції» – фільм-розслідування, що показує зсередини систему психіатричних лікарень і психоневрологічних інтернатів та головну причину тривалого перебування там пацієнтів (54 хв.).
«Помилка 83» – фільм-розслідування, автори якого розкривають корупційні схеми українських медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) (1 год. 23 хв.).
«Життя післязавтра» — стрічка розповідає про двох ветеранів російсько-української війни, які, попри серйозні травми, не зневірилися та довели, що можуть жити насиченим повноцінним життям. (50 хв.).
«Пекельне відрядження» — історії телевізійників, які, ризикуючи здоров'ям, вирушили в епіцентр катастрофи, щоб світ побачив правду (25 хв.).

Тематичні передачі:

«Разом» — телепроєкт присвячений людям, які мають інвалідність, але, попри обставини, знаходять своє місце у соціумі (4 випуски х 23 хв.).
«Право на життя» — документальна передача до міжнародного дня людей з інвалідністю (27 хв.).
«Михайло і Даниїл» — документальна передача-портрет, головний герой якої — людина з інвалідністю (1год. 03 хв.).
#ВУКРАЇНІ — «Одеса. Життя навпомацки». В Одесі є унікальний завод – одне з небагатьох в Україні місць, яке приймає на роботу незрячих (24 хв.).
#ВУКРАЇНІ — «Життя без звуків». У Сумах є підприємство, на якому особи з вадами слуху шиють одяг для української армії (24 хв.).
#ВУКРАЇНІ — «Ментальні пекарі». У Вінниці відкрилася пекарня, до якої беруть на роботу лише людей з ментальною інвалідністю, навіть тих, в чиїх посвідченнях вказано «непрацездатний» (24 хв.).
«Декомунізація UA. Пара олімпійців» – історія людей з інвалідністю, які продовжують займатися спортом і мають  активну життєву позицію (13 хв.).

Передачі власного виробництва із сурдоперекладом: суспільно-політичне токшоу «Зворотний відлік», Марафон «На карантині», трансляції богослужінь, «Тема дня. Вибори-2019».

Передачі із субтитрами: «Пліч-о-пліч», VoxCheck, «Мальовничі села», «Своя земля», «Кмітливий Сяоцзі» (мультсеріал із субтитрами).

Тематичні ролики: «Що таке аутизм», «Лайфхак українською. Жестова мова», «Аутизм: особливий світ».

РАЗОМ

Проєкт «Разом» - це програма не про людей з інвалідністю і не для них. Це проєкт про модель гармонійного суспільства, де всі люди, незалежно від їхніх фізичних даних та можливостей, мають право та змогу розвиватися та реалізовувати свої життєві прагнення. 

• ЖАНР: Портретне докуреаліті.
• ФОРМАТ: Поєднання телевізійної бесіди з нарисовою аналітикою.
• БАЗОВА ПЛАТФОРМА: Телебачення (UA: Перший).
• СЛОТ: будній день, (17:00-18:00).
• АУДИТОРІЯ: Ядро – жінки 35+ (70%), чоловіки 40+ (30%).
• ПЕРІОДИЧНІСТЬ: раз на тиждень.
• ХРОНОМЕТРАЖ: 26 хвилин.
• Даний проєкт відбувся в рамках меморандум між NHK International (субреципієнт JICA) та НСТУ.

5 травня розпочала роботу онлайн-платформа «Разом», яка є продовженням телепроєкту «Разом» на «UA: ПЕРШОМУ», присвяченого життю людей з інвалідністю.

Героями телепроєкту «Разом» є спортсмени-паралімпійці, журналісти, художники й громадські діячі, які власним прикладом демонструють, що кожен здатний побудувати успішну модель свого життя.

Проблеми адаптації людей з інвалідністю в суспільстві та доступності простору досі нагальні. Тому продовженням телевізійного проєкту став однойменний сайт.

