Scroll Top
  • Головна
  • Новини
  • «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?» — прем’єра на Суспільне Черкаси
«Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?» — прем’єра на Суспільне Черкаси

«Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?» — прем’єра на Суспільне Черкаси

Поділитись

Менше відкритих берегів і більше приватних парканів — Суспільне Черкаси у співпраці з журналістом-розслідувачем Артуром Чемирисом підготувало журналістське розслідування «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?». 

Прем’єру дивіться 23 грудня о 10:00 на ютуб-каналі Суспільне Черкаси

Напередодні, 22 грудня о 18:00, відбудеться передпоказ розслідування, для участі в ньому треба зареєструватись за посиланням і отримати підтвердження та адресу місця показу на вказану вами у формі пошту.

В Україні будівництво у прибережних захисних смугах заборонене статтею 88 Водного кодексу — для великих річок вона має становити 100 метрів. За порушення передбачені лише адміністративні штрафи від 3400 до 6800 гривень, які, на думку експертів, є абсолютно неадекватними масштабам збитків і не зупиняють незаконну забудову. Розслідувачі вирушили на прибережні території Дніпра поблизу Черкас, щоб з’ясувати, чому закон не працює, хто саме отримує землю у захисній смузі та як офіційні рішення дозволяють перетворювати рекреаційні зони на закриті поселення для обраних. 

«Тема забудови берегів Дніпра — це не лише про окремі паркани й дорогі маєтки. Це про доступ кожного до природних ресурсів, про збереження ландшафтів та відповідальність місцевої влади. Коли узбережжя перетворюється на територію “для обраних”, суспільство втрачає не просто краєвиди воно втрачає спільний простір, який мав би належати всім, — зазначає Ніна Волощук, шеф-редакторка центрального хабу Суспільного та Суспільне Черкаси. — Для Суспільного такі розслідування мають особливе значення. Ми не лише фіксуємо факти, а й ставимо питання, важливі для громади: хто і на яких підставах отримує землю біля Дніпра? Чому громадські простори стають приватними? І що можна зробити, щоб повернути людям право на відкритий доступ до води».

Кадр зі стрічки «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?»
Чоловік з веслом сидить у човні. Кадр зі стрічки «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?»

Журналісти зафіксували десятки парканів, зведених просто у воду, дослідили походження кооперативів та інших комплексів, а також показали, як земельні схеми минулих десятиліть досі визначають доступ людей до Дніпра.

Артур Чемирис, автор розслідування
Артур Чемирис

«Одна з найбільш гнітючих речей це те, що велика кількість маєтків на березі Дніпра зараз порожні. Тобто їхні власники або виїхали за кордон, або ж перебралися жити в інше місце чи місто. Проте свій слід на березі вони залишили назавжди. Ми обміняли щось цінне та коштовне для всіх нас на кілька десятків будинків для впливових та заможних черкащан. 

Ну і, можливо, кілька сумок грошей для тих, хто ці будинки забезпечив. І якщо нам наші батьки передали у спадок чистий берег, то що ми передамо наступному поколінню?», — каже Артур Чемирис, автор розслідування.

До зйомок долучилися експерти й посадовці, які пояснили механізми порушень і причини відсутності відповідальності:

  • Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб» — про законодавчі норми та фактичне ігнорування 100-метрової захисної смуги;
  • Богдан Кученко, еколог, фахівець ГО «Екодія» — про функції природної прибережної зони та ризики для якості води;
  • Ганна Бондар, народна депутатка — про порушення права громадян на вільний доступ до води;
  • Віталій Бойко, начальник відділу державного екологічного нагляду ДЕІ Центрального округу — про покарання, яке фактично не стримує забудовників;
  • Ірина Дмитрик, представниця Черкаської обласної прокуратури — про рішення місцевих рад, якими зменшують ширину захисної смуги у кілька разів;
  • Дмитро Усмединський, рієлтор — про попит на житло біля води та ризики легалізації таких об’єктів;
  • Віктор Борисов, журналіст — про перших власників земельних ділянок у кооперативі та історію його появи.
Під час зйомок проєкту
Під час зйомок проєкту

Розслідування виготовлено ФОП Макаренко С. В. на замовлення Суспільного.

Нагадаємо, навесні цього року Суспільне оголосило мистецькі конкурси* на шість екологічних розслідувань: про забруднення повітря через російські обстріли, задавнені сміттєзвалища, будівництво на берегах Дніпра, вирубування лісів у Карпатах, промислове забруднення, відновлення екосистеми після підриву Каховської гідроелектростанції. 

* Конкурс проводиться в межах та завдяки проєкту «Підтримка редакційної й цифрової трансформації та розвитку корпоративної культури суспільного медіа в Україні», що фінансується Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку Sida.

Оперативні новини від команди Суспільне Черкаси — на сайті Суспільне Новини та у соцмережах:

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Поділитись
«Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?» — прем’єра на Суспільне Черкаси

«Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?» — прем’єра на Суспільне Черкаси

Поділитись

Менше відкритих берегів і більше приватних парканів — Суспільне Черкаси у співпраці з журналістом-розслідувачем Артуром Чемирисом підготувало журналістське розслідування «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?». 

