Підходи до роботи з молодіжною аудиторією стали головною темою стратегічної сесії за участі членів наглядової ради та правління Суспільного, яка відбулася 21–22 липня у Львові за підтримки проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — Фаза II». Окремий блок сесії присвятили оновленню Кодексу корпоративного врядування, онбордингу керівників та вдосконаленню взаємодії наглядової ради і правління. Крім цього, учасники також відвідали філію Суспільного у Львові.
Раніше експерти Ради Європи долучалися до розроблення низки стратегічних документів мовника, зокрема концепцій мовлення з тематики національних меншин, дитячого та підліткового мовлення, освітнього мовлення, інклюзивного підходу у виробленні контенту та в роботі команди.
«Від моменту створення Суспільного у 2017 році суспільний мовник пройшов непростий шлях, але за цей період неодноразово доводив свою стійкість, працюючи в умовах пандемії, війни росії проти України та численних інформаційних викликів. Сьогодні Суспільне забезпечує громадян України достовірною та неупередженою інформацією, підтримує культурне й інформаційне розмаїття, допомагає протистояти російській дезінформації та маніпуляціям. На шляху України до членства в Європейському Союзі значення незалежного суспільного мовника лише зростає. Саме тому підтримка Суспільного вже багато років залишається одним із пріоритетів Ради Європи», — зазначила керівниця проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — Фаза II» Олена Демченко.
Не лише для молоді, а й разом із нею
Під час опрацювання майбутньої концепції роботи з молодіжною аудиторією наглядова рада й правління Суспільного разом з експертами проаналізували досвід європейських суспільних мовників і практики Суспільного, які вже вдалося втілити.
Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа зазначила на початку сесії:
«Важлива місія Суспільного — враховувати інтереси всіх категорій аудиторії. Ще у 2017–2018 роках, коли ми працювали над концепцією мовлення для дітей та молоді, стало зрозуміло, що це надто широка аудиторія і врахувати потреби всіх в одному документі неможливо. Тому окремо розробили Концепцію мовлення для дитячої та підліткової аудиторії, яка оприлюднена на сайті Суспільного. Тепер маємо окремо визначити підходи до роботи з молодіжною аудиторією».
Голова правління Суспільного Микола Чернотицький наголосив, що робота з молоддю потребує довгострокового бачення та більших ресурсів.
«Сьогодні Суспільне має задачу обслуговувати кожного українця. Ми бачимо позитивну динаміку в багатьох сегментах аудиторії, і молодь в цьому плані є для нас важливим фокусом уваги. Потрібне комплексне бачення того, як ми рухаємося в роботі з нею. Очевидно, що коштів, які сьогодні спрямовуємо на цей напрям, не достатньо, але це інвестиція в майбутнє — робота не лише з аудиторією, а й із майбутніми стейкхолдерами Суспільного. Рано чи пізно саме вони ухвалюватимуть рішення і ставитимуть запитання: навіщо нам суспільний мовник і що він нам дає? Тому ми маємо системно обслуговувати цю аудиторію, надаючи їй наші сервіси», — зазначив Микола Чернотицький.
За результатами воркшопу «Суспільне × Діалог × Молодь», молодь очікує від Суспільного не лише контенту, а й практичних орієнтирів по життю: як і де знаходити можливості реалізувати себе в Україні та долучатися до змін. Суспільне сприймають як потенційну платформу для розвитку, участі та формування спільнот. Серед перспективних напрямів у контенті — навігатор можливостей для молоді, пояснювальна журналістика, освіта, фінансова грамотність і ментальне здоров’я.
«Дуже радий, що до серйозної розмови про майбутню Концепцію роботи з молодою аудиторією керівництво Суспільного підійшло з розумінням потреб і очікувань самої молоді. Обговоривши результати воркшопу, досвід країн Європейської мовної спілки та наявні соціологічні дані, ми визначили ключові принципи цієї роботи. Один із них — створювати контент не тільки для молодих людей, а й разом із ними. Уже під час розроблення Концепції важливо передбачити механізми її реалізації: належне фінансування молодіжного напряму, а також усунення бар’єрів, які заважають молодим фахівцям долучатися до роботи на Суспільному. За підсумками стратегічної сесії ми підготуємо дорожню карту з конкретними наступними кроками, щоб у 2027 році Концепцію роботи з молодою аудиторією було ухвалено», — зазначив член наглядової ради Суспільного від сфери захисту інтересів дітей та молоді Вадим Міський.
Керівниця департаменту закордонного співробітництва Суспільного Валерія Безпала представила досвід європейських мовників:
«Серед цінностей, на яких акцентують європейські суспільні мовники, — автентичність, адже молодь швидко розпізнає нещирі історії; креативність, оскільки представники цього покоління самі активно створюють контент, а також різноманіття, толерантність, змістовність і відповідальність».
Головна продюсерка аудіовізуального контенту Суспільного Вікторія Мурована розповіла про успішні проєкти компанії для молодіжної аудиторії та окремих спільнот. Серед них — тікток «До речі», підліткові новини «Хто про шо?», проєкти «Прощавай, імперіє!», «Слей Шоу», «Artилерія», «Культуримо», подкаст «UNZIP», проєкт, присвячений ветеранам та ветеранкам, «Nostos. Повернення героїв» та інші.
«Маючи експертизу у створенні диджитал-нейтів проєктів, беручи до уваги найкращий досвід європейських колег, ми почали експериментувати й запускати нові проєкти саме для конкретних сегментів молоді на цифрових платформах. Створювати такий контент неможливо без розуміння своєї аудиторії, постійного діалогу з нею та формування міцних зв’язків довіри, — зазначила Вікторія Мурована. — Осмислення війни залишається важливою частиною цього контенту. Водночас українська молодь прагне бути залученою до глобального світу. Наше завдання — дати контент, який їм потрібен, створювати майданчики для діалогу, залучати експертів і допомагати дізнаватися більше про теми, які їх цікавлять».
Корпоративне врядування
Окремо учасники обговорили зміни до Кодексу корпоративного врядування, онбординг керівників та підходи до регламенту взаємодії наглядової ради і правління.
«Ми окреслили основні зміни до Кодексу корпоративного управління і додатково опрацюємо їх із юристами та залученими експертами, щоб перевірити відповідність документа найкращим практикам. Статут відносить розроблення Кодексу до компетенції Товариства та закріплює особливості корпоративного врядування Суспільного, які цей Кодекс має враховувати», — зазначила корпоративна секретарка Суспільного Катерина Поливач.
На відміну від Кодексу, регламент взаємодії наглядової ради і правління — це новий документ. Він не встановлюватиме нових повноважень, а визначатиме зрозумілий порядок взаємодії між органами.
«Регламент закріпить порядок взаємодії наглядової ради та правління — від планування і підготовки питань до їх розгляду та виконання рішень. Це забезпечить узгодженість роботи обох органів, а наглядовій раді — належну основу для виконання фідуціарних обов’язків, зокрема для ухвалення рішень на поінформованій основі та в інтересах Товариства», — зазначила корпоративна секретарка Суспільного Катерина Поливач.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Фото — Володимир Стадник