На сайті «Разом» доступні рубрики «ТБ-Проект Разом», «Публікації», «Лайфхаки», «Спорт», «Допомога» і є можливість перейти на сайт «Суспільне Новини».

Рубрика «Допомога» – це комунікативний майданчик для людей з інвалідністю.

«Руйнуйте власні стереотипи, діліться своїми проблемами, страхами, складнощами адаптації чи доступності. Комусь потрібні практичні дії, комусь поради, а комусь просто спілкування. Ми пропонуємо унікальний комунікативний майданчик, де кожен, хто того потребує, буде почутий!», – на платформі закликають писати звернення. Також у цій рубриці можна запропонувати допомогу, яка пов’язана з різними аспектами життя людей з інвалідністю.

Платформа «Разом» має спеціальний функціонал для людей із порушеннями зору. Під час підготовки до запуску творці консультувалися щодо доступності та дотримання прав людей з інвалідністю з директором ГО «Група активної реабілітації» Віталієм Пчолкіним і ГО «Боротьба за права».

Українське радіо

Канали «Українського радіо» продукують два типи контенту про людей з інвалідністю:

• Циклові тематичні програми (дискусійні рубрики, серії історій успіху, радіоблоги).
• Окремі ефіри, тематичні випуски в рамках циклових програм.

Циклові тематичні програми – Приклади

Радіоблог «Лайфхаки незрячої мами» (UA: Одеса)

Ведуча Світлана Стрельцова розповідає, із якими стереотипами щодо вагітності незрячих жінок їй довелося зіткнутися, і на власному прикладі демонструє, як мама з інвалідністю по зору може виховувати зрячу дитину, як можна поєднувати роль дружини, матері й редакторки на радіо, займатися громадською діяльністю й водночас знаходити час на хобі.

«Інклюзивний світ» (UA: Харків) 

Програма про те, як перестати жити страхами і припущеннями щодо людей з інвалідністю. Показати, що люди з інвалідністю живуть повноцінним життям, а також налагодити діалог у суспільстві, щоб міста ставали зручнішими для людей з інвалідністю, які б мали рівні можливості для реалізації себе у бізнесі, навчанні тощо. 

Радіоблог Володимира Носкова «Інклюзив» («Українське радіо») 

З лютого 2020 року на першому каналі «Українського радіо» та Радіо «Культура» щотижня виходить програма «Інклюзивний світ» про успішні історії людей з інвалідністю, яку виробляють на «Українському радіо. Харків» Харківської філії НСТУ.

Незрячий журналіст Володимир Носков ділиться лайфхаками, як знайомитися і спілкуватися з людьми з інвалідністю, відповідає на найбезглуздіші, але водночас важливі запитання для всіх сторін діалогу. Він прагне через власний життєвий досвід, досвід реалібітологів, педагогів, перекладачів жестової мови розповідати, як ліпше допомогти перейти дорогу незрячому пішоходу, чому нечуючій людині не варто кричати на вухо. Окремі ефіри, тематичні випуски в рамках циклових програм робоче місце в офісі для людей, що пересуваються спеціальними візками тощо.

Окремі ефіри, тематичні випуски в рамках циклових програм – теми (з урахуванням програмних концепцій та цільових аудиторій радіоканалів

Перший канал «Українського радіо»

У програмах «Здорова політика», «Активізація з Людмилою Тягнирядно», «Знову вибори», «Небайдужі», «Сьогодні.Вдень», «Сьогодні.Ввечері» (7 12 випусків на місяць).

• Як активісти сприяють інклюзії ветеранів АТО, людей з інвалідністю в суспільство.
• Проблема людей з інвалідністю в часи карантину.
• Проблеми фінансової підтримки людей з інвалідністю.
• Інклюзивно-реабілітаційні проекти в громадах.
• Освіта та інклюзія.
• Дотримання прав людей з інвалідністю під час виборів.
• Долученість людей з інвалідністю до активного суспільного життя (спеціальні проекти, програми підтримки, діяльність спільнот).
• Публічні заходи та кампанії на підтримку людей з інвалідністю.
• Історії успіху.