Прем’єру дивіться 23 грудня о 10:00 на ютуб-каналі Суспільне Черкаси

Напередодні, 22 грудня о 18:00, відбудеться передпоказ розслідування, для участі в ньому треба зареєструватись за посиланням і отримати підтвердження та адресу місця показу на вказану вами у формі пошту.

В Україні будівництво у прибережних захисних смугах заборонене статтею 88 Водного кодексу — для великих річок вона має становити 100 метрів. За порушення передбачені лише адміністративні штрафи від 3400 до 6800 гривень, які, на думку експертів, є абсолютно неадекватними масштабам збитків і не зупиняють незаконну забудову. Розслідувачі вирушили на прибережні території Дніпра поблизу Черкас, щоб з’ясувати, чому закон не працює, хто саме отримує землю у захисній смузі та як офіційні рішення дозволяють перетворювати рекреаційні зони на закриті поселення для обраних. 

«Тема забудови берегів Дніпра — це не лише про окремі паркани й дорогі маєтки. Це про доступ кожного до природних ресурсів, про збереження ландшафтів та відповідальність місцевої влади. Коли узбережжя перетворюється на територію “для обраних”, суспільство втрачає не просто краєвиди воно втрачає спільний простір, який мав би належати всім, — зазначає Ніна Волощук, шеф-редакторка центрального хабу Суспільного та Суспільне Черкаси. — Для Суспільного такі розслідування мають особливе значення. Ми не лише фіксуємо факти, а й ставимо питання, важливі для громади: хто і на яких підставах отримує землю біля Дніпра? Чому громадські простори стають приватними? І що можна зробити, щоб повернути людям право на відкритий доступ до води».

Кадр зі стрічки «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?»
Чоловік з веслом сидить у човні. Кадр зі стрічки «Не наші береги. Хто забудовує Дніпро на Черкащині?»

Журналісти зафіксували десятки парканів, зведених просто у воду, дослідили походження кооперативів та інших комплексів, а також показали, як земельні схеми минулих десятиліть досі визначають доступ людей до Дніпра.

Артур Чемирис, автор розслідування
Артур Чемирис

«Одна з найбільш гнітючих речей це те, що велика кількість маєтків на березі Дніпра зараз порожні. Тобто їхні власники або виїхали за кордон, або ж перебралися жити в інше місце чи місто. Проте свій слід на березі вони залишили назавжди. Ми обміняли щось цінне та коштовне для всіх нас на кілька десятків будинків для впливових та заможних черкащан. 

Ну і, можливо, кілька сумок грошей для тих, хто ці будинки забезпечив. І якщо нам наші батьки передали у спадок чистий берег, то що ми передамо наступному поколінню?», — каже Артур Чемирис, автор розслідування.

До зйомок долучилися експерти й посадовці, які пояснили механізми порушень і причини відсутності відповідальності:

  • Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб» — про законодавчі норми та фактичне ігнорування 100-метрової захисної смуги;
  • Богдан Кученко, еколог, фахівець ГО «Екодія» — про функції природної прибережної зони та ризики для якості води;
  • Ганна Бондар, народна депутатка — про порушення права громадян на вільний доступ до води;
  • Віталій Бойко, начальник відділу державного екологічного нагляду ДЕІ Центрального округу — про покарання, яке фактично не стримує забудовників;
  • Ірина Дмитрик, представниця Черкаської обласної прокуратури — про рішення місцевих рад, якими зменшують ширину захисної смуги у кілька разів;
  • Дмитро Усмединський, рієлтор — про попит на житло біля води та ризики легалізації таких об’єктів;
  • Віктор Борисов, журналіст — про перших власників земельних ділянок у кооперативі та історію його появи.
Під час зйомок проєкту
Під час зйомок проєкту

Розслідування виготовлено ФОП Макаренко С. В. на замовлення Суспільного.

Нагадаємо, навесні цього року Суспільне оголосило мистецькі конкурси* на шість екологічних розслідувань: про забруднення повітря через російські обстріли, задавнені сміттєзвалища, будівництво на берегах Дніпра, вирубування лісів у Карпатах, промислове забруднення, відновлення екосистеми після підриву Каховської гідроелектростанції. 

* Конкурс проводиться в межах та завдяки проєкту «Підтримка редакційної й цифрової трансформації та розвитку корпоративної культури суспільного медіа в Україні», що фінансується Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку Sida.

Оперативні новини від команди Суспільне Черкаси — на сайті Суспільне Новини та у соцмережах:

Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку платформу унікальних відео й аудіо Суспільного від 1920-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні. 

Поділитись
Privacy Preferences
When you visit our website, it may store information through your browser from specific services, usually in form of cookies. Here you can change your privacy preferences. Please note that blocking some types of cookies may impact your experience on our website and the services we offer.