2 вересня, коли Київ опинився під масованою атакою, дипломати, депутати, представники держінституцій і громадського сектору зібралися, аби поговорити про захист журналістів, роль Суспільного Мовлення, зміну способів споживання інформації та вплив штучного інтелекту на видимість традиційних медіа. Щорічна конференція Суспільного зібрала майже 200 учасників і відбулася попри те, що в цей день у столиці 11 разів оголошували повітряну тривогу.
Уже вчетверте Суспільне на початку вересня проводить свою конференцію. Цього року вона мала назву «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни»* і стала, за словами народної депутатки України Євгенії Кравчук, повноцінним медійним форумом і помітною індустрійною подією.
Усі вітальні слова учасники форуму розпочинали з основної загрози, яку ми маємо в українському суспільстві, — це російська федерація і ті інформаційні диверсії, які чинить держава-терористка як в Україні, так і в усьому світі.
Відкриваючи захід, Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова зазначила, що право на правдиву інформацію лежить в основі демократії, особливо під час війни. Пані Посол нагадала один із вимірів цієї проблеми — масштаби російської дезінформації. Нещодавній спільний аналіз, проведений Європейською службою зовнішньої діяльності (ЄСЗД або EEAS) та українським Центром протидії дезінформації, виявив 244 000 неправдивих публікацій про вступ України до ЄС лише за шістнадцять місяців. Загалом вони набрали майже 1,4 мільярда переглядів.
Цей аналіз ліг в основу нового звіту «За межами поля бою: інформаційна війна росії проти європейського майбутнього України». Він показує, що спроби росії підірвати шлях України до ЄС систематичні, скоординовані та послідовні. Це не поодинокі випадки фейкових новин. Це частина масштабної екосистеми іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань (FIMI), спрямованої на послаблення України, розкол європейського суспільства та дискредитацію процесу розширення ЄС.
«Найбільш загрозлива неправда — це та, що виглядає, як правда. Ми бачили багато сповнених фейками репортажів — таких, ніби їх створили журналісти з поважною репутацією. Саме тому Суспільне має значення. І саме тому ваша незалежність має значення. Суспільний мовник не має служити уряду, власнику чи алгоритму. Ані пропаганді. Він має служити суспільству», — наголосила пані Посол.
Вона нагадала, що ЄС є партнером Суспільного Мовлення від самого заснування у 2017 році.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко зробив акцент на тому, що щороку російська пропаганда освоює мільярдні бюджети й опанувала сучасні технології. У 2026 році РФ виділила на дезінформаційні спецоперації 1,85 мільярда доларів, що на 54% більше, ніж торік. За його словами, в умовах повномасштабної війни «право на правду» — це значно більше, ніж питання якісної журналістики, адже російська пропаганда, стрімкий розвиток штучного інтелекту, анонімні Telegram-канали та поширення неперевіреної інформації в соціальних мережах безпосередньо впливають на стійкість нашого суспільства й держави.
«У відповідь маємо розвивати власний якісний контент — від дитячих проєктів до серіалів, історичної документалістики, які допомагають протистояти пропаганді та зміцнюють український інформаційний простір. Я радий, що в нас є мобільний застосунок, ОТТ-платформа «Бробакс» та інші формати, які розвиває Суспільне на протидію російській дезінформації», — зазначив Корнієнко.
Спеціальний представник Головування ОБСЄ — координатор проєктів в Україні Петр Мареш також підкреслив роль суспільних медіа в протидії дезінформації:
«У всіх зусиллях із боротьби проти дезінформації суспільні медіа відіграють ключову роль. І я пишаюся тим, що ОБСЄ від самого початку є партнером Суспільного. Ми вдячні за можливість працювати разом із вами. Ми й надалі залишатимемося відданими підтримці України в зміцненні свободи вираження поглядів, посиленні безпеки журналістів, розвитку професійної та відповідальної журналістики й медіаграмотності. Ви можете бути цілком упевнені: ви не самі в цій боротьбі».
Офіс Ради Європи в Україні цьогоріч також став партнером конференції. Заступниця його голови Хільде Хауг зазначила, що інституційна та редакційна незалежність медіа загалом і Суспільного зокрема неможлива без належного, стабільного та передбачуваного фінансування:
«У цьому контексті Рада Європи послідовно наголошує, що суспільні медіа потребують достатніх і стійких ресурсів для виконання місії та збереження незалежності від політичного, економічного чи іншого неналежного впливу. Тому ми закликаємо відповідні органи української влади продовжувати підтримку для забезпечення чіткого, передбачуваного та стабільного фінансування Суспільного відповідно до європейських стандартів і передових практик».
Міжнародна експертка та консультантка Ради Європи Таня Керсеван пов’язала питання фінансування Суспільного безпосередньо з євроінтеграцією України:
«Організація Суспільного Мовлення не може бути незалежною, якщо їй бракує ресурсів для виконання своїх завдань на практиці. Особливо у воєнний час це критично важлива компонента демократичної стійкості. І я вважаю, що Суспільне заслуговує не лише на наше захоплення, а й на нашу постійну та дуже конкретну підтримку», — наголосила Таня Керсеван.
Голова брюссельського офісу Європейської мовної спілки Воутер Гекієр також наголосив на зв’язку між незалежністю суспільних мовників і належним фінансуванням:
«Доступ до точної та незалежної інформації — це не розкіш, це необхідність для демократії. Тому суспільні мовники, які добре фінансуються та є незалежними, з нашого боку, безсумнівно, є частиною цього».
Голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа назвала суму, необхідну для збереження інституційної стійкості компанії. Її розраховано за формулою 0,2% видатків загального фонду державного бюджету (те, що передбачено Законом України «Про суспільні медіа України») мінус видатки на оборону. Так зване справедливе фінансування — це 3,8 мільярда гривень у 2027 році, хоча гарантоване законом фінансування мало б становити близько 9 мільярдів гривень. Вона також наголосила:
«Незалежність Суспільного не існує сама по собі. Вона потребує сильного законодавчого захисту, сталого фінансування, уваги громадянського суспільства і підтримки наших міжнародних партнерів».
Цю думку продовжив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький:
«В інших випадках все, що менше, — це означає: а) деградація якихось частин, б) відмова від якихось сервісів, — сказав Чернотицький. — Так, це не повністю всі гроші, які гарантує закон, але це той вимушений компроміс, що може задовольнити всі сторони. Я б дуже хотів, щоби в цьому році ми також зберегли ці бали на шляху нашої євроінтеграції».
Він зробив акцент на тому, що у щорічному звіті Єврокомісії вже два роки поспіль відзначають нейтральність і плюралізм Суспільного, а торік — також прогрес у його фінансуванні. Не менш важливою, за його словами, є передбачуваність фінансування, як вказано в Європейському акті про свободу медіа (EMFA).
Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв нагадав про запропонований урядом режим жорсткої економії бюджетних коштів, що не закріплені за потребами оборони. Тому робота над бюджетним фінансуванням Суспільного, на його думку, буде непростою.
«Але я з обережним оптимізмом дивлюся в бюджетне майбутнє країни в цілому. Сподіваюся, що ми зможемо подолати психологічну планку в 3 мільярди гривень», — сказав голова комітету.
Директор Інституту фронтиру, член наглядової ради Суспільного Євген Глібовицький звернув увагу на те, як еволюціонували відносини між Суспільним і державно-політичним сектором. Зокрема, за його словами, взаємодія з формальним акціонером — Держкомтелерадіо — є прецедентом здорового робочого процесу, позбавленого неформальних впливів чи політизації. Те саме, на його думку, відбулося і в контактах з іншими інституціями:
«Ми не мали перед собою протоптаної стежки, тому там, де через розбіжності інтересів відносини могли б бути складними чи конфронтаційними, завдяки позиції лідерів з усіх сторін вдалося вибудувати здоровий діалог з великою кількістю інституцій. У першу чергу мова про міністерство культури, міністерство фінансів, інші органи влади, з якими відповідно до профільного закону співпрацює Суспільне. Окремо хочу відзначити парламент: у стресових умовах із сильним тиском обставин за останні роки ми разом змогли уможливити необхідні зміни до законодавства з підтримкою майже всього спектра політичних сил, включно з демократичною опозицією», — наголосив Глібовицький.
Під час вступної панелі виступили також інші представники владних інституцій. Омбудсман Дмитро Лубінець говорив, чому журналістика сьогодні — більше, ніж професія. Він звернувся до міжнародних партнерів і донорів з проханням не зменшувати фінансування медійних проєктів в Україні, оскільки вони є інструментом протидії російській пропаганді.
«Адже Росія воює не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі: вкладає значні ресурси в пропаганду, дезінформацію та дискредитацію України й міжнародної підтримки нашої держави. У цьому контексті якраз журналістська робота виходить на передову», — наголосив Дмитро Лубінець.
Андрій Дронюк, заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, наголосив на важливій ролі Суспільного мовника України як повноправного члена Європейської мовної спілки у зміцненні інформаційної стійкості держави та розширенні присутності достовірного українського контенту за кордоном. Заступник Міністра також підкреслив, що імплементація до кінця поточного року Європейського акта про свободу медіа (EMFA) є для України не лише частиною виконання євроінтеграційних зобов’язань, а й важливим кроком для подальшого зміцнення незалежності медіа, редакційної свободи та довіри до інформаційного простору.
До речі, вимогою EMFA є незалежність та інституційна стійкість не лише суспільних мовників, а й медіарегуляторів. Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зосередилася на самому понятті «права на правду» і тому, як на вищевказані виклики відповідає Європа: крім EMFA, це також Закон про цифрові послуги (DSA), Закон про цифрові ринки (DMA), протидію SLAPP, захист журналістів та відповідальне використання штучного інтелекту. Голова медіарегулятора, наголошуючи на важливості організованої Суспільним дискусії, підкреслила: «Незважаючи на повітряні тривоги і шаленство нашого безумного сусіда, ніщо не може зупинити конференції, час якої настав».
Ведучим заходу був заступник Міністра культури та інформаційної політики України (2020—2024 рр.), експерт Ради Європи та ОБСЄ, медіаюрист, директор з розвитку та один із засновників Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.
* Цьогоріч конференція «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни» була організована Суспільним Мовленням, Центром демократії та верховенства права і Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики завдяки проєкту ОБСЄ «Посилення ролі медіа шляхом забезпечення безпеки журналістів, сприяння критичному медіаспоживанню, заохочення етичної та саморегульованої журналістики та інституціоналізації гендерно чутливих медіапрактик» і проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні — Фаза II».
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Фото: Валерія Мезенцева, Володимир Чеппель