Радіо «Промінь»

У програмах «СтереО», «День ПРО», «Музичні новини» (2-4 випуски на місяць)

• Соціальні та мистецькі проекти, що привертають увагу до теми інклюзії.
• Інклюзивна складова фестивалів, виставок, презентацій.
• Інфраструктура та вирішення питання мобільності людей з інвалідністю.
• Долучення відомих особистостей до ініціатив на підтримку людей з інвалідністю.
• Історії успіху митців, спортсменів, музикантів з інвалідністю.

Радіо «Культура»

У програмах «Батьківська кухня», Радіотеатр», «Золотий фонд Українського радіо». «Культура.Live», «Права людини – понад усе», «Емоційний інтелект» (7 10 випусків на місяць).

• Серія матеріалів про одноруких піаністів і репертуар, який для них створювали композитори.
• Інклюзивна література для дітей.
• Книги про героїв АТО, жінок-ліквідаторок, ветеранів з інвалідністю.
• Радіодрама про ветеранів з інвалідністю.
• Історії успіху митців, музикантів з інвалідністю.
• Як протидіяти дискримінації.
• Як розуміти людей з інвалідністю та вести з ними комунікацію.

Радіомовлення у філіях

В програмах «Тема дня», «Радіодень», «Вечірня аудієнція», «На часі», «Про все і не тільки», «Сьогодні.Ввечері» (зокрема, Волинь, Чернігів, Суми, Івано-Франківськ, Миколаїв, Чернівці, Харків, Одеса).

• Експерименти та опитування щодо доступності.
• Інклюзія в закладах музичної та мистецької освіти, в інфраструктури для маломобільних категорій населення мистецтві, спорті.
• Як держава підтримує людей з вадами зору.
• Діяльність спільнот людей з інвалідністю.
• Соціалізація людей з інвалідністю.
• Форуми, фестивалі, конференції, присвячені темі інклюзії.
• Соціальне підприємництво, що залучає людей з інвалідністю.
• Інфраструктурі інклюзивно-реабілітаційні об'єкти інвалідністю, наприклад кафе, де працюють люди з синдромом Дауна.
• Доступність інклюзивної освіти в сільській місцевості.
• Проблеми працевлаштування людей з інвалідністю.
• Соціалізація людей з інвалідністю.
• Жестова мова у комунікаціях та культурі.

РЕГІОНАЛЬНЕ МОВЛЕННЯ

В ефірі регіонального мовлення проблеми та виклики, з якими стикаються люди з інвалідністю, регулярно висвітлюються в прямоефірних програмах: «Новини», «Сьогодні.Головне», «РадіоДень». 

Адаптація контенту: 

• регіональні інформаційно-аналітичні ток-шоу: щоденно година новин та аналітики з сурдоперекладом на 23 регіональних філіях;
• міжрегіональне ранкове шоу: щоденно дві з половиною годин новин та просвітницького контенту про мешканців країни з сурдоперекладом на 23 регіональних філіях (це вперше подібний контент доступний людям з порушенням слуху);
• всі нові проєкти, що перемогли на відкритому конкурсі проєктів в ефір 23 регіональних телеканалів виходять з обов'язковим накладанням титрів українською мовою.

Спеціальні проєкти по тематиці:

• Гостьові студії в рамках «Ранок на Суспільному».
• Яким має бути навчання для дітей з інвалідністю – Владислава Яушева.
• Дмитро Щебетюк. Форум інклюзивності.
• Гостя студії Леоніда Пономарьова, викладачка, журналістка, незряча з 5 років.
• Музей «Третя після опівночі», співзасновниця Аліна Марненко, соціальний бізнес, шість гідів - незрячих працюють екскурсоводами, для незрячих - вхід до музею безкоштовний. Планують відкриття у Львові. Інтерв’ю давала незряча-екскурсоводка.

Спеціальні матеріали:

• Херсон. Соціальні проекти. Фотосесії для мам дітей з інвалідністю.
• Донбас - Соціальна майстерня.
• Львів - Сонячна майстерня.
• Житомир. Лайф сторі. Візажистка – мама дитини, хворої на ДЦП.
• Херсон. Лайф-сторві. Тетяна Гладиш – письменния на милицях.
• Харків. Лайф_сторі. Незрячий художник.
• Чернівці. Історія успіху. Інклюзивна кухня.
• Житомир. Лайф-сторі. Тетяна Ліневич виростила сад заради сина (хлопчик-інвалід дитинства).
• Івано-Франківськ. Проти течії. Христина Стефінів – дівчина з ДЦП.
• Луцьк. Лайф-сторі. Сонячна кав’ярня (діти з синдромом Дауна). 
• Дніпро. Лайф-сторі. Інклюзивна команда з черлідингу.
• Івано-Франківськ. Проти течії. Краса без обмежень. Христина Сирова.
• Рівне. Ліайф-сторі. Фотохудожник Олександр Майструк.
• Херсон. Лайф-сторі. Андрій Лещинський малює без кистей рук.
• Дніпро. Лайф-сторі. Бігун з порушеннями зору.
• Запоріжжя. Лайф-сторі. Маріанна Смбатян. Інклюзивний театр.
• Рівне. Проти течії. Дарина Бобровницька – нечуюча піаністка.

Окрім цього, регіональне суспільне мовлення відкрите до співпраці з організаціями, що виготовляють контент відповідної тематики і надає аудиторії можливість переглянути програми, що мають на меті адаптацію людей з інвалідністю (за відповідними угодами):

• цикл програм Доступно UA. Евротур;
• цикл програм Доступно UA. Школа доступності;
• цикл історій « 12 Офелій»;
• цикл історій про змінотворців в напрямку інклюзивності в різних регіонах країни;
• цикл лекцій учасників форуму інклюзивності.

КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

Люди з інвалідністю є споживачами інформаційних продуктів Координаційного центру мовлення національних меншин регіональних редакцій з тематики мовлення національних меншин, , адже усі проекти створюються базуючись на принципах, підходах та міжнародних практиках і забезпечують права людей з інвалідністю, а саме: усі проєкти субтитруються українською мовою (програми не прямоефірні, тому є можливість субтитрування). Наразі субтитрування проектів мовами національних спільнот відбувається лише українською мовою. У майбутньому при достатньому технічному забезпеченні можна буде субтитрувати проект мовою нацменшини.

Загальні обсяги мовлення субтитрованих проєктів у 2019-2020 роках:

Регіональні проєкти мовами нацменшин:

Одеська РД – 65 год. 32 хв.
Чернівецька РД – 145 год. 24 хв.
Закарпатська РД – 287 год.05 хв.
UA Крим – 150 год. 50 хв.

Загальнонаціональні проекти про національні меншини українською мовою:

регіональна платформа, 23 філії – 104 год.33 хв.

ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ

Розміщують на онлайн-майданчиках (сторінки в ФБ, YouTube) адаптовані матеріали інших платформ Суспільного, забезпечують їх промоцію в інтернеті та соціальних мережах.

Понад 100 відео про життя та виклики людей з інвалідністю на діджитал-платформах Суспільного, 4 відео набрали понад мільйон переглядів.

ПАРТНЕРСТВО

Цього року інформаційне партнерство із Форумом інклюзивності, який організувала організація «Доступно UA». Вони зняли кількасерійний документальний фільм «Задача із зірочкою», який протягом грудня виходить на регіональних каналах Суспільного.

Це історії про змінотворців у напрямі інклюзивності, героями яких стали 14 людей з різних регіонів України. Назва проєкту — відсилання до знайомих усім ще зі школи завдань, найскладніші з яких позначалися зірочкою. 

Меморандум про співпрацю між НСТУ та Національним комітету спорту інвалідів України (1 березня 2018 року). Щодо співпраці й консолідації зусиль із метою підготовки й реалізації спільних заходів і проектів для висвітлення Літніх та Зимових Паралімпійських і Дефлімпійських ігор. Зокрема, у межах цієї співпраці висвітлено підготовку й участь національної збірної України в XII Зимових Паралімпійських іграх, які відбулися в Пхьончхані (Республіка Корея) з 9 по 18 березня 2018 року. Також сторони домовилися про оперативний обмін інформацією та залучення провідних експертів, тренерів, спортсменів з інвалідністю до заходів, які провів Суспільний мовник з нагоди Зимових Паралімпійських ігор-2018.

ПЛАНИ

Дирекція ТБ

1. Забезпечення сурдоперекладом програми у загальній кількості 1024 годин.
2. 1 раз на два місяці в Суспільній студії планується окремий блок, присвячений питанню інвалідів приблизним хронометражем 15 хвилин.
3. Заплановано виробництво двох документальних фільмів.

«Українське радіо»

Задля сприяння повноцінному включенню таких людей у суспільне життя у всіх його аспектах та проявах за задля подолання будь-яких дискримінаційних проявів:

• Нові та продовження мовлення чинних тематичних циклових програм.
• Спеціальні проекти, пов'язані з підтримкою людей з інвалідністю.
• Інформаційне партнерство (соціальні акції, проекти, флешмоби на підтримку людей з інвалідністю).
• Спільні проекти з громадянським суспільством, донорами, бізнес-середовищем щодо інклюзії.
• Висвітлення історій успіху людей з інвалідністю (творчі люди, виховання о родинах, шкільна інклюзія тощо).

Цифрові платформи

• впровадити PSI індикатори на сайтах Суспільного, що дасть змогу збалансовано висвітлювати тему інклюзивності на сайтах новин, спорту та культури;
• розпочати титрування всього контенту на ютуб-каналах Суспільного - до кінця року 25% контенту має бути протитровано;
• забезпечити ефективну дистрибуцію контенту про людей з інвалідністю виготовленого іншими підрозділами компанії;
• створення серії матеріалів про Паралімпіаду-2021 в Токіо.

Оксана Миронова запитала чи залучають людей з інвалідністю в якості експертів не з питань інвалідності, а з питань суспільно-політичного життя?

Зураб Аласанія відповів, що на Суспільному залучаються експерти з інвалідністю і додав, що при виборі експертів не звертається увага на те, чи експерт з інвалідністю чи без, а звертається увага на професіоналізм експерта.

Наталія Скрипка подякувала голові правління Зурабу Аласанії за презентацію. Н. Скрипка повідомила, що проводилося опитування серед регіональних представництв громадських організацій людей з інвалідністю щодо їх думки про Суспільного мовника. Опитування показало, що Суспільне вигідно відрізняється від комерційних мовників. Було відмічено, що в ефірі Суспільного стало більше програм із розкриття проблем з якими живуть люди з інвалідністю. Також, Суспільному вдається залучити в якості ведучих програм людей з видимою інвалідністю. Це послуговує прикладом для інших, коли вони бачать, що людина з інвалідністю на рівних і професійно виконує свої обов’язки. Це виконує місію Суспільного, показуючи, що інвалідність та професіоналізм різні речі. Було зазначено, що на Суспільного спостерігали спроби щодо запровадження інклюзивного контенту. Коли це не про людей з інвалідністю і не для людей з інвалідністю, а питання загальнолюдської тематики, але які і в тому числі цікаві людям з інвалідністю. Це питання виборчого процесу, питання культури та інші. Варто працювати над доступністю контенту для людей з порушенням зору. Н. Скрипка відмітила, що правління запланувало збільшення обсягів переведення програм на жестову мову. Під час опитування було висловлено побажання, що Суспільному потрібно більше інклюзивності у підходах до викладення контенту.

Зураб Аласанія запевнив, що правління врахує побажання, отримані при опитуванні. Адже, Суспільне має завдання змінювати суспільну думку щодо людей з інвалідністю.
Світлана Остапа поінформувала, що коли відбувалася перша хвиля скорочення у компанії, то скорочення торкнулося і працівників, які робили переклад програм мовою жестів. Наталія Скрипка активно захищала цих працівників, адже таких спеціалістів в регіонах небагато. С. Остапа поцікавилася, як на сьогодні вирішено це питання?

Микола Чернотицький відповів, що працівники, які здійснюють переклад для новин мовою жестів в Центральній дирекції є в штаті компанії. Для всіх інших програм ця послуга виведена на аутсорсинг. І в більшості випадків ці послуги надає Українське товариство глухих.

Наталія Скрипка запитала скільки людей з інвалідністю працює на Суспільному?

Микола Чернотицький відповів, що наразі в компанії працює 153 особи з інвалідністю.

Інформацію взято до відома.

8. Різне

Світлана Остапа довела до відома про лист від голови правління з інформацією щодо надання доступу до державної таємниці Чернотицькому М.М. та встановлення йому надбавки.

Членові правління Чернотицькому Миколі Миколайовичу з 07 грудня 2020 року, згідно з наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 07.12.2020 № 34н/дск, надано доступ до інформації, що становить державну таємницю зі ступенями секретності «Цілком таємно» і «Таємно». Відповідно до пункту 5 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, враховуючи пункт 5.4 контракту із членом правління AT «НСТУ» та норми Положення про винагороду правління AT «НСТУ», затвердженого рішенням Наглядової ради від 28.02.2020 № 40, члену правління AT «НСТУ» Чернотицькому М.М. встановлено надбавку за допуск до державної таємниці у розмірі 15 % від посадового окладу.

Оксана Миронова зауважила, що в голови правління був доступ до державної таємниці, тепер такого доступу в нього немає, він з цього питання позивається до суду, а цей час вже іншому члену правління надається доступ до державної таємниці. О. Миронова поцікавилася, чи може надаватися два доступи до державної таємниці?

Зураб Аласанія відповів, що члену правління М. Чернотицькому надали допуск до державної таємниці відповідно до подання АТ «НСТУ», і таких допусків може надаватися декілька.

Світлана Остапа поінформувала, що триває процес перевиборів до Наглядової ради АТ «НСТУ», 20 грудня завершився етап прийому документів від організацій. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України має провести конференції громадських об’єднань та організацій, але наразі точних дат їх проведення невідомо.

Оксана Миронова запитала, коли будуть результати дослідження, яке проводиться в АТ «НСТУ» і чи будуть із результатами цього дослідження ознайомлювати членів Наглядової ради?

Світлана Остапа відповіла, що дослідження проводяться на замовлення Наглядової ради АТ «НСТУ», перші результати будуть у січні 2021 року, і звичайно, члени Наглядової ради зможуть ознайомитися з його результатами.

Голова Наглядової ради закрила засідання.

Додатки:

1. Умови і розміри оплати праці працівників АТ «НСТУ».
2. Узагальнений звіт про результати роботи Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» за IV квартал 2020 року.
3. Ризик-орієнтований річний план аудиту АТ «НСТУ» на 2021 рік.
4. Бюджет Служби внутрішнього аудиту АТ «НСТУ» на 2021 рік.
5. Звіт корпоративного секретаря за ІV квартал 2020 року.
6. Звіт про контент для людей з інвалідністю.

Голова Наглядової ради                                                                 С.В. Остапа

Секретар Наглядової ради                                                            В.В. Міський